Постанова

від 27.06.2023 по справі 912/1552/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 912/1552/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

позивача: не з`явилися

відповідача: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023

у справі № 912/1552/20

за позовом Фермерського господарства Сосновського Валерія Івановича

до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

про визнання додаткової угоди укладеною,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство Сосновського Валерія Івановича (далі - Фермерське господарство, позивач) звернулося до суду з позовом до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Первозванівська сільська рада, відповідач) про визнання недійсним рішення 25 сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 10.04.2020 № 1323 "Про розгляд листа-повідомлення на поновлення договору оренди землі від 25.02.2010" та поновлення терміну дії договору оренди землі від 25.02.2010, зареєстрованого 15.04.2010 у Кіровоградському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельним ресурсам України за № 041037200048, шляхом визнання укладеною додаткової угоди у редакції, зазначеній позивачем у позові.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на початку 2019 року та у січні 2020 року позивач звертався до Первозванівської сільської ради з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі від 25.02.2010 (далі - Договір). Позивач вважає, що наявні підстави для поновлення Договору шляхом визнання додаткової угоди укладеною на підставі ч. ч. 2- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки Первозванівська сільська рада в місячний термін лист позивача належним чином не розглянула, заперечень до проєкту додаткової угоди про поновлення Договору, запропонованого позивачем, не надіслала.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2020 у справі № 912/1552/20 позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним рішення 25 сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 10.04.2020 № 1323 "Про розгляд листа-повідомлення на поновлення договору оренди землі від 25.02.2010". У задоволенні позову в іншій частині було відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 912/1552/20 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.08.2020 було скасовано у незадоволеній частині позовних вимог, ухвалено в цій частині нове рішення, яким поновлено термін дії Договору оренди в редакції додаткової угоди.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 912/1552/20 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2020 скасовано в частині позовної вимоги щодо поновлення Договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2022 (суддя Кабакова В.Г.) у справі № 912/1552/20 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що за обставинами даної справи строк Договору оренди сплив 15.04.2020. Позивач 05.03.2019, тобто за 1 рік 1 місяць до закінчення дії Договору, направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення Договору, датований 01.03.2019, до якого додав проект додаткової угоди до Договору. У листі-повідомленні позивач повідомив відповідача про готовність до узгодження істотних умов договору при його поновленні на новий строк. Зазначений лист відповідач отримав 05.03.2019 та аналогічний - 13.03.2019. Рішенням від 05.04.2019 № 673 відповідач відмовив голові Фермерського господарства Сосновському Валерію Івановичу в поновлені Договору, оскільки даний лист-повідомлення направлено на адресу Первозванівської сільської ради з порушенням п. 8.1 Договору, яким передбачено: "для продовження терміну дії договору орендар зобов`язаний повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше ніж за 3 (три) місяця до закінчення строку цього договору", договір є діючим до 25 квітня 2020 року. Винесення зазначеного рішення, яке не оскаржене, не позбавляло позивача права та можливості звернення в подальшому до відповідача з метою узгодження сторонами нових істотних умов Договору. Умови Договору передбачали обов`язок орендаря за три місяці до закінчення строку договору звернутися до орендодавця з пропозицією підписати додаткову угоду, який орендарем було порушено, оскільки він звернувся до орендодавця з листом, датованим 13.01.2020, однак поданим 22.01.2020 вх. № 118, аналогічний лист зареєстрований 24.01.2020 за вх. № 128. У зв`язку з тим, що орендар звернувся до орендодавця з пропуском відповідного строку, встановленого Договором, це є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023 (колегія суддів: Дармін М.О. - головуючий, Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.) у справі № 912/1552/20 скасовано рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2022 в частині відмови в поновленні договору оренди, ухвалено в цій частині нове рішення про поновлення терміну дії Договору у редакції додаткової угоди.

Постанова мотивована своєчасним зверненням позивача в порядку, передбаченому п. 8.1 Договору, до відповідача з заявою про поновлення Договору від 01.03.2019 (отримано 05.03.2019 та 13.03.2019), яка не була розглянута по суті, оскільки рішенням Первозванівської сільської ради від 05.04.2019 № 673 позивачу відмовлено в поновлені Договору з підстав направлення листа-повідомлення на адресу відповідача з порушенням, на думку відповідача, пункту 8.1 Договору. Суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що орендарем було порушено умови Договору в частині необхідності звернення за три місяці до закінчення строку Договору, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди за вісім місяців до спливу визначеного п. 8.1 Договору 3-місячного строку на подання відповідної заяви.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.02.2010 між Фермерським господарством Сосновського Валерія Івановича та Кіровоградською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови зазначеної РДА від 15.10.2019 № 825-р укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522583600:02:000:9050, який зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис № 041037200048 від 15.04.2010.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого станом на 17.09.2018, містяться відомості щодо реєстрації за Фермерським господарством Сосновського В.І. речового права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 3522583600:02:000:9050 - 15.04.2010 зі строком дії речового права - 10 років.

