Ухвала

від 05.07.2023 по справі 640/26298/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/26298/21

адміністративне провадження № К/990/21975/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №640/26298/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська Аграрно-Інвестиційна компанія» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавська Аграрно-Інвестиційна компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних позивача за №№2782823/43259742, 2782834/43259742, 2782812/43259742, 2782811/43259742, 2782813/43259742, 2782806/43259742, 2782785/43259742, 2782825/43259742, 2782795/43259742, 2782794/43259742, 2782784/43259742, 2782827/43259742, 2782836/43259742, 2782793/43259742, 2782835/43259742, 2782824/43259742, 2782805/43259742, 2782838/43259742, 2782848/43259742, 2782807/43259742, 2782817/43259742, 2782796/43259742, 2782803/43259742, 2782814/43259742, 2782816/43259742, 2782840/43259742, 2782804/43259742, 2782826/43259742, 2782842/43259742, 2782839/43259742, 2782800/43259742, 2782815/43259742, 2782843/43259742, 2782849/43259742, 2782830/43259742, 2782852/43259742, 2782819/43259742, 2782844/43259742, 2782831/43259742, 2782820/43259742, 2782853/43259742, 2782850/43259742, 2782808/43259742, 2782832/43259742, 2782799/43259742, 2782818/43259742, 2782828/43259742, 2782790/43259742, 2782854/43259742, 2782851/43259742, 2782786/43259742, 2782855/43259742, 2782791/43259742, 2782787/43259742, 2782809/43259742, 2782829/43259742, 2782821/43259742, 2782847/43259742, 2782802/43259742, 2782846/43259742, 2782792/43259742 , 2782822/43259742, 2782789/43259742, 2782833/43259742, 2782845/43259742, 2782788/43259742, 2782810/43259742, 2782856/43259742 і №2782801/43259742; зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавська АІК» в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ордер Систем», датою їх фактичного подання на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023, позов задовольнив.

Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

20.06.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023, в якій скаржник, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328, пункти 1 і 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Водночас частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; водночас недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.

Обгрунтовуючи заявлену ним підставу касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник вказує на неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.01.2020 у справі №140/8878/20, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 22.07.2021 у справі №300/1952/19, від 10.04.2020 у справі №816/4409/15.

При цьому, всупереч наведених вище приписів пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не навів обгрунтувань щодо подібності спірних правовідносин із тими, висновки щодо правового регулювання яких викладені у перелічених вище постановах Верховного Суду.

Що ж до вказівки скаржника на порушення норм процесуального права як умову для скасування судових рішень, то така може бути визнана прийнятною при касаційному оскарженні судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) у разі обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Однак, всупереч викладеному, касаційна скарга не містить необхідних обґрунтувань.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до цитування положень законодавства та опису фактичних обставин у поєднанні із незгодою із наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, утім такі доводи не є прийнятними в розумінні положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно ж до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі відповідач вказує на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього з огляду на сутність питань та доказів, залишених поза увагою судів, які потребують додаткового розгляду й дослідження.

У контексті наведеного Суд вказує, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Водночас винятковість справи має бути пов`язана, зокрема із обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.

Проаналізувавши викладене у сукупності, Суд вважає, що наведені посилання скаржника не можуть бути розцінені як підстава застосування пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №640/26298/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська Аграрно-Інвестиційна компанія» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.С. Пасічник