Постанова

від 04.07.2023 по справі 916/1263/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1263/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСА"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 (колегія суддів: Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Ярош А.І.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" (ТОВ - "СІЛЬПО-ФУД")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСА" (далі - ТОВ "ВИСА")

про виселення та стягнення 72 390,82 грн.

ВСТУП

1. При розгляді цієї касаційної скарги перед Верховним Судом постали питання щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи

2. 22.06.2022 ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ "ВИСА" з вимогами про виселення з частини нежитлового приміщення площею 136,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 51 та стягнення боргу з оплати за суборенду за період 01.10.2019 по 01.06.2021 у розмірі 72 390,82 грн.

3. Господарський суд Одеської області рішенням від 02.11.2022 позов задовольнив.

4. 19.01.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "ВИСА" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022.

5. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.02.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ВИСА" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 залишив без руху, запропонував скаржнику протягом 10 днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк.

6. Південно-західний апеляційний господарський суд вказав, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник зазначив, що він не був повідомлений про розгляд справи та не отримував належного повідомлення, оскільки позивач при зверненні з позовною заявою зазначив неправильний поштовий індекс відповідача; повний текст оскаржуваного рішення на адресу ТОВ "ВИСА" не направлявся, а при ознайомленні з матеріалами справи копію рішення відповідач не отримав.

7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 14.11.2022 та надіслано скаржнику засобами поштового зв`язку 21.11.2022, однак відправлення повернулося до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою; в матеріалах справи наявне клопотання скаржника від 29.11.2022 про ознайомлення з матеріалами справи з відміткою про ознайомлення зі справою 29.11.2022 та 12.12.2022, що свідчить про те, що скаржник ознайомлювався з матеріалами справи декілька разів, мав змогу зробити необхідні виписки та / або копії, а також подати до суду клопотання про видачу копії оскаржуваного рішення; про оскаржуване рішення ТОВ "ВИСА" стало відомо щонайменше 12.12.2022, тобто останнім днем звернення з апеляційною скаргою є 02.01.2023; також з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень.

8. 23.02.2023 ТОВ "ВИСА" на виконання ухвали суду від 06.02.2023 звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.

9. У заяві про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення на адресу ТОВ "ВИСА" не направлявся, при ознайомленні з матеріалами справи скаржник копію рішення не отримав, а отже строки на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 не розпочалися. Скаржник ознайомлювався з матеріалами справи 29.11.2022 та 12.12.2022, проте під час ознайомлення суд не вручив йому повний текст рішення. На думку скаржника суд, маючи можливість вручити ТОВ "ВИСА" повний текст оскаржуваного рішення, не виконав покладеного на нього обов`язку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.02.2023 визнав неповажними причини пропуску процесуального строку, вказані у заяві ТОВ "ВИСА" і яким вже було надано оцінку судом апеляційної інстанції, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВИСА" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 на підставі п.4 ч.1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

11. Мотивував рішення тим, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про ухвалені судом рішення за допомогою контакт-центру суду та / або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень; враховуючи зміст апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також з огляду на ознайомлення скаржника з матеріалами справи після ухвалення судового рішення по справі, нових обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач не навів.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

12. 07.04.2023 ТОВ "ВИСА" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, у якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

13. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд не надав оцінки ані правовим підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження, ані поданим доказам щодо поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги (якщо такий строк взагалі можна вважати пропущеним); суд апеляційної інстанції порушив, зокрема, статті 119, 256, 260 ГПК, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

14. Скаржник, зокрема, вказує:

- апеляційний суд зазначає, що "з матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 14.11.2022", але такі докази відсутні, крім зазначення дати в самому рішенні; до 17.11.2022 рішення у справі №916/1263/22 не було зареєстровано;

- ані при першому ознайомленні зі справою, ані при ознайомленні зі справою вдруге, в описі справи не містилося зазначення про наявність вступної і резолютивної частини рішення; рішення суду не проголошувалося 02.11.2022, оскільки вступна і резолютивна частини відсутні;

- строки на оскарження рішення, відповідно до ст.256 ГПК і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не розпочалися;

- апеляційний суд зазначає, що рішення надіслано скаржнику засобами поштового зв`язку 21.11.2022, однак згідно закону рішення мало бути надіслане відповідачу продовж двох днів після його ухвалення;

- ТОВ "ВИСА" ознайомилося з матеріалами справи 29.11.2022 та 12.12.2022, але суд не вручив останньому повний текст судового рішення; суд досі не виконав покладеного на нього обов`язку;

- суд направляв документи за помилковим поштовим індексом, зазначаючи індекс 65072 замість 65078; така відправка є неналежною, оскільки всі реквізити адреси мають бути зазначені правильно;

- обставина, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень не є загальновідомою; ТОВ "ВИСА" не є користувачем мережі Інтернет і не зобов`язане ним бути, не має в своєму розпорядженні комп`ютерів, планшетів, чи іншої оргтехніки для доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень;

- ТОВ "ВИСА" не отримало копії позову, додатків до нього, відомостей щодо розгляду справи;

- підготовка апеляційної скарги відбувалася в умовах війни; скаржнику перешкоджали неодноразові оголошення повітряної тривоги, ракетні атаки, відключення електроенергії в місті Одесі; в.о. керівника ТОВ "ВИСА" перебуває у складних умовах у зв`язку із одноосібним утриманням підприємства, доглядом за особою з інвалідністю; суд апеляційної інстанції цього не врахував.

15. Скаржник також посилається на відповідні висновки Верховного Суду: 1) щодо розгляду справи за відсутності учасника справи та його представника, щодо яких відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи (постанова від 25.04.2018 у справі №295/5011/15-ц), 2) що оприлюднення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень не може нівелювати обов`язок судового органу щодо належного повідомлення (постанова від 25.02.2021 у справі №679/219/20); 3) що неналежне повідомлення чи неповідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання є підставою для безумовного скасування рішення суду (постанова у справі №910/17792/17), 4) що суворе застосування під час воєнного стану процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду (постанова від 29.09.2022 у справі №500/1912/22), 5) що воєнний стан є поважною причиною пропуску строків (постанова від 11.08.2022 у справі №99/8478/21), 6) що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом (постанови від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20, від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а), 7) щодо важливості захисту права на доступ до суду (постанови від 31.07.2019 у справі №821/1896/15-а, від 13.08.2021 у справі №440/5178/20, від 17.12.2021 у справі №460/713/21, від 10.02.2022 у справі №560/11791/21, від 05.05.2022 у справах №520/9769/19, №420/18798/21 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а), 8) що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (постанова від 02.08.2021 у справі №914/1191/20).

16. 12.06.2023 від ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

17. У відзиві, зокрема, вказує:

- скаржник у заяві про усунення недоліків зазначив ті самі причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже зазначав при подачі апеляційної скарги, не навівши нових доводів щодо наявності об`єктивного непереборних обставин, які слугували перешкодою для підготовки та подачі апеляційної скарги на протязі майже двох місяців;

- Верховний Суд у постанові від 08.07.2021 у справі №910/17790/19 зазначив, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій;

- об`єктивно нічого не заважало скаржнику підготувати та подати апеляційну скаргу в перервах між повітряними тривогами та відключеннями електроенергії;

- посилання на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 є безпідставними, оскільки у наведеній справі заявник касаційної скарги пропустив строк звернення до суду під час воєнного стану оскільки був мобілізований, що об`єктивно перешкодило йому своєчасно подати позов;

- у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №199/8478/21, на яку посилається скаржник, вказано, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст.127 Цивільного процесуального кодексу України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами;

- рішення суду від 02.11.2022 у справі №916/1263/22, як і всі інші процесуальні документи, надсилалося за адресою, вказаною у позові; така адреса була вказана згідно зазначених в договорі суборенди частини нежитлових приміщень від 01.10.2019 №751/10-СФ даних, копія якого наявна в матеріалах справи; помилка в індексі адресата не є перешкодою для доставлення листа за адресою, вказаною на конверті, оскільки в такому випадку відділення зв`язку пересилає листа саме за адресою отримувача;

- відповідно до ст.242 ГПК днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- скаржник не зазначає, що ним подавалася заява про видачу копії повного судового рішення; для вручення копії рішення учаснику (представнику) у суді потрібна заява від учасника, яка скаржником не подавалася;

- посилання на постанову Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №914/1191/20 є безпідставним, оскільки у цій справі рішення суду в паперовій формі засобами поштового зв`язку не надсилалося, а з текстом рішення заявник касаційної скарги ознайомився при ознайомлені з матеріалами справи та подав апеляційну скаргу на протязі декількох днів з дати ознайомлення з матеріалами справи;

- скаржник подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи 29.11.2022 та в той же день з ними ознайомився; скаржнику було відомо про судову справу та про ухвалення рішення у справі, оскільки він самостійно звернувся до суду з заявою про ознайомлення; скаржник ознайомився повторно з матеріалами справи 12.12.2022, отже, починаючи з 29.11.2022, скаржникові був відомий зміст рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022; при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд має враховувати також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду (постанови Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №910/17790/19, від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19, від 15.05.2020 у справі №820/1212/17);

- скаржник подав апеляційну скаргу 19.01.2023 - після того, як було відкрито виконавчі провадження; на сьогодні скаржник продовжує користуватися частиною приміщення, яке знаходиться у володінні позивача, не зважаючи на закінчення строку суборенди приміщення, рішення суду про виселення і не сплачуючи плати за користування майном; в таких діях скаржника вбачається зловживання процесуальними правами.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

18. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2023 витребував матеріали справи №916/1263/22 та відклав розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВИСА", повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху до надходження до Верховного Суду матеріалів справи.

19. 15.05.2023 до Верховного Суду надійшли матеріали справи №916/1263/22.

20. Верховний Суд ухвалою від 25.05.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВИСА", розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Скаржник зазначає, що строки на апеляційне оскарження рішення, відповідно до ст.256 ГПК і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не розпочалися.

22. Мотивує це тим, що рішення суду не проголошувалося 02.11.2022, оскільки при ознайомленнях зі справою в її описі не містилося зазначення про наявність вступної і резолютивної частини рішення. Також зазначає, що відсутні докази складення та підписання 14.11.2022 повного тексту оскаржуваного рішення, оскільки до 17.11.2022 рішення у справі №916/1263/22 не було зареєстровано.

23. Верховний Суд відхиляє вказані доводи з таких мотивів.

24. Частинами 1, 5 ст.240 ГПК передбачено, що рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

25. Відповідно до ч.1 ст.222 ГПК суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

26. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється (ч.3 ст.222 ГПК).

27. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи (ч.5 ст.222 ГПК).

28. Також згідно ст.223 ГПК у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1). У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом (ч.2).

29. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи (ч.3 ст.223 ГПК).

30. Як вбачається із протоколу судового засідання (т.1, а.с.161), у судовому засіданні 02.11.2022, за участю представника позивача - Гуцол Н.М., було проголошено вступну та резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022. З вказаного протоколу також вбачається, що на виконання вимог ч.6 ст.240 ГПК суд зазначив, що повний текст судового рішення буде складено 14.11.2022.

31. В матеріалах справи наявні як вступна та резолютивна частина оскаржуваного рішення (т.1, а.с.163), так і його повний текст (т.1, а.с.165), а відомості про зазначені документи відображені у внутрішньому описі судової справи.

32. Окрім цього із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 у справі №916/1263/22 надіслано судом 15.11.2022; зареєстровано 17.11.2022, а оприлюднено 18.11.2022.

33. Отже доводи скаржника, що строки на апеляційне оскарження рішення не розпочалися є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

34. Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

35. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч.2 ст.256 ГПК).

36. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.261 цього Кодексу (ч.3 ст.256 ГПК).

37. Скаржник вказує, що він ознайомився з матеріалами справи 29.11.2022 та 12.12.2022, але суд йому не вручив повний текст судового рішення; суд направляв документи за помилковим поштовим індексом, зазначаючи індекс 65072 замість 65078, а тому така відправка є неналежною, оскільки всі реквізити адреси мають бути зазначені правильно; ТОВ "ВИСА" не отримало копії позову, додатків до нього, відомостей щодо розгляду справи.

38. Позивач, в свою чергу, у відзиві зазначає, що рішення суду від 02.11.2022 як і всі інші процесуальні документи, надсилалося за адресою, вказаною у позові; така адреса була вказана згідно зазначених в договорі суборенди частини нежитлових приміщень від 01.10.2019 №751/10-СФ даних, копія якого наявна в матеріалах справи; помилка в індексі адресата не є перешкодою для доставлення листа за адресою, вказаною на конверті, оскільки в такому випадку відділення зв`язку пересилає листа саме за адресою отримувача.

39. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника та погоджується з доводами позивача з огляду на таке.

40. Відповідно до пунктів 4 та 5 ч.6 ст.242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

41. Як вбачається з поштових конвертів, рекомендованих повідомлень про вручення, наявних в матеріалах справи, усі процесуальні документи відправлялися на адресу відповідача, зазначену у позові (65072, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 51) і яка відповідає його місцезнаходженню, зазначеному у Єдиногму державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак із зазначенням скорегованого індексу - 65078 (т.1, а.с.137, 140, 147, 149, 158, 160). Факт того, що поштові відправлення доставлялися саме на поштове відділення №78 міста Одеси підтверджується штампами на довідках про причини повернення / досилання (т.1, а.с.140, 149).

42. Однак такі процесуальні документи поверталися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

43. Про зазначені обставини зазначив також Господарський суд Одеської області у рішенні від 02.11.2022:"всі ухвали суду по справі №916/1263/22, зокрема про відкриття провадження у справі від 24.06.2022, направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65072, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 51, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)".

44. В матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022, яка повернулася на адресу суду у зв`язку із "відсутністю адресата за вказаною адресою" (т.1, а.с.183).

45. Таким чином, відповідно до положень пунктів 4, 5 ч.6 ст.242 ГПК судові рішення, у тому числі рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022, вважаються врученими скаржнику, а доводи щодо неналежної відправки судом кореспонденції є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

46. Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

47. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02)).

48. Згідно із п.6 ч.2 ст.42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

49. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1 ст.118 ГПК).

50. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

51. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

52. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

53. Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

54. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

55. При цьому ГПК не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

56. Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки скаржник ознайомлювався з матеріалами справи декілька разів (29.11.2022 та 12.12.2022), то він мав змогу зробити необхідні виписки та / або копії, а також подати до суду клопотання про видачу копії оскаржуваного рішення.

57. Більш того, суд апеляційної інстанції вказав, що про оскаржуване рішення ТОВ "ВИСА" стало відомо щонайменше 12.12.2022.

58. Зазначені судом апеляційної інстанції обставини щодо ознайомлення скаржника з матеріалами справи 29.11.2022 та 12.12.2022, тобто після складення 14.11.2022 повного тексту оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2022 підтверджуються матеріалами справи (т.1, а.с.176) та не заперечуються скаржником.

59. Скаржник у своїй заяві (після усунення недоліків) не навів належних обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язаними з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, на підставі чого Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.02.2023 обґрунтовано відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.261 ГПК.

60. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, оскільки відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

61. Окрім цього, посилання на такі висновки, зокрема, щодо обов`язку належного повідомлення учасників справи, належного вручення копій судових рішень є необґрунтованими, оскільки, як було зазначено, суди попередніх інстанцій таких обов`язків не порушили, а суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження за умови здійснення відліку такого строку з моменту повторного ознайомлення скаржником з матеріалами справи (12.12.2022).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

63. Згідно зі ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

65. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСА" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №916/1263/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Н. Губенко

В. Студенець