Відповідно до умов п. п. 8, 8.1 Договір укладено терміном на 10 (десять) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Для продовження терміну дії Договору, орендар зобов`язаний повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк, не пізніше ніж за 3 (три) місяця до закінчення строку цього договору.

Умови цього Договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності Договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені Договором, а також при зміні власника землі, якщо інше не передбачено в Договорі (пункт 8.2.).

Цей Договір набирає чинності після його державної реєстрації (пункт 43 Договору).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 01.06.2018 № 11-2932/14-18-СГ передано Первозванівській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1118,8450 га, які розташовані на території Кіровоградської області Кіровоградського району Федорівської сільської ради та Первозванівської сільської ради (ОТГ), згідно з актом приймання-передачі, що додається.

На виконання ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та умов Договору позивач звернувся через канцелярію сільської ради із листом - повідомленням від 01.03.2019 про поновлення Договору, до якого було додано проєкт додаткової угоди (вх. № 428 від 05.03.2019). Аналогічний попередньому лист-повідомлення від 01.03.2019 про поновлення Договору з проєктом додаткової угоди (вх. № 455 від 13.03.2019), отримано відповідачем засобами поштового зв`язку.

Листом-повідомленням № 2 від 01.03.2019 до додаткової угоди до Договору з проєктом додаткової угоди (вх. № 489 від 19.03.2019) позивач, посилаючись на п. 2 додаткової угоди (встановлення орендної плати), пропонував збільшити орендну плату за земельну ділянку площею 50,00 га з 3% до 6% від нормативно-грошової оцінки. Як встановлено судом першої інстанції, цей лист є доповненням до проєкту додаткової угоди, яку позивач подавав як додаток до двох попередніх листів-повідомлень, а тому він не є листом-повідомленням у розумінні ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Рішенням Первозванівської сільської ради від 05.04.2019 № 673 відмовлено голові Фермерського господарства Сосновському Валерію Івановичу в поновлені Договору, оскільки даний лист-повідомлення направлено на адресу Первозванівської сільської ради з порушенням п. 8.1. Договору (за змістом зазначеного рішення Договір діє до 25.04.2020).

Також Фермерським господарством направлявся відповідачу лист-повідомлення № 3 від 15.07.2019 до додаткової угоди до Договору (вх. № 2122 від 18.07.2019), в якому позивач, посилаючись на п. 2 додаткової угоди (встановлення орендної плати), пропонував збільшити орендну плату за земельну ділянку площею 50,00 га з 3% до 6% від нормативно-грошової оцінки. Проєкт додаткової угоди не додавався.

За результатами розгляду листа № 3 від 15.07.2019 рішенням Первозванівської сільської ради від 21.08.2019 № 849 відмовлено голові Фермерського господарства Сосновському Валерію Івановичу у підписанні додаткової угоди з причин посилання на п. 2 додаткової угоди як таку, що не була затверджена сесією Первозванівської сільської ради та не підписана.

24.10.2019 позивач направив відповідачу лист-повідомлення № 3 до додаткової угоди (вх. № 2631 від 29.10.2019) з позначкою "повторно", згідно з яким відповідно до п. 2 додаткової угоди (встановлення орендної плати) від 01.03.2019 щодо поновлення Договору Фермерське господарство Сосновського В.І. пропонує збільшити орендну плату за земельну ділянку площею 50,00 га орендну плату з 3% від нормативно грошової оцінки до 6% на рік, що становить 100 000 грн". Проєкт додаткової угоди не додавався.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за своїм змістом листи № 3 від 15.07.2019 та № 3 від 24.10.2019 не є листом - повідомленням, з якого вбачається виконання ч. ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем, та стосуються виключно внесення змін до проекту додаткової угоди.

22.01.2020 Фермерське господарство Сосновського В.І. звернулося безпосередньо до Первозванівської сільської ради з листом-повідомленням від 13.01.2020 про поновлення Договору (вх. № 118), в якому позивач просив:

1) прийняти даний лист-повідомлення про поновлення Договору та розглянути його з проектом додаткової угоди у місячний термін, перевіривши його на відповідність вимогам закону;

2) за необхідністю узгодити з орендарем істотні умови Договору, надіславши на адресу лист-узгодження істотних умов договору (разом зі своїми пропозиціями);

3) за відсутності заперечень до проекту додаткової угоди (істотних умов) прийняти рішення про поновлення Договору та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення Договору;

4) про прийняте рішення повідомити орендаря у встановлений законом місячний строк шляхом направлення на адресу листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

До зазначеного листа-повідомлення додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на 10 років зі встановленням розміру орендної плати 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки № 122237; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; довідку про відсутність заборгованості.

24.01.2020 відповідачем отримано від позивача аналогічний лист-повідомлення від 13.01.2020 (вх. № 128).

Рішенням Первозванівської сільської ради від 10.04.2020 № 1323 "Про розгляд листа-повідомлення на поновлення договору оренди землі від 25.02.2010 зареєстрованого у Державному реєстрі земель 15.04.2010 за №041037200048": відмовлено в поновленні Договору шляхом укладення додаткової угоди до Договору оренди землі, розташованої за адресою с. Калинівка за межами населеного пункту, на території Первозванівської сільської ради, загальною площею 49,9997 га, кадастровий номер 3522583600:02:000:9050, (КВЦПЗ-01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 10 років, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка визначена як пріоритетна для забезпечення земельними ділянками працівників соціальної сфери Первозванівської сільської ради у порядку безоплатної приватизації та/або проведення земельних торгів шляхом проведення аукціону (п. 1); включено з 16.04.2020 земельну ділянку площею 49.9997 га, кадастровий номер 3522583600:02:000:9050 (КВЦПЗ-01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до земель резерву комунальної власності на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (п. 2).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2020 в цій справі, яке набрало законної сили, рішення Первозванівської сільської ради від 10.04.2020 № 1323 визнано недійсним.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що дотримання позивачем умов Договору підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, наявною в матеріалах справи.

Виходячи з приписів ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі", умов пунктів 8, 43 Договору та дати реєстрації Договору, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що строк дії Договору розпочався 15.04.2010 та сплинув 15.04.2020.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що орендарем було порушено умови Договору в частині необхідності звернення до орендодавця з повідомленням про пролонгацію Договору на новий строк за три місяці до закінчення строку договору, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено дотримання позивачем строків звернення до відповідача із листами-повідомленнями від 01.03.2019 (вх. № 428 від 05.03.2019, вх. № 455 від 13.03.2019) про поновлення Договору із доданими до них проектами додаткової угоди за вісім місяців до спливу визначеного п. 8.1 Договору 3-місячного строку на подання відповідної заяви.

Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, позивач відповідно до вимог ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і п. 8.1 Договору завчасно звернувся до позивача із заявою про поновлення договору оренди, яка, в свою чергу, не була розглянута по суті, оскільки рішенням Первозванівської сільської ради від 05.04.2019 № 673 відмовлено голові Фермерського господарства Сосновському Валерію Івановичу в поновлені Договору через відправку цього листа-повідомлення на адресу Первозванівської сільської ради з порушенням, на думку відповідача, пункту 8.1 Договору.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що подання позивачем заяви 22.01.2020 з проектом додаткової угоди не може розглядатися окремо без врахування встановлених обставин дотримання позивачем строку подання заяви про намір поновити Договір (вх. № 428 від 05.03.2019) з проектом додаткової угоди, на яку не було надано відповіді про прийнятність чи неприйнятність запропонованих в ній умов. Подаючи до спливу строку дії Договору нові редакції додаткових угод, в яких пропонувалися збільшені розміри річної орендної плати, позивач реалізовував своє право на подання відповідачу більш вигідних умов Договору для його укладання.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту вжиття відповідачем дій із пошуку інших потенційних орендарів та заперечень, будь-яких рішень щодо незгоди із запропонованими позивачем умовами розміру орендної плати 8 % нормативної грошової оцінки. Інші умови Договору не змінювались.

Оскільки поновлення договору оренди землі здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, відмова, а також наявне зволікання в укладенні якої може бути оскаржено в суді, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач фактично погодив умови, запропоновані позивачем з дотриманням процедури, передбаченої ч. ч. 1- 5 ст. 33 Закону, проте додаткову угоду не підписав, а тому наявні правові підстави для визнання поновленим Договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, що кореспондує передбаченому п. 6 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за ст. 11 цього Кодексу.

Крім того, судом апеляційної інстанції було зазначено про не доведення відповідачем належними і допустимими доказами направлення позивачу 06.05.2020 листа-повідомлення про відсутність наміру поновлювати Договір, акта приймання-передачі земельної ділянки від орендаря до орендодавця від 14.04.2020 в двох примірниках, підписаних Первозванівською сільською радою, та копії рішення Первозванівської сільської ради № 1323 від 10.04.2020, що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

З урахуванням викладеного, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо поновлення Договору в редакції, яку було додано до останнього листа-повідомлення, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Первозванівська сільська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України:

- суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, стосовно порядку поновлення договору оренди землі;

- є необхідність у відступленні від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20, і застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в подібних правовідносинах стосовно питання, з якого моменту (початок перебігу строку) звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням буде вважатися правомірним, таким, який би одночасно забезпечував інтереси і орендаря, і орендодавця, і не обмежував у правах обидві сторони договору оренди землі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 14.06.2023.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.06.2023 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 13.06.2023, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Позивач зазначає, що скаржник:

- посилаючись на не врахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, не конкретизував, в чому саме полягає не врахування апеляційним судом зазначених висновків;

- суд апеляційної інстанції дослідив своєчасність звернення позивача до відповідача з листом - повідомленням про поновлення Договору та, зокрема, зазначивши про неподібність спірних правовідносин з правовідносинами у справі № 917/605/20, на постанову Верховного Суду у якій посилався суд першої інстанції, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги відповідно до ч. ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- висновки суду апеляційної інстанції щодо не доведення відповідачем надсилання позивачу поштою 06.05.2020 листа - повідомлення про відсутність наміру поновлювати Договір не впливають на інші висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а отже, відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20, не можуть тягти наслідки скасування постанови суду апеляційної інстанції;

- щодо доводів скаржника про необхідність формування висновку Верховного Суду з питання щодо моменту, з якого звернення орендаря до орендодавця з листом - повідомленням буде вважатися правомірним, то суд касаційної інстанції не може перебирати на себе функції законодавчого органу.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційної інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного провадження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), Суд зазначає таке.

У постанові від 19.03.2021 у справі № 922/698/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги свою попередню практику (ухвала від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19) зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Суд касаційної інстанції також зазначає, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, стосовно порядку поновлення договору оренди землі, а саме:

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

39. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Предметом позову у розглядуваній справі є поновлення терміну дії Договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди у редакції, зазначеній позивачем у позові, на підставі ч. ч. 2- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, зокрема, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заперечень, будь-яких рішень відповідача щодо незгоди із запропонованими позивачем умовами розміру орендної плати 8 % нормативної грошової оцінки, а інші умови Договору не змінювались.

За висновками суду апеляційної інстанції відповідач фактично погодив умови, запропоновані позивачем з дотриманням процедури, передбаченої ч. ч. 1- 5 ст. 33 Закону, проте додаткову угоду не підписав, а тому наявні правові підстави для визнання поновленим Договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, що кореспондує передбаченому п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за ст. 11 ЦК України.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. З положень ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що орендодавець за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

При цьому, з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України "Про оренду землі", за відсутності заперечень орендодавця відбувається на підставі ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону, і у такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість поновлення Договору на підставі ч. ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на нових умовах (в редакції додаткової угоди позивача) за відсутності узгодження відповідачем істотних умов Договору, оскільки відсутність заперечень відповідача щодо запропонованих позивачем умов Договору не свідчить про погодження відповідачем зазначених умов, а отже відсутні й підстави для застосування до спірних правовідносин п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України (зміна правовідносин як способу захисту цивільних прав та інтересів).

При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що прийняття Первозванівською сільською радою рішення від 05.04.2019 № 673, яке не було оскаржене позивачем, не позбавляло позивача права та можливості звернення в подальшому до відповідача з метою узгодження сторонами нових істотних умов Договору.

Щодо різної оцінки судом першої та апеляційної інстанцій доведеності відповідачем факту направлення позивачу 06.05.2020 листа-повідомлення про відсутність наміру поновлювати Договір, акта приймання-передачі земельної ділянки від орендаря до орендодавця від 14.04.2020 в двох примірниках, підписаних Первозванівською сільською радою, та копії рішення Первозванівської сільської ради № 1323 від 10.04.2020, то зазначений лист-повідомлення не має істотного значення для розгляду справи по суті, оскільки направлений на підставі рішення Первозванівської сільської ради № 1323 від 10.04.2020, визнаного недійсним за результатами розгляду цієї справи.

Одночасно Суд зазначає про відсутність підстав для відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20, і застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, оскільки у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20 судом касаційної інстанції переглядались постанова та ухвала про повернення позовної заяви, де надавалась оцінка доказам відправлення позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів на виконання вимог ст. 172 ГПК України, яка передбачає обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, тобто додержання позивачем імперативної норми щодо форми повідомлення учасників справи, у той час як норми ст. 33 Закону України "Про оренду землі", які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, таких вимог не містять.

Щодо посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в подібних правовідносинах стосовно питання, з якого моменту звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням буде вважатися правомірним, Суд зазначає, що, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, встановлення судом першої інстанції відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для задоволення позовних вимог про поновлення терміну дії Договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, підстав для формування Верховним Судом правових висновків щодо застосування вказаних скаржником норм права у контексті спірних правовідносин немає.

Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі, з мотивів, викладених в цій постанові.

З огляду на вищезазначене, судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023 скасувати, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2022 у справі № 912/1552/20 залишити в силі.

Стягнути з Фермерського господарства Сосновського Валерія Івановича (код ЄДРПОУ 06686033, місцезнаходження: 27653, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Калинівка) на користь Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365098, місцезнаходження: 27652, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Первозванівка, вул. Гагаріна, 1) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 204 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.