Ухвала

від 28.06.2023 по справі 672/1500/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 672/1500/19

провадження № 61-1839св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Стара Синява»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

особа, яка подає касаційну скаргу, як така, що не була залучена до участі у справі, - Акціонерне товариство «ОТП Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи, яка не була залучена до участі у справі, - Акціонерного товариства «ОТП Банк», на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2020 року у складі судді Шинкоренка С. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області в інтересах держави звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Стара Синява» (далі - ТОВ «Ресіліент Стара Синява»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним наказу, скасування запису про право власності, скасування запису та поновлення запису про державну реєстрацію земельної ділянки, її витребування.

Позов обґрунтований тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр) від 04 травня 2017 року № 22-8162-СГ (далі - наказ № 22-8162-СГ) «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 6821286200:04:006:0004, що знаходиться за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (далі - спірна земельна ділянка), та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства.

На підставі наказу № 22-8162-СГ 16 травня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Згідно з договором купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 13 червня 2017 року № 619, ОСОБА_1 продав її ОСОБА_2 .

Надалі на підставі договору купівлі-продажу від 16 червня 2017 року № 631 ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку ТОВ «Ресіліент Стара Синява» .

Відповідно до інформації відділу у Городоцькому районі ГУ Держгеокадастру шляхом об`єднання земельних ділянок кадастрові номери 6821286200:04:006:0001, 6821286200:04:006:0002, 6821286200:04:006:0003, 6821286200:04:006:0004, 6821286200:04:006:0005, 6821286200:04:006:0006, сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 6821286200:04:006:0007, площею 12 га, на підставі технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок від 15 листопада 2017 року.

ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 22 квітня 2016 року № 22-9684-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 6825082700:03:002:0135, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Жучковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

ОСОБА_1 не мав права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він скористався правом та безоплатну приватизацію і отримав у власність земельну ділянку такого ж цільового призначення в межах норм безоплатної приватизації (право власності зареєстровано 16 травня 2016 року).

Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області просила:

- визнати недійсним наказ № 22-8162-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки;

- витребувати у ТОВ «Ресіліент Стара Синява» на користь держави спірну земельну ділянку в координатах, межах та конфігурації, що була передана згідно з наказом № 22-8162-СГ у власність ОСОБА_1 ;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 24633128, рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Тимощука І. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 лютого 2018 року, індексний номер рішення 39465597;

- скасувати записи у Поземельній книзі про державну реєстрацію спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

- поновити у Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію спірної земельної ділянки за державою в особі ГУ Держгеокадастру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним наказ № 22-8162-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки.

Витребувано у ТОВ «Ресіліент Стара Синява» на користь держави спірну земельну ділянку. Скасовано записи у Поземельній книзі про державну реєстрацію спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Поновлено у Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію спірної земельної ділянки за державою в особі ГУ Держгеокадастру. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не мав права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки раніше він скористався таким правом і отримав у власність іншу земельну ділянку такого ж виду використання в межах норм безоплатної приватизації.

Відмовивши у позові в частині скасування запису про право власності на об`єднану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд виходив з того, що правочин та рішення про реєстрацію в Державному земельному кадастрі об`єднаної земельної ділянки не визнані незаконними чи недійсними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задоволено частково. Мотивувальну частину рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2020 року в частині відмови у позові змінено з урахуванням мотивів, викладених у вказаній постанові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсним наказу, скасування запису та поновлення запису про державну реєстрацію земельної ділянки, її витребування не оскаржувалось, тому в цій частині суд апеляційної інстанції його не переглядав.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що відповідно до статті 79-1 ЗК України, частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які поширюються на спірні правовідносини, задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі можливо лише з одночасним припиненням судовим рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Наведене спростовує висновок суду першої інстанції про відсутність правових і фактичних підстав для задоволення позову в частині скасування запису про право власності на об`єднану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек від 23 грудня 2019 року щодо об`єднаної земельної ділянки, кадастровий номер 6821286200:04:006:0007, 03 квітня 2019 року зареєстроване обтяження на підставі іпотечного договору від 03 квітня 2019 року № PL 19-286/-28-2, укладеного між ТОВ «Ресіліент Стара Синява» та АТ «ОТП Банк», який є обтяжувачем.

Прокурор, звернувшись з позовом про скасування державної реєстрації права власності на об`єднану земельну ділянку, не заявляв позовну вимогу щодо скасування зареєстрованого обтяження цього права, що виникло на підставі іпотечного договору, укладеного між ТОВ «Ресіліент Стара Синява» та Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк»).

АТ «ОТП Банк» не залучено до участі у справі як співвідповідач.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для відмови у позові в частині скасування державної реєстрації права власності на об`єднану земельну ділянку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року до Верховного Суду поштовим зв`язком надійшла касаційна скарга АТ «ОТП Банк» на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року, просило їх скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено питання про права та інтереси АТ «ОТП Банк» без його залучення до участі у справі.

Ухваливши рішення про витребування у ТОВ «Ресіліент Стара Синява» на користь держави спірної земельної ділянки, суди попередніх інстанцій не з`ясували статус ТОВ «Ресіліент Стара Синява» як набувача цієї земельної ділянки.

У господарській справі № 924/1411/20 у подібних правовідносинах між тими ж сторонами АТ «ОТП Банк» було залучено як співвідповідач.

Суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням статей 12, 43, 52, 263 ЦПК України та неправильно застосували статтю 388 ЦК України.

