Рішення

від 29.06.2023 по справі 914/1189/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023 Справа № 914/1189/23

За позовом: Комунального підприємства Дрогобичводоканал Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача: Малого колективного підприємства фірма ГеяНА, м. Дрогобич, Львівська обл.

про: стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Представники:

Від позивача: Федис Людмила Іванівна представник;

Від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунальним підприємством Дрогобичводоканал Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич, Львівська область до відповідача Малого колективного підприємства фірма ГеяНА, м. Дрогобич, Львівська обл. про стягнення 45899,53грн. заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 415,28 пеня, 7410,56грн. інфляційні нарахування, 1196,28грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 16.02.2023 року на 10год. 15хв.

Рух справи відображено в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 23.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 11.05.2023 р. о 10:15 год.

01.06.2023 року від позивача надійшло клопотання за вх.№13777/23 про долучення до матеріалів справи заяви відповідача про розтермінування боргу.

Для надання можливості відповідачу надати свої пояснення чи заперечення по справі та незаперечення позивача, ухвалою суду від 01.06.2023 року відкладено розгляд справи на 29.06.2023 року.

В судове засідання 29.06.2023 року позивач явку представника забезпечив, повідомив суд, що відповідачем 08.06.2023 року сплачено двома платежами у сумі 1600,00грн. з призначенням платежу погашення заборованості згідно договору 1176 та 2400,00грн. оплата послуг згідно договору 1176 та вважає що на суму 4000,00грн. провадження у справі слід закрити. В решті заявлених позовних вимог позов підтримав та просить його задоволити.

В судове засідання 29.06.2023 року відповідач явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 01.06.2023 року. Відповідачу відомо про розгляд справи, що підтверджується надісланням ухвал суду на його юридичну адресу та ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді його уповноваженим представником. 29.06.2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вх.№16147/23, в якому повідомлено суду, що ним сплачено в погашення заборгованості за договором №1176 кошти в сумі 1600,00грн. та 2400,00грн. та просить справу розглядати без участі представника.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

05 лютого 2020 року між Комунальним підприємством Дрогобичводоканал Дрогобицької міської ради Львівської області та Малого колективного підприємства фірма ГеяНА укладено договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 1176.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору № 1176, за період з грудня 2020 року по березень 2023 року відповідачу надані послуги з централізованого водопостачання водовідведення, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками фактурами та актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Загальна суму наданих позивачем послуг складає 45 899,53 грн.

В судовому засідання представник позивача повідомив суд, що відповідачем 08.06.2023 року сплачено двома платежами у сумі 1600,00грн. з призначенням платежу погашення заборованості згідно договору 1176 та 2400,00грн. оплата послуг згідно договору 1176 та вважає що на суму 4000,00грн. провадження у справі слід закрити, в решті заявлених позовних вимог позов підтримав та просить його задоволити.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 415,28грн. пені, нарахованої на підставі п. 22 Договору та 7 410,56грн. інфляційних втрат, 1196,28грн. 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2684,00грн.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами. Одночасно, суд зазначає, що позивачем додано до матеріалів справи заяву відповідача від 26 травня 2023 року, в якій просить позивача розтермінувати заборгованість що виникла в загальній сумі 57 605,65грн. помісячно протягом трьох років, оскільки починаючи з лютого 2023 року підприємство частково припинило свою діяльність. Також 29.06.2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вх.№16147/23, в якому повідомлено суду, що ним сплачено в погашення заборгованості за договором №1176 кошти в сумі 1600,00грн. та 2400,00грн. та просить справу розглядати без участі представника.

Фактичні обставини справи.

05 лютого 2020 року між Комунальним підприємством Дрогобичводоканал Дрогобицької міської ради Львівської області та Малого колективного підприємства фірма ГеяНА укладено договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 1176, за яким виконавець зобов`язався надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов`язався оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором (п.1. Договору).

Відповідно до п. 3 Договору послуги надаються споживачеві безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Послуга з централізованого водовідведення надається у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача.

Пунктом 4. Договору сторони погодили: «ліміт водоспоживання 1080 м.куб/рік; 90 м.куб/місяць; ліміт водовідведення 1080м.куб/рік; 90м.куб/місяць; Обсяг (норма) дощових та талих вод 1894 м.куб/рік; 158 м.куб/місяць».

Послуга централізованого водовідведення складається із стічних вод, що дорівнюють кількості спожитої води та дощових стоків, які розраховані за формулою в додатку № 1 до Договору та мають сталу величину (1894 м.куб/рік; 158 м.куб/місяць).

Пункт 14 розділу YII Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Дрогобича та м. Стебника, затвердженних рішенням Виконавчого комітету № 136 від 21.06.2018, передбачає: за додаткову кількість стічних вод, що надходить до систем централізованого водовідведення виробника у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території споживача ... останній сплачує згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 за № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиціії 07.10.2008 за 936\15627 (далі Правила) та цих Правил .

Пункт 4.10. Правил передбачає, що: Середньорічний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води) неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів... та визначається за певною формулою .

Пунктом 16 Договору встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (з 01 числа по останній день місяця). Оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем на основі даних про обсяг скиду стічних вод до мереж виконавця та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Рахунки надаються у паперовому вигляді та на безоплатній основі.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору № 1176, за період з грудня 2020 року по березень 2023 року відповідачу надані послуги з централізованого водопостачання водовідведення, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками фактурами та актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Загальна суму наданих позивачем послуг складає 45 899,53 грн.

Одночасно слід зазначити, що наказом по підприємству № 63/з від 31 грудня 2021 року «Про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування» з 01 січня 2022 року, затверджена плата за абонентське обслуговування в розмірі 39,50 грн. на місяць з ПДВ. Станом на 31 березня 2023 року заборгованість плати за абонентське обслуговування становить в розмірі 553 грн.

Відтак загальна сума на виконання умов Договору за період з грудня 2020 року по 31 березня 2023 року включно наданих відповідачу послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення становила 62 640,27 грн.

Однак відповідачем надані послуги оплачено не в повному обсязі, з матеріалів справи встановлено, що позивачем здійснено часткові оплати. Позивач стверджує, що відповідач частково виконував взяті на себе зобов`язання передбачені умовами Договору та проводив оплати, а саме на рахунок позивача надійшли кошти: 30.12.2020 в сумі 3 214,81 грн., 19.02.2021 в сумі 2 000,00 грн., 19.03.2021 в сумі 2000,00 грн., 28.05.2021 в сумі 4 000,00 грн, 01.07.2021 в сумі 4 000,00 грн, 30.12.2021 в сумі 1 525,93 грн., що підтверджується виписками з банку, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до матеріалів справи, 17 березня 2023 року відповідачу надіслано лист № 1268 з рахунками з грудня 2020 року по лютий 2023 року для проведення оплати протягом 3-х календарних днів, з дня їх отримання і акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Також цим листом поінформовано відповідача про наявність заборгованості за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Загальна суму наданих позивачем послуг станом на час подання подання позову складає 45 899,53 грн., проте з врахуванням проведених двох платежів відповідачем на загальну суму 4000,00грн. (у сумі 1600,00грн. з призначенням платежу погашення заборгованості згідно договору 1176 та 2400,00грн. оплата послуг згідно договору 1176), тому позивач просить стягнути з відповідача 41 899,53грн.

Відповідно до п. 22 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 415,28грн. пені нарахованої на підставі п. 22 Договору та 7 410,56грн. інфляційних втрат, 1196,28грн. 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Норми права та мотиви суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір №1176 про надання послуг з централізованого водовідведення від 05 лютого 2020 року.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що позивачем на виконання умов Договору № 1176, за період з грудня 2020 року по березень 2023 року відповідачу надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 62 640,27грн. Однак всупереч умовам Договору надані послуги відповідачем оплачені частково, відтак сума неоплачених наданих послуг становить 45 899,53грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 617 ЦК України, особа яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

На підставі належних, допустимих доказів, суд дійшов висновку, що строк оплати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідача настав, і отримання, але нездійснення відповідачем оплати товару є порушенням договірних зобов`язань. Тобто, обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону та договору та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату відповідачем вартості здійсненої послуги за встановленими тарифами (з врахуванням правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №915/649/19 від 29.042020).

З врахуванням встановлених судом обставин, наведених учасниками справи доводів та поданих доказів суд дійшов висновків про доведеність факту укладення між сторонами Договору, належного виконання його умов позивачем, порушення відповідачем порядку оплати наданих послуг за Договором, встановлення факту наявності заборгованості станом на час подання позову у розмірі 45899,53 грн.

У поданому клопотанні відповідача та наданих позивачем пояснень з доданою банківською випискою, позивач та відповідач повідомив суд, що відповідачем оплачено заборгованість в сумі 4000,00 та додано банківську виписку на вказану суму.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Враховуючи те, що при розгляді справи по суті відповідачем сплачено 4000,00грн., які були оплачені відповідачем згідно доданої до матеріалів справи банківської виписки, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4000,00грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору, а суму основного боргу у розмірі 45899,53 грн. слід задоволити та стягнути з відповідача

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 22 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.

Відтак, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 11.04.2022 року по 31 березня 2023 рік в сумі 415,73грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши період нарахування (з врахуванням п.16 Договору) та Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», суд прийшов до висновку стягненню підлягає пеня в сумі 415,73грн. в межах заявлених позовних вимог.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 7410,56грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2021 року по березень 2023 рік включно, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні суми боргу від сум яких здійснювалось нарахування інфляційних втрат та період, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 7410,56грн.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу 3% річних від прострочених сум які підлягали сплаті за період з січня 2021 року по березень 2023 рік включно у розмірі 1196,28грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобо`язання та суми від яких нараховувались 3% річних, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 1196,28грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на зазначене, в частині стягнення 4000,00грн. провадження у справі слід закрити, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 41899,53грн. заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 415,28 пені, 7410,56грн. інфляційних нарахувань, 1196,28грн. 3% річних.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2684,00грн, що підтверджується платіжною Інструкцією №14633 від 05.04.2023 року .

Відповідно до п.9 ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, у зв`язку із тим що позов виник внаслідок неправильних дій відповідача, до стягнення з відповідача на користь позивача покладається судовий збір в сумі 2684,00грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.В частині стягнення 4000,00грн. провадження у справі закрити.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства фірма ГеяНА (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 3А, код ЄДРПОУ 22367161) на користь Комунального підприємства Дрогобичводоканал Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Федьковича, 11, код ЄДРПОУ 03348910) 41 899,53грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 415,28 пені, 7 410,56грн. інфляційні втрати, 1196,28грн. 3% річних та 2684,00грн. судового збору

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2023р.

Суддя Коссак С.М.