Постанова

від 04.07.2023 по справі 638/2983/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» липня 2023 року

м. Харків

справа № 638/2983/23

провадження № 22ц/818/1051/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря Волобуєва О.О.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», представник відповідача Мошенець Д. В., Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Груп Інтернешнл»,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ассісто» на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2023 року в складі судді Агапова Р.О.

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Груп Інтернешнл», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна про визнання іпотеки такою, що припинена, зобов`язання вчинити дії, в якому просила визнати такою, що припинена іпотеку щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв м, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що зареєстрована за реєстровим номером № 1544 на підставі договору іпотеки від 26 серпня 2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А.; зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 438768063000), накладену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. за реєстровим номером № 6792195, яка зареєстрована 26 серпня 2014 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; вилучити з Державного реєстру іпотек реєстраційний номер запису про іпотеку № 6791850 від 26 серпня 2014 року та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису № 6792195 від 26 серпня 2014 року.

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, яка мотивована тим, що підставою подання позову у цій справі є отримане нею повідомлення-вимоги від 22 лютого 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», якою вона попереджена про можливе звернення стягнення на користь товариства належного їй на праві власності нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв м в порядку статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Зазначила, що з моменту подання позовної заяви і до моменту ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили можливо пройде досить тривалий час, а відчуження майна товариство може здійснити в стислі строки без особливих складнощів в ході розгляду справи.

Просила забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо квартири АДРЕСА_1 на підставі статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438768063000, яка належить ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ассісто» та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо квартири АДРЕСА_1 на підставі статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438768063000, яка належить ОСОБА_1 .

Не погоджуючисьз ухвалоюсудді Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ассісто» до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивачку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, при застосуванні відповідних заходів забезпечення позову не взяв до уваги інтереси відповідача. Зазначив, що позивачка жодним доказом не підтвердила вчинення товариством умисних дій, спрямованих на утруднення можливих у майбутньому заходів щодо виконання судового рішення у даній справі. Посилався на те, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено, в чому полягає розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вказав, що з повідомленням-вимогою товариство звернулося у лютому 2021 року, а з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася у квітні 2023 року. При цьому позивачка просила забезпечити позов немайнового характеру шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна позивачки, а відтак вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, вказаний позивачкою, не є співмірним із заявленими позовними вимогами. Посилався на те, що як вбачається з інформаційної довідки № 330312000 від 26 квітня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником спірної квартири є ОСОБА_1 , а іпотека банку була припинена 06 листопада 2015 року.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від них на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали оскарження ухвали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ассісто» необхідно задовольнити, ухвалу судді скасувати.

Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Матеріали оскарження ухвали свідчать про те, що в провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Груп Інтернешнл», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. про визнання іпотеки такою, що припинена, зобов`язання вчинити дії, в якому просила визнати такою, що припинена іпотеку щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв м, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що зареєстрована за реєстровим номером № 1544 на підставі договору іпотеки від 26 серпня 2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А.; зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 438768063000), накладену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. за реєстровим номером № 6792195, яка зареєстрована 26 серпня 2014 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; вилучити з Державного реєстру іпотек реєстраційний номер запису про іпотеку № 6791850 від 26 серпня 2014 року та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису № 6792195 від 26 серпня 2014 року.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13квітня 2023року відкрито провадження у справі.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв м на підставі договору купівлі-продажу від 10 листопада 2015 року.

Зазначила, що вона отримала повідомлення-вимогу від 22 лютого 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», яким її попереджено про можливе звернення стягнення на користь товариства належного їй на праві власності нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв м в порядку статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку». Також вказано про те, що ця квартира є предметом іпотеки за іпотечним договором від 26 серпня 2014 року щодо забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 551, укладеним 25 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «СКС».

Вважала, що дії відповідачів, які пов`язані з можливим стягненням з неї неіснуючої заборгованості, зверненням стягнення на предмет іпотеки належної їй квартири та наявність відповідних реєстраційних записів порушують її майнові права як власниці нерухомості, а також існує реальна загроза позбавлення її з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» належного їй майна, придбаного нею у законний спосіб.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилалася на те, що на даний момент існує реальна загроза унеможливлення виконання рішення суду, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», як іпотекодавець, може відчужити спірну квартиру.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтовано, зокрема тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення та порушить право на ефективний захист.

Колегія суддів наголошує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, - ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Предметом спору у даній справі є визнання іпотеки такою, що припинена щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв м, зняття заборони відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 438768063000), вилучення з Державного реєстру іпотек реєстраційного номеру запису про іпотеку № 6791850 від 26 серпня 2014 року та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційного номеру запису № 6792195 від 26 серпня 2014 року.

Тобто, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, які полягали у приведенні документів на спірну квартиру у відповідності до того стану, що існував на момент дії рішення Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2015 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2016 року, якими було знято арешти та записи про іпотеку спірної квартири, яку вона придбала 10 листопада 2015 року. На момент придбання цієї квартири жодних обтяжень та арештів, які б перешкоджали укладенню договору, не існувало. Проте, будь-яких вимог майнового характеру, нею не заявлено.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у випадку задоволення позову таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки не матиме зобов`язального характеру, а тому запропонований позивачем вид забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо спірної квартири на підставі статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438768063000), яка належить ОСОБА_1 , є неспівмірниміз заявленими позовними вимогами та неналежним засобом задля усунення ризику невиконання рішення суду в цій справі.

У разі задоволення позову оспорюваний договір буде вважатися припиненим без вчинення додаткових дій, необхідних для його виконання.

Подібні зазмістом правовівисновки,викладено ВерховнимСудом упостановах від01квітня 2020року усправі №263/4484/18(провадження№ 61-40585св18),від 21липня 2021року усправі №295/10464/20(провадження№ 61-7417св21),від 04травня 2022року усправі №570/2296/21(провадження№ 61-89св22),від 29червня 2022року усправі №161/16230/21(провадження№ 61-246св22),від 05 квітня 2023 року у справі № 638/2019/21 (провадження № 61-14707св21).

Співмірність під час вжиття заходів забезпечення позову передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову, які просила застосувати ОСОБА_1 , а саме: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації права власності щодо спірної квартири на підставі статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438768063000, яка належить ОСОБА_1 є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, які не носять майнового характеру.

Заходи забезпечення, про вжиття яких просила позивачка, не стосуються майбутнього рішення суду про задоволення позовних вимог щодо визнання іпотекитакою,що припинена,зобов`язання вчинитидії та не впливають на можливість його виконання.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Вжиття заходів забезпечення позову обумовлено ризиками, що можуть виникнути при виконанні рішення суду в разі ухвалення такого на користь позивача.

При цьому, ОСОБА_1 не наданобудь-якихдоказів того,що невжиттязаходів забезпеченняпозову можеістотно ускладнитичи унеможливитивиконання рішеннясуду,або поновленняїї порушенихчи оспорюванихправ таінтересів. ОСОБА_1 є власницею спірної квартири, доказів порушення її права власності матеріали справи не містять. До суду апеляційної інстанції таких доказів також не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто об`єктивні обставини та (або) припущення щодо обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

У цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Однак, об`єктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, позивачкою не наведено.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції в порушення принципів розумності, співмірності, норм процесуального права та неправильно застосувавши норми матеріального права, необґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з доводами Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ассісто» про те, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є неспівмірними з позовними вимогами ОСОБА_1 , та не впливають на можливість виконання в майбутньому рішення суду.

Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Керуючись ст. ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ассісто» - задовольнити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Груп Інтернешнл», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна про визнання іпотеки такою, що припинена, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 04 липня 2023 року.