Доводи інших учасників справи

У відзиві керівника Волочинської окружної прокуратури, яка є правонаступником Городоцької місцевої прокуратури, на касаційну скаргу прокурор заперечує проти доводів АТ «ОТП Банк», просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що прокуратура не пред`являла позовних вимог до АТ «ОТП Банк».

Це враховано судом апеляційної інстанції, який зазначив, що АТ «ОТП Банк» не залучено до участі у справі як співвідповідач, що унеможливлює задоволення позову в частині скасування державної реєстрації права власності на об`єднану земельну ділянку.

Суди правильно застосували статтю 388 ЦК України, оскільки відповідно до усталеної судової практики задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективним.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19, провадження № 14-65цс22.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 28 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшого передання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Жучковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 05 січня 2016 року № 22-178-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою, а наказом від 22 квітня 2016 року № 22-9684-СГ передано йому у власність земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою за межами населених пунктів Жучковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825082700:03:002:0135), розмір ділянки 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

16 травня 2016 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .

04 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшого передання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. У поданій заяві ОСОБА_1 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 13 березня 2017 року № 22-4225-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (6821286200:04:006), орієнтовний розмір ділянки 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом № 22-8162-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» передано у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

16 травня 2017 року право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2017 року ОСОБА_1 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_2

16 червня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку на користь ТОВ «Ресіліент Стара Синява».

ТОВ «Ресіліент Стара Синява» об`єднало земельні ділянки, кадастрові номери: 6821286200:04:006:0001, 6821286200:04:006:0002, 6821286200:04:006:0003, 6821286200:04:006:0005, 6821286200:04:006:0006, зокрема і спірну земельну ділянку, кадастровий номер (6821286200:04:006:0004), утворивши об`єднану земельну ділянку площею 12 га, кадастровий номер 6821286200:04:006:0007.

Згідно з інформацією від 23 грудня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек 03 квітня 2019 року щодо об`єднаної земельної ділянки зареєстроване обтяження (заборону на нерухоме майно) на підставі іпотечного договору від 03 квітня 2019 року № PL 19-286/-28-2, укладеного між ТОВ «Ресіліент Стара Синява» та АТ «ОТП Банк», яке є обтяжувачем (а. с. 27-30).

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку. Виходячи з конструкції пункту 1 статті 6 Конвенції, в ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що її справа буде розглянута та вирішена судом.

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21, провадження № 14-97цс22.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина четверта статті 389 ЦПК України).

За змістом вказаної норми особа, яка не брала участі у справі, не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку вона не оскаржила в апеляційному порядку.

Із рішенням суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним наказу, скасування запису та поновлення запису про державну реєстрацію земельної ділянки, її витребування погодились всі учасники справи, в апеляційному порядку не оскаржили. АТ «ОТП Банк», дізнавшись про справу, рішення першої інстанції у вказаній частині до суду апеляційної інстанції не оскаржив. Тому у цій частині касаційний перегляд рішення суду першої інстанції є неможливим.

Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимоги про скасування запису про право власності на об`єднану земельну ділянку в апеляційному порядку оскаржив прокурор. Суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні цієї вимоги, проте змінив мотиви.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Право на суд може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, пункт 22).

Водночас повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені (рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2018 року у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/12, пункт 122).

Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним, має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17, провадження№ 14-91цс20.

АТ «ОТП Банк», звертаючись із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції, яке банк не оскаржив в апеляційному порядку, міг спрогнозувати неможливість касаційного перегляду цього рішення. Таке обмеження не позбавляє особу права на доступ до суду.

Водночас, зі змісту частини четвертої статті 389 ЦПК України випливає, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на рішення суду, яке ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.

У мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції вказав, що АТ «ОТП Банк» є обтяжувачем об`єднаної земельної ділянки за договором іпотеки з ТОВ «Ресіліент Стара Синява», проте прокурор не заявляв вимоги щодо скасування обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що зареєстровано на підставі іпотечного договору між ними.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №757/66808/19-ц, провадження №61-10846св20, від 17 червня 2021 року у справі № 626/2547/19, провадження № 61-18621св20, від 31 травня 2023 року у справі № 308/12227/13-ц, провадження № 61-4121св23.

Подібні висновки сформульовані і Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц, провадження № 14-726цс19.

Водночас у господарській справі №924/1411/20, на яку посилається заявник, прокурор заявив позовну вимогу про скасування запису про державну реєстрацію обтяження, яка стосується прав та інтересів АТ «ОТП Банк».

Не має правових наслідків для АТ «ОТП Банк» запис про право власності на об`єднану земельну ділянку, незалежно від того, чи був він скасований в суді чи ні, тому суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в частині, оскарженій прокурором, та змінивши мотиви відмови у позові в цій частині, не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки банку.

Враховуючи те, що банк не оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не вирішив питання про права чи інтереси АТ «ОТП Банк», немає підстав для перегляду оскаржуваних рішень за касаційною скаргою АТ «ОТП Банк».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, потрібно вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції»; від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17, провадження № 14-53цс19, зазначила, якщо касаційна скарга прийнята до проваджена суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.

Вказаний правовий висновок підлягає застосуванню до процесуальних правовідносин, які з огляду на викладене, виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.

Оскільки Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «ОТП Банк» на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню відповідно до частини четвертої статті 389 ЦПК України, є підстави для закриття касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 396 ЦПК України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про закриття касаційного провадження у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційне провадження було відкрите помилково і підлягає закриттю, немає підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі, - Акціонерного товариства «ОТП Банк», на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах державидо Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Стара Синява», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним наказу, скасування запису про право власності, скасування запису та поновлення запису про державну реєстрацію земельної ділянки, її витребування закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко