Рішення

від 03.07.2023 по справі 906/578/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/578/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фабрика м`яких меблів"

до Приватного підприємства "Фітосировина"

про стягнення 21465,21 грн.

Процесуальні дії по справі.

Приватне акціонерне товариство "Фабрика м`яких меблів" звернулося до суду з позовом про стягнення Приватного підприємства "Фітосировина" 21465,21 грн. заборгованості за договором оренди, з яких 15828,91 грн. заборгованість по орендним платежам, 4748,67 грн. штраф, 723,62 грн. пеня, 120,60 грн. інфляційні втрати, 43,41 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

29.05.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та врахування їх при вирішення питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач мотивує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлових приміщень в частині сплати орендної плати за лютий та березень 2023 року на суму 12873,90 грн. та комунальних послуг за грудень 2022 року - березень 2023 року на суму 2955,01 грн.

За порушення виконання відповідачем грошових зобов`язань позивач нарахував до стягнення 723,62 грн. пені, 4748,67 грн. штрафу, 120,60 грн. інфляційних втрат, 43,41 грн. 3% річних.

У встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

10.05.2023 до суду повернулася копія ухвали від 01.05.2023, надіслана на адресу відповідача з відміткою на поштовому конверті: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.47-49).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.05.2023 р. направлялась судом на електоронну адресу відповідача, яка вказана в ЄДРЮОФОПГФ - bordyuk_zvit@ukr.net.

Разом з тим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.05.2023 р. направлялась та на адресу засновника - ОСОБА_1 , яка повернулась "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з телефонограмою помічника судді Остапчук А.Ю. від 21.06.2023 за номером телефону НОМЕР_1 09.06.2023 об 11 год. 40 хв. був здійснений дзвінок без відповіді; за номером телефону (0412) 22-85-84 09.06.2023 об 11 год. 45 хв. - номер недійсний.

Судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Однак, відповідач, в порядку статей 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24.10.2022 між Приватним акціонерним товариством "Фабрика м`яких меблів" (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Фітосировина" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №1ФММ0220018, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у платне строкове користування (в оренду) приміщення загальною площею 200,0 (двісті цілих) квадратних метрів, яке розміщене в будівлі, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Кооперативна, 1 (а.с.20-26).

Відповідно до п.3.1 термін користування приміщенням починається з дати початку та триває до 31.10.2023.

Приміщення надається в оренду для розташування в ньому складу орендаря (п.3.2 договору).

Орендар протягом терміну користування має право на одержання в приміщенні послуг електроенергії (п.6.1 договору).

Орендар одержує в приміщенні послуги з електроенергії на умовах, фактично встановлених для орендодавця відповідними організаціями, що поставляють електроенергію в приміщення. При цьому, сторони розуміють, що постачальником таких послуг у будь-якому випадку виступають відповідні підприємства комунального господарства (енергопостачальна компанія, тощо) (п.6.2 договору).

Плата за оренду приміщення нараховується з дати приймання і до дати закінчення, якщо тільки більш тривалий період не встановлений у цьому договорі (п.7.1 договору).

Відповідно до п.7.2 договору якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем.

Згідно з п. 7.2.1 договору орендодавець до 1-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунок на оплату плати за оренду, розрахованої відповідно до цього договору.

Орендар зобов`язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання ним зазначених рахунків. При неотриманні орендарем зазначених рахунків, плата за оренду розраховується орендарем самостійно відповідно до цього договору.

За умовами п.7.3 договору плата за оренду за кожний місяць визначається на момент платежу за формулою:

Плата за оренду = орендна ставка*Площа*Індекс I, де:

Орендна ставка - становить 34,00 грн., в тому числі ПДВ;

Площа - означає загальну площу об`єкта оренди, прийняту за актом приймання-передачі;

Індекс І - сукупний індекс інфляції гривні за період з моменту укладення даного договору оренди до місяця, що передує оплачуваному місяцю, згідно з офіційними даними про індекси інфляції. У випадку, якщо значення індексу інфляції, що передує оплачуваному місяцю або значення останнього офіційно відомого індексу інфляції на дату виставлення рахунку менше одиниці, то такий індекс інфляції прирівнюється до значення одиниці.

Відповідно до п.7.6 договору орендар, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення, водовідведення і т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування будівлі, які розподіляються між всіма орендарями будинку пропорційно площі об`єкта оренди до загальної площі будівлі.

Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується орендарем за діючими тарифами (п.7.6.1 договору).

Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених орендодавцем рахунків, згідно отриманих від орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення орендодавцем лічильників - на підставі їх показників (п.7.6.2 договору).

Згідно з п.7.7 договору сторони погодили, що перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг).

Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та акту покладається на орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного акту орендарем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному.

Після отримання орендарем рахунка або відповідного акту за такий оплачуваний місяць сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання акту.

Відповідно до п.9.1 договору у випадку затримок з боку орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендодавця, орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більш встановленої чинним законодавством.

За умовами п.9.1.1 договору, крім зазначеного вище у п.9.1 цього договору, до орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань: якщо період прострочення становить 2 (два) і більше календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №1ФММ0220018 від 24.10.2022 орендодавець передав, а орендар належним чином оглянув, перевірив та прийняв нежитлове приміщення, яке знаходиться в будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Кооперативна, 1, загальною площею 200,0 метрів квадратних, про що свідчить акт прийому-передачі приміщення в оренду від 01.11.2022 (а.с.27).

Позивач виставив відповідачу на оплату рахунки-фактури за послуги з оренди приміщення на загальну суму 12873,90 грн. (а.с.30,32), а саме:

- за лютий 2023 року №4971 від 24.02.2023 на суму 5699,57 грн.;

- за березень 2023 року №5017 від 22.03.2023 на суму 7174,33 грн.

Крім того, позивач виставив відповідачу на оплату рахунки-фактури за комунальні послуги на загальну суму 2955,01 грн. (а.с.28, 29, 31, 33), а саме:

- за грудень 2022 року №4903 від 31.12.2022 на суму 73,97 грн.;

- за січень 2023 року №4954 від 31.01.2023 на суму 76,09 грн.;

- за лютий 2023 року №5002 від 28.02.2023 на суму 2079,01 грн.;

- за березень 2023 року №5048 від 31.03.2023 на суму 725,94 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 12.04.2023 про сплату заборгованості з орендних та комунальних платежів, штрафу та пені в строк до 17.04.2023р. (а.с.34).

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлових приміщень Приватне акціонерне товариство "Фабрика м`яких меблів" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Фітосировина" 21465,21 грн. заборгованості за договором оренди, з яких 15828,91 грн. заборгованість по орендним платежам, 4748,67 грн. штраф, 723,62 грн. пеня, 120,60 грн. інфляційні втрати, 43,41 грн. 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини оренди на підставі договору оренди нежитлових приміщень № №1ФММ0220018 від 24.10.2022.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача по орендним платежам за лютий 2023р. становить 5699,57 грн., за березень 2023р. - 7174,73 грн.

Розрахунок ним здійснено на підставі п.7.3 договору і при обчисленні орендної плати за лютий 2023р. застосовано знижку 20%, що є його правом.

Разом з тим, перевіривши здійснені нарахування суд встановив, що позивачем невірно застосовано сукупний індекс інфляції , оскільки він має обчислюватися за період з моменту укладення договору оренди і до місяця, що передує оплачуваному місяцю (п.7.3 договору).

В той же час позивачем в розрахунок включено індекс інфляції за місяць, за який розраховується орендна плата.

Здійснивши власний розрахунок орендної плати, з урахуванням вихідних даних позивача, суд встановив, що її розмір за лютий 2023р. становить 5560,56 грн., за березень 2023р. - 6999,35 грн., і саме вказані суми підлягають стягненню з позивача.

В стягненні 139,01 грн. орендної плати за лютий 2023р. та 174,98 грн. орендної плати за березень 2023р. суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2955,01 грн. компенсації за комунальні послуги за грудень 2022р. - березень 2023р. на підставі рахунків- фактур (а.с.28-29, 31, 33).

За умовами п.7.7 договору перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем.

Разом з тим, вказаним пунктом також погоджено, що орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг).

Доказів направлення відповідачу рахунків на оплату комунальних послуг до 5 числа місяця наступного за оплачуваним позивач суду не надав. Матеріали справи містять лише докази їх надіслання з вимогою від 12.04.2023р. №12/04/1 (а.с.34-35).

Оскільки позивачем не було дотримано вимоги договору щодо виставлення рахунків до 05 числа місяця, для визначення строків виконання відповідачем обов`язку щодо відшкодування комунальних витрат слід застосовувати приписи ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно інформації з офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення за трекінговим номером 1001503337860 (вимога позивача від 12.04.2023р.) було доставлено у поштове відділення для вручення відповідачу 14.04.2023р. і в подальшому, у зв`язку із закінченням терміну зберігання, повернено відправнику.

Враховуючи, що поштове відправлення з вимогою позивача могло бути отримане відповідачем 14.04.2023 р., тому саме з цієї дати необхідно обраховувати семиденний строк на виконання зобов`язання щодо сплати коменсації витрат на комунальні послуги. Таким чином, оплату комунальних витрат відповідач повинен був здійснити у строк до 21.04.2023р. включно (14.04.2023р. + 7 днів).

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині сплати компенсації за комунальні послуги покладено на відповідача, однак останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів погашення боргу в повному обсязі, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 2955,01 грн. компенсації за комунальні послуги та задовольняє їх в повному обсязі.

За статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача 120,60 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період січень-квітень 2023р. та 43,41 грн. 3% річних, нарахованих за період з 11.01.2023р. по 24.04.2023р. (розрахунок на а.с.17-19).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що нарахування річних в загальній сумі 34,15 грн. (період 4 та 6 розрахунку)та 85,49 грн. інфляційних (періоді 4 розрахунку) на заборгованість по орендній платі ним виконано невірно, оскільки для обчислення застосовано розмір орендної плати, який, як встановлено судом, є невірним.

Нарахування здійснено на орендну плату за лютий 2023р. в сумі 5699,57 грн., період прострочення з 07.03.2023р. по 24.04.2023р.; орендна плата за березень 2023 року в сумі 7174,33 грн., період прострочення з 06.04.2023р. по 24.04.2023р. В той час як вказувалося вище, розмір орендної плати за лютий 2023р. становить 5560,56 грн., за березень 2023р. - 6999,35 грн.

Згідно власного розрахунку суду, виконаного з урахуванням вихідних даних позивача, розмір інфляційних втрат на заборгованість по орендній платі за лютий 2023р. становить 83,41 грн., 3% річних - 22,39 грн., розмір інфляційних втрат на заборгованість по орендній платі за березень 2023р. позивачем не нараховується, 3% річних становлять 10,36 грн.

Відносно нарахування сум річних та інфляційних на заборгованість зі сплати комунальних витрат, суд звертає увагу, що позивач неправомірно здійснив їх нарахування після 10 числа місяця наступного за оплачуваним, оскільки, як встановив суд, обов`язок з оплати комунальних витрат у відповідача існував до 21.04.2023р. включно. Отже прострочення заборгованості виникає з 22.04.2023р. і саме з цієї дати є правомірним нарахування сум річних, інфляційних та штрафних санкцій.

Якщо час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дана правова позиція викладені у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 910/11109/21.

Враховуючи, що датою виникнення у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати комунальних витрат є 22.04.2023р., а кінцевою датою розрахунку сум інфляційних позивач вказав 24.04.2023р., період прострочення складає менше 15 днів, а тому нарахування інфляційних втрат на таку заборгованість не здійснюється.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про стягнення 35,11 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Аналогічним чином, суд здійснив перерахунок 3% річних, нарахованих на заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат за період з 22.04.2023р. по 24.04.2023р., та встановив, що правомірним буде їх розмір 0,73 грн.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 33,48 грн. 3% річних та 83,41 грн. інфляційних.

В стягненні 9,93 грн. 3% річних та 37,19 грн. інфляційних суд відмовляє за безпідставністю їх заявлення.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.1 та п.п.9.1.1 договору сторони погодили, що у випадку затримок з боку орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендодавця, орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більш встановленої чинним законодавством; якщо період прострочення становить 2 (два) і більше календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання.

Оскільки позивачем при здійсненні нарахування пені та штрафу застосовано невірні суми орендної плати та періоди прострочення зобов`язання з відшкодування комунальних витрат, суд здійснив їх власний розрахунок.

Відповідно до виконаних судом обчислень, правомірним буде розмір штрафу - 4654,48 грн., пені - 557,96 грн. і саме ці суми підлягають стягненню на користь позивача.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 94,19 грн. штрафу та 165,66 грн. пені суд відмовляє за їх безпідставністю.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 20844,25 грн., з яких: 12559,91 грн. заборгованості по орендній платі, 2955,01 грн. компенсації за комунальні послуги, 83,41 грн. інфляційних втрат, 33,48 грн. 3% річних, 4654,48 грн. штрафу, 557,96 грн. пені.

В стягненні 313,99 грн. орендної плати, 9,93 грн. 3% річних, 37,19 грн. інфляційних, 94,19 грн. штрафу та 165,66 грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 20844,25 грн., у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 2606,36 грн. покладається на відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 18000,00 грн., суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 18000,00 грн. представником позивача подано копію договору про надання правових послуг №17/04 від 17.04.2023, ордер серії АМ №1052014 від 24.04.2023 (а.с.10-13), акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 24.05.2023, звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару від 24.05.2023.

Частинами 5, 6 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення щодо розміру судових витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення суми витрат з контррозрахунком від відповідача до суду не надходили.

Водночас, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої Європейського суду з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 24.05.2023 та звіту про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару від 24.05.2023 адвокатом Ратушинською І.О. надано наступні послуги:

- правовий аналіз справи, збір доказів та розробка концепції правового захисту інтересів замовника в процедурі стягнення коштів з ПП "Фітосировина" на суму 6000,00 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення з ПП "Фітосировина" заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення, формування додатків та здійснення розрахунків до позовної заяви на суму 12000,00 грн.

Суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката в сумі 18000,00 грн. неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг з огляду на складність справи та обсяг правової допомоги, який дійсно був необхідним у даному спорі.

Так, при заявленій до стягнення з відповідача в загальній сумі заборгованості у розмірі 21465,21 грн., позивач заявляє до відшкодування вартість послуг адвоката в сумі 18000,00 грн., що є неспівмірним.

Вивченню та дослідженню адвокатом в межах цієї справи не підлягав значний обсяг документів, а спір у справі не є нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та не вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права.

В якості доказів на підтвердження заявлених позовних вимог до позовної заяви долучено незначний обсяг документів, які знаходилися у позивача і від адвоката не вимагалося вчинення дій щодо їх збирання.

Складена адвокатом позовна заява містить 4 сторінки тексту та складається в основному з пунктів договору та норм права.

Суд враховує також те, що розрахунок заборгованості за оренду, річних, інфляційних, пені та штрафу, зроблений адвокатом, є невірним, у зв`язку з чим суд був змушений здійснити власний розрахунок всіх заявлених до стягнення сум.

Суд також звертає увагу, що в провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/577/23 за позовом ПАТ "Фабрика м`яких меблів" до ПП "Фітосировина" про стягнення заборгованості у розмірі 13318,71грн, яка виникла на підставі договору оренди нежитлових приміщень №1ФММ0220017 від 24.10.2022, з яких: 10044,07грн орендних платежів, 3013,22грн штрафу та 261,42грн пені..

Правову допомогу позивачу у вказаній справі також надавала адвокат Ратушинська І.О. і заявлено про стягнення судових витрат за надання професійної правової допомоги.

Спори між сторонами у зазначених справах є аналогічними, що свідчить про те, що опрацювання матеріалів даного спору, складання та оформлення позовної заяви не потребувало значних зусиль адвоката, аналізу великої кількості доказів та законодавства, дослідження судової практики у подібних правовідносинах, що зумовлює і відсутність значних витрат часу і незначний обсяг послуг

Спір у справі №906/578/23 є невеликої складності, розглядався судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не потребувало участі представника позивача в судових засіданнях.

За таких обставин, суд вважає, що вартість послуги "правовий аналіз справи, збір доказів та розробка концепції правового захисту інтересів замовника в процедурі стягнення коштів з ПП "Фітосировина" - 6000,00 грн. є завищеною, а співмірною виконаній адвокатом роботі буде вартість даної послуги 3000,00 грн.

Відносно послуги "складання позовної заяви про стягнення з ПП "Фітосировина" заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення, формування додатків та здійснення розрахунків до позовної заяви" вартістю 12000,00 грн., суд дійшов висновку, що розумною та обгрунтованою буде вартість послуги 6000,00 грн.

Таким чином, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 18000,00 грн. не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів ч.5 ст.129 ГПК України.

Також суд бере до уваги, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також, характер і рівень складності справи, з огляду на принцип співмірності розміру адвокатських послуг, суд дійшов висновку, що достатніми буде розмір правничих витрат у даному випадку 9000,00 грн.

В стягненні 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача в розмірі 8739,64 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фітосировина" (10001, м.Житомир, вул. Кооперативна, 1, код ЄДРПОУ 37604588)

на користь Приватного акціонерного товариства "Фабрика м`яких меблів" (10001, м.Житомир, вул. Кооперативна, 1, код ЄДРПОУ 32744146)

- 12559,91 грн. заборгованості по орендній платі;

- 2955,01 грн. компенсації за комунальні послуги;

- 83,41 грн. інфляційних втрат;

- 33,48 грн. 3% річних;

- 4654,48 грн. штрафу;

- 557,96 грн. пені;

- 8739,64 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

- 2606,36 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення рішення.

Повне рішення складено: 03.07.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрук.

1 - до справи

2 - позивачу (рек. з пов. + ел.пошта: ratyshinska@ukr.net)

3 - відповідачу (рек. з пов. + ел. пошта: bordyuk_zvit@ukr.net)