Рішення

від 17.05.2023 по справі 910/15014/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2023Справа № 910/15014/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Шокало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури (вулиця Предславинська, будинок 45/9, місто Київ, 03150) в інтересах Київської міської ради (вулиця Хрещатик, будинок 36, місто Київ, 01044)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСФ Профіль" (вулиця Карла Маркса, будинок 7, місто Київ, 03193)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, прим. 17)

про скасування рішення про державну реєстрацію

Представники учасників справи:

від прокуратури: Греськів І.І.

від позивача: Дем`яненко С.О.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСФ Профіль" про скасування рішення про державну реєстрацію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 матеріали справи № 910/15014/22 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

30.12.2022 від прокурора до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить суд:

- до набрання рішенням законної сили у справі накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. "Д", споруди загальною площею 9,3 кв.м за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 5 у Печерському районі міста Києва, що на праві приватної власності зареєстровано за ТОВ "МСФ Профіль" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554117680000, номер запису про право власності 46110373);

- до набрання рішенням законної сили у справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "МСФ Профіль" (вул. Карла Маркса, 7, м. Київ, 02088, ЄДРПОУ 39008253) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "Д", споруд загальною площею 9,3 кв.м за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 5 у Печерському районі міста Києва в тому числі: укладати договори купівлі- продажу або іншим способом відчужувати права на вказаний об`єкт нерухомості, передавати його у користування третім особам, здійснювати заходи щодо поділу, об`єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554117680000, номер запису про право власності 46110373);

- до набрання рішенням законної сили у справі заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. "Д", споруди загальною площею 9,3 кв.м за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 5 у Печерському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554117680000, номер запису про право власності 46110373).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 вказану заяву передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Разом з тим, суддя Літвінова М.Є. у період з 02.01.2023 по 13.01.2023 перебувала на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради про забезпечення позову.

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі була направлена, зокрема, на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСФ Профіль" згідно даних з ЄДРПОУ: 02088, м. Київ, вул. Карла Маркса, буд. 7.

Утім, поштовий конверт із вказаним відправленням повернутий відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З наведених приписів ГПК України вбачається за можливе дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі з причини відсутності особи за місцезнаходженням, зареєстрованим у встановленому законом порядку, є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи, дотримання судом вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи та забезпечення йому можливості реалізувати надані законом процесуальні права.

Представник відповідача у підготовче засідання 22.02.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом у підготовчому засіданні 22.02.20223 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 15.03.2023.

06.03.2023 від представника відповідача - адвоката Дядюри Н.О., надійшло клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. З метою забезпечення реалізації відповідачем процесуального права, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України, судом було надано представнику ТОВ «МСФ Профіль» доступ до матеріалів справи, що підтверджується відміткою останнього, зробленою власноруч на обкладинці даної справи.

13.03.2023 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів.

Представник відповідача у підготовче засідання 15.03.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом у підготовчому засіданні 15.03.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни. Крім того, судом у підготовчому засіданні 15.03.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 05.04.2023.

21.03.2023 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 05.04.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судом у підготовчому засіданні 05.04.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 26.04.2023.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни належним чином засвідчену копію реєстраційної справи.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 26.04.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/15014/22 до судового розгляду по суті на 17.05.2023.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, за відсутності відзиву відповідача.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 17.05.2023 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення або про розгляд справи без їх участі до суду не подавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи, враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором.

У судовому засіданні 17.05.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною 11.01.2022 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62793272, згідно з яким за ТОВ «МСФ Профіль» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «Д», споруди загальною площею 9,3 кв.м за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554117680000, номер запису про право власності 46110373, додаткові відомості: №№ I - V гідротехнічні споруди).

Реєстрацію проведено на підставі довідок про адресу та показники об`єкта нерухомого майна від 16.12.2021 № 16/12/21-1, технічного паспорту від 21.12.2021, виданих ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації», довідки про балансову вартість нежитлової будівлі та гідроспоруд №№ I - V від 17.12.2021, виданої ТОВ «МСФ Профіль».

Звертаючись до господарського суду, прокурор зазначив, що державна реєстрація за ТОВ «МСФ Профіль» права власності на вказаний об`єкт нерухомості проведена державним реєстратором на підставі документів, які не є правовстановлюючими.

Натомість, документів про прийняття об`єкту нерухомого майна літ. «Д» на Набережно-Печерській дорозі, 5 у Печерському районі м. Києва в експлуатацію та присвоєння йому уповноваженим органом поштової адреси в порядку, визначеному законодавством, реєстраційна справа № 2554117680000 не містить.

Прокурор акцентував увагу на тому, що у довідці про показники об`єкта нерухомого майна від 16.12.2021 № 16/12/21-1, виданій ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації», зазначено, що нежитлова будівля побудована у 1991 році.

Згідно інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» від 24.12.2021 НЖ-2200 за даними реєстрових книг нежитлова будівля літ. «Д» загальною площею 9,3 кв.м по Набережно-Печерській дорозі, 5 на праві власності не зареєстрована.

Згідно даних з ЄДРПОУ ТОВ «МСФ Профіль» зареєстровано як юридична особа лише 05.12.2013, а тому не могло бути особою, яка здійснила будівництво об`єкта у 1991 році.

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що об`єкт нерухомості, на який здійснено реєстрацію права власності за відповідачем, розташований на земельній ділянці, котра належить частково до території вулиць і доріг та частково до території водоймищ і водостоків, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, від імені та в інтересах якої права власника здійснює Київська міська рада. Державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі. Отже, внаслідок незаконної реєстрації за відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомості КМР втратила можливість самостійно та на власний розсуд розпоряджатися земельною ділянкою площею 0,07 га на Набережно-Печерській дорозі у Печерському районі м. Києва із вигідним для себе економічним чи соціальним результатом. Прокурор стверджує, що у даному випадку порушення прав та економічних інтересів територіальної громади беззаперечно свідчить і про порушення державних інтересів, позаяк на останню покладено обов`язок щодо гарантування належного функціонування місцевого самоврядування та його фінансової підтримки. Водночас КМР, будучи уповноваженим на те суб`єктом, жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави та територіальної громади міста Києва не вжила, хоча Київська міська прокуратура у порядку ст. 23 закону України «Про прокуратуру» зверталась до останньої з листом від 11.07.2022 № 15/1-389вих-22, повідомивши про порушення вимог законодавства при реєстрації за відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

Отже, прокурор переконаний у наявніості підстав для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.01.2022, індексний номер 62793272, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав приватної власності за ТОВ «МСФ Профіль» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «Д», споруди загальною площею 9,3 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 5 у м. Києві, припинивши вказане право відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Щодо зернення прокурора з позовом

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, який визначає виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру").

Отже, зі змісту наведених норми слідує, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення останніх. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № 3-рп/99 Конституційний Суд України висловив позицію про те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Крім цього, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді винятково, якщо:

- захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Суд зауважує, що перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, у той час як прокурор набуває право на представництво тільки якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

При цьому нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Великою Палатою Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зауважено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В обгрунтування можливості здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а також наявності правових підстав для звернення із цим позовом та визначення у якості позивача Київську міську раду прокурор зазначив таке.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (ст. 143 Конституції України).

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні визначено як гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 наведеної норми).

За змістом ст. 4 названого Закону місцеве самоврядування здійснюється на принципах, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Статтею 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

У місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх утворення), які є юридичними особами (ч. 1 ст. 9 названого Закону).

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні (ч. 1 ст. 18 названого Закону).

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені територіальної громади виконує відповідна рада.

Як зазначає прокурор, спірний об`єкт нерухомості, на який здійснено реєстрацію права власності за відповідачем, розташований на земельній ділянці, котра перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, від імені та в інтересах якої права власника здійснює Київська міська рада.

Державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

Отже, унаслідок незаконної реєстрації права власності за відповідачем на спірний об`єкт нерухомості КМР була позбавлена можливості на власний розсуд розпоряджатися земельною ділянкою площею 0,07 га на Набережно-Печерській дорозі у Печерському районі м. Києва з метою її ефективного використання, у тому числі й для досягнення вигідних економічних результатів.

У свою чергу, відповідач, вчинивши реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна на підставі документів, які не є правовстановлюючими, фактично має на меті подальше незаконне заволодіння відповідачем комунальним майном - земельною ділянкою в Печерському районі м. Києва без проведення земельного аукціону.

Наведене є беззаперечним свідченням порушення прав та економічних інтересів територіальної громади міста Києва, з якими у даному випадку повністю збігаються й інтереси держави, позаяк на останню покладено обов`язок щодо гарантування належного функціонування місцевого самоврядування та його фінансової підтримки.

Разом з тим, Київська міська рада як орган, уповноважений розпоряджатися землями міста Києва, свої функції власника щодо спірної земельної ділянки проігнорувала, факту незаконної реєстрації прав власності на об`єкт нерухомості не виявила.

Більше того, уже будучи повідомленою Київською міською прокуратурою у порядку ст. 23 закону України «Про прокуратуру» листом від 11.07.2022 року № 15/1-389вих-22 про порушення вимог законодавства при реєстрації за відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомості, Рада жодних заходів щодо ініціювання проведення перевірок фактів порушення вимог земельного законодавства, скасування у судовому порядку державної реєстрації на нежитлову будівлю літ. «Д» на Набережно-Печерській догозі, 5 у Печерському районі м. Києва не вжила, чим допустила бездіяльність.

Виходячи з встановленого, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив необхідність та підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Київської міської ради.

Щодо заявленої прокурором позовної вимоги по суті

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У силу ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (частина 2 наведеної норми).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, п. 1 ч. 1 ст. 2 названого Закону визначено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, за змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

У силу ст. 3 названого Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 1 ст. 18 названого Закону).

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127, передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Згідно з п. 77 Порядку державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічні інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року (абзаци 1, 3 п. 78 Порядку).

Відповідно до абзаців 1, 3 п. 79 Порядку державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення його адреси. Дія цього абзацу не застосовується, якщо у відомостях про місце розташування земельної ділянки відсутні всі необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Разом з тим, як вбачається з даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у реєстраційній справі № 2554117680000 щодо реєстрації об`єкту нерухомого майна літ. «Д» на Набережно-Печерській дорозі, 5 у Печерському районі м. Києва відсутні документи про прийняття вказаного об`єкта в експлуатацію та присвоєння йому уповноваженим органом поштової адреси в порядку, визначеному законодавством.

При цьому згідно відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу КМР (КМДА) від 22.07.2022 №043-1891 останній не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав об`єкти будівництва в експлуатацію за адресою: Набережно-Печерська дорога, 5, літ. «Д» у Печерському районі м. Києва.

Крім цього, з відповідей Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) від 05.09.2022 та від 01.12.2022 вбачається, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на Набережно-Печерській дорозі, 5 літ. «Д» у Печерському районі м. Києва юридичним чи фізичним особам Департаментом не надавались, поштова адреса не присвоювалася.

Натомість, підставами для внесення до реєстру відповідного запису про відповідача як власника вищевказаного нерухомого майна слугували довідки про адресу та показники об`єкта нерухомого майна від 16.12.2021 № 16/12/21-1, технічний паспорт від 21.12.2021, видані ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації», довідка про балансову вартість нежитлової будівлі та гідроспоруд №№ I - V від 17.12.2021, видана ТОВ «МСФ Профіль».

Зокрема, у довідці про показники об`єкта нерухомого майна від 16.12.2021 №16/12/21-1, виданій ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації», значиться, що нежитлова будівля та гідротехнічні споруди №№І - V побудовані у 1991 році.

За приписами ч. 2 ст. 12 названого Закону відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, серед іншого:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Так, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. було скеровано запит № 2871-01-16 від 22.12.2021 до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», котре до 01.01.2013 здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на території м. Києва, про надання інформації щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за вищевказаною адресою.

За результатами розгляду вказаного запиту КП КМР «КМ БТІ» видало інформаційну довідку НЖ-2200 від 24.12.2021, згідно якої за даними реєстрових книг нежитлова будівля (літ. «Д») загальною площею 9,3 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 5 у м. Києва на праві власності не зареєстрована.

Відповідь аналогічного змісту була надана КП КМР «КМ БТІ» на запит Київської міської прокуратури листом № 062/14-6029(И-2022) від 19.07.2022.

Крім цього, за даними з ЄПРПОУ ТОВ «МСФ Профіль» (код 39008253) зареєстроване як юридична особа лише 05.12.2013, а тому не може бути особою, яка здійснила будівництво спірного об`єкту нерухомості у 1991 році, що виключає наявність правової підстави для реєстрації за Товариством права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна у розумінні п. 77 Порядку.

Стосовно вказаного як підстави для проведення державної реєстрації технічного паспорту від 21.12.2021, виданого ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації», то останній є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта, та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо), а тому не може слугувати самостійною підставою для державної реєстрації права власності на такий об`єкт нерухомості.

Довідки, надані ТОВ «МСФ Профіль» реєстратору, також не є правовстановлюючими документами, а тому так само не надають підстав для проведення реєстраційних дій щодо вказаного об`єкта нерухомості.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припининлося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

При дослідженні обставин існування у особи права власності першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження виникнення у ТОВ «МСФ Профіль» прав власника на спірний об`єкт нерухомого майна, суд погоджується з доводами прокурора про відсутність законних підстав для здійснення державної реєстрації за відповідачем права власності на останній - нежитлову будівлю літ. «Д», споруда загальною площею 9,3 кв.м за адресою: Набережно-Печерська дорога, буд. 5 у Печерському районі м. Києва.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.01.2022, індексний номер 62793272, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав приватної власності за ТОВ «МСФ Профіль» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «Д», споруди загальною площею 9,3 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 5 у м. Києві, припинивши вказане право відповідачу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.01.2022, індексний номер 62793272, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «МСФ Профіль» (вул. Карла Маркса, будинок 7, м. Київ, 03193, код ЄДРПОУ 39008253) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «Д», споруди загальною площею 9,3 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 5 у м. Києві, припинивши вказане право Товариству з обмеженою відповідальністю «МСФ Профіль».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСФ Профіль» (вул. Карла Маркса, будинок 7, м. Київ, 03193, код ЄДРПОУ 39008253) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська 45/9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011032, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.07.2023.

СуддяЛітвінова М.Є.