Ухвала

від 05.07.2023 по справі 520/16850/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2023 року

м. Київ

справа № 520/16850/21

адміністративне провадження № К/990/22567/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 520/16850/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ПРАЙМ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТА ПРАЙМ» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10 серпня 2020 року № 108687;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, утвореного на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17 серпня 2021 року № 46415;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Харківській області, утворене на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТА ПРАЙМ» з реєстру ризикових платників податку;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України: № 2979179/42500274 від 12 серпня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 27 травня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 2979180/42500274 від 12 серпня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 27 травня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 2979183/42500274 від 12 серпня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 11 червня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 2979184/42500274 від 12 серпня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 11 червня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 2979181/42500274 від 12 серпня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 12 липня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 2979182/42500274 від 12 серпня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 12 липня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні: № 1, № 2 від 27 травня 2021 року, № 3, № 4 від 11 червня 2021 року, № 5, № 6 від 12 липня 2021 року, датою їх фактичного подання;

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 5 червня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 520/16850/21.

Аналогічно попередній касаційній скарзі, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, та вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 804/5444/16, від 21 жовтня 2019 року у справі № 640/4480/19, від 20 травня 2021 року у справі № 826/16627/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Суд вже звертав увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено, враховуючи подібність правовідносин.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

У касаційній скарзі скаржником зроблено вказівки на витяги із постанов Верховного Суду без обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, у касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 5 червня 2023 року про повернення раніше поданої касаційної скарги звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу.

При цьому, касаційна скарга не містить нормативно-правового обґрунтування необхідності відступлення від застосованих висновків, а містить лише виклад обставин у справі, висновки встановлених податковим органом порушень, цитати нормативних актів та окремих висновків Верховного Суду, без зазначення в чому полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений за обставинами цієї справи та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги майже не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені, передбачені цим Кодексом, підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 520/16850/21 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов