Номер провадження: 22-ц/813/2063/23
Справа № 523/2771/20
Головуючий у першій інстанції Середа І.В.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,
за участю секретаря - Трофименка О.О.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Гайси А.М.,
від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» не з`явились,
переглянувши справу №523/2771/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про визнання недійсним договору оренди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2021 року у складі судді Середи І.В., -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 18 лютого 2020 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 19 вересня 2016 року уклав з ТОВ «Гранд-Палестро» Договір оренди нерухомого майна №41А, предметом якого було нежитлове приміщення загальною площею 55,20 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до план схеми, яка є невід`ємною частиною договору. За домовленістю в приміщенні ним мав бути зроблений ремонт для здійснення господарської (комерційної) діяльності, оренда мала бути довгостроковою. У період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року ним за власні кошти зроблено капітальний ремонт з переплануванням, крім того з вересня 2016 року по грудень 2017 року сплачено орендної плати 40177,00 грн., що була обумовлена у розмірі 2500,00 грн. на місяць на 50 кв.м орендної площі. 10 жовтня 2017 року був запрошений до офісу ТОВ «Гранд-Палестро» для підписання додаткових угод, відповідно до яких орендна плата піднімалась до 4000,00 грн. на місяць, строк оренди визначався до 30 грудня 2017 року. Крім того, було запропоновано укласти новий договір оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року, предметом якого було нежитлове приміщення загальною площею 50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Тоді ж стало відомо, що власником приміщення є ПП «Домінанта-Д» згідно свідоцтва про право власності від 19 березня 2015 року, за технічним паспортом нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , розміщувалось на цокольному поверсі та складалося з 1-го приміщення площею 55,2 кв.м. Позивач зазначив, що провів переговори про оренду приміщення з власником приміщення ПП «Домінанта-Д», довів до відома свої зауваження та пропозиції, проте 12 грудня 2017 року отримав від ТОВ «Гранд-Палестро» лист про припинення договірних відносин з підстав закінчення строку дії Договору №41А від 19 вересня 2016 року та відсутністю наміру у ТОВ «Гранд-Палестро» продовжувати передачу йому приміщення в оренду. 12 лютого 2018 року отримав листа від ТОВ «Гранд-Палестро», де пропонувалось з`явитися для звірки взаєморозрахунків. Через деякий час в приміщенні було змінено замки та з`явилися нові орендарі.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що посадова особа керівник ТОВ «Гранд-Палестро» умисно ввела його в оману, зазначивши в договорі оренди №1а від 01 січня 2018 року, що ТОВ «Гранд-Палестро» є власником об`єкта оренди (неіснуючого приміщення №4 в будинку АДРЕСА_2 ). Керівник ТОВ «Гранд-Палестро» діючи умисно з корисних мотивів, направлених на безпідставне отримання майна, усвідомлюючи факт помилкового здійснення ним ремонту в нежитловому приміщенні АДРЕСА_4 замість №4, підписала договір оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гранд-Палестро» про оренду нежитлового приміщення №4 (104) в будинку АДРЕСА_2 , розміщене на цокольному поверсі, яке складається з 1-го приміщення площею 55,2 кв.м, строком на один рік з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, не маючи жодного наміру його виконувати.
Позивач ОСОБА_1 просив на підставі частини 1 статті 230 ЦК України (обман) визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гранд-Палестро» на оренду нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , що розміщене на цокольному поверсі та складається з 1-го приміщення площею 55,2 кв.м строком на один рік з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року; стягнути судові витрати (т.1 а.с.2-8).
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2020 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.53).
Відповідач ТОВ «Гранд-Палестро» позов не визнав, зазначивши, що видом діяльності ТОВ «Гранд-Палестро» є надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого майна (КВЕР 68.20). 19 вересня 2016 року між ТОВ «Гранд-Палестро» як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір оренди нерухомого майна №41а. Позивач був повністю згодний з усіма умовами договору оренди, що підтвердив своїм підписом у договорі. За час дії Договору було укладено декілька додаткових угоди до договору оренди, який спливав 30 грудня 2017 року. Нежитлове приміщення площею 52,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , належить ПП «Домінанта-Д». 01 липня 2016 року між ПП «Домінанта-Д» та ТОВ «Гранд-Палестро» було укладено договір оренди №01/07-16, за умовами якого ПП «Домінанта-Д» передало ТОВ «Гранд-Палестро» у строкове платне користування приміщення площею 55,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до пункту 1.3 Договору оренди №01/07-16 орендар зобов`язався використовувати вказане приміщення для здійснення господарської (комерційної) діяльності та статутних завдань, а саме: подальшої передачі в користування орендованого нерухомого майна (суборенду). Листом від 01 липня 2016 року ПП «Домінанта-Д» надало ТОВ «Гранд-Палестро» письмову згоду на проведення у вищезазначеному приміщенні ремонтних робіт та передачу цього приміщення третім особам у повторне користування (суборенду). На виконання умов Договору оренди від 01 липня 2016 року ТОВ «Гранд-Палестро» 28 липня 2016 року було сплачено на розрахунковий рахунок ПП «Домінанта-Д» суму орендної плати у розмірі 32928,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №17 від 29 липня 2016 року. Таким чином, у ТОВ «Гранд-Палестро» були наявні правові підстави законного користування та розпорядження приміщенням, зокрема, передавати приміщення в оренду третім особам, тому посилання на відсутність права укладати договір оренди з ОСОБА_1 не відповідає дійсності. ТОВ «Гранд-Палестро» надано позивачу усі документи стосовно орендованого приміщення, тому посилання на те, що орендоване приміщення начебто «не існує» є незрозумілими. В якості підстави для визнання договору оренди недійсним позивач зазначає, що недостовірні дані у договорі про власника і адресу приміщення були б причиною у відмові йому у видачі ліцензії на медичну практику Міністерством охорони здоров`я, без якої він не мав права працювати. Проте такі твердження є лише припущенням, оскільки жодних звернень до Міністерства охорони здоров`я та відмов позивачу у видачі ліцензії з зазначених підстав не надано, доказів реальних збитків чи реального настання негативних наслідків не наведено.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Жодні обставини, які впливають на вчинення правочину (передачу приміщення в оренду) були відсутні. Правочин було вчинено (приміщення було передано в оренду за договором оренди нерухомого майна №41а, про що сторонами було складено акт приймання-передачі). Як договір оренди нерухомого майна №41а від 19 вересня 2016 року, так і договір оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року було укладено між ТОВ «Гранд-Палестро» та позивачем цілком правомірно та законно, посилання на порушення прав позивача як споживача безпідставне. У тексті позовної заяви позивач неодноразово наголошував, що нежитлове приміщення було взято ним в оренду саме для здійснення комерційної діяльності, а саме приватної лікарської практики, шляхом облаштування в приміщенні медичного кабінету УЗД і розміщення офісного приміщення. Таким чином, правові відносини, які виникли між позивачем та відповідачем не мають жодного відношення до Закону України «Про захист прав споживачів», посилання на ці норми закону є некоректним (т.1 а.с.62-67).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.166).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.63-65).
Висновок суду мотивовано не наданням доказів того, що оскаржуваний договір вчинено під впливом обману з боку відповідача. Умови підписання договору від 01 січня 2018 року були такими ж як і умови договору від 19 вересня 2016 року, позивач не був позбавлений можливості з`ясувати питання про власника майна та у разі незгоди не укладати договір. Позивач помилки в умовах договору розумів саме як помилки, а не як обман, оскільки у складеній ним заяві на ім`я керівника ТОВ «Град-Палестро» від 22 січня 2018 року вимагав виправити помилки в договорі. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (реєстраційний номер 2256702090) зареєстрував вид діяльності фізичної особи-підприємця 86.22 Спеціалізована медична практика (основний), дата запису: 08 листопада 2017 року, номер запису: 25560000000138144, а припинив підприємницьку діяльність: 26 серпня 2020 року, номер запису: 2005560060001138144, підстава: власне рішення. Тому, посилання на порушення прав споживача безпідставне.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Суд не надав оцінку доказам введення ОСОБА_1 в оману відповідачем. ТОВ «Гранд-Палестро» не було правової підстави на укладення спірного договору в 2018 році. Згідно свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600445451101, загальна площа 55,2 кв.м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_6 , та належить на праві власності ПП «Домінанта-Д», а в оспорюваному договорі з ОСОБА_1 вказано приміщення 4 площею 50,0 кв.м., тобто зовсім інше приміщення, відомості по яке відсутні в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Предметом договору оренди №01/07-16 між ПП «Домінанта-Д» та ТОВ «Гранд-Палестро» є неіснуюче приміщення, строк дії цього договору сплинув ще 31 грудня 2017 року. Власник майна ПП «Домінанта-Д» уклав договір оренди 22 лютого 2018 року з ОСОБА_3 під салон краси без посередника, яким являлось ТОВ «Гранд-Палестро» у спірних договірних відносинах. Суд дійшов помилкового висновку про те, що різниця в адресі вказує на помилку (описку), так як мова йде про одне й теж приміщення. У орендодавця не було бажання і можливості виконувати договір оренди майна №1а від 01 січня 2018 року, відповідач умисно ввів його в оману, розуміючі правові наслідки цієї омани. В апеляційній скарзі викладено обставини правовідносин, що передували укладенню спірного договору оренди.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Гранд-Палестро» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що й відзив на позов (т.2 а.с.93-100).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
Нежитлове приміщення, площею 52,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , належить на праві приватної власності ПП «Домінанта-Д» (код ЄДРПОУ: 33509418) згідно Свідоцтва про право власності від 19 березня 2015 року, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.
Між ПП «Домінанта-Д» (код ЄДРПОУ: 33509418) та ТОВ «Гранд-Палестро» (код ЄДРПОУ: 39862048) укладено Договір оренди №01/07-16 від 01 липня 2016 року, за умовами якого ПП «Домінанта-Д» передало ТОВ «Гранд-Палестро» у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 52,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , належить ПП «Домінанта-Д» (акт-приймання передачі складено 01 липня 2016 року).
За умовами Договору оренди №01/07-16 орендар зобов`язався використовувати приміщення для здійснення господарської (комерційної) діяльності та статутних завдань, а саме для подальшої передачі в користування орендованого нерухомого майна (суборенду) (п.1.3 Договору); орендар зобов`язався не передавати у подальше користування приміщення без попередньої письмової згоди орендодавця; у разі згоди з боку орендодавця та передачі у подальше користування приміщення третім особам, орендар набуває статусу орендодавця у відносинах з третіми особами (п.4.3.8 Договору); орендна плата нараховується орендарем одноразово за весь строк оренди та вноситься до 30 липня 2016 року (п.2.1 Договору); сторони погодили плату за користування приміщенням з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 32928,00 грн.
ТОВ «Гранд-Палестро» 28 липня 2016 року сплачено на розрахунковий рахунок ПП «Домінанта-Д» суму орендної плати 32928,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням 27 від 29 липня 2016 року.
Листом від 01 липня 2016 року ПП «Домінанта-Д» надало ТОВ «Гранд-Палестро» письмову згоду на проведення у вищевказаному приміщенні некапітальних ремонтних робіт та передачу цього приміщення третім особам у повне користування (суборенду).
Договір оренди від 01 липня 2016 року №01/07-16 між ПП «Домінанта-Д» та ТОВ «Гранд-Палестро» не є спірним.
Отже, безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав у ТОВ «Гранд-Палестро» на користування на правах оренди належним ПП «Домінанта-Д» нежитловим приміщення, площею 52,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , рівно як і на передачу приміщення третім особам у користування на правах суборенди; при передачі приміщення у користування третім особам ТОВ «Грант-Палестро» виступав як «володілець» об`єкта оренди на правах оренди згідно Договору №01/07-16 від 01 липня 2016 року; господарські відносини оренди між ПП «Домінанта-Д» та ТОВ «Гранд-Палестро» не є спірними, власник об`єкта оренди не оспорює дій ТОВ «Гранд-Палестро» по передачі приміщення в користування третім особам, зокрема, ОСОБА_1
ТОВ «Гранд-Палестро» посилається на те, що ОСОБА_4 мав повну інформацію щодо об`єкта оренди, в тому числі й щодо належності приміщення ПП «Домінанта-Д» та знаходження такого у користуванні на правах оренди ТОВ «Гранд-Палестро» на підставі Договору №01/07-16 від 01 липня 2016 року. Доводи відповідача ОСОБА_4 не спростував. Більш того, ОСОБА_4 , вступаючи у відносини з ПП «Гранд-Палестро», не був обмежений у доступі до інформації щодо об`єкта оренди (суборенди), у зворотному ОСОБА_4 не зобов`язаний був укладати договір оренди. Правом на отримання тієї чи іншої інформації щодо об`єкта оренди (суборенди) та повноти такої інформації ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, перешкод з боку ТОВ «Гранд-Палестро» щодо отримання інформації не встановлено. Посилання на усні перемовини, домовленості тощо, що мали місце до та після оформлення орендних правовідносин, не мають жодного правового значення у договірних відносинах оренди (суборенди), що оформлені письмово підписанням між сторонами договору.
Між ТОВ «Гранд-Палестро» (код ЄДРПОУ: 39862048) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) укладено Договір оренди нерухомого майна №41а від 19 вересня 2016 року, за умовами якого передано у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 55,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (акт приймання-передачі складено 26 вересня 2016 року); строк оренди приміщення визначено до 30 вересня 2017 року; орендна плата нараховується з 01 листопада 2016 року; щомісячний розмір орендної плати встановлено 2760,00 грн.
Додатковою угодою від 19 вересня 2016 року до Договору оренди нерухомого майна №41а від 19 вересня 2016 року викладено у новій редакції пункти 1.1, 3.2 Договору, відповідно до нової редакції в строкове платне користування (оренду) передано/прийнято майно у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 50,0 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; розмір орендної плати визначено 2500,00 грн.
Додаткової угодою від 01 вересня 2017 року до Договору оренди нерухомого майна №41а від 19 вересня 2016 року строк оренди приміщення визначено до 30 грудня 2017 року. Додатковою угодою від 01 жовтня 2017 року до Договору оренди нерухомого майна №41а від 19 вересня 2016 року щомісячний розмір орендної плати встановлено 4000,00 грн.
Між ТОВ «Гранд-Палестро» та ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року, за умовами якого передано у строкове платне користування нежитлове приміщення №4 загальною площею 50,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; строк оренди приміщення визначено до 30 грудня 2018 року; щомісячний розмір орендної плати встановлено 4000,00 грн.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року в справі №523/12711/18, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ПП «Домінанта-Д», ТОВ «Гранд-Палестро» про визнання недійсним Договору про оренду нерухомого майна №41а від 19 вересня 2016 року, стягнення матеріальних збитків, завданих укладенням договору оренди (40177,00 грн. орендної плати, 5070,78 грн. оплати за СДПД та комунальні послуги, 200000,00 грн. витрат на капітальний ремонт, 490495,56 грн. подвійного розміру збитку від укладення внаслідок введення в оману договору оренди нерухомого майна, 200000,00 грн. моральної шкоди, 200000,00 грн. вартості безпідставно набутого майна, яка рівна вартості капітального ремонту в приміщенні АДРЕСА_3 ).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України встановлює презумпцію свободи договірних зв`язків, відповідно до якої сторони самі визначають зміст договору, вибирають контрагентів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір оренди нерухомого майна №42А від 19 вересня 2016 року, додаткові угоди до цього Договору, Договір оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року є підписаними та, відповідно, укладеними між ТОВ «Гранд-Палестро» та ОСОБА_1 .
Договір оренди є правочином у розумінні частини 2 статті 202 ЦК України.
Позовні вимоги про визнання недійсним укладеного між ТОВ «Гранд-Палестро» та ОСОБА_1 . Договору оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року заявлено з підстав частини 1 статті 230 ЦК України.
Стаття 230 ЦК України регулює правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Відповідно до положень даної норми матеріального права якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
У статті 230 ЦК України йдеться про те, що одна із сторін умисно вводить другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин належать певні властивості речі, що є предметом правочину, можливість використання її за цільовим призначенням та інше. Обман може проявлятися в запереченні певних обставин або їх замовчуванні.
У сенсі положень частини 1 статті 229 ЦК України, до якої відсилає частина 1 статті 230 ЦК України у визначенні обставин, що мають істотне значення, істотне значення має обман щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких особливостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує наявність того, що ТОВ «Гранд-Палестро» навмисно ввело його як другу сторону договору (правочину) в оману до обставин, які мали істотне значення, не підпадають під підстави, які мають наслідком застосування положень частини 1 статті 230 ЦК України для визнання недійсним як правочину Договору оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року.
Зазначення в Договорі «оренда» замість «суборенда», «власник» замість «орендар», «приміщення №4» замість «приміщення №104 (офіс 4)», «площа 50,0 кв.м» замість «площа 52,2 кв.м» тощо не є підставою для визнання Договору оренди нерухомого майна №1а від 01 січня 2018 року недійсним, оскільки не стосуються ні природи правочину, ні прав та обов`язків сторін правочину, ні тих властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням, тобто не стосуються обставин, які мають істотне значення, що є обов`язкою умовою застосування положень статті 230 ЦК України.
Вищевказане підлягає виправленню за домовленістю сторін поза межами визнання договору недійсним.
Відсутність обставин, які мають істотне значення при визнання правочину недійсним, виключає необхідність встановлення факту навмисного введення відповідачем позивача в оману. Проте, суд все ж зауважує, що обставини справи і не містять доказів дій, які б були зі сторони ТОВ «Гранд-Палестро» направлені на навмисне введення ОСОБА_1 в оману при укладенні договору оренди нежитлового приміщення.
Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, правильно визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, з якими частина 1 статті 230 ЦК України пов`язує визнання правочину недійсним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення вимог відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про визнання недійсним договору оренди залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 липня 2023 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Є.С.Сєвєрова
Т.В.Цюра
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 07.07.2023 |
Номер документу | 111997150 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Вадовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні