Ухвала

від 03.07.2023 по справі 991/4677/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/4677/23

Провадження №11-сс/991/449/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий

ізолятор»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року в межах кримінального провадження №52022000000000169 від 07 липня 2022 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , накладено арешт із забороною розпоряджатися на майно, зареєстроване на праві власності за підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував можливістю застосування спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник власників майна, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна. Клопотання про поновлення строку на оскарження обґрунтовує тим, що підстави для оскарження судового рішення стали йому відомі лише після отримання повного тексту оскаржуваного рішення. Вважає, що строк пропущений з поважних причин.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не враховано, що майно, на яке детектив просив накласти арешт набуте у законний спосіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не є підозрюваними чи обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, крім того, органом досудового розслідування не надано відомостей про те, що арештоване майно набуто в результаті протиправної діяльності ОСОБА_6 . Висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 є помилковими та ґрунтуються на припущеннях. Крім того, слідчим суддею протиправно було вирішено питання про арешт автомобілів HYUNDAI IONIQ 5, 2022 р.в., TOYOTA LAND CRUISER, 2015 р.в., які зареєстровані за ОСОБА_7 та TOYOTA CAMRY, 2022 р.в., який зареєстрований за ОСОБА_6 без повідомлення їх власників, оскільки таке майно було тимчасово вилученим.

Належним чином повідомлені про час та місце судового засідання прокурор, а також власники майна: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до суду не з`явився, що не є перешкодою апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

31 травня 2023 року Вищим антикорупційним судом проголошено текст резолютивної частини оскаржуваної ухвали. Проголошення повного тексту рішення відбулось 05 червня 2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Відповідно до положень ч.1. ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З урахуванням положень п.3 ч.2 ст. 395 КПК України, строк подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року обчислюється з дня її оголошення і останнім днем подачі апеляційної скарги було 05 червня 2023 року. Разом з тим, відповідно до даних трекінгу АТ «Укрпошта» за номерами штрих кодів поштових відправлень: 0100109691067; 0100109691059 (т.2, а.с.18,19) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали копію резолютивної частини оскаржуваного рішення лише 10 червня 2023. Підозрюваний ОСОБА_6 з 24 травня 2023 року затриманий та перебуває в умовах Київського слідчого ізолятору, що також об`єктивно унеможливлювало отримання ним копії оскаржуваного рішення за місцем його проживання. Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року (справа №461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо18), необізнаність заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність об`єктивних обставин, які перешкодили стороні захисту своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді, з огляду на що, строк на її оскарження слід поновити.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Матеріалами справи встановлено, що слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , будучи першим заступником виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особами у період з листопада-грудня 2021 року розробили та запровадили механізм систематичного одержання неправомірної вигоди службовою особою філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за вчинення нею дій з використанням наданого їй службового становища в інтересах представників та службових осіб постачальників товарної продукції для АТ «Укрзалізниця» з метою особистого збагачення і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Безпосередньо ОСОБА_6 підозрюється у тому, що разом із ОСОБА_11 , не пізніше січня 2022 року, запропонували першому заступнику виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_10 використати його службове становище для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію, що забезпечувало б отримання від них грошової винагороди - частину предмета заволодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_11 у розмірі від 5 до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію, на що ОСОБА_10 не пізніше січня 2022 року погодився та спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії сприяв у серпні 2022 року забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з якими ОСОБА_11 та ОСОБА_6 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану та одержали у невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників названих суб?єктів господарювання не пізніше кінця січня 2023 року гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115, що також обумовлювалось наданням неправомірної вигоди ОСОБА_10 . Загалом, вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис доларів до 200 тис доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн. У період з 01 березня 2023 року по 02 березня 2023 року ОСОБА_6 з відома та за згодою ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_10 надати йому неправомірну вигоду передану, зокрема, але не виключно, представниками вказаних суб?єктів господарювання, у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі ОСОБА_10 , на що останній дав згоду на отримання нового легкового автомобіля Toyota Camry. Поряд з цим, для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_10 погодив із ОСОБА_6 , що його за договором купівлі-продажу придбає останній, зареєструвавши право власності за собою та в подальшому фактично передасть його у володіння та користування ОСОБА_10 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно, що ОСОБА_6 і зробив. Зокрема, 02 березня 2023 року уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн, після чого 07 березня 2023 року ТОВ «Автосаміт ЛТД» здійснило державну реєстрацію автомобіля Toyota Camry, придбаного за названим договором купівлі-продажу, 08 березня 2023 року ОСОБА_6 оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн, а всього у сумі 1 550 089,00 грн, та до 25 квітня 2023 року за домовленістю із ОСОБА_10 здійснював періодичне користування цим транспортним засобом, створюючи видимість відсутності причетності останнього як фактичного його власника, а в період з 25 квітня 2023 року по 01 травня 2023 року, ОСОБА_6 на виконання їх спільного умислу із ОСОБА_11 та за домовленістю із ОСОБА_10 надав останньому у фактичне володіння та користування вищезазначений транспортний засіб, а отже надав ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн, за вчинення ОСОБА_10 з використанням наданого йому службового становища першого заступника виконавчого директора Філії в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників суб`єктів господарювання, зокрема, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

Окрім того, згідно з підозрою ОСОБА_6 , накопичуючи свою частину грошової винагороди - грошей одержаних злочинним шляхом від представників суб`єктів господарювання, вирішив їх легалізувати, а саме, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошей у розмірі 1 850 000 грн використав їх для придбання транспортного засобу HYNDAI IONIQ 5, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який 22 липня 2022 року зареєстрував за дружиною та, за таких обставин, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України.

Також, згідно з підозрою ОСОБА_6 , діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 3 879 928 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_1 , шляхом організації укладення ОСОБА_7 в інтересах доньки - ОСОБА_8 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 29 серпня 2022 року з ОСОБА_12 , набувши таким чином можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном, і таким чином повторно легалізував майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом, а також, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошей у розмірі 732 900 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_3 , шляхом укладення та підписання договору купівлі-продажу квартири реєстраційний № 154 від 13 лютого 2023 року з ОСОБА_13 , набувши можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном та повторно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КК України.

31 травня 2023 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 та членів його сім`ї, за результатами розгляду якого, слідчий суддя дійшов висновку про його часткову обґрунтованість та наклав арешт на відповідне майно.

За висновком слідчого судді, у випадку засудження підозрюваного ОСОБА_6 за вчинення інкримінованих йому правопорушень до останнього може бути застосоване покарання у виді конфіскації майна, з огляду на що застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт належному йому на праві власності майна є обґрунтованим. Автомобіль TOYOTA CAMRY, 2022 р.в., зареєстрований за ОСОБА_14 , відповідно до повідомлення про підозру був переданий в якості неправомірної вигоди іншому підозрюваному ОСОБА_10 , а отже щодо нього також існує підстава накладення арешту як забезпечення спеціальної конфіскації. Майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_7 , оскільки воно на праві спільної сумісної власності належить і ОСОБА_6 , також може бути конфісковане за вироком суду. Крім того, є підстави вважати, що автомобіль марки HYUNDAI IONIQ 5, 2022 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_2 , житлова квартира АДРЕСА_1 , та житлова квартира АДРЕСА_3 , придбані ОСОБА_6 з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, отже таке майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Колегія суддів з таким висновком слідчого судді погоджується лише частково.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 2 статті 60 СК України). Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки (частина 2 ст.64 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст.70 СК України).

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про спільне проживання ОСОБА_7 з підозрюваним ОСОБА_6 , хоча офіційно у шлюбі вони не перебувають, врахувавши наявність в них двох неповнолітніх дітей та зміну після народження першої дитини ОСОБА_7 попереднього прізвища « ОСОБА_15 » на прізвище « ОСОБА_16 », що свідчить про перебування ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах, а отже, правильним є висновок слідчого судді, що частина майна, на яке детектив просив накласти арешт, і яка зареєстрована за ОСОБА_7 , на праві спільної сумісної власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , адже на таке майно згідно ст. 74 Сімейного Кодексу України розповсюджується режим спільної сумісної власності. Разом з тим, накладаючи арешт на житлову квартиру АДРЕСА_4 , машиномісце (гараж) № НОМЕР_4 , розташований у АДРЕСА_5 , земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_6 , земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_7 , земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_6 та автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2015 р.в., слідчий суддя не врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для ОСОБА_7 .

