Ухвала

від 05.07.2023 по справі 203/4482/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4482/21

Провадження № 2/0203/139/2023

УХВАЛА

05 липня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Потапової В.С.,

за участі:

представника відповідача-3 Стельмаха І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції заяву позивача про збільшення позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 року, цивільну справу № 203/4482/21, провадження № 2/0203/1482/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 25.10.2021 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.06.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У чергове судове засідання, призначене на 05.07.2023 року, з`явився представник відповідача-3 Кабінету Міністрів України, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач-1 Дніпропетровська обласна державна адміністрація подала до суду письмове клопотання від 05.11.2021 року про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач-2 Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

До початку судового засідання позивач подав до суду засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» разом з відповіддю на відзив від 08.11.2021 року клопотання про постановлення окремої ухвали щодо відповідачів та заяву про збільшення позовних вимог від 08.11.2021 року, які не були вирішені судом раніше. Так, в заяві про збільшення позовних вимог позивач, зокрема, просить суд:

- виявляти і всебічно з`ясувати причини та умови, що призвели до порушення державою Україна в особі відповідачів у справі за результатами подання скарг ОСОБА_1 на адресу Кабінету Міністрів України від 06.04.2021 року №БЛ-12339627 та від 06.05.2016 року №БЛ-5224182, та заподіяння в результаті такого порушення моральної шкоди;

- виявляти і всебічно з`ясувати причини та умови, що призвели до порушення особистих немайнових та майнових прав співавторів технології ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Благодійного фонду «Екологія-Геос» та заподіяння в результаті такого порушення моральної шкоди ОСОБА_1 ;

- відшкодувати моральну шкоду за моральні страждання впродовж 2007 - 2021 років у розмірі 180, 96, 20, 30, 10, 132, 48 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається, зокрема, на Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та зазначає, що відповідачі порушили особисті немайнові та майнові права позивача та співавторів технології ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим спричинили йому моральну шкоду.

Тому позивач разом з відповіддю на відзив звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог.

Суд, заслухавши думку представника відповідача-3, на підставі положень ст.ст.128, 211, 223 ЦПК України, розглянув заяву позивача за відсутності інших учасників справи.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви позивача, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. Оскільки Кабінет Міністрів України вчинив всі необхідні передбачені законом дії щодо розгляду скарг та заяв позивача. Крім того, представник відповідача-3 зазначив, що позивач не направив іншим учасникам справи в порушення вимог ЦПК України копію відповіді на відзив разом з доданими до неї документами, заявою та клопотанням.

Тому представник відповідача-3 просив суд відмовити у задоволенні клопотання та заяви позивача.

Суд, заслухавши думку представника відповідача-3, вивчивши доводи позивача, викладені в клопотанні та заяві, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є , зокрема, верховенство права , повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін , диспозитивність , пропорційність.

Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 5 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналіз викладеного вище вказує, що нормами ЦПК України визначено право позивача на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зокрема, до закінчення підготовчого засідання. При цьому у разі подання до суду заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог така заява повинна відповідати вимогам як ст. 175 ЦПК України, так і ст. ст. 43, 49 ЦПК України. До такої заяви, зокрема, додаються докази її надіслання іншим учасникам справи, а останні, у свою чергу, на підставі ст. 174 ЦПК України мають право подати до суду заяви по суті спору, відповідно. Водночас подання до суду заяви чи клопотання про уточнення позовних вимог чинним ЦПК України не передбачено.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року, справа №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 квітня 2019 року у справі № 369/11526/16-ц (провадження № 61-44511св18), за якими процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбаченіЦПК України. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.

Також суд зазначає, що згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у справі №922/404/19 від 09.07.2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстави і предмета позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З системного аналізу вищевикладених правових норм виходить, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин справи повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, проаналізувавши надану позивачем заяву про збільшення позовних вимог та первісні позовні вимоги, дійшов висновку, що така заява є заявою про одночасну зміну підстав позову та предмета позову. Оскільки в обґрунтування подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог він фактично заявляє до відповідачів нові позовні вимоги, викладає інші обставини та підстави для їх обґрунтування.

Тобто позовні вимоги, викладені позивачем у первісному позові та в заяві про збільшення позовних вимог мають різну правову природу та заява позивача про збільшення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги, з огляду на заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 345/1520/17.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про збільшення позовних вимог та прийняття її до розгляду. У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем заявляються позовні вимоги, які є новими, та за своїм змістом не є збільшенням розміру первісних позовних вимог. Це, своєю чергою, суперечить положенням ст.49 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 174, 175, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва