Постанова

від 27.06.2023 по справі 904/267/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/267/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Щербина Є. С.,

відповідачів - Горб О. В.,

третьої особи - Риженко М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 (судді: Кощеєв І. М. - головуючий, Орєшкіна Е. В., Чус О. В.) у справі

за первісним позовом Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради

до Акціонерного товариства "ЦВЕК-Д", виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпровської районної ради Дніпропетровської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровської міської ради,

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування актів, скасування запису та припинення права користування земельною ділянкою,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ЦВЕК-Д",

до Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради

про визнання незаконними та скасування рішення, припинення права постійного користування земельною ділянкою із скасуванням запису, припинення права комунальної власності із скасуванням запису, скасування реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У січні 2022 року департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ЦВЕК-Д" (далі - АТ "ЦВЕК-Д"), виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - виконком Новоолександрівської сільради) та Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (далі - Дніпровська райрада) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області VI сесії ХХІІ скликання від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази";

- визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, виданого Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська;

- визнання незаконним та скасування рішення виконкомітету Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10 "Про переадресування земельної ділянки з Ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на Акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д";

- визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП № 005092, номер державної реєстрації 1273, виданого Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д";

- припинення права постійного користування земельною ділянкою АТ "ЦВЕК-Д";

- скасування запису про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817 та від 19.03.1999 І-ДП № 005092 в Книзі записів державних актів за № 1273 за АТ "ЦВЕК-Д".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3675 га, кадастровий номер 12101000:128:0051, за територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради та вирішено передати зазначену земельну ділянку Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради у постійне користування для будівництва крематорію в районі кладовища на шосе Запорізькому, 55-А з боку вул. Аеропортівської за рахунок земель не наданих у власність або користування.

29.09.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Дніпровською міською радою, а 02.02.2021 у реєстрі зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради.

У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6 було припинено право постійного користування земельною ділянкою Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та передано земельну ділянку у постійне користування Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради для будівництва крематорію в району кладовища на шосе Запорізькому, 55-А з боку вул. Аеропортівської.

07.05.2021 було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3675 га, кадастровий номер 12101000:128:0051, за Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради.

Проте позивач зазначає, що позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього обов`язки та здійснювати забудову земельної ділянки.

Так, позивачу стало відомо, що спірну земельну ділянку площею 3,2 га надано Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д" у постійне користування для розширення виробничої бази згідно з рішенням виконкому Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10 у зв`язку з приватизацією державного майна Ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська.

РБУ зв`язку м. Дніпропетровська, у свою чергу, отримало спірну земельну ділянку під розширення виробничої бази згідно з рішенням Дніпропетровської райради народних депутатів від 25.01.1996, на підставі якого РБУ зв`язку м. Дніпропетровська було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 26.01.1996, серія ДП ДН000077.

Проте позивач наголошував, що Земельний кодекс України не визначав повноважень виконкому Новоолександрівської сільради на передачу спірної земельної ділянки у користування, а державний акт виданий виконкомом на підставі рішення від 17.02.1999 № 10 з порушенням земельного законодавства, чинного на той час.

Позивач також акцентував увагу на тому, що земельна ділянка з 1996 року підприємствами не використовувалася, розширення виробничої бази не відбулося, земельна ділянка не огороджена та відсутні ознаки її використання, що підтверджується актом обстеження від 31.08.2021 № 7/8-0821, складеним Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Департамент капітального будівництва Дніпровської міської в позовній заяві також зазначав, що згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 15.11.2021 № 36701/5/04-36-04-06-15 землекористувач - АТ "ЦВЕК-Д" у податкових деклараціях зі сплати за землю зазначає категорію земель - 01.13, що відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 відповідає категорії землі - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення.

Водночас земельну ділянку згідно з державним актом було надано під розширення виробничої бази, а не для сільськогосподарських потреб.

Отже, на переконання позивача, у цьому випадку має місце використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що тягне за собою відповідальність відповідно до вимог пункту "ґ" статті 141 Земельного кодексу України, а саме припинення права постійного користування у зв`язку із нецільовим використанням земельної ділянки.

Позивач також вказував на те, що право власності в Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу "ЦВЕК-Д" на будівлі виникло лише 18.04.2000, отже на час ухвалення спірного рішення від 17.02.1999 про передачу земельної ділянки у постійне користування під розширення виробничої бази у підприємства не існувало права власності на майно. Крім того на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2007 таке право власності зазначеного підприємства на майно було припинено у зв`язку з його відчуженням Приватному підприємству "КЕБАТ-М".

1.3. У відзиві на позовну заяву АТ "ЦВЕК-Д" просило відмовити в її задоволенні, акцентуючи увагу на тому, що рішенням Господарського суду у справі № 904/4619/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду та постановою Верховного Суду від 30.03.2021, відмовлено у задоволенні позову Дніпровської міської ради до АТ "ЦВЕК-Д" про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10, скасування державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП № 005092, номер державної реєстрації 1273, скасування запису про його реєстрацію та зобов`язання АТ "ЦВЕК-Д" усунути перешкоди у здійсненні міською радою права користування та розпорядження майном шляхом повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Крім того рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/6943/20 (яке набрало законної сили) визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 про передачу Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради у постійне користування частини земельної ділянки АТ "ЦВЕК-Д".

Відповідач вказував на безпідставність посилань позивача про те, що спірна земельна ділянка знаходилася та знаходиться в межах міста Дніпро, а відтак у позивача нібито є право (законний інтерес) вимагати припинення право постійного користування землею АТ "ЦВЕК-Д".

АТ "ЦВЕК-Д" також подало до суду заяву про застосування позовної давності на підставі статей 256, 257, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що спірні правовідносини між сторонами ґрунтуються на обставинах, які виникли у 1996-1999 роках, отже позивачем пропущено строк позовної давності, а поважних причин такого пропуску ним не наведено.

1.4. Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради, заперечуючи проти заяви відповідача про застосування позовної давності, вказував на те, що законні права та інтереси позивача порушуються оскаржуваними рішеннями 1996 та 1999 років, про існування яких позивачеві стало відомо з листа Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради від 14.01.2022 № 5/8-1, тобто строк позовної давності не пропущено.

1.5. У поясненнях на позовну заяву Дніпровська райрада зазначила, зокрема, що відмежування земель існувало з 1970 року, а встановлення нової межі у 2001 році, як видно з наданих позивачем документів, не спричинило зміну меж в районі розташування земельної ділянки, якою користується АТ "ЦВЕК-Д". Тобто, земельна ділянка весь час знаходилася на території міста.

1.6. Згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2022, зокрема, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровську міську раду.

1.7. Дніпровська міська рада у поясненнях просила задовольнити позовні вимоги Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради з підстав, аналогічних тим, якими обґрунтовані позовні вимоги позивача.

1.8. У травні 2022 року АТ "ЦВЕК-Д" подало до суду зустрічну позовну заяву до Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6;

- припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради зі скасуванням запису про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку 41916785 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101);

- припинення права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за Дніпровською міською радою, зі скасуванням запису про державну реєстрацію права власності 38500374 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101) із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасування реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї.

Зустрічні позовні вимоги АТ "ЦВЕК-Д" обґрунтовані, зокрема, посиланням на обставини, встановленні судами під час розгляду справи № 904/6943/20.

1.9. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

1.10. Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради та Дніпровська міська рада у відзивах на зустрічну позовну заяву просили відмовити в її задоволенні, вказуючи, зокрема на те, що доказами, наданими у первісному позові підтверджено, що земельна ділянка, якою користується АТ "ЦВЕК-Д", знаходиться в межах міста Дніпра, що підтверджується листом Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 10.07.2019 № 3/15-308 та листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01.07.2019 № 18-4-0.221-4807/2-19. Тому підстав для задоволення зустрічного позову немає, оскільки право постійного користування у департаменту виникло на підставі розпорядження землею Дніпровською міською радою, яка набула права власності на землю на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до якого з 01.01.2013 землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими, що прямо передбачено пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 первісні позовні вимоги Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради задоволені у повному обсязі, а саме:

- визнано незаконним та скасовано рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази";

- визнано недійсним та скасовано державний акт на право постійного користування землею від 26.01.1996, виданий Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська;

- визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК - Д";

- визнано недійсним та скасовано державний акт на право постійного користування землею від 19.03.1999, виданий АТЗТ "ЦВЕК-Д";

- припинено право постійного користування земельною ділянкою АТ "ЦВЕК - Д";

- скасовано запис про реєстрацію державних актів на право постійного користування землею від 26.01.1996 за АТ "ЦВЕК-Д".

У задоволенні зустрічних позовних вимог АТ "ЦВЕК-Д" відмовлено.

2.1.1. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, дійшов висновку, що спірна земельна ділянка з 1970 року була розташована в межах міста Дніпра. У 1996 році відбувся факт передачі земельної ділянки, однак доказів того, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а не на території міста Дніпра, матеріали справи не містять.

Для встановлення нової межі м. Дніпропетровська (нині місто Дніпро) виконком Новоолександрівської сільради ухвалив рішення від 20.04.1998, яким вирішив включити в межі м. Дніпропетровська територію площею 427,7 га земель Новоолександрівської сільради згідно з додатком № 1. При цьому суд установив, що спірна земельна ділянка не включалась до меж та не виключалась з меж м. Дніпра. Суд першої інстанції виходив з того, що виконком Новоолександрівської сільради в силу Земельного кодексу України в редакції від 22.06.1993 не був наділений правом щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. Враховуючи встановлення неправомірного розпорядження спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку щодо подальшого неправомірного оформлення набутих раніше прав на земельну ділянку під розширення існуючої бази, які неправомірно перейшли шляхом корпоратизації до АТ "ЦВЕК-Д".

Суд зазначив, що на час неправомірного розпорядження спірною земельною ділянкою не існували обставини для яких вона була надана у 1996 з огляду на те, що саме виробнича база, для розширення якої і отримано спірну земельну ділянку, отримана у власність АТ "ЦВЕК-Д" через п`ять років після прийняття спірного рішення, а у 2007 році останнім відчужена. Отже, суд дійшов висновку, що очевидним є висновок про те, що мета, для якої АТ "ЦВЕК-Д" неправомірно отримало земельну ділянку у постійне користування не могла бути досягнута та фактично не досягнута, а підстави вважати, що така мета може бути досягнута у майбутньому відсутні.

Крім того суд першої інстанції вказав на те, що згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.02.2022 на спірній земельній ділянці не вживаються заходи щодо боротьби з бур`янами та чагарниками, що негативно впливає на стан землі, земельна ділянка засмічена відходами, що суперечить екологічним вимогам і вказане є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Місцевий суд також дійшов висновку, що надання земельної ділянки з цільовим призначенням земель - для іншого сільськогосподарського призначення під розміщення виробничої бази вказує на порушення законодавства на час виникнення спірних правовідносин, а використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в силу пункту "ґ" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Щодо застосування строку позовної давності до вимог за первісним позовом, то суд першої інстанції дійшов висновку, що про позбавлення можливості здійснити забудову земельної ділянки, наданої у постійне користування для будівництва крематорію, позивачу за первісним позовом стало відомо з листа Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради від 14.01.2022 № 5/8-1, отже строк позовної давності розпочав свій перебіг з 14.01.2022, а тому не є пропущеним.

2.1.2. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на відсутність у АТ "ЦВЕК-Д" права постійного користування спірною земельною ділянкою, у нього відсутні підстави для звернення до суду з позовом про захист такого права, що є самостійною та безумовною підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову. Суд визнав зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, зазначивши, що позивачем за зустрічним позовом не доведено яким чином порушуються його права перебуванням спірної земельної ділянки у комунальній власності. При цьому суд першої інстанції також не взяв до уваги посилання АТ "ЦВЕК-Д" на судові рішення у справах № 904/4619/19 та № 904/6943/20.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволені первісного позовну Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради відмовлено в повному обсязі.

Зустрічний позов АТ "ЦВЕК - Д" задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано рішення Дніпропетровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6; припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради; припинено право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за Дніпровською міською радою.

Відмовлено у задоволені зустрічних позовних вимог АТ "ЦВЕК - Д" про скасуванням запису про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку 41916785 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101).

Закрито провадження у справі щодо зустрічних позовних вимог АТ "ЦВЕК-Д" про скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності 38500374 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101) із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:02:128:0051, у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї.

2.2.1. Суд апеляційної інстанції установив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та постановою Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 904/6943/20 частково задоволені позовні вимоги АТ "ЦВЕК - Д", а саме визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40506232, для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської (Шевченківський район)".

У справі № 904/6943/20 суди встановили факт накладення земельної ділянки, наданої департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради за оспорюваним рішенням, на земельну ділянку, яка перебуває на праві постійного користування в АТ "ЦВЕК-Д", яке не було припинено у встановленому законом порядку, а відтак визнано рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 таким, що прийняте з порушенням законодавства, яке регулює порядок надання земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні юридичних осіб, іншим особам.

У зв`язку із визнанням незаконним та скасуванням рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6 визнані такими, що підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги, які мають похідний характер і пов`язані з припиненням права постійного користування земельною ділянкою за Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради та комунальної власності на земельну ділянку за Дніпровською міською радою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, пов`язаних із скасуванням запису про державну реєстрацію права постійного користування, суд апеляційної інстанції з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду та положення законодавства зазначив, що позивачем за зустрічним позовом обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у позові.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог АТ "ЦВЕК-Д" за зустрічним позовом про скасування запису про державну реєстрацію права власності 38500374 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101) із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасуванням реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/6943/20, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволені аналогічних позовних вимог АТ "ЦВЕК-Д".

2.2.2. Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку із задоволенням зустрічного позову і визнанням апеляційним судом рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6 незаконним і його скасуванням, відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог, оскільки відсутнє порушене право позивача за первісним позовом.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення первісного позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності не застосовується.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023, Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради у касаційній скарзі просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункти 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо необхідності дослідження апеляційним судом всіх зібраних у справі доказів, наданих позивачем за первісним позовом.

3.1.1. Скаржник вважає, що на час подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно того, які законодавчі підстави повинні існувати для скасування права комунальної власності територіальної громади міста, зареєстрованого лише на єдиній підставі, зазначеній у витязі з Державного реєстру речових прав - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Заявник касаційної скарги зазначає, що в абзаці 2 частини 2 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що державна реєстрація прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель державної та комунальної власності", відповідно до якого вказано, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, всі інші землі, розташовані в межах відповідних пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Належність спірної земельної ділянки до меж м. Дніпра підтверджується наявними у справі документами, які не були досліджені судом апеляційної інстанції, а саме: листом архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 10.07.2019 № 3/15-308; листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01.07.2019 № 18-4-0.221-4807/2- 19; листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.02.2022 № 18-4-0.41-850/2-22; рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 № 54/31 "Про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі м. Дніпропетровськ", листом відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 12.12.2019 № 18-4-0.38-2025/107-19, листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.08.2021 № 18-4-0.332-7157/2-21.

3.1.2. Скаржник також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 9, 11, 19, 23 Земельного кодексу України (у редакції від 22.06.1993 року, чинній на час прийняття оспорюваного рішення виконкому Новоолександрівської сільради народних депутатів від 17.02.1999 № 10) у розрізі статті 19 Конституції України щодо наявності повноважень, зокрема: щодо можливості прийняття виконавчим комітетом рішень про надання земельних ділянок у постійне користування; щодо можливості вважати рішення про розпорядження земельною ділянкою законним, якщо таке рішення прийняте органом (у цьому випадку виконавчим комітетом) без наявності відповідних повноважень; щодо можливості вважати державний акт належним та допустимим доказом законного набуття права постійного користування на земельну ділянку, якщо такий акт було видано та посвідчено неналежним органом, тобто з порушенням порядку передбаченим Земельним кодексом України в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення.

3.1.3. Оскаржуючи судове рішення з підстави, передбаченої у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради вказує на ненадання оцінки судом апеляційної інстанції наданим позивачем за первісним позовом доказам, зокрема:

- рішенню Новоолександрівської сільської ради народних депутатів від 20.04.1998 відповідно до якого вирішено включити в межі міста Дніпропетровська територію площею 427,7 га земель сільської ради згідно з додатком № 1. Проте відповідно до переліку ділянок згідно з цим додатком № 1 до рішення від 20.04.1998 відомості відносно включення або виключення земельної ділянки, на яку видано державний акт АТ "ЦВЕК-Д", з меж міста Дніпра відсутні, що свідчить про те, що спірна земельна ділянка завжди перебувала на території м. Дніпра про що було відомо сільській раді, а тому розпорядження земельною ділянкою відбулося з порушенням законодавства;

- не досліджено судом апеляційної інстанції та не наведено обґрунтувань щодо відхилення доводів Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради стосовно того, що земельна ділянка з 1996 року підприємствами, яким незаконними рішеннями було надано земельну ділянку у постійне користування, не використовувалася, розширення виробничої бази не відбулося, земельна ділянка не огороджена та відсутні ознаки її використання, будь-які будівлі на земельній ділянці відсутні;

- не надано судом оцінки складеному Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради акту від 31.08.2021 № 7/8-0821 про обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що доступ до земельної ділянки вільний, на ній відсутні будь-які будівлі та споруди, у тому числі незавершене будівництво.

- суд апеляційної інстанції також не дослідив та не надав оцінки наданому позивачем за первісним позовом листу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 15.11.2021 № 36701/5/04-36-04-06-15, яким було повідомлено Дніпровську міську раду про те, що землекористувач - AT "ЦВЕК-Д" у податкових деклараціях зі сплати за землю зазначає у графі щодо категорії землі код класифікації видів цільового призначення земель, що відповідає категорії землі сільськогосподарського призначення. Проте земельна ділянка згідно з державним актом була надана у постійне користування для розширення виробничої бази, тобто для цілей, що передбачають основний вид діяльності підприємства (розташування об`єктів зв`язку для збільшення площі виробничої бази, тощо, що передбачає використання землі з цільовим призначенням - землі зв`язку та телекомунікації), а не для сільськогосподарських потреб. Суд апеляційної інстанції, не взявши до уваги зазначений лист, залишив поза увагою доводи щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що має наслідком відповідно до пункту "ґ" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України припинення права постійного користування землею у зв`язку із нецільовим використанням;

