Ухвала

від 04.07.2023 по справі 676/3151/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 676/3151/19

Провадження № 11-кп/4820/492/23

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240070000168 від 07.02.2019 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , з доповненнями захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2023 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Княжпіль Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні якого перебуває малолітня дитина, непрацюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку у виконання та затримання ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України (за обвинуваченням, підтриманого потерпілим після зміни його прокурором), та виправдано його на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_10 до обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданих злочином, а також процесуальних витрат на правову допомогу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 11127 (одинадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 80 копійок майнової шкоди, завданої злочином; 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, завданої злочином; 10 000 (десять тисяч) гривень процесуальних витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовлено.

За вироком суду, 06 лютого 2019 року близько 23 год. 30 хв. неподалік автобусної зупинки, що в м.Кам`янці-Подільському Хмельницької області по проспекту Грушевського, 41А, біля припаркованного автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 спільно із особою, щодо якої ухвалою від 23 червня 2022 року Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальне провадження було закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (надалі - особою, провадження щодо якої закрите) підійшли до ОСОБА_10 , з яким у них раптово виникла словесна суперечка на ґрунті відмови останнього відвезти їх на автомобілі у необхідне їм місце, та під час конфлікту ОСОБА_6 спільно з особою, провадження щодо якої закрите, прийняли рішення про спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи групою осіб за попередньою змовою ОСОБА_6 умисно наніс кулаком правої руки двічі удар в ліву сторону обличчя ОСОБА_10 та 10 ударів кулаками обох рук, ліктями по голові та тулубу потерпілого, а особа, провадження щодо якої закрите, умисно нанесла 5 ударів кулаками обох рук по голові та тулубу потерпілого.

В подальшому, ОСОБА_10 з метою уникнення нанесення ударів сів за кермо свого автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та почав рух по проспекту Грушевського в напрямку міста Хмельницький, та тоді ж у цей час ОСОБА_6 своєю лівою рукою схопився за передні ліві двері вказаного транспортного засобу, правою - за дах, лівою ногою став на поріг кузова, а правою ногою умисно наніс ще 16 ударів по голові, лівій руці та лівій частині тулуба ОСОБА_10 .

Після того, як ОСОБА_10 на вищевказаному автомобілі проїхав відстань близько 100-150 метрів та зупинив свій транспортний засіб, ОСОБА_6 сів на ноги потерпілого спереду та умисно наніс 12 ударів кулаками та ліктями обох рук по тулубу, після чого вони покинули салон автомобіля.

Згодом до них підійшла особа, провадження щодо якої закрите, яка умисно штовхнула своїми руками об праве плече ОСОБА_10 , а ОСОБА_6 умисно наніс декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя зліва останнього, в результаті чого ОСОБА_10 присів, а після того, як останній знову піднявся на ноги, ОСОБА_6 та особа, провадження щодо якої закрите, умисно нанесли ще по 5 ударів кулаками обох рук по його тулубу, в результаті чого потерпілий упав на землю спиною та перевернувся на правий бік.

Далі, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , умисно наніс своєю ногою 7 ударів по лівій стороні спини потерпілого, після чого останній перевернувся на живіт. В подальшому, ОСОБА_6 умисно наніс 4 удари ногою по правій стороні обличчя ОСОБА_10 , а особа, провадження щодо якої закрите, умисно нанесла ногою 7 ударів по лівій стороні обличчя потерпілого.

В результаті нанесення вище вказаних умисних ударів руками та ногами ОСОБА_6 та особою, провадження щодо якої закрите, ОСОБА_10 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицьової травми у вигляді струсу головного мозку, множинних переломів кісток лицьового черепа (передньої, медіальної та латеральної стінок правої гайморової пазухи без значного зміщення уламків, передньої, медіальної та латеральної стінок лівої гайморової пазухи зі зміщенням уламків до 7 мм та верхньої стінки цієї ж пазухи без значного зміщення, передніх відділів латеральної стінки лівої орбіти з розходженням уламків до 5 мм, виличної кістки ліворуч без значного зміщення, кісток носа зі зміщенням з переходом на паперову пластину решіткового лабіринту ліворуч (що не входить до складу частин основи черепа), носової перетинки з помірною деформацією), що супроводжувались двобічним гемосинусом (крововиливом в гайморові пазухи), багатоуламкового перелому медіальної та латеральної пластинок обох крилоподібних відростків (які не входить до складу частин основи черепа) клиноподібної кістки, з розходженням уламків ліворуч до 7 мм, із значним потовщенням м`яких тканин стінки глотки на цьому рівні та деформації її просвіту (що не супроводжувалось гострим розладом дихання), із значним потовщенням (забоєм) та емфіземою (наявністю повітря) м`яких тканин обличчя ліворуч та емфіземою м`яких тканин лівої очниці, контузії лівого ока середнього ступеня (у вигляді крововиливу під кон`юктиву лівого ока, крововиливу в передню камеру ока, набряку рогівки та райдужки), з місцями прикладання травмуючої сили у вигляді параорбітальної гематоми зліва, крововиливу під кон`юктиву лівого ока, синця на рівні нижньої щелепи зліва, чисельних саден обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що привели до тривалого розладу здоров`я більше 21 дня.

Захисник ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність тяжкості призначеного покарання особі обвинуваченого внаслідок суворості, просять змінити вирок місцевого суду та звільнити ОСОБА_6 від відбування покрання з випробуванням.

Стверджують, що судом в повній мірі не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким, особу обвинуваченого, який має на утриманні вагітну дружину та малолітню дитину, розкаявся у скоєному, відшкодував потерпілому завдану злочином майнову та моральну шкоду, має намір проходити службу в ЗСУ, здійснює волонтерську діяльність.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_12 , його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу та доповнення до неї, з посиланням на зазначені в них доводи, думку прокурора, який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок - без зміни, потерпілого ОСОБА_10 , який вважає, що законні підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні, оскільки обвинувачений повинен нести виключно суворе покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги з відповідними доповненнями, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування, з`ясування обставин та перевірка їх доказами у кримінальному провадженні проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою безумовне скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам провадження, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах та не оскаржується в апеляційній скарзі, як і не оспорюється кваліфікація його дій за ч. 1 ст.122 КК України.

Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, місцевим судом при призначенні ОСОБА_6 покарання взято до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

На думку колегії суддів, враховуючи, характер вчиненого діяння, форму вини, велику кількість нанесених ударів та їх наслідки для здоров`я потерпілого, думку потерпілого, який просив виключно суворо покарати обвинуваченого, оскільки протягом років змушений лікуватися від наслідків злочину, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, перебуває в шлюбі та має малолітню дитину, за місцем проживання Княжпільською сільською радою Кам`янець-Подільського району Хмельницької області характеризується позитивно, місцевий суд правильно призначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Підтримав свою позицію щодо призначення обвинуваченому виключно суворого покарння потерпілий і в процесі апеляційного розгляду.

Місцевий суд врахував, що ОСОБА_6 вчинив злочин, який характеризується підвищеною суспільною небезпечністю, спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень, а саме численні нанесення ударів руками та ногами протягом тривалого часу потерпілому виключно в життєво важливі органи, наслідки, що настали, те що збитки спричинені злочином на час розгляду провадження місцевим судом були не відшкодовані.

Як стверджується матеріалами кримінального провадження, вину у вчиненні злочину ОСОБА_6 в процесі судового розгляду визнав частково під тиском зібраних у провадженні доказів, даних про виявлення ним жалю в провадженні не встановлено, не вживав достатніх заходів щодо відшкодування шкоди та досягнення порозуміння з потерпілим.

За таких обставин, приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є нетяжким, його особу, враховуючи його підвищену суспільну небезпечність, спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень, наслідки, що настали, враховуючи обтяжуючу покарання обставину, думку потерпілого, який просить виключно суворо покарати обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що обране ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.

А тому колегія суддів не може погодитись з твердженнями сторони захисту про призначення явно несправедливого покарання внаслідок його суворості. При цьому, судом були враховані ті обставини на які є посилання в апеляційній скарзі та доповненнях до неї сторони захисту.

Ті обставини, що ОСОБА_6 має на утриманні вагітну дружину та малолітню дитину, після ухвалення вироку у провадженні та його засудження до реального позбавлення волі відшкодував потерпілому завдану злочином шкоду, має намір проходити службу в ЗСУ, здійснює волонтерську діяльність, в даному випадку не є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням, або призначення більш м`якого покарання, оскільки це не спростовує встановлених судом обставин і висновків та не дає підстав вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання.

При цьому, на переконання колегії суддів вказані обставини не завадили йому вчинити умисний злочин та нанести потерпілому значну кількість тілесних ушкоджень внаслідок ударів руками та ногами виключно в життєво важливі органи.

Тому застосування до нього ст. ст. 69, 75 КК України колегія суддів вважає безпідставним.

ОСОБА_6 , визнав вину, провів відшкодування спричиненої шкоди та попросив вибачення у потерпілого вже після проголошення вироку місцевого суду та засудження його до реального строку покарання. Разом з тим, до вироку суду, фактично протягом років, коли тривало досудове розслідування та судовий розгляд, вину у вчиненні злочину визнавав частково, під тиском зібраних у провадженні доказів, даних про виявлення жалю, спроби виправити ситуацію та знайти порозуміння з потерпілим не вчиняв і не намагався вчинити.

За таких обставин, з огляду на те, що ОСОБА_6 , виключно після призначення йому реального строку покарання, визнав вину, розкаявся у скоєному, відшкодував потерпілому завдану злочином шкоду, на перекоання колегії суддів свідчить про його намагання уникнути відбування покарання та не є визначальним для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки обставини провадження враховуються в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Покарання носить індивідуальний характер.

За таких обставин, враховуючи, що в державі України не діє принцип прецендетного права, а індивідуалізація покарання, посилання сторони захисту на абстрактну практику призначення судами України виключно покарання не повязаного з ізоляцією від суспільства за спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень та саму тяжкість злочину, не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.

Колегія суддів погоджується, що саме таке покарання, у цьому випадку, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 з доповненнями захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3