Ухвала

від 04.07.2023 по справі 167/711/23

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/711/23

Номер провадження 2-о/167/66/23

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

04 липня 2023 року м. Рожище

Суддя Рожищенськогорайонного судуВолинської областіГармай І.Т.вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області про визнання фізичної особи безвісно відсутньою

в с т а н о в и в :

30 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання її сина ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 5ст. 177 ЦПК України - позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Вимогами ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК передбачено, що письмовий доказ необхідно подати в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документі вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Правила засвідчення копії документів визначено Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020», затвердженим наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, який набрав чинності з 01 вересня 2021 року.

Пунктом 5.26 Правил встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

В порушення зазначених вимог, копії письмових доказів, що додані заявником до заяви не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Заявником при поданні цієї заяви зазначено, що визнання особи безвісно відсутньою їй необхідне в зв`язку з необхідністю оформлення опіки над майном ОСОБА_2 , однак, до заяви не додано інформації/доказів, які б підтверджували право власності останнього на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі Закон) заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України. Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об`єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення.

Предметом доказування в даній справі є: безвісна відсутність громадянина, вживання заявником заходів до розшуку особи, неможливість встановлення місця знаходження даної особи.

Всупереч наведеній нормі, заявником не надано доказів, що будь хто з осіб визначених ч. 1 ст. 18 Закону зверталися до правоохоронних органів з заявою про зникнення ОСОБА_2 та вживання відповідних заходів до розшуку особи компетентними органами.

Крім цього, у поданій суду заяві заявником зазначено заінтересованою особою лише Рожищенську міську раду, однак на думку судді, військова частина у якій проходив службу син заявника не може залишатися осторонь піднятого питання. Відтак, заявнику необхідно подати суду та відповідну кількість копій учасникам справи нового примірника заяви з зазначенням в якості заінтересованої особи відповідної військової частини в якій проходив службу ОСОБА_2 .

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду з заявою, заявником ОСОБА_1 зазначено, що судовий збір не справляється відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти за подання яких судовий збір не справляється.

Суддя звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» також містить підпункти від 1 до 20, проте відповідно до зазначеної норми звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою не передбачено.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 грн).

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, на підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату або звільнення від його сплати.

(Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Рожище/ 22030101; код отримувача - 38009371; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувачаUA058999980313141206000003578).

Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

За таких обставин, заяву необхідно залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків, що відповідатиме приписам ч. 1 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особаРожищенська міськарада Луцькогорайону Волинськоїобласті провизнання фізичноїособи безвісновідсутньою - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

У разі невиконання вимог суду заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Т. Гармай