- не надано оцінки наданим Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради доказам стосовно того, що суміжна земельна ділянка, на якій розташована виробнича база (для розширення якої незаконним рішенням надавалась спірна земельна ділянка AT "ЦВЕК-Д") за адресою: м. Дніпро, Старокодацька, 9, була надана в оренду AT "ЦВЕК-Д" згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 19.04.2001 № 861 та укладено договір оренди земельної ділянки від 05.07.2001, зареєстрований за № 1078. При цьому право власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Дніпро, Старокодацька, 9 в AT "ЦВЕК-Д" виникло лише 18.04.2000, тобто через рік після ухвалення Новоолександрівською сільською радою оспорюваного рішення про передачу земельної ділянки, отже права власності на нерухоме майно в AT "ЦВЕК-Д" на час передачі у постійне користування земельної ділянки не існувало, а тому й підстав для передачі земельної ділянки в постійне користування під розширення виробничої бази не було. При цьому з 2007 року право власності AT "ЦВЕК-Д" на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, Старокодацька, 9 було припинено внаслідок відчуження об`єкта нерухомого майна Приватному підприємству "КЕБАТ-М" на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2007;

- суд апеляційної інстанції не дослідив рішення Дніпровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996 та не розглянув питання набуття AT "ЦВЕК-Д" у постійне користування земельну ділянку у 1996 році, а також підстави набуття права комунальної власності на спірну земельну ділянку та передачу її у постійне користування позивачу за первісним позовом.

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги обставини, встановлені в межах справи № 904/6943/20, в якій були відмінними предмет, підстави та учасники спору, водночас не дослідивши всіх доказів у справі, наданих позивачем за первісним позовом та не навівши обґрунтовувань відмови у задоволенні первісного позову Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради.

3.2. Дніпровська міська рада у поясненнях на касаційну скаргу Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради просить її задовольнити, акцентуючи увагу, зокрема, на залишенні судом апеляційної інстанції поза увагою необхідність дослідження інформації про зареєстровані речові права, записи про які наявні у Державному реєстрі прав. У той же час, в матеріалах справи наявна інформація стосовно того, що право комунальної власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 (реєстраційний номер 2184955312101) належить Дніпровській міській раді на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер 5245-VІ, виданий 06.09.2012, видавник: Верховна Рада України (номер права власності: 38500374). Суд апеляційної інстанції не дослідив всіх обставин справи, які мають істотне значення та порушив норми земельного законодавства.

3.3. Дніпровська міська рада також не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та від 28.09.2022 у справі № 925/1370/20, та відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.3.1. Так, оскаржуючи судове рішення у справі з підстави, передбаченої в пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що Верховний Суд у справі № 922/2060/20 сформував практику щодо встановлення дати виникнення в органу місцевого самоврядування права комунальної власності на земельну ділянку в межах населеного пункту навіть коли право власності на конкретну земельну ділянку за органом місцевого самоврядування не зареєстровано, що було залишено поза увагою судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міська рада наділена в силу закону, зокрема, з введенням 01.01.2002 в дію нового Земельного кодексу України. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Скаржник вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно того, що рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6 прийнято на підставі рішення від 23.09.2020 № 369/61, яке скасоване судовим рішенням у справі № 904/6943/20. Натомість рішення міської ради від 21.04.2021 № 396/6 є самостійним і незалежним від рішення № 369/61 та ухвалене відповідно до положень Земельного кодексу України на підставі листів уповноважених органів.

Заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції посилаючись на преюдиційність встановлених у справі № 904/6943/20 фактів, взяв до уваги лише доводи AT "ЦВЕК-Д", не звернувши уваги на безпідставність та необґрунтованість вимоги про припинення права комунальної власності та належність спірної земельної ділянки міській раді на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", а не на підставі оскаржуваних рішень.

Не взято до уваги судом апеляційної інстанції доводи позивача за первісним позовом щодо використання AT "ЦВЕК-Д" земельної ділянки не за цільовим призначенням, наявність підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою, що підтверджується наявними у справі документами, які не були взяті судом до уваги.

3.3.2. Дніпровська міська рада у касаційній скарзі, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо можливості припинення права комунальної власності на земельні ділянки, які перебувають у межах певного населеного пункту та належать міській раді відповідно до норм Земельного кодексу України (статті 83) та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Із введенням у дію 01.01.2002 нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель державної та приватної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 Земельного кодексу України.

Отже, принцип розмежування земель державної та комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що з 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.

Скаржник зазначає, що встановлені у справі, яка розглядається, висновки мають виняткове значення для Дніпровської міської ради, оскільки правильне вирішення спору у правовідносинах, що виникли у зв`язку з позбавленням права комунальної власності на земельну ділянку в межах міста Дніпра призводять, зокрема, до втрати права власності та, як результат, до збитків місцевого бюджету територіальної громади у виді недоотримання грошових коштів за користування землею.

3.4. У відзиві на касаційні скарги AT "ЦВЕК-Д", заперечуючи проти їх задоволення, вказувало на правильність висновків суду апеляційної інстанції та необґрунтованості доводів касаційних скарг з підстав, наведених у відзиві.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід закрити, а з інших підстав касаційні скарги залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.09.2020 рішенням Дніпровської міської ради № 369/61 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40506232, для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської (Шевченківський район)" вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55-А зі сторони вул. Аеропортівської за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.15 (для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування).

29.09.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,3675 га, кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 за Дніпровською міською радою, номер запису про право власності 38500374, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101.

02.02.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,3675 га, кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 за Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, номер запису про право власності 40443030, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101.

21.04.2021 рішенням Дніпровської міської ради № 396/6 було припинено право постійного користування земельною ділянкою Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та передано земельну ділянку, площею 0,3675 га, кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради у постійне користування для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55-А зі сторони вул. Аеропортівської.

07.05.2021 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,3675 га, кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 за Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради, номер запису 41916785, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101.

4.3. Разом з цим як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та постановою Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 904/6943/20, частково задоволено позов AT "ЦВЕК-Д" до Дніпровської міської ради та Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, а саме визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40506232, для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської (Шевченківський район)".

Суди здійснюючи розгляд справи № 904/6943/20 установили такі обставини:

- 30.11.1994 за рішенням орендарів Ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська було створено Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне комерційне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д", яке в подальшому перейменовано в АТ "ЦВЕК-Д";

- 25.01.1996 рішенням VI сесії XXII скликання Дніпропетровської районної ради народних депутатів за згодою землекористувача Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська було відведено у постійне користування земельну ділянку площею 3,2 га для розширення виробничої бази, за рахунок земель обмінного фонду, здійсненого у 1979 році між Дніпропетровським районом Дніпропетровської області та містом Дніпропетровськ, що знаходиться в меліоративному стані.

На підставі цього рішення Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська виданий державний акт на право постійного користування землею площею 3,2 га від 26.01.1996 серія ДП ДН 000077, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 817;

- згідно з рішенням виконкому Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10 за результатами розгляду клопотання Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного комерційного товариства закритого типу "ЦВЕК-Д" у зв`язку з приватизацією державного майна Ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська було вирішено переадресувати земельну ділянку з Ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне комерційне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д".

На підставі цього рішення Новоолександрівською сільрадою видано державний акт на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП № 005092, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 1273, яким посвідчено надання у постійне користування Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д" земельної ділянки площею 3,2 га для розширення виробничої бази;

- 19.12.2018 рішенням Дніпровської міської ради № 267/39 Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва крематорію в районі кладовища по Запорізькому шосе, 55А зі сторони вул. Аеропортівської;

- у листі від 26.03.2019 № 27 АТ "ЦВЕК-Д" висловило заперечення щодо намірів міської ради розпорядитись земельною ділянкою в районі кладовища по Запорізькому шосе, 55а зі сторони вул. Аеропортівської та вул. Старокодацької для будівництва крематорію, вказуючи на державний акт на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП № 005092та наявність права користування цією земельною ділянкою.

Суди у справі № 904/6943/20 також зазначали, що судовою земельно-технічною експертизою було встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:02:128:0051, загальною площею 0,3675 га, накладається на земельну ділянку, межі якої відновлені відповідно до "Технічна документація № 079708 щодо відновлення меж земельної ділянки на місцевості Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне комерційне товариство закритого типу "Цвек-Д" розширення виробничої бази за адресою: вул. Старокодацька, в районі буд. № 9 Бабушкінський район" виготовлена ТОВ "Основа", 2008, згідно з державним актом на право постійного користування землею від 19.03.1999 серія І - ДП № 005092, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1273.

Суду у справі № 904/6943/20 установили факт накладення земельної ділянки, наданої Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради згідно з рішенням Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61, на земельну ділянку, яка перебуває на праві постійного користування в АТ "ЦВЕК-Д", що не було припинено відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак зазначене рішення міськради прийняте з порушенням законодавства, яке регулює порядок надання земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні юридичних осіб, іншим особам, у зв`язку з чим позовні вимоги АТ "ЦВЕК-Д" були визнані правомірними та обґрунтованими.

4.4. Як свідчать матеріали справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та постановою Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 904/4619/19, відмовлено Дніпровській міській раді у задоволенні позовних вимог до виконкому Новоолександрівської сільради та АТ "ЦВЕК-Д" про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10; визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП № 005092, номер державної реєстрації 1273, виданий АТ "ЦВЕК-Д"; скасування запису про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за № 1273.

Суд апеляційної інстанції у справі № 904/4619/19 встановив наявність повноважень у Дніпропетровської районної ради народних депутатів щодо розпорядження земельною ділянкою на момент прийняття відповідного рішення.

Суд виходив з того, що згідно зі статтею 23 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, а за змістом статті 30 цього Кодексу при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Так, у справі № 904/4619/19 суд апеляційної інстанції установив, що спірним рішенням виконкомом Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10 лише здійснено оформлення набутих раніше прав на земельну ділянку під розширення існуючої бази, яка перейшла шляхом корпоратизації до АТ "ЦВЕК-Д". Розпорядження від 17.02.1999 № 10 про переоформлення (переадресування) державного акта на право постійного користування землею в процесі приватизації державного підприємства за своїм змістом та юридичною сутністю не є розпорядчим рішенням у сфері земельних відносин без передачі земельної ділянки, а є лише формальною процедурою в порядку правонаступництва. Саме рішенням VI сесії XXII скликання Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996 передано до Ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська у постійне користування зазначену земельну ділянку і розпорядження землею відбулось на підставі цього рішення. Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з меж міста Дніпропетровська ще у 1978 році на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 11.12.1978 № 811-р, а Дніпровською міською радою не надано доказів, які б це спростовували.

4.5. Як свідчать матеріали справи, яка розглядається, предметом позову Дніпровської міської ради є: визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996; визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, виданого Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська; визнання незаконним та скасування рішення виконкому Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10; визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП № 005092, номер державної реєстрації 1273, виданого Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д"; припинення права постійного користування земельною ділянкою АТ "ЦВЕК-Д"; скасування запису про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817 та від 19.03.1999 І-ДП № 005092 в Книзі записів державних актів за № 1273 за АТ "ЦВЕК-Д".

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради позбавлений можливості реалізувати покладені на нього обов`язки та здійснити забудову земельної ділянки, надану у постійне користування для будівництва крематорію на підставі рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6, а також з огляду на невикористання відповідачем земельної ділянки, використання її не за цільовим призначенням, відсутністю права на користування земельною ділянкою внаслідок продажу нерухомого майна.

У свою чергу, предметом позову за зустрічним позовом є вимога АТ "ЦВЕК-Д" про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6; припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради зі скасуванням запису про державну реєстрацію права; припинення права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за Дніпровською міською радою, зі скасуванням запису про державну реєстрацію права власності 38500374 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасування реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом АТ "ЦВЕК-Д" посилалося на порушення його права користування земельною ділянкою, яке виникло у 1999 році та не було припинено у встановлений законом спосіб.

4.6. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 було вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,3675 га, кадастровий номер1210100000:02:128:0051 за територіальною громадою в особі Дніпровської міської ради, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її передачу департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради.

Як вже зазначалося, вказане рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 визнано незаконним та скасовано рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та постановою Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 904/6943/20.

Так, у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 904/6943/20, зокрема, зазначено:

"5.23. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

При цьому, слід зазначити, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що рішення Міськради від 23.09.2020 № 369/61 прийняте з порушенням законодавства, яке регулює порядок надання земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні юридичних осіб, іншим особам, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання незаконним та скасування спірного рішення підлягають задоволенню".

4.7. Суд апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, виходив з того, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

При цьому орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.

Ураховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6, яким передано земельну ділянку, площею 0,3675 га, кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради у постійне користування прийняте з порушенням законодавства, яке регулює порядок надання земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні юридичних осіб, іншим особам, у зв`язку з чим позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання незаконним та скасування спірного рішення визнані обґрунтованими, а позовні вимоги за первісним позовом, відповідно, визнані такими, що не підлягають задоволенню.

4.8. Дніпровська міська рада, оскаржуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 з підстави, передбаченої в пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказувала на неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та від 28.09.2022 у справі № 925/1370/20 щодо встановлення дати виникнення в органу місцевого самоврядування права комунальної власності на земельну ділянку в межах населеного пункту навіть коли право власності на конкретну земельну ділянку за органом місцевого самоврядування не зареєстровано, що було залишено поза увагою судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, залишив поза увагою, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міська рада наділена в силу закону, зокрема, з введенням 01.01.2002 в дію нового Земельного кодексу України. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Так, у справі № 922/2060/20 (постанова Верховного Суду від 05.08.2022), на неврахування якої посилається заявник касаційної скарги, розглядалися позовні вимоги Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Технології" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та зроблено висновки про те, що за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Крім цього нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 925/1370/20 за позовом Черкаської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-Сервіс ЛТД" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками, на неврахування якої також посилався заявник касаційної скарги.

