Рішення

від 28.06.2023 по справі 910/12133/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2023Справа № 910/12133/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Лук`янович В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле 3"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ"

про стягнення 345 182,01 грн,

Представники сторін:

від позивача: Українцева К.Л.,

від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле 3" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" про стягнення 345 182,01 грн, обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати внесків і платежів, пов`язаних з утриманням нерухомого майна в багатоквартирному будинку, затверджених рішенням загальних зборів ОСББ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12133/22, підготовче засідання призначено на 12.12.2022.

06.12.2022 до суду від відповідача надійшов відзив та клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8515/21 та витребування у позивача детального розрахунку суми заборгованості по кожному об`єкту нерухомості.

У підготовче засідання 12.12.2022 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити, оскільки у суду наявні об`єктивні можливості розгляду даної справи без вирішення справи № 910/8515/21, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування розрахунку, ухвалою від 12.12.2022 задовольнив вказане клопотання, вирішив витребувати у позивача розрахунок суми заборгованості по кожному об`єкту нерухомості з зазначенням: видів об`єктів нерухомості та площ кожного об`єкта, що перебували у власності відповідача протягом відповідного місяця чи частини місяця; загальних сум кожного з видів внесків за відповідний місяць, вимога про стягнення яких заявлена позивачем; конкретних періодів здійснення інфляційних нарахувань за прострочення кожного місячного платежу, конкретних дат настання строків сплати платежу за кожен місяць, і, відповідно кількості днів прострочення кожного місячного платежу (розгорнуті формули розрахунку інфляційних нарахувань), який надати до суду у строк до 28.12.2022. На підставі ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 16.01.2023.

28.12.2022 до суду від позивача надійшли заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у загальному розмірі 249 547,90 грн, з яких: 228 660,50 грн основного боргу, 18 314,38 грн інфляційних та 2563,96 грн 3% річних; клопотання про приєднання доказів в якості детального розрахунку заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 клопотання позивача про приєднання доказів в якості детального розрахунку заборгованості з додатками у справі № 910/12133/22 повернуто без розгляду.

16.01.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів в якості детального розрахунку заборгованості.

В підготовче засідання 16.01.2023 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, розгляд справи здійснювати із урахуванням зменшених позовних вимог; оголосити перерву у підготовчому засіданні до 08.02.2023.

У підготовче засідання 08.02.2023 з`явились представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 15.03.2023.

Однак, 15.03.2023 у місті Києві було оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, що унеможливило знаходження представників учасників судового процесу та працівників суду в приміщенні Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 призначено розгляд справи на 04.04.2023.

03.04.2023 до суду відповідачем подано вступне слово, пояснення з приводу письмових доказів та промова в дебатах.

У судове засідання 04.04.2023 з`явилися представники сторін, які надали суду свої пояснення/заперечення щодо позовних вимог.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, в судовому засіданні 04.04.2023 ухвалив оголосити перерву до 03.05.2023.

03.05.2023 до суду представником позивача подано заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 03.05.2023.

В судове засідання 03.05.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився. Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив заяву представника позивача про відкладення судового засідання задовольнити, відкласти судове засідання на 29.05.2023.

29.05.2023 до суду від позивача надійшли пояснення на питання, які виникли під час розгляду справи по суті, до яких долучено інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.04.2023 №№ 330713668, 330713675.

В судове засідання 29.05.2023 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2023 просила поновити строк для подання доказів, долучених до пояснень на питання, які виникли під час розгляду справи по суті, в той час як представник відповідача просив суд надати час для можливості ознайомитись із поданими позивачем поясненнями.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив поновити позивачу строк для подання доказів, долучених до пояснень на питання, які виникли під час розгляду справи по суті, долучити докази до матеріалів справи та оголосити перерву в судовому засіданні до 28.06.2023.

В судове засідання 28.06.2023 з`явився представник позивача; представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв/клопотань не подавав.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки явка відповідача обов`язковою не визнавалась, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за його відсутності.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саперне поле 3» (надалі також - ОСББ) за адресою: вул. Саперне поле, буд. 3, м. Київ, 01042.

