Ухвала

від 22.06.2023 по справі 758/3925/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/3925/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2752/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями представника ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представників ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року задоволено частково клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження № 42022102070000254 від 20.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), у будь-якій валюті в безготівковій формі, які знаходяться на рахунках в АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862), а саме:

НОМЕР_1 - ЄВРО;

НОМЕР_2 - долар США;

НОМЕР_3 - українська гривня, в сумі коштів, що вже надійшли на користь ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889) та/або надійдуть в майбутньому, із встановленням заборони розпорядження та користування ними, дозволивши видаткові операції щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних із виплатою заробітної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» - адвокат ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про арешт майна, а саме грошових коштів ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА», які знаходяться на рахунках відкритих в АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862), в рамках кримінального провадження № 42022102070000254 від 20.07.2022.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт вказує на те, що арешт на майно ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 44853889) накладено необґрунтовано, адже доводи сторони обвинувачення не могли бути належним чином перевірені слідчим суддею під час судового розгляду, оскільки прокурор в судове засідання не з`явився, а тому питання, що могли виникнути в суду під час розгляду клопотання, не могли бути належним чином дослідженні. Крім того, доводи власника майна щодо необхідності відмови в задоволенні клопотання, не були предметом детального вивчення в силу вирішення без виклику представника ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 44853889)». Таким чином, мотиви обґрунтування арешту є такими, що несуть формальний характер і не ґрунтуються на доказах.

Також апелянт зазначає, що згідно мотивування накладення арешту на банківські рахунки, орган досудового розслідування та процесуального керівництва не надали жодних беззаперечних аргументів, які б могли довести наявність зв`язку між ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» та ОСОБА_11 , а відомості сторони обвинувачення про нібито наявність команд ОСОБА_11 про створення ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» нічим не обґрунтовані та не підтверджені, тобто позиція про нібито направлення грошового потоку в бік фінансування військової агресії просто не має фактичного та правового обґрунтування.

Крім того, як вбачається з доказів, на які посилається сторона обвинувачення, а саме з протоколу огляду мобільного телефону - в ньому не зафіксовано жодної вказівки щодо створення нового товариства на адресу ОСОБА_8 від третіх осіб.

Крім того, ОСОБА_8 робляться активні спроби щодо припинення трудових відносин з ТОВ «Дубль В Україна», що підтверджується відповідною заявою на надання відпустки, заявою про звільнення особи, актом, складеним за результатами скликання загальних зборів з питання звільнення ОСОБА_8 з посади директора.

Апелянт звертає увагу також на те, що ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» - це не правонаступник ТОВ «Дубль В Україна», а самостійне товариство, яке має свого кінцевого бенефіціарного власника і директора, свій штат, перелік постачальників та клієнтів, і все це без жодного зв`язку чи контакту з представниками рф.

Стороною обвинувачення, на яку згідно КПК покладено обов`язок доказування у провадженні, не надано достовірних фактів щодо наявності зв`язку між ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» та будь-якими представниками рф, а господарські відносини між ТОВ «Дубль В Україна» та ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» мали разовий характер, при чому з моменту реєстрації і станом на сьогоднішній день, ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» не перераховувало грошові кошти до ТОВ «Дубль В Україна» на виконання вимог чинного законодавства.

Крім того, ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» працює за рахунок іноземних постачальників для реалізації продукції на внутрішньому ринку. Це свідчить про відсутність зв`язків чи координації з рф чи її громадянами, особами, та характеризує ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» як незалежного суб`єкта господарювання.

Арешт грошових коштів блокує законну господарську діяльність Товариства, що унеможливлює отримання прибутку та ставить під сумнів можливість виплати заробітної плати працівникам Товариства, які не мають жодного відношення до подій, зазначених в ухвалі слідчого судді про арешт майна.

Позбавлення власника права розпоряджатися власними грошовими коштами, за умови недоведеності його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні № 42022102070000254 від 20.07.2022, та їх невідповідності критеріям ст. 98 КПК України є втручанням у його право мирно володіти своїм майном.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представників ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_6 та директора ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення поданої апеляційної скарги, з доповненнями та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями представника ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, що до Подільської окружної прокуратури міста Києва з Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області надійшли матеріали щодо можливої протиправної діяльності директора ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА» ОСОБА_8 , яка за вказівками власника групи компаній «Дубль В» (зареєстровано в рф) ОСОБА_11 (громадянина рф), з метою продовження фінансово-господарської діяльності вказаної групи компаній на території України після початку збройної агресії рф, в квітні 2022 року зареєструвала ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА», якому з 01.06.2022 реалізували залишки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА», а також зарахувала у штат персонал, який раніше працював у ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА».

За результатами вивчення вищевказаних матеріалів, прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва 20.07.2022 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102070000254 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України.

Здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києва.

Разом з тим, Подільською окружною прокуратурою міста Києва надано доручення до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області щодо встановлення осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Москва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин рф) є засновником та фактичним власником групи компаній «Дубль В» (зареєстровано в рф), яка має регіональні представництва на території рф, країн СНД, а також України. Зокрема, представником групи компаній в Києві є ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА».

Власником 100% ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА» є товариство з обмеженою відповідальністю «GRAPHOFOIL GmbH» (Австрія, FN 322846 z), власником 90% статутного капіталу якого є акціонерне товариство «Luvers AG» (Швейцарія, CHE?114.061.480), власником якого є ОСОБА_11 (громадянин рф).

Крім цього, акціонерне товариство «Luvers AG» (Швейцарія, CHE?114.061.480), є власником 50% товариства з обмеженою відповідальністю «GRAPHOPAP» (Австрія, FN 293049 f).

Разом з тим, ТОВ «GRAPHOPAP» (Австрія) є власником 100% ТОВ «Холдинг Дубль В» (рф, ОДРН рф 1037739262912), ТОВ «Дубль В Инвест» (рф, ОДРН рф 1027725000027), 97,5% ТОВ «Дубль В Центр» (рф, ОДРН рф 1027739170986) та 50% ТОВ «Дубль В Игепа» (рф, ОДРН рф 1157746380461).

Так, ТОВ «Холдинг Дубль В» (рф, ОДРН рф 1037739262912) є власником 2,5% ТОВ «Дубль В Центр» (рф, ОДРН рф 1027739170986), а ТОВ «Дубль В Инвест» (рф, ОДРН рф 1027725000027) є власником ТОВ «Дубль В Игепа» (рф, ОДРН рф 1157746380461).

Таким чином, кінцевим власником групи компаній «Дубль В» є ОСОБА_11 , який контролює діяльність вказаною групи компаній через акціонерне товариство «Luvers AG» (Швейцарія).

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 публічно підтримує анексію території України, а саме АР Крим, про що повідомляє на інтернет-сторінці журналу «Yacht Russia», видавником якої він є.

Паперова версія журналу «Yacht Russia» видається ТОВ «АЯКС-ПРЕСС» (ОДРН рф 1037739302523), співвласником якого також є ОСОБА_11 (доля власності 50%).

Таким чином, ОСОБА_11 фактично підтримує військове вторгнення рф на території України. Враховуючи те, що низка суб`єктів господарювання, що належать ОСОБА_11 здійснюють сплату обов`язкових зборів та платежів до бюджету рф, які в подальшому, у відповідності до бюджетного законодавства рф, використовуються для фінансування міністерства оборони рф та інших воєнізованих формувань, кошти отримані ОСОБА_11 від діяльності ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА» використовуються на шкоду Україні, шляхом фінансування дій вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

Зокрема, в період 01.01.2020 по червень 2022 ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА» реалізувало різноманітних друкарських та поліграфічних матеріалів на суму понад 313,505 млн. грн.

З метою продовження діяльності групи компаній «Дубль В» (зареєстровано в рф) на території України після початку збройної агресії рф посадовими особами ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА», за вказівкою ОСОБА_11 , 22.04.2022 зареєстровано ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА», якому з 01.06.2022 реалізовані залишки товарно-матеріальних цінностей (фольга різних марок та розмірів, інші друкарські та поліграфічні матеріали) ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА», в т.ч. оргтехніка (принтери, ноутбуки тощо), а також зарахований у штат персонал, який раніше працював у ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА».

Встановлено, що товарно-матеріальні цінності (фольга різних марок та розмірів, інші друкарські та поліграфічні матеріали) отримані ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» реалізуються на адресу тих же контрагентів, яким вони реалізовувались з боку ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА», зокрема, ТОВ «ГУАЛА КЛОЖЕРС ТЕХНОЛОГІЯ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35743082), ПрАТ «ТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 14022407), ТОВ «Торгівельна група «ЛУНАПАК» (код ЄДРПОУ 37149001) та інших суб`єктів господарювання.

Вказані дії, здійснені посадовими особами ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА», всупереч інтересам даної юридичної особи в інтересах ОСОБА_11 (громадянин рф), призвели до виведення коштів даного суб`єкту господарювання, що надало можливість останньому ухилитися від відповідальності за дії спрямовані на шкоду державним інтересам України.

До Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшов лист з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо встановлення відкритих рахунків ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889) в АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862), які використовуються у протиправній діяльності вказаним суб`єктом господарської діяльності, а саме:

НОМЕР_1 - ЄВРО;

НОМЕР_2 - долар США;

НОМЕР_3 - українська гривня.

11.04.2023 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням в рамках кримінального провадження № 42022102070000254 від 20.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна, а саме грошових коштів ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), у будь-якій валюті в безготівковій формі, які знаходяться на рахунках в АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862), а саме:

НОМЕР_1 - ЄВРО;

НОМЕР_2 - долар США;

НОМЕР_3 - українська гривня, в сумі коштів, що вже надійшли на користь ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889) та/або надійдуть в майбутньому, із встановленням заборони розпорядження та користування ними.

На обґрунтування вимог даного клопотання з урахуванням вище викладеного прокурор також зазначив, що є підстави вважати, що грошові кошти, цінності та інші речі, що розміщуються на таких рахунках отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також протиправно використовуються на шкоду державній безпеці України.

Враховуючи викладене, грошові кошти у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на вказаних рахунках визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, необхідним вбачається накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій, у тому числі направлених на використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом.

12.04.2023 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), у будь-якій валюті в безготівковій формі, які знаходяться на рахунках в АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862), а саме:

НОМЕР_1 - ЄВРО;

НОМЕР_2 - долар США;

НОМЕР_3 - українська гривня, в сумі коштів, що вже надійшли на користь ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889) та/або надійдуть в майбутньому, із встановленням заборони розпорядження та користування ними, дозволивши видаткові операції щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних із виплатою заробітної плати.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя встановив, що постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва від 10.04.2023 вищевказані грошові кошти ТОВ «Поліграфічні матеріали України», які перебувають на рахунках відкритих в АТ «Кредобанк» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022102070000254 від 20.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 191 КК України.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними та співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення. Разом з тим, вважав за необхідне задовольнити клопотання прокурора частково, дозволивши видаткові операції щодо рахунків, зазначених у клопотанні, зокрема щодо: сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних із виплатою заробітної плати.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурор під час звернення із вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду, в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК Українита Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Всупереч твердженням апелянта у даному кримінальному провадженні на даний час з урахуванням обставин, які встановлено під час проведення досудового розслідування є всі підстави вважати, що грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), які знаходяться на рахунках в АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862), відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні № 42022102070000254 від 20.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 191 КК України, при цьому постановою від 10.04.2023 року, вище зазначене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні /а.с. 177-180/, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для частково задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду та потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, з метою збереження речових доказів, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, а тому посилання апелянта на неналежне дослідження слідчим суддею доказів, які долучено до клопотання, є передчасними та не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями представника ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4