Рішення

від 04.07.2023 по справі 911/596/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/596/23

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-СТАЛЬ" (61110, м. Харків, вул. Краснодарська. буд. 11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4Ф)

про стягнення 12400,69 грн

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТ-СТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 15.02.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" про стягнення заборгованості в сумі 7500, 00 грн., пені в сумі 3092, 46 та інфляційних втрат в сумі 1808, 23 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 01.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).

06.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі №911/596/23, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки останнім було сплачено суму основного боргу в розмірі 7500, 00 грн.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 04.07.2023.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "КТ-СТАЛЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" був укладений договір поставки у спрощений спосіб. Таким чином між сторонами існували господарські правовідносини з постачання товару, в яких позивач виступив Постачальником, а відповідач - Покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження пропозиції поставити відповідачу товар, позивачем було виставлено йому рахунок №1110848 від 25.01.2022 на загальну суму 536467, 00 грн., в якому зазначено про поставку труби 219 (стінка 8.0. мм, 12 м) у кількості 10, 99 т, труби електросварної прямошовної сталевої, стандарт EN 10219, діаметр 325 мм (марка сталі S275J2H, стінка 6.00 мм, довжина 12м, (теор. вес)) у кількості 0, 574 т, труби 159 (стінка 6.0 мм, 12 м) у кількості 3, 269 т та труби 219 (стінка 4.0 мм, 12 м) у кількості 0,263 т, а також включено транспорті послуги вартістю 10416, 67 грн. без ПДВ.

Докази у справі свідчать, що в підтвердження прийняття запропонованих позивачем умов відповідач здійснив часткову оплату рахунка №1110848 від 25.01.2022 у розмірі 528967, 00 грн., на підтвердження чого позивачем долучено виписку по рахунку ТОВ "КТ-СТАЛЬ".

Позивач наголошує на тому, що 28.01.2022 здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 523967, 00 грн., а саме труби 219 (стінка 8.0. мм, 12 м) у кількості 10, 99 т, труби електросварної прямошовної сталевої, стандарт EN 10219, діаметр 325 мм (марка сталі S275J2H, стінка 6.00 мм, довжина 12м, (теор. вес)) у кількості 0, 574 т, труби 159 (стінка 6.0 мм, 12 м) у кількості 3, 269 т та труби 219 (стінка 4.0 мм, 12 м) у кількості 0,263 т.

Позивач також зазначає, що поставка відповідачу вказаного товару підтверджується, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, видатковою накладною №12228006 від 28.01.2022 та товарно-транспортною накладною№Т12228006 від 28.01.2022, які долучені до матеріалів справи.

З позовної заяви вбачається, що вартість транспортних послуг з поставки товару склала 12500, 00 грн. з ПДВ (10416, 67 грн. без ПДВ), що підтверджується долученим до матеріалів справи рахунком №1110848 від 25.01.2022 та Актом наданих послуг №12228006 від 28.01.2022, який містить найменування послуги, ціну та реквізити позивача (оферта), а також підпис і печатку відповідача, що свідчить про прийняття послуги зазначеної у відповідному Акті в повному об`ємі, якісно та вчасно (акцепт).

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою (вих. № 16/01-02 від 16.01.2023), в якому вимагав сплатити на свій розрахунковий рахунок суму боргу у розмірі 7500, 00 грн. протягом 3 календарних днів з моменту отримання даного листа. Вказаний лист-вимога надісланий відповідачу поштою, що підтверджується описом вкладення за №0306709276281 від 17.01.2023 та накладною №0306709276281 від 17.01.2023.

Позивач зазначає, що лист-вимогу відповідачем отримано не було, оскільки відправлення було повернуто у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи роздруківку поштового відстеження за трекінгом №0306709276281.

Разом з тим, матеріали справи містять Акт звіряння взаємних розрахунків за період 2022 року, що підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, з якого вбачається, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 7500, 00 грн.

Проте, відповідач за поставлений позивачем товар та надані ним транспорті послуги не розрахувався в повному обсязі, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду у останнього утворилась заборгованість у розмірі 7500, 00 грн.

06.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі №911/596/23 у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки останнім було сплачено суму основного боргу в розмірі 7500, 00 грн., на підтвердження чого відповідач надав копію платіжної інструкції №1729 від 31.03.2023 на суму 7500, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що оплата боргу за поставлений товар та надані транспорті послуги з поставки товару в сумі 7500, 00 грн. була здійснена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та після відкриття провадження у даній справі.

Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Перевіривши, що заяву відповідача про закриття провадження у справі підписано директором ТОВ "Київська бурова компанія" Сущенко Володимиром (повноваження якого знаходяться в матеріалах справи), суд дійшов висновку про наявність підстав для її прийняття та часткового задоволення.

За таких обставин, провадження у справі №911/596/23 в частині стягнення суми основної заборгованості з відповідача у розмірі 7500, 00 грн., слід закрити відповідно до пункту п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Нормою ч. 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. В такому разі договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріали справи свідчать, що позивачем була здійснена пропозиція укласти договір поставки з відповідачем шляхом оформлення рахунку на оплату №1110848 від 25.01.2022 на загальну суму 536467, 00 грн., в якому визначались умови правочину з поставки товару, а саме поставки труби 219 (стінка 8.0. мм, 12 м) у кількості 10, 99 т, труби електросварної прямошовної сталевої, стандарт EN 10219, діаметр 325 мм (марка сталі S275J2H, стінка 6.00 мм, довжина 12м, (теор. вес)) у кількості 0, 574 т, труби 159 (стінка 6.0 мм, 12 м) у кількості 3, 269 т, труби 219 (стінка 4.0 мм, 12 м) у кількості 0,263 т, з урахуванням вартості наданих позивачем транспортних послуг.

Докази у справі свідчать, що 25.01.2022 в підтвердження прийняття запропонованих позивачем умов, відповідач здійснив часткову оплату за вищевказаним рахунком на загальну суму 528967, 00 грн., що підтверджується наявною у справі випискою по рахунку позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 523967,00 грн., а відповідач відповідний товар прийняв, що підтверджується підписаними між ними видатковою накладною та товарно-транспортною накладною, які містяться у справі.

Крім того, сторонами без зауважень підписано Акт надання послуг №12228006 від 28.01.2022 на загальну суму 12500, 00 грн. з ПДВ, відповідно до якого виконавцем (позивачем) надані транспортні послуги, а замовник (відповідач) претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладений змішаний договір у спрощений спосіб, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору поставки та договору про надання послуг). Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, кількість, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712, 901 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Товар поставлений відповідачу (про що свідчать наявні в матеріалах справи та підписані сторонами видаткова накладна та товарно-транспортна накладна).

Умовами абзацу першого п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З врахуванням приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідач (покупець) зобов`язаний оплатити товар, отриманий від позивача за видатковими накладними, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто в день підписання видаткових накладних.

Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару за договором купівлі-продажу (поставки), відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Враховуючи, що сторонами не надано доказів погодження інших строків оплати товару та товар фактично отримано відповідачем за видатковою накладною №12228006 від 28.01.2022, з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що строк оплати поставленого товару настав 28.01.2022.

Відповідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу транспортні послуги відповідно до Акту надання послуг №12228006 від 28.01.2022 на загальну суму 12500, 00 грн. з ПДВ (10416, 67 грн. без ПДВ), який підписано сторонами без зауважень.

Крім того, Акт надання послуг №12228006 від 28.01.2022 містить посилання на рахунок на оплату №1110848 від 25.01.2022.

Рахунок на оплату №1110848 від 25.01.2022 виписаний позивачем на загальну суму 536467, 00 грн., включаючи вартість транспортних послуг у розмірі 10416, 67 грн. без ПДВ.

Відповідачем оплату вказаного рахунку було здійснено частково.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надання позивачем відповідачу рахунку на оплату №1110848 від 25.01.2022 є пред`явленням вимоги відповідно до приписів ст.530 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що строк оплати отриманих транспортних послуг відповідно до Акту надання послуг №12228006 від 28.01.2022 є таким, що настав.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов

Відповідно до приписів ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що позивач з посиланням на ч. 6 ст. 231 ГК України просить стягнути з відповідача пеню за період з 29.01.2022 по 03.06.2022 в сумі 3092, 46 грн.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», частиною другою статті 36 Закону України «Про телекомунікації».

Таким чином, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін.

Під час розгляду даної справи встановлено, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб змішаний договір, який містить елементи договору поставки та договору про надання послуг.

Водночас частиною 6 статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.

З огляду на укладення договору у спрощений спосіб та відсутність закріпленого у ньому зобов`язанні зі сплати пені та її розміру, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3092, 46 грн. не підлягають задоволенню.

Позивач в позовній заяві також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1808, 23 грн. за загальний період з лютого 2022 по січень 2023.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що він здійснений арифметично вірно та у відповідності до обставин справи та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 1808, 23 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань стосовно не здійснення останнім в повному обсязі оплати поставки товару та наданих транспортних послуг. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи заявлених до нього вимог не спростував.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовий збір в сумі 1623, 30 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі №911/596/23 в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7500, 00 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Витрати зі сплати судового збору в сумі 391, 37 грн. покладаються на відповідача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Провадження у справі №911/596/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-СТАЛЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" в частині вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 7500, 00 грн. закрити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-СТАЛЬ" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4Ф, код ЄДРПОУ 35254336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-СТАЛЬ" (61110, м. Харків, вул. Краснодарська. буд. 11, код ЄДРПОУ 39722312) інфляційні втрати у розмірі 1808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 391 (триста дев`яносто одна) грн. 37 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 04.07.2023.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.