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що в кримінальному провадженні, підлягає арешту не все майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 а лише частина зазначеного майна, що є власністю підозрюваного.

Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).

Обставини кримінального провадження, які розслідуються детективами НАБУ, свідчать про причетність ОСОБА_6 до злочинів, які розслідуються в кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368, ч. 3, 4 ст. 369 КК України. За версією слідства, заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» відбувається шляхом попереднього (до проведення процедури визначення переможця) погодження переможців торгів, визначення вартості їх цінових пропозицій та узгодження розміру неправомірної вигоди за перемогу в торгах для учасників організованої групи. Така неправомірна вигода надавалася учасникам організованої групи представниками постачальників після оплати АТ «Укрзалізниця» поставленого товару, наданих послуг та/або виконаних робіт. Зокрема, вказане вбачається із зафіксованих у протоколах НСРД даних, відповідно до яких встановлено спілкування ОСОБА_6 з підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_11 та ОСОБА_10 щодо забезпечення функціонування раніш розробленої схеми неправомірного заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час проведення публічних торгів із закупівлі товарів і послуг. Крім того, матеріалами НСРД підтверджується і те, що з метою маскування та приховування факту перебування у власності об`єктів нерухомого та рухомого майна, підозрюваний ОСОБА_6 спеціально реєстрував їх на своїх неповнолітніх дітей, матір та ОСОБА_7 . Зокрема, протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо контроль особи від 08 травня 2023 року, зафіксовано розмову підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , в автомобілі «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_3 (зареєстрованого за ОСОБА_7 , однак яким користувався підозрюваний), в якій останній повідомляє, що все його майно «на матері, на дітях, на Свєткє. Зараз буде ще налічка, буду ще казать, щоб хлопці платили на Свєтку на ЧП, … щоб легалізувати» ( т.1 а.с. 50).

За практикою ЄСПЛ, зокрема в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) зазначається, щонаявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності останнього до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Колегія з таким висновком слідчого судді погоджується і, відхиляючі доводи сторони захисту, зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування даними, зокрема: протоколами про результати оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано відомості, викладені у підозрі (т. 1 а.с.30-33, 34-41, 42-46, 47-78, 79-108,109-126); договорами поставки № ЦЗВ-02-03122-01 від 20 вересня 2022 року (т. 1 а.с.154-159), № ЦЗВ-02-03022-01 від 20 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 160-165), № ЦЗВ-02-03322-01 від 23 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 142-147), № ЦЗВ-02-03422-01 від 23 вересня 2022 року (т. 1 а.с.148-153), укладеним Філією від імені ОСОБА_10 із ТОВ «ВП Фарбпром», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», ТОВ «8с Груп», ТОВ «Форум Трейд Логістік» щодо емалі ПФ-115 на суми 11 489 616 грн з ПДВ, 11 558 742 грн, 11 682 156 грн з ПДВ, 10 849 999 грн з ПДВ; договором купівлі-продажу № ДП-0000200 від 02.03.2023, укладеного між ТОВ «Автосаміт ЛТД» та ОСОБА_6 щодо купівлі останнім автомобіля Toyota Camry Hybrid, 2022 р.в., червоного кольору за ціною 1 550 089 грн (т.1, а.с.133-136); реєстраційною карткою транспортного засобу Toyota Camry, 2022 р.в., д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , зареєстрованого 07 березня 2023 року за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу (т. 1 а.с. 184); протоколом обшуку домоволодіння від 23 травня 2023 року, де у присутності ОСОБА_17 - колишньої дружини ОСОБА_10 , на території домоволодіння відшукано автомобіль Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 (т.1 а.с. 138-141); реєстраційною карткою транспортного засобу HYNDAI IONIQ 5, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , згідно з якою такий зареєстрований за ОСОБА_7 22 липня 2022 року (т.1 а.с. 183); інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою квартира за адресою: АДРЕСА_8 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_6 13 лютого 2023 року на підставі договору купівлі-продажу, а також квартира за адресою: АДРЕСА_9 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі продажу від 29 серпня 2022 року (т.1 а.с. 170, 179).

На думку колегії суддів, слідчий суддя, всупереч твердженням скаржника, обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, адже це відповідає вимогам ст.170 КПК України.

Злочини, передбачені ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 209 КК України, є тяжкими та передбачають покарання у виді конфіскації майна. Отже, закон про кримінальну відповідальність передбачає можливість конфіскації майна у випадку засудження особи за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 209 КК України, а тому наявні достатні підстави вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. За таких обставин слідчий суддя вірно встановив наявність відповідної підстави для арешту майна, належного на праві власності підозрюваному.

Доводи сторони захисту щодо придбання ОСОБА_6 автомобіля Toyota Camry, а також квартири АДРЕСА_1 , та квартириАДРЕСА_3 за легальні кошти та відсутності у підозрюваного ОСОБА_10 фактичної можливості користуватися вищевказаним автомобілем, колегія суддів сприймає критично та відхиляє, адже це спростовується матеріалами НСРД, в яких, зокрема, зафіксовано спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 щодо мети придбання автомобіля Toyota Camry - передання в якості неправомірної вигоди ОСОБА_10 ,проведення реєстрації вказаного транспортного засобу саме за ОСОБА_6 через неможливість його безпосередньої реєстрації за справжнім власником, що є держслужбовцем ( ОСОБА_10 ), зміни кольору такого транспортного засобу та подальшого його переоформлення безпосередньо на ОСОБА_10 (т.1, а.с. 42-46, 47-78). Вказаний автомобіль є предметом кримінального правопорушення і може підлягати спеціальній конфіскації, а отже стосовно нього існує така підстава накладення арешту як забезпечення спеціальної конфіскації. Крім того, за версією слідства автомобіль марки HYUNDAI IONIQ 5, 2022 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_2 , житлова квартира АДРЕСА_1 , та житлова квартира АДРЕСА_3 , були придбані ОСОБА_6 з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, отже таке майно також може підлягати спеціальній конфіскації.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що частина майна, яка зареєстрована за ОСОБА_7 , є її особистим майном, придбаним за особисті кошти та заощадження, не знайшли свого підтвердження, достатніх відомостей про джерела походження коштів ОСОБА_7 не надано, а з матеріалів вищевказаних НСРД кошти за результатами діяльності ОСОБА_6 надходять на рахунки ОСОБА_7 , на яку та їх з підозрюваним дітей, зареєстровано майно, фактичним власником якого є ОСОБА_6 .

Посилання захисника на неналежність і недопустимість відомостей, що містяться в матеріалах НСРД колегія суддів відхиляє, адже вони стосуються предмета досудового розслідування, а відсутність ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення таких слідчих дій не може свідчити про їх недопустимість на стадії досудового розслідування.

Крім того, твердження про порушення порядку розгляду клопотання про арешт через не повідомлення власників майна колегія відхиляє, оскільки більша частина арештованого майна є об`єктами нерухомості, які не були тимчасово вилученим майном.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя дійшов правильних висновків про наявність підстав для накладення арешту на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх доньки ОСОБА_8 . Разом з тим слідчий суддя помилково виходив з того, що підлягає арешту все майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а не його частина, що є власністю підозрюваного.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню з постановленням у скасованій частині нової відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України. З огляду на вказане, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року.

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року в частині накладення арешту нижчезазначеного майна:

квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34932575),

машиномісця (гаражу) № НОМЕР_4 , розташованого у АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253070480000),

земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0014, що знаходиться у АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697594332214),

земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0031, що знаходиться у АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697361932214),

земельної ділянки площею 0,2499 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0015, що знаходиться у АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697078732214),

автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2015 р.в., державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 ,

яке зареєстроване за ОСОБА_7 , скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою клопотання детектива про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зареєстровано за останньою, шляхом накладення заборони на розпорядження цим майном, а саме:

- частину квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34932575);

- частину машиномісця (гаражу) № НОМЕР_4 , розташованого у АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253070480000);

- частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0014, що знаходиться у АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697594332214);

- частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0031, що знаходиться у АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697361932214);

- частину земельної ділянки площею 0,2499 га, кадастровий номер

3221487000:05:001:0015, що знаходиться у

АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна

697078732214);

- частину автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2015 р.в., державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 .

В задоволенні іншої частини клопотання детектива та апеляційної скарги - відмовити, а ухвалу слідчого судді в іншій частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3