Відповідно до п. 1 розділу І Статуту ОСББ, затвердженого протоколом установчих зборів співвласників від 26.06.2020 № 2 (надалі - Статут), ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) № 3 (надалі - будинку), що розташований за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Саперне поле, 3, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до п. 2 розділу І Статуту, ОСББ діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту.

Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (п. 1 розділу ІІ Статуту).

Пунктом 4 розділу ІІ Статуту визначено, що ОСББ має право відповідно до законодавства та цього Статуту, зокрема, на встановлення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ органами управління ОСББ є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) ОСББ.

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. 3 розділу ІІІ Статуту).

Згідно з п. 1 розділу IV Статуту джерелами фінансування є кошти ОСББ, які складаються, у тому числі, з внесків і платежів співвласників. За рішенням загальних зборів в об`єднанні можуть створюватися ремонтний, резервний фонди, кошти яких спрямовуються на цілі, визначені загальними зборами ОСББ.

Пунктом 2 розділу IV Статуту визначено, що сплата встановлених загальними зборами ОСББ внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами ОСББ, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Пунктом 2 розділу V Статуту визначено обов`язок співвласників, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені Статутом ОСББ, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Так, відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ від 28.02.2021, який складено та підписано 04.04.2021, на вказаних загальних зборах було прийнято рішення, зокрема, про створення резервного фонду, затвердження кошторису резервного фонду на 2021/2022р., встановлення обов`язкового щомісячного розміру внеску 1,50 грн/1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (квартири, нежитлового приміщення, паркомісця, гаражу, комори тощо), встановлення строку сплати внеску до резервного фонду - до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Також відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ від 20.11.2021, який складено та підписано 21.12.2021, вбачається, що загальними зборами ОСББ було вирішено обрати форму управління будинком - ОСББ шляхом самозабезпечення з 01.02.2022 (питання друге порядку денного); затвердити кошторис ОСББ на 2022/2023рр. та ввести його в дію з 01.02.2022; затвердити обов`язкові щомісячні внески: на утримання спільного майна - 11,20 грн за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць); до ремонтного фонду - 2,00 грн за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць); до резервного фонду - 1,50 грн за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць), встановивши строк сплати цих внесків - 20 числа поточного (розрахункового) місяця. Також на загальних зборах 20.11.2021 прийнято рішення щодо визначення з 01.02.2022 форми управління (утримання, обслуговування) паркінгу, який розташовано у багатоквартирному будинку №3 по вул. Саперне поле у місті Києві та прийнято функцію з управління (утримання, обслуговування) паркінгу, який є невід`ємною частиною багатоквартирного будинку; затверджено кошторис на 2022/2023рр. та щомісячні обов`язкові розміри внесків з 01.02.2022 для власників паркомісць: на утримання паркінгу - 11,50 грн за 1 кв.м. загальної площі паркомісця; до ремонтного фонду - 2,00 грн за 1 кв.м. загальної площі паркомісця; до резервного фонду - 1,50 грн за 1 кв.м. загальної площі паркомісця. Встановлено строк сплати внеску - до 20 числа поточного (розрахункового) місяця. Крім того, прийнято рішення щодо створення фонду безпеки та благоустрою будинку, затверджено кошторис фонду на 2022/2023рр. та введено його в дію з 01.02.2022; встановлено обов`язкові щомісячні розміри внесків: 8,20 грн за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць); 10,00 грн за 1 кв.м. загальної площі паркомісця, строк сплати яких - до 20 числа поточного (розрахункового) місяця.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, як власником квартир у будинку № 3 по вул. Саперне поле у м. Києві, а саме: №№ 39,51, 87, 100, 154, 166, 218, 227, 232, 236, 237, 246, 284 та нежитлового приміщення № 339, не виконувались належним чином зобов`язання зі сплати внесків та платежів, затверджених рішеннями загальних зборів ОСББ від 28.02.2021 та від 20.11.2021, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, яка останнім у позасудовому порядку не сплачена. З огляду на зазначене, позивач звернувся із даним позовом до суду про стягнення 228 660,50 грн основного боргу по внескам і платежам, 18 314,38 грн інфляційних втрат та 2563,96 грн 3% річних (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведеність позивачем належними доказами належність відповідачу об`єктів нерухомого майна, з приводу стягнення внесків щодо яких заявлено позовні вимоги. Крім цього, вказав, що позивачем невірно виконано розрахунки заборгованості, в тому числі інфляційних та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Аналогічні обов`язки співвласника закріплено у п. 2 розділу V Статуту ОСББ.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

За приписами ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частинами 2, 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

За приписами ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.02.2018 у справі 910/11312/17.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, положення Статуту позивача, а також надавши оцінку рішенням загальних зборів ОСББ, оформленими протоколами від 28.02.2021 та від 20.11.2021, врахувавши всі матеріали справи в сукупності, суд дійшов висновку про обов`язковість сплати платежів (внесків), встановлених рішеннями загальних зборів.

При цьому, судом не встановлено оскарження та визнання недійсними рішень позивача, оформлених зазначеними протоколами.

Так, позивачем зазначено, що відповідач є власником квартир у будинку № 3 по вул. Саперне поле у м. Києві, а саме: №№ 39, 51, 87, 100, 154, 166, 218, 227, 232, 236, 237, 246, 284 та нежитлового приміщення № 339, на підтвердження чого надано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2022 № 313997027 та від 30.04.2023 №№ 330713668, 330713675 (витяги).

При цьому, приписами ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено право учасників справи на подання до суду засвідченого витягу з документа, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа.

Здійснивши дослідження та оцінку наданих позивачем доказів, судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено право власності Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" на квартири №№ 39, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 та нежитлове приміщення (машиномісце) АДРЕСА_12 .

Втім, доказів на підтвердження належності відповідачу на праві власності квартири АДРЕСА_13 , в матеріали справи не надано.

Так, у поясненнях на питання, які виникли під час розгляду справи по суті позивач зазначає, що право власності відповідача на квартиру АДРЕСА_13 підтверджується сторінками 155-156 інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2022 № 313997027, однак, суд зазначає, що така довідка містить лише 156 сторінку, та не містить 155, на яку в тому числі посилається позивач, що унеможливлює достовірно встановити належність вказаного приміщення на праві власності відповідачу

Таким чином, будучи співвласником квартир у будинку АДРЕСА_14 , а саме: №№ 39,51, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , 246, 284 та нежитлового приміщення № 339, відповідач наділений обов`язком утримувати належне йому майно, у тому числі, шляхом сплати платежів (внесків), встановлених рішеннями загальних зборів ОСББ.

Як вже встановлено вище, рішеннями загальних зборів ОСББ від 28.02.2021 та від 20.11.2021 встановлено щомісячний порядок та розміри оплати внесків та платежів.

Згідно з вказаними рішеннями загальних зборів ОСББ, право на стягнення внесків та платежів у позивача виникло: з 01.05.2021 на підставі рішення загальних зборів ОСББ, оформлених протоколом від 28.02.2021, який підписаний 04.04.2021; з 01.02.2022 на підставі рішення загальних зборів ОСББ, оформлених протоколом від 20.11.2021, який підписаний 21.12.2021.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку зі сплати щомісячних внесків та платежів за період з 01.05.2021 по 31.07.2022 у розмірі, затвердженому рішеннями загальних зборів ОСББ від 28.02.2021 та від 20.11.2021, позивачем 13.09.2022 на адресу відповідача було направлено претензію № П02/09/2022 від 12.09.2022 з проханням погасити заборгованість у розмірі 178 469,61 грн у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї претензії.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач просить суд стягнути заборгованість по внескам і платежам у розмірі, яка станом на момент звернення із даним позовом та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог становить 228 660,50 грн.

Згідно з наданих позивачем розрахунків, судом встановлено, що позивач просить стягнути заборгованість пропорційно площам належним відповідачу об`єктам нерухомого майна за період з 01.05.2021 по 07.10.2022, яка складається із сум заборгованості по внескам на утримання спільного майна (11,20 грн/кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна; 11,50 грн/кв.м. на утримання паркінгу); внескам у фонд безпеки і благоустрою (8,20 грн/кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна; 10,00 грн/кв.м. загальної площі паркомісця); внескам у резервний фонд (1,5 грн/кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна/паркомісця); внескам у ремонтний фонд (2 грн/кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна/паркомісця).

Однак, зазначаючи про наявність у відповідача заборгованості, яка утворилась за період з 01.05.2021 по 31.07.2022, який також було вказано у претензії позивача № П02/09/2022 від 12.09.2022, за переконанням суду, позивачем безпідставно здійснено нарахування до стягнення з відповідача заборгованості по внескам і платежам за серпень-вересень 2022 року.

Так, станом на момент ухвалення даного судового рішення, доказів сплати відповідачем заборгованості по щомісячним внескам і платежам, затверджених рішеннями загальних зборів ОСББ від 28.02.2021 та від 20.11.2021, матеріали справи не містять.

Отже, за наведених вище обставин суд встановив, що відповідач, будучи власником квартир №№ 39, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_11 та нежитлового приміщення (машиномісця) АДРЕСА_12 , не виконав свої зобов`язання щодо сплати внесків та платежів, затверджених рішеннями загальних зборів ОСББ від 28.02.2021 та від 20.11.2021, за період з 01.05.2021 по 31.07.2022.

Відповідач в свою чергу не довів належними засобами доказування та не надав доказів щодо наявності підстав для звільнення його від обов`язку оплати заявлених позивачем сум внесків та платежів. Натомість, доводи відповідача зводяться лише до незгоди із розрахунками заборгованості останнього, здійснених позивачем.

Більше того, як вказувалось позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, заборгованість по внескам і платежам по квартирі АДРЕСА_10 є повністю погашеною, з приводу чого відповідач не заперечував, чим по суті підтвердив свій обов`язок сплачувати визначені рішеннями загальних зборів ОСББ від 28.02.2021 та від 20.11.2021 внески та платежі.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заборгованості по внескам і платежам в ОСББ за період травень 2021 - липень 2022, судом встановлено, що сума заборгованості за вказаний період розрахована позивачем правильно, відповідно до встановлених тарифів та пропорційно площі нежитлових приміщень, а тому, без урахування суми боргу, яка нарахована позивачем за серпень та вересень 2022 року та повністю заборгованості за квартиру АДРЕСА_15 , суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог в частині основної заборгованості на суму 162 246,98 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 18 314,38 грн та 2563,96 грн 3% річних за загальний період прострочення з 21.06.2021 по 07.10.2022, суд зазначає таке.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

З огляду на зазначене, судом відхиляються доводи відповідача про безпідставність заявлення позивачем в заяві про зменшення позовних вимог до стягнення з відповідача 3% річних, які не заявлялись у позовній заяві, оскільки такі нарахування входять до складу основного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за визначений ним період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання, суд зазначає, що з урахуванням часткового задоволення позовних вимог про стягнення основної заборгованості по внескам і платежам, обґрунтованими до стягнення з відповідача є 2267,89 грн 3% річних та 16 628,47 грн інфляційних.

Відповідач, в свою чергу, обставин прострочення перед позивачем не спростував та не заперечив.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 5177,73 грн, однак оскільки із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, нова ціна позову склала 249 547,90 грн, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання такого позову відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» становить 3743,22 грн.

Відтак, враховуючи відповідне клопотання позивача, викладене у заяві про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 1434,51 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (вул. Михайла Драгомирова, 18, прим. 3, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 34981382) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле 3" (вул. Саперне поле, 3, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 43804558) заборгованість по внескам та платежам у розмірі 162 246,98 грн, інфляційні втрати у розмірі 16 628,47 грн, 3% річних у розмірі 2267,89 грн та 2717,21 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле 3" (вул. Саперне поле, 3, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 43804558) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) гривні 51 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 208 від 18.10.2022, яке знаходиться в матеріалах справи № 910/12133/22.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.07.2023.

Суддя Т.Ю. Трофименко