Постанова

від 15.09.2010 по справі 2а-2881/10/2470

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                    

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 р.                           м. Чернівці                  Справа № 2а-2881/10/2470    

< Текст >

           Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  -  Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області до приватного підприємства "Джус і КО"   про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 01.09.2010р. адміністративному позові позивач просить суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області заборгованість у сумі 3300,18 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив наступне, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість  по платежах до Пенсійного фонду на вказану суму.

За даними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, станом на 17.08.2010 року заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  3300,18 грн.., а саме: недоїмка зі збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування – 306,24грн.,  пеня – 2379,95 грн., фінансові санкції – 613,99 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2010р. було відкрито скорочене провадження у справі. Зазначена ухвала була отримана відповідачем 04.09.2010р.

Станом на 15.09.2010р. до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість  по платежах до Пенсійного фонду.

За даними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, станом на 17.08.2010 року заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  3300,18 грн.., а саме: недоїмка зі збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування – 306,24грн.,  пеня – 2379,95 грн., фінансові санкції – 613,99 грн.

          До вказаних  правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

 Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел,  а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається  Законом України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-ІV. (далі – Закон №1058-ІV)

В статті 1 визначено що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;

Відповідно до статті 15 Закону №1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 Закону №1058-ІV. Платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону №1058-ІV.

Відповідно до статті 19 Закону №1058-ІV страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до статті 106 Закону №1058-ІV встановлено відповідальність страхувальників.

Зокрема вказаною нормою визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону №1058-ІV, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 Закону №1058-ІV, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином виходячи з встановлених обставин, системного аналізу норм Закону що  регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач доведені і позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 11, 72 КАС України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідачем не надано заперечень чи доказів сплати заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2  КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  приватного підприємства "Джус і КО" (с. Чагор, Глибоцького району, Чернівецької області, 60412 код ЄДРПОУ 33800410) на користь управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області  (вул. Першотравнева, 10, смт. Глибока, Чернівецька область, 60400) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у розмірі 3300,18 грн.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                                         О.В. Боднарюк