Постанова
від 05.07.2023 по справі 560/295/23
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/295/23

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Моніч Б.С.

05 липня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Рута" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

У січні 2023 року Селянське (фермерське) господарство "Рута" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, ДПС України, про визнання протиправними та скасування рішення від 05.10.2022 №7431684/14160486, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.09.2022 №1, встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року заяву Селянського (фермерського) господарства "Рута" задоволено частково, зокрема, стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства "Рута" 3000,00 грн (три тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2023 визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 05.10.2022 №7431684/14160486, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати подану Селянським (фермерським) господарством "Рута" податкову накладну від 22.09.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.03.2023 СФГ "Рута" подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення на користь позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони, а тому вважав, що стягненню підлягають понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну справничу допомогу відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що суд першої інстанції першої інстанції не звернув увагу на те, що заява про ухвалення додаткового рішення подана з порушенням строків встановлених ч.7 ст. 139 КАС України, а також розглянув вказану заяву без врахування думки відповідача, не встановлено факту відповідачем заяви про зменшення витрат на правничу допомогу.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені ст. 244 КАС України.

Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (ч. 3 ст. 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (ч. 6 ст. 143); 3) якщо це питання не було вирішено (п. 3 ч. 1 ст. 252).

Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

При цьому, додаткове рішення може бути винесене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі 320/5975/20, від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18.

У ч. 3 ст. 143 КАС України вказано: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання по судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

При цьому колегія суддів враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 640/13697/19.

З матеріалів справи встановлено, що позовна заява та матеріали справи не містять жодних відомостей щодо понесення позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою до ухвалення Хмельницьким окружним адміністративним судом рішення від 21.02.2023 року.

Адміністративний позов фактично був підписаний Головою СФГ "Рута".

У матеріалах справи не має жодних відомостей про надання позивачу адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції до ухвалення рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом від 21 лютого 2023 року.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство обмежує строки, протягом яких можливе звернення до суду з заявою про розподіл судових витрат. Отже, п`ятиденний строк з дня ухвалення судового рішення для подання заяви щодо розподілу судових витрат, не може бути продовжений або поновлений судом.

Судом встановлено, що копію рішення суду першої інстанції було отримано представником СФГ "Рута" 23.02.2023 (а.с. 95), а заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу сформовано в системі "Електронний суд" лише 01.03.2023 після 19:00, та відповідно зареєстровано судом 02.03.2023 року.

Вказані обставини свідчать про недотримання позивачем вимог частини третьої статті 143 КАС України та частини сьомої статті 139 КАС України в частині строків подання заяви щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів, враховуючи, що позивачем або його представником не було подано до суду протягом встановленого законом строку доказів понесених витрат на правничу допомогу, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та наявність правових підстав для залишення зазначеної заяви без розгляду у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані вище обставини, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, тому, суд не дає оцінку обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення без врахування думки відповідача, та не встановив факту подання відповідачем заяви про зменшення витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи представником позивача 01.03.2023 року о 19:00 у Електронні кабінети Головного управління ДПС у Хмельницькій області та ДПС України квитанції №918845 та 91844 було надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками (а.с. 109-114). Відтак у суду першої інстанції не було необхідності додаткового повідомляти відповідачів про подану заяву, до того ж розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження, що передбачає й ухвалення додаткового рішення у тому ж самому порядку.

Відтак відповідачу було відомо про подання позивачем до суду першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення, проте свою позицію щодо розміру витрат на правничу правову допомогу апелянтом викладено лише в апеляційній скарзі.

Таким чином судом апеляційної інстанції не встановлено порушення процесуального права апелянта щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу або доведення їх неспівмірності.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у справі, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми процесуального права, відтак, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про залишення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково..

Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву Селянського (фермерського) господарства "Рута" про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.07.2023
Оприлюднено07.07.2023
Номер документу112008335
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —560/295/23

Ухвала від 28.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 05.07.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Постанова від 04.07.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Ухвала від 21.06.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Ухвала від 08.05.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Ухвала від 24.04.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Ухвала від 24.04.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Ухвала від 11.04.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Ухвала від 11.04.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

Ухвала від 28.03.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Моніч Б.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні