Ухвала
від 04.07.2023 по справі 340/4730/23
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 липня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4730/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Моноліт», Студентський бульвар,1, кім.404, м. Кропивницький, 25009

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Моноліт`заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 9375,84 грн.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України Про судовий збір (далі Закон), судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Приписами статті 5 Закону передбачено пільги щодо сплати судового збору.

Позивач не відноситься до суб`єктів, які наділені правом користування пільгою.

Це ж зобов`язує сплатити судовий збір відповідно до приписів частини 2 статті 4 Закону.

Приписами частини 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписами частини 1 та 2 статті 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Приписами статті 8 Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Закон не дозволяє суду відстрочувати або розстрочувати сплату судового збору суб`єктами владних повноважень.

Це обумовлено тим, що держава зобов`язана належним чином фінансувати органи, які виконують владні функції.

Приписами частини 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Системний аналіз згаданих приписів КАС України та Закону вказує, що суд не вправі відстрочувати або розстрочувати під час розгляду адміністративних справ сплату судового збору за подання позову суб`єктом владних повноважень, оскільки це б не узгоджувалось з основним завданням адміністративного судочинства.

Тому стороною в розумінні приписів частини 1 статті 133 КАС України треба розуміти громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи).

Відповідно до приписів частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач не сплатив судовий збір.

Положеннями частини 1 та 2 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684 грн.

Ціна позову 9375,84 грн.

Отже, позивачу необхідно сплати судовий збір у сумі 2684 грн.

Відповідно ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.161 Кодексу, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позовну заяву подано через систему "Електронний суд".

За правилами частини другої статті 18 КАС України, позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Як зазначалося, за правилами ч.ч.7-9 статті 44 КАС України, документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.9 зазначеної статті Кодексу у випадку подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.

Так, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету (п.29 розд. ІІІ зазначеного Положення).

Дослідивши зміст поданого позову та оглянувши надіслані разом з ним копії документів, встановлено, що, всупереч вимог ч.9 ст.44 КАС України, позивач не подав до суду докази надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

Водночас, докази надсилання позивачем до електронного кабінету відповідача (за наявності такої) копії позову з додатками також відсутні.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позивачеві належить надати суду докази надіслання позовної заяви з додатками на адресу відповідача, а позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО

СудКіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.07.2023
Оприлюднено07.07.2023
Номер документу112004832
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них

Судовий реєстр по справі —340/4730/23

Ухвала від 28.08.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.С. ПЕТРЕНКО

Ухвала від 04.07.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.С. ПЕТРЕНКО

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні