Ухвала

від 05.07.2023 по справі 560/12043/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12043/23

УХВАЛА

іменем України

05 липня 2023 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Михайлов О.О., розглянувши позовну заяву Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Городоцької міської ради до Відділу освіти, молоді та спорту Городоцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Городоцької міської ради звернувся до суду з позовною заявою до Відділу освіти, молоді та спорту Городоцької міської ради, в якій просив суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, молоді та спорту Городоцької міської ради щодо ненарахування та невиплати випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Городоцької міської ради, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а саме:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитині-сироті, яка є випускником 11 класу Опорного закладу Великолевадський ліцей;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитині, позбавленій батьківського піклування, яка є випускником 11 класу Опорного закладу Городоцький ліцей №4;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитині, позбавленій батьківського піклування, яка є випускником 9 класу Опорного закладу Городоцький ліцей №2;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дитині, позбавленій батьківського піклування, який є випускником 9 класу Опорного закладу Великолевадський ліцей;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дитині-сироті, який є випускником 9 класу Городоцького ліцею №3;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитині-сироті, який є випускником 9 класу Пільноолексинецької філії Опорного закладу Городоцький ліцей №2;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дитині-сироті, яка є випускником 9 класу Тростянецької філії Опорного закладу Городоцький ліцей №2.

2. Зобов`язати Відділ освіти, молоді та спорту Городоцької міської ради нарахувати та виплатити випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Городоцької міської ради, одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а саме:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитині-сироті, яка є випускником 11 класу Опорного закладу Великолевадський ліцей, в розмірі 14370,00 грн;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитині, позбавленій батьківського піклування, яка є випускником 11 класу Опорного закладу Городоцький ліцей №4, в розмірі 15708,00 грн;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитині, позбавленій батьківського піклування, яка є випускником 9 класу Опорного закладу Городоцький ліцей №2, в розмірі 15708,00 грн;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дитині, позбавленій батьківського піклування, який є випускником 9 класу Опорного закладу Великолевадський ліцей, в розмірі 14370,00 грн;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дитині-сироті, який є випускником 9 класу Городоцького ліцею №3, в розмірі 14370,00 грн;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитині-сироті, який є випускником 9 класу Пільноолексинецької філії Опорного закладу Городоцький ліцей №2, в розмірі 15708,00 грн;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дитині-сироті, яка є випускником 9 класу Тростянецької філії Опорного закладу Городоцький ліцей №2, в розмірі 15708,00 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддею встановлено та підтверджується матеріалами справи, що керівником Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Городоцької міської ради оскаржується ненарахування та невиплата: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитині-сироті, яка є випускником 11 класу Опорного закладу Великолевадський ліцей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитині, позбавленій батьківського піклування, яка є випускником 11 класу Опорного закладу Городоцький ліцей №4, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитині, позбавленій батьківського піклування, яка є випускником 9 класу Опорного закладу Городоцький ліцей №2, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дитині, позбавленій батьківського піклування, який є випускником 9 класу Опорного закладу Великолевадський ліцей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дитині-сироті, який є випускником 9 класу Городоцького ліцею №3, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитині-сироті, який є випускником 9 класу Пільноолексинецької філії Опорного закладу Городоцький ліцей №2, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дитині-сироті, яка є випускником 9 класу Тростянецької філії Опорного закладу Городоцький ліцей №2.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах №923/560/18 та №913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №0440/6738/18. За висновками Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 у справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), з`ясовуючи поняття «інтереси держави», зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, прокурор має право звернутися відповідно до порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", із позовом в інтересах держави, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Частиною першою статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частини третьої статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Частиною першою статті 56 КАС України визначено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент звернення прокурора з даним позовом досягли повноліття та набули адміністративно процесуальної дієздатності в розумінні частини другої статті 43 КАС України та у спорах з приводу публічно-правових відносин вони можуть самостійно брати участь, в тому числі звернутися за захистом оспорюваного чи порушеного права.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Функції служби у справах дітей щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, визначає стаття 12 Закону №2342-IV. Так на служби у справах дітей покладаються безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Служба у справах дітей, зокрема, бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів.

Вирішення спору у той спосіб, про який просить прокурор, спрямований на захист оспорюваного чи порушеного права безпосередньо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , представництво інтересів яких прокурором не доведено.

Наведене дає підстави для висновку про те, що у розглядуваному випадку прокурор звернувся із позовом в інтересах конкретних фізичних осіб, а не в інтересах держави.

Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно повернути керівнику Волочиської окружної прокуратури.

Керуючись пунктом 7 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Городоцької міської ради до Відділу освіти, молоді та спорту Городоцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяО.О. Михайлов