Рішення

від 03.07.2023 по справі 910/4438/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2023Справа № 910/4438/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповіда льністю "Тріотранс" (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21 літ. А, офіс 107)до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Клепарів" Регіональної філії "Львівська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, місто Київ, 03150)простягнення 141 649 грн 82 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріотранс" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Клепарів" Регіональної філії "Львівська залізниця" про стягнення 141 649 грн 82 коп. збитків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не вжило всіх передбачених заходів щодо обслуговування вагона, що призвело до сходження вагону з рейок, внаслідок чого відповідачем понесено збитки у вигляді витрат на ремонт вагону у розмірі 141 649 грн 82 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/4439/23, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.04.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

10.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання.

09.06.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 в Виробничому підрозділі "Експлуатаційне вагонне депо Клепарів" Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було здійснено технічне обслуговування вагона № 56086473, що підтверджується: актом № 612 від 11.07.2022, складеним між Виробничим підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Клепарів" Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія", як оператором вагону № 56086473, яке на підставі договору № 131021-ОР оренди залізничного рухомого складу від 13.09.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріотранс" здійснювало оренду вказаного вагону, на суму 34 549 грн 82 коп., з яких технічне обслуговування 26 258 грн 51 коп., подавання-збирання вагону 2 533 грн 01 коп.; калькуляцією від 11.07.2022 витрат на технічне обслуговування вантажного вагона з відчепленням № 56086473 на суму 26 258 грн 51 коп.; дефектною відомістю по вагону № 56086473; повідомленням № 4471 про ремонт або технічне обслуговування вагона № 56086473; повідомленням № 14 про приймання вантажних вагонів; актом від 1 1.07.2022 виконаних робіт на вагон № 56086473; рахунком № Э07004 від 25.07.2022 згідно звіту експедитора № 250720220004 за відшкодування витрат ремонту вагону у Виробничому підрозділі "Експлуатаційне вагонне депо Клепарів" Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на суму 34 549 грн 82 коп.

22.07.2022 за участю вагона № 56086473 сталася транспортна подія - аварія сходження вагону в складі поїзда № 2862 на перегоні Фастів-2 - Устинівка регіональної філії "Південно-Західна залізниця".

26.07.2022 комісією посадових осіб було складено акт службового розслідування, який затверджений Начальником Козятинської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця", відповідно до якого встановлено:

- при проведенні середнього ремонту колісних пар з під вагону № 56086473 у ВЧДР-2 Дрогобич недотримано вимоги технологічного процесу обточки колісних пар в частині відповідності поверхні кочення всіх колісних пар встановленому профілю та різниці діаметрів коліс на одній вісі в 3-ц і 4-й колісних парах, чим порушено вимоги н.17.11.п. 17.13 табл. 17.1, п. 17.15 СТП 04-001:2015;

- при прийнятті з ремонту від ВЧДР-2 Дрогобич та підкочуванні колісних пар під вагон № 56086479 ВЧДЕ-4 Клепарів не було перевірено колеса на відповідність геометричним параметрам, не змащено вузол "п`ятник-підп`ятник" на обох візках та не усунено інші несправності, що загрожували безпеці руху, чим порушено вимоги п.4.5 СТР 04021:2020.

27.07.2022 було проведено нараду ремонтного вагонного депо Шепетівка, за результатами якої складено Протокол наради при начальнику ремонтного вагонного депо Шепетівка, в якому зазначено, що проведеним оглядом колісних пар обточування та поточний ремонт яких виконувався у ВЧД Клепарів 08.07.2022 встановлено наступне: "1-а колісна пара за напрямком руху № 0029-18386-1976, профіль не відповідає "Максимальному шаблону": зазор між вершиною гребня і шаблоном складає 2мм., чим порушено вимоги п.9.5 СТП 04-001:2015; 2- а колісна пара за напрямком руху № 8714-665217-1983, профіль не відповідає "Максимальному шаблону": зазор між робочою поверхнею гребня і шаблоном складає 1мм., зазор між шаблоном і внутрішньою поверхнею обода складає 1мм., чим порушено вимоги п.9.5 СТП 04-001:2015; 3- а колісна пара за напрямком руху № 0029-1085-1976, профіль правого колеса не відповідає "Максимальному шаблону": зазор між поверхнею кочення і шаблоном складає 1,5мм., зазор між шаблоном і внутрішньою поверхнею обода складає 2,5мм., зазор між робочою поверхнею гребня і шаблоном складає 3 мм., чим порушено вимоги п.9.5 СТП 04-001:2015; 4-а колісна пара за напрямком руху № 0119-11633-1981, профіль правого колеса не відповідає "Максимальному шаблону": зазор між поверхнею кочення і шаблоном складає 1мм, чим порушено вимоги п.9.5 СТП 04-001:2015 (відхил профелю обода колеса від номінальної форми по висот гребню не більше 1мм. а поверхні кочення, гребню і внутрішньої бічної поверхні ободу колеса не більше 0,5мм.; на бічних поверхнях коліс відсутні індекс профілю обточки колісних пар, чим порушено вимоги п.17.15 СТП 04-001:2015".

04.08.2022 ВЧДЕ Козятин було вкладено акт, в якому зазначено, що 24.07.2022 від складу поїзда відчеплено вагон № 56086473 власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріотранс", оператор Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія", станція приписки Почайна Південно-Західної залізниці. ДР « 525»-29.05.2021р. по причині сходу вагона з рейок.

Під час проведення ремонту вагону № 56086473 працівниками ВЧДР Козятин було забраковано колісні пари № 0029-1085-1976 с.р. "535" 05.21р. п.р. "862" 07.22р.; № 0119-11633- 1981 с.р. "252" 05.21р. п.р. "862" 07.22р. по причині недостатньої товщини ободів коліс. Дані колісні пари не можуть бути відремонтовані на базі ВЧДР Козятин та потребують ремонту з заміною елементів.

09.08.2022 листом № 401 Виробничий підрозділ "Експлеатаційне вагонне депо Козятин" зазначило, що 22.07.2022 на перегоні Фастів-2 - Устинівка в поїзді № 2862 було допущено сходження з колії вагону № 56086473 власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріотранс". Працівниками ВЧДР Козятин забраковано дві колісні пари № 0029-1085-1976 та № 0119-11633-1981 по причині недостатньої товщини ободів коліс. Дані колісні пари не можуть бути відремонтовані на базі ВЧДР Козятин та потребують ремонту з заміною елементів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріотранс" вжило заходів з ремонту вагона № 56086473 шляхом придбання колісних пар - замовило та придбало колісні пари у Товариства з обмеженою відповідальністю "КСП Ремтранс" на суму 107 100 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 1240 від 19.09.2022, специфікацією № 01/22 від 19.09.2022, актом приймання-передачі запасних частин від 19.09.2022 та рахунком № 1240 від 19.09.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що матеріалами службового розслідування було встановлено здійснення неналежного ремонту вагонів з боку відповідача, в результаті чого позивачу було завдано збитки в розмірі 141 649 грн 82 коп., в тому числі: 34 548 грн 82 коп. збитки, які пов`язані як з оплатою виконаних робіт Виробничим підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Клепарів" Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та 107 100 грн 00 коп. - збитки, які пов`язані з необхідністю придбання запасних частин для ремонту вагону № 56086473.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" Розділу І "Загальні положення про зобов`язання" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділу V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" Господарського кодексу України .

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Натомість боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (Цивільного кодексу України).

Згідно з пункту 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, остання несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

У відповідності до пунктів 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин внаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, встановлені ГОСТ 22235-76, а також внесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

За змістом пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами сума збитків за пошкодження вагона складається з витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Для визначення розміру матеріального збитку внаслідок пошкодження вагону № № 56086473 необхідним є належні документи, підтверджуючі вартість ремонту з урахуванням вартості замінних деталей та необхідних ремонтних робіт тощо. Однак у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вказаних даних.

Крім того, в акті службового розслідування зазначено, що при огляді 4-го (№ 59538864), 5-го (№59495609) та 7-го (№56110774) вагонів виявлено невідповідність по висоті в комплектах пружин ресорних комплектів. Таким чином, сам лише факт наявності відхилень від нормативних показників колісних пар не може свідчити про наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими відхиленнями та сходом вагонів, до якого, як зазначено у акті службового розслідування, призвело поєднання одночасно кількох факторів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про не доведеність позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України наявність всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними) для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а тому позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька