Рішення

від 05.07.2023 по справі 910/10746/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2023Справа № 910/10746/22Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРЕЙД" (01001, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 5, офіс 8, код ЄДРПОУ 34479154)

до Компанії Salem Botanicals Corp. (NJ08069, Penns Grove 100 Central Schoolhouse Rd., USA)

про стягнення 70 842,77 доларів США, що еквівалентно 2 590 011,67 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Поцелов А.О.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії Salem Botanicals Corp. про стягнення заборгованості за контрактом GR 01/07/2021 від 01.07.2021 у розмірі 70 842,77 доларів США, що еквівалентно 2 590 011, 67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.04.2023; зобов`язано позивача в строк до 14.11.2021 року надати господарському суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі, а також позовної заяви з доданими до неї документами у трьох примірниках для вручення Компанії Salem Botanicals Corp.; зупинено провадження у справі № 910/10746/22 до 19.04.2023 року.

22.11.2022 через відділ діловодства суду позивачем подано належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 19.10.2022 у справі № 910/10746/22 та заяву про поновлення процесуального строку на надання документів згідно ухвали суду від 19.10.2022 та надання роз`яснення щодо механізму здійснення попередньої оплати у розмірі 95 доларів США за вручення судового доручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 поновлено провадження у справі № 910/10746/22; продовжено строк попередньої оплати у розмірі 95 доларів США за вручення судового доручення Компанії Salem Botanicals Corp. за наступними реквізитами: International Wire/Bank Transfer, Bank Name: Wells Fargo Bank, Account No: 2007107119. Swift/IBAN Code: WFBIUS6S; Reference: Name of person or business you are asking us to serve (рахунок, зазначений на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права: http://www.hcch.net) до 15.01.2023; зупинено провадження у справі № 910/10746/22 до 19.04.2023 року.

13.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема, банківський документ щодо сплати попередньої оплати у розмірі 95 доларів США за вручення судового доручення Компанії Salem Botanicals Corp.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 поновлено провадження у справі № 910/10746/22.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 19.04.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 відкладено судове засідання на 05.07.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 05.07.2023 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 05.07.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

05.07.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНО ТРЕЙД» (далі - продавець, позивач) та Компанією Salem Botanicals Corp. USA (далі - покупець, відповідач) було укладено контракт № GR 01/07/2021, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити аграрну продукцію, трави дикороси, країна походження - Україна (далі - товар) (п.1. контракту).

Відповідно до п. 2.1. контракту кількість товару визначається в додаткових угодах до цього контракту або інвойсах, або інших документах.

Відповідно до п. 3.2 контракту період поставки товару: з 01 липня 2021 по 25 грудня 2025 року.

Згідно з п. 3.3 контракту датою поставки товару (партії товару) є дата доставки товару в пункт призначення.

Відповідно до п. 4.1. контракту ціна товару зазначається в додаткових угодах до цього Контракту або інвойсах або інших документах до цього контракту.

За умовами пункту 4.3. контракту валюта контракту: долар США.

Згідно з п. 5.1. контракту платіж за товар здійснюється в доларах США банківським переказом, відповідно до міжнародної системи платежів SWIFT, на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох банківських днів з моменту виставлення інвойсу.

Відповідно до п. 7.1. контракту передача і прийом товару по цьому контракту виконується в момент передачі товару в пункті призначення згідно з умовами ІНКОТЕРМС 2020 і цього контракту.

На виконання умов Контракту позивачем було виставлено відповідачу Інвойс № 2 від 10.02.2022 року на суму 20 506,41 доларів США та Інвойс № 3 від 10.02.2022 року на суму 50 336,36 доларів США.

14.04.2022 позивачем здійснено митне оформлення товару на загальну суму 70 842,77 доларів США, на адресу відповідача, місце розвантаження: NJ 08069, Penns GrovelOO Central Schoolhouse Rd., що підтверджується вантажно митною декларацією UA 403030/2022/004930 від 14.04.2022 та коносаментом MEDUOD328904.

На підтвердження відповідності якості товару позивачем до матеріалів справи долучено Фітосанітарний сертифікат № 13/19- 6031/ХХ-633121.

Позивач у позовній заяві зазначає, що товар був прийнятий відповідачем без зауважень, але за поставлений товар останній не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 70 842,77 доларів США.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за контрактом № GR 01/07/2021 оплату отриманого товару не здійснив, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за контрактом № GR 01/07/2021 становить 70 842,77 доларів США.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв`язок із приватноправовими відносинами.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Згідно з п.1 додаткової угоди до контракту сторони вирішили викласти розділ 10 «Застосовне право та юрисдикція» контракту № GR 01/07/2021 від 01.07.2021 у наступній редакції: «Даний контракт регулюється й тлумачиться у відповідності до матеріального права України, як країни походження товару, що є предметом цього договору. Будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання підлягають вирішенню у Господарському суді м. Києва».

Виходячи з викладеного переданий на розгляд спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва із застосуванням норм права України.

01 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНО ТРЕЙД» (далі - продавець, позивач) та Компанією Salem Botanicals Corp. USA (далі - покупець, відповідач) було укладено контракт № GR 01/07/2021, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити аграрну продукцію, трави дикороси, країна походження - Україна (далі - товар) (п.1. контракту).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.1. контракту передача і прийом товару по цьому контракту виконується в момент передачі товару в пункті призначення згідно з умовами ІНКОТЕРМС 2020 і цього контракту.

З матеріалів справи вбачається, що за контрактом позивач поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 70 842,77 доларів США, що підтверджується вантажною митною декларацією UA 403030/2022/004930 від 14.04.2022 та коносаментом MEDUOD328904.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 5.1. контракту платіж за товар здійснюється в доларах США банківським переказом, відповідно до міжнародної системи платежів SWIFT, на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох банківських днів з моменту виставлення інвойсу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виставлено відповідачу наступні інвойси на оплату:

- № 2 від 10.02.2022 року на суму 20 506,41 доларів США;

- № 3 від 10.02.2022 року (копія додається) на суму 50 336,36 доларів США.

Відповідно до ч. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання за контрактом по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 70 842,77 доларів США.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленого товару за договором в повному обсязі не подано.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 70 842,77 доларів США, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 70 842,77 доларів США грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого товару в розмірі 70 842,77 доларів США.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже вимоги позивача визнаються судом повністю обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Компанії Salem Botanicals Corp. (NJ08069, Penns Grove 100 Central Schoolhouse Rd., USA) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРЕЙД" (01001, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 5, офіс 8, код ЄДРПОУ 34479154) основний борг у розмірі 70 842 (сімдесят тисяч вісімсот сорок два) долари 77 центів США та витрати зі сплати судового збору у розмірі 38 850 (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 19 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.07.2023

Суддя І.О. Андреїшина