Водночас у справі, яка розглядається, підставами для відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та задоволенні зустрічних позовних вимог АТ "ЦВЕК-Д" стали обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, зокрема, стосовно того, що право постійного користування АТ "ЦВЕК-Д" земельною ділянкою не було припинено у встановленому законом порядку, з посиланням також на обставини, встановлені у справах № 904/6943/20 та № 904/4619/19.

4.9. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

З огляду на обставини справи, яка розглядається, встановлені судом апеляційної інстанції, та обставини встановлені судами у справах, наведених скаржником у касаційній скарзі, правовідносини у цих справах не є подібними, а застосування судами норм матеріального права було здійснено виходячи із встановлених обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки судами всіх доказів щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.10. Ураховуючи встановлені судом попередніх інстанцій обставини, колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на незастосування судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які він посилався у касаційній скарзі, а доводи касаційної скарги колегія суддів вважає такими, що зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції, отже наведена скаржником підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а тому колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 904/267/22.

4.11. Дніпровська міська рада та Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради у касаційних скаргах також оскаржили судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 9, 11, 19, 23 Земельного кодексу України (у редакції від 22.06.1993 року, чинній на час прийняття оспорюваного рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10) у розрізі статті 19 Конституції України щодо наявності повноважень, зокрема: щодо можливості прийняття виконавчим комітетом рішень про надання земельних ділянок у постійне користування; щодо можливості вважати рішення про розпорядження земельною ділянкою законним, якщо таке рішення прийняте органом (у цьому випадку виконавчим комітетом) без наявності відповідних повноважень; щодо можливості вважати Державний акт належним та допустимим доказом законного набуття права постійного користування на земельну ділянку, якщо такий акт було видано та посвідчено неналежним органом, тобто з порушенням порядку передбаченим Земельним кодексом України в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення.

Дніпровська міська рада вказує також на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо можливості припинення права комунальної власності на земельні ділянки, які перебувають у межах певного населеного пункту та належать міській раді відповідно до норм Земельного кодексу України (статті 83) та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

З огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

4.12. Відповідно до статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час прийняття Дніпропетровською районною радою народних депутатів Дніпровської області оспорюваного рішення від 25.01.1996) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 25.01.1996 Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська відведено у постійне користування за рахунок НВО "Дніпро" (попередня назва - Дослідне господарство Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи) земельну ділянку площею 3,2 га під розширення виробничої бази, а рішенням виконкому Новоолександрівської сільради від 17.02.1999 № 10 переадресовано земельну ділянку з Ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на АТ "ЦВЕК-Д".

При цьому як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції у справі № 904/4619/19 установив обставини щодо наявності повноважень у Дніпропетровської районної ради народних депутатів щодо розпорядження земельною ділянкою на момент прийняття відповідного рішення, а у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 з посиланням на положення статей 23, 30 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття спірного рішення виконкому від 17.02.1999 № 10) зазначено, що як установив суд апеляційної інстанції спірним рішенням виконкому Новоолександрівської сільради лише здійснено оформлення набутих раніше прав на земельну ділянку під розширення існуючої бази, яка перейшла шляхом корпоратизації до АТ "ЦВЕК-Д" і переоформлення (переадресування) державного акта на право постійного користування землею в процесі приватизації державного підприємства за своїм змістом та юридичною сутністю не є розпорядчим рішенням у сфері земельних відносин без передачі земельної ділянки, а є лише формальною процедурою в порядку правонаступництва. Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з меж міста Дніпропетровська ще у 1978 році на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР №811-р від 11.12.1978.

Статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття Дніпровською міською радою оспорюваного за зустрічним позовом рішення від 21.04.2021 № 396/6) передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

У статті 149 зазначеного Кодексу передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції здійснюючи розгляд справи установив, зокрема, що рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 № 396/6, яким передано земельну ділянку, площею 0,3675 га, кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради у постійне користування прийняте з порушенням законодавства, яке регулює порядок надання земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні юридичних осіб, іншим особам.

Колегія суддів вважає, що оскаржуючи судове рішення у справі з підстави, визначеної у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржники у касаційних скаргах не довели та не обґрунтували необхідність формування у цьому випадку єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування норм права, зазначених заявниками касаційної скарги, а доводи скаржників зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

4.13. Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради також оскаржив постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 з підстави, передбаченої у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказавши на ненадання оцінки судом апеляційної інстанції наданим позивачем за первісним позовом доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Натомість, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження, наведена скаржником у касаційній скарзі (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), у цьому випадку не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а саме лише посилання скаржника на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення.

За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про недослідження судами зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційних скарг Дніпровської міської ради та Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів та вимог касаційних скарг, вважає, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі слід залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 904/267/22, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційні скарги Дніпровської міської ради та Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 904/267/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак