Рішення

від 04.07.2023 по справі 930/1476/23

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1476/23

Провадження №2/930/477/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді: Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань: Цицак А.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівський завод залізобетонних виробів» про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівський завод залізобетонних виробів» про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, зазначивши в позовній заяві, що позивач - учасник ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів». Протоколом загальних зборів учасників ТОВ « Немирівський завод залізобетонних виробів » за №1 від 21 березня 2021 року було прийнято ОСОБА_1 у склад учасників (засновників) ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» з внесенням мною частки у статутний фонд ТОВ в розмірі 21,666% що у грошовому вираженні складає 30 000 грн.

06 січня 2022 року ОСОБА_1 та представник ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» Шлапак І.В. склали акт приймання-передачі нерухомого майна у якому зазначено, що ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» передав, а ОСОБА_1 прийняв майно (будівлю котельні, площею 424,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ). Вартість нерухомого майна, що передається складає 30 000 грн.

У зв`язку з зверненням позивача із заявою від 19 січня 2022року, до загальних зборів засновників ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів », щодо припинення моєї участі у складі учасників (засновників) ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» та забирання (видачі мені, поверненні) належної частки у статутному фонді ТОВ, було вирішено частку позивача виділити майном, а саме передати у власність будівлю котельні площею 424,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 1/10 частку, та яка складає 21,666 відсотка Статутного Фонду ТОВ, що у грошовому вираженні становить 30 000 грн., про що зроблено запис у протоколі за № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» від 28 листопада 2021 року.

Директором ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» Шлапак І.В. , з метою виділу частки в майні товариства одержано Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, що є необхідним для нотаріального посвідчення угоди.

Відповідно до витягу та інформаційної довідки №25 від 16 лютого 2022 року, яка видана ФОП ОСОБА_3 , вказано, що приміщення котельні літ. «Б» має загальну площу 491,1 кв.м.. В технічному паспорті на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено, що загальна площа котельні літ. «Б» становить 424,6 кв.м., так як будівля зазнала часткових руйнувань.

В позивача виникла необхідність виділити належну йому частку майна в товаристві в натурі.

Частка відповідача відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна становить 89/100 .

Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу нотаріального посвідчення угоди про виділ його частки із майна приватної спільної часткової власності, але як з`ясувалось в послідуючому, посвідчити нотаріально перехід права власності на нерухоме майно не має можливості так, як земельна ділянка необхідна для обслуговування будівлі не поділена між співвласниками майна, кадастровий номер їй не присвоєно, а однією із умов щодо нотаріального посвідчення договору, відповідно до ст. 120 ЗК України є кадастровий номер земельної ділянки.

Враховуючи ту обставину, що існують перешкоди для нотаріального посвідчення угоди про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, позивач змушений звернутись до суду.

Виклад позиції відповідача.

Представник відповдіача відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 31.05.2023 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Заяв і клопотань від позивача та відповідача по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 31.05.2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання по справі.

Від позивача ОСОБА_1 04.07.2023 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від представника відповідача Шлапака І.В. 04.07.2023 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує щодо їх задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до інформаційної довідки, виданої ФОП ОСОБА_3 від 16 лютого 2022 року № 25, комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності:

13/100 частки ДП «Немирівський райагроліс» на підставі рішення Немирівського районного суду від 15.06.2018 справа № 140/3265/17, №2/140/343/18;

1/500 частки ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину видане Немирівською ДНК 05.02.2019;

3/100 частки ОСОБА_5 на підставі рішення Немирівського районного суду від 24.01.2013 справа № 2/140/55/2013;

1/100 частки ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Науменко В.В. приватним нотаріусом 28.12.2010;

6/100 частки ОСОБА_7 на підставі рішення Немирівського районного суду від 20.04.2011 справа № 2-361/11;

10/100 частки ОСОБА_8 на підставі рішення Немирівського районого суду від 24.07.2012 справа № 2/217/877/2012 217/3471/12;

1/25 частки ОСОБА_8 на підставі договору купівлі - продажу посвідчений Науменко В.В. приватний нотаріус від 27.11.2008 р Р№3603;

2/100 частки ОСОБА_9 на підставі рішення Немирівського районного суду від 05.09.2012 справа № 217/4272/2012;

2/100 частки ОСОБА_10 на підставі рішення Немирівського районного суду від 05.09.2012 справа № 217/4272/2012;

4/100 частки ОСОБА_11 на підставі рішення Немирівського районного суду від 07.08.20134

274/500 частки Немирівському ЗБВ на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідчений Науменко В.В. приватним нотаріусом Немирівського райнотокругу 15.07.2010, Р№1897 (а.с.9)

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, комплекс будівель та споруд, загальною площею 5011,5 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-19)

Також до матеріалів справи долучений та судом досліджено технічний паспорт від 02 вересня 2020 року на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-24)

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівський завод залізобетонних виробів» від 21.03.2021 року, прийнято ОСОБА_1 у склад учасників (засновників) ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» з внесенням ним частки у статутний фонд ТОВ в розмірі 21,666% що у грошовому виражені складає 30000 грн. (а.с.43-45)

Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівський завод залізобетонних виробів» від 28.11.2021 року, вирішено припинити (виключити з членів) участь у складі учасників (засновників) ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» ОСОБА_1 та видати (повернути) йому належну частку у статутному фонді ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів», яка складає 21,666 відсотка Статутного фонду ТОВ, що у грошовому виражені становить 30 000 грн.

Виділити частку ОСОБА_1 майном, а саме передати йому у власність будівлю котельні, площею 424,6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 1/10 частку (а.с.46-48)

Відповідно до заяви, посвідченої 19.01.2022 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Науменко В.В., ОСОБА_1 , учасник ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів», заявив свій вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів».

Припиняючи свою участь у складі учасників (засновників) ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів», забираючи належну йому частку у Статутному Фонді та корпоративні права цього ТОВ Немирівський завод залізобетонних виробів» у повному обсязі, а саме - 21,666%, що у грошовому виражені становить 30 000 гривень та у розпорядженні ТОВ Немирівський завод залізобетонних виробів» не залишає (а.с.58)

Відповідно до акту приймання-передачу нерухомого майна від 06.01.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Науменко В.В., ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 21 квітня 1999 року, проживає: АДРЕСА_2 та Шлапак Іван Васильович , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 29 січня 1998 року, проживає: АДРЕСА_3 , склали даний акт про те що, TOB «Немирівський завод залізобетонних виробів» передав, а ОСОБА_1 прийняв майно (будівлю котельні, площею 424,6 м2., яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 ) (а.с.59)

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із частиною другою цієї статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20) визначено, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно із частинами першою-третьою статті358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.2, 2.4 цієї Інструкції поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».

Статтею 367 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов: поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами; виділення в натурі частки об`єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом; наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Висновки суду

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються позивач, як на підставу заявлених вимог, оцінивши належність доказів, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення та необхідно виділити ОСОБА_1 1/10 частки комплексу будівель і споруд, належну йому в майні ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» в натурі, а саме: приміщення котельні літ. «Б» загальною площею 424,6 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення котельні літ. «Б» загальною площею 424,6 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 .

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 328, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 12, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівський завод залізобетонних виробів» про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 1/10 частки комплексу будівель і споруд, належну йому в майні ТОВ «Немирівський завод залізобетонних виробів» в натурі, а саме: приміщення котельні літ. «Б» загальною площею 424,6 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення котельні літ. «Б» загальною площею 424,6 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 21.04.1999 року, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Немирівський завод залізобетонних виробів», код ЄДРПОУ 03577036, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 22800, Вінницька область, Немирівський район, місто Немирів, вул. Леніна, будинок 285.

Суддя О.П. Царапора