Ухвала

від 26.06.2023 по справі 761/16983/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.05.2023 задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, вилучене 15.05.2023 під час обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у національній валюті України - «Гривня» на загальну суму 3 368 000 грн., купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 1 000 грн. у загальній кількості 262 купюри на загальну суму 262 000 грн.; купюри номінальною вартістю 500 грн. у загальній кількості 3 041 купюра на загальну суму 1 520 500 грн.; купюри номінальною вартістю 200 грн. у загальній кількості 7 812 купюр на загальну суму 1 562 400 грн.; купюри номінальною вартістю 100 грн. у загальній кількості 231 купюра на загальну суму 23 100 грн.;

---

Справа № 761/16983/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3644/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

грошові кошти в іноземній валюті - «Долар США» на загальну суму 1 100 доларів США, купюрами номінальною вартістю 100 доларів США в загальній кількості 11 купюр.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання прокурора та зобов`язати службових осіб Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України негайно повернути ОСОБА_7 належні йому грошові кошти у сумі 235000 грн., вилучені 15.05.2023 під час обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

ФОП ОСОБА_7 використовує частину зазначеного приміщення за договором суборенди № 01-02/23 від 01.02.2023.

У ході обшуку в його письмовому столі вилучено 235000 грн., які увійшли до складу загальних вилучених під час обшуку грошей.

Апелянт зазначав, що він під час обшуку надавав детективу ОСОБА_11 докази належності вилучених грошових коштів, зокрема платіжну інструкцію №Р24А1134951440D8746 від 28.04.2023 та №Р24А1131336255D7218 від 27.04.2023, які долучені до протоколу обшуку.

ОСОБА_7 звертав увагу на те, що він не має жодних відносин з АТ «Вінницяобленерго», а тому належні йому на праві приватної власності грошові кошти не стосуються предмета доказування у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.05.2023 відмовлено в частині відшукання та вилучення грошових коштів, оскільки детективом не обґрунтовано їх значення в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження, з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 212 КК України, тобто слідчим суддею вже надано правову оцінку значенню грошових коштів у даному кримінальному провадженні.

Однак, органом досудового розслідування самочинно, з перевищенням повноважень, всупереч відмові у наданні дозволу на вилучення грошових коштів, вчинено дії з їх вилучення.

Клопотання прокурора, всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, не містить жодного обґрунтування належності вилучених грошових коштів ТОВ «Трік ЛТД» або ПП «ПВО-Енергія 2007».

Прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна із порушенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Крім того, слідчий суддя розглянув клопотання прокурора лише 26.05.2023, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 173 КПК України.

Також, слідчим суддею не повідомлено власників вилучених грошових коштів про дату та час розгляду клопотання прокурора.

Апелянт вважав, що слідчий суддя порушив право власників майна на мирне володіння майном.

30.05.2023 надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 , в якій він просив скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання прокурора та зобов`язати службових осіб Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України негайно повернути ОСОБА_9 належні йому грошові кошти в сумі 3 133 000 грн. та 1 100 доларів США, вилучені 15.05.2023 під час обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі захисник виклав аналогічні доводи до апеляційної скарги ОСОБА_7 , а також вказував на те, що 15.05.2023 у металевому сейфі службового кабінету ОСОБА_9 вилучено грошові кошти в сумі 3 133 000 грн. та 1 100 доларів США.

ОСОБА_9 під час обшуку детективу ОСОБА_11 надано наявні на той момент у нього докази належності йому частини вилучених грошових коштів, а саме 658 027, 22 грн., які долучені до протоколу обшуку. Останній вказував, що решта документів знаходиться у нього вдома.

На переконання апелянта, ОСОБА_9 не має жодних відносин з АТ «Вінницяобленерго», а тому належні йому на праві приватної власності грошові кошти не стосуються предмета доказування у даному кримінальному провадженні.

Станом на ранок 26.05.2023 ОСОБА_9 , як власника майна, та інших осіб, присутніх під час обшуку, не повідомлено про дату розгляду клопотання прокурора.

Також апелянт вказував на те, що під час розгляду клопотання про арешт майна прокурор не зміг пояснити, кому належать вилучені грошові кошти, плутаючись між ТОВ НВФ «Трік ЛТД» та ТОВ «ТБЛ «ЦЕНТР».

Факт належності ОСОБА_9 908 027,22 грн. вилучених грошових коштів підтверджується документами, а саме: податковою декларацією платника єдиного податку ФОП за 2022 рік, згідно якої обсяг отриманого доходу становить 811557,00 грн.; довідкою № 021 від 13.04.2023, виданою ТОВ «Енера Вінниця» про нарахування з 01.01.2022 по 31.12.2022 доходу в сумі 1 994 951,08 грн.; довідкою № 022 від 13.04.2023, виданою ТОВ «Енера Вінниця» про нарахування з 01.01.2023 по 31.03.2023 доходу в сумі 319 270,29 грн.; довідкою від 13.04.2023 № 1000-000004, виданою ПП «ПВО-Енергія-2007» про отримання доходу за 2022 рік в сумі 69 587,72 грн.; довідкою від 13.04.2023 № 1000-000003, виданою ПП «ПВО-Енергія-2007» про отримання доходу за 2023 рік в сумі 21 450,00 грн.; довідкою № 023 від 13.04.2023, виданою ТОВ «Енера Вінниця» про нарахування ОСОБА_12 доходу в сумі 404 066,49 грн. за 2022 рік; довідкою № 024 від 13.04.2023, виданою ТОВ «Енера Вінниця» про нарахування ОСОБА_12 доходу в сумі 71 541,14 грн. за 2023 рік; довідкою АТ «КБ «Приватбанк» про видачу готівкових коштів в сумі 47 737,22 грн.; платіжною інструкцією від 16.08.2022 про зняття готівки на суму 100 000 грн.; випискою від 30.08.2022 про зняття готівки в сумі 4 040 грн.; квитанцією АТ «КБ «Приватбанк» про зняття готівки в сумі 4040 грн.; платіжною інструкцією від 21.12.2022 про зняття готівки на суму 100 000 грн.; квитанцією АТ «КБ «Приватбанк» про зняття готівки в сумі 5150 грн.; платіжною інструкцією від 03.01.2023 про зняття готівки на суму 100 000 грн.; платіжною інструкцією від 11.05.2023 про зняття готівки на суму 100 000 грн.; платіжною інструкцією від 12.05.2023 про зняття готівки на суму 100 000 грн.; розпискою ОСОБА_9 про отримання від ОСОБА_13 250 000 грн. на придбання автомобіля для Збройних сил України.

Крім того, 30.05.2023 він ОСОБА_8 надійшла апеляційна скарга, в якій він просив скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання прокурора та зобов`язати службових осіб Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України негайно повернути ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2 160000 грн., вилучені 15.05.2023 під час обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 виклав аналогічні доводи до апеляційних скарг ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 , а також пояснив, що перебуваючи в приязних стосунках з ОСОБА_9 , та враховуючи те, що офіс ПП «ПВО-Енергія-2007» перебуває під охороною ДСО, він залишив в офісі 2 160 000 грн., отриманих ним в якості ФОП від контрагентів для закупівлі обладнання на будівництво електропідстанції та кабельної лінії 10кВ. Зазначені кошти зберігалися в металевому сейфі.

Крім того, присутній під час обшуку адвокат ОСОБА_6 в своїх зауваженнях повідомив детектива ОСОБА_11 про джерело походження зазначених коштів та їх володільця, що проігноровано останнім.

ОСОБА_8 звертав увагу на те, що він не має жодних відносин з АТ «Вінницяобленерго», а тому належні йому на праві приватної власності грошові кошти не стосуються предмета доказування у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Бюро економічної безпеки здійснюється досудове розслідування, а Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва кримінального провадження, відомості про яке внесені 10.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000110000009, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що службовими особами АТ «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130694) порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) та п.п. 5 та 7 ПСБО 15 «Дохід» за умови відсутності декларування сум фактично отриманого доходу від реалізації електричної енергії в обсязі 14 100 МВт/год. за період 2020 - 2022 років, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 9 534 293 грн. (5 018 049 грн. податку на додану вартість та 4 516 244 грн. податку на прибуток підприємств).

Так, службовими особами АТ «Вінницяобленерго» упродовж 2020 - 2022 років здійснювалося підключення за грошову винагороду вузлів обліку електричної енергії окремих суб`єктів господарювання до електричних мереж, таким чином, щоб облік отриманої ними електричної енергії здійснювався через одну фазу, а дві інші фази подавали електричну енергію суб`єкту господарювання поза обліком, що призвело до викрадення двох третин фактично спожитої електроенергії, обсяг якої службовими особами АТ «Вінницяобленерго» відноситься до технологічних витрат, відображається у бухгалтерському та податковому обліках як витрати на використання електричної енергії у власній господарській діяльності, що призводить до зменшення бази оподаткування та ухилення від сплати податків на додану вартість та на прибуток АТ «Вінницяобленерго».

Згідно з наданих для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності відомостей, обсяги фактично реалізованої поза обліком електричної енергії з розподільчих мереж АТ «Вінницяобленерго» становлять 4700 МВт/год у період 2020 - 2022 роки.

Відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затвердженої Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-ІХ, електрична енергія класифікується за кодом 2716000000.

Так, згідно реєстру податкових накладних АТ «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130694) за період з 2020 року, підприємством задекларовано придбання товару із кодом УКТЗЕД 2716000000 (електричної енергії) в обсязі 511 707,0899 МВт/год. на загальну суму 839 931 929,76 грн., а середня ціна придбання електричної енергії у 2020 році складала 1641,43 грн. за 1 МВт/год.

Крім того, згідно реєстру податкових накладних за період з 2021 року, підприємством задекларовано придбання товару із кодом УКТЗЕД 2716000000 (електричної енергії) в обсязі 456 550,8902 МВт/год. на загальну суму 945 783 301,32 грн., а середня ціна придбання електричної енергії у 2021 році складала 2071,58 грн. за 1 МВт/год.

Також, згідно реєстру податкових накладних за період з 2022 року, підприємством задекларовано придбання товару із кодом УКТЗЕД 2716000000 (електричної енергії) в обсязі 365 078,0402 МВт/год. на загальну суму 983 154 964,44 грн., а середня ціна придбання електричної енергії у 2022 році складала 2692,99 грн. за 1 МВт/год.

Із врахуванням вказаної інформації щодо фактичної реалізації АТ «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130694) електричної енергії без декларування таких операцій у бухгалтерському та податковому обліках в обсязі 4700 МВт/год. у період 2020, 2021 та 2022 роки, суми отриманого підприємством доходу, з урахуванням середньорічних цін придбання електричної енергії, мали б становити 25 090 245 грн.

Таким чином, фактичне здійснення реалізації службовими особами АТ «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130694) в обсязі 14 100 МВт/год. за період 2020 - 2022 років вартістю 25 090 245 грн. без відображення даних операцій у бухгалтерському та податковому обліках підприємства, призвело до не нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в сумі 4 516 244 грн. та податку на додану вартість в сумі 5 018 049 грн.

Вищезазначені обставини підтверджуються висновком аналітичного продукту від 23.02.2023 №9.3/3.3.2/1043-23 від 23.03.2023, складеним у порядку ст. 22 ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України».

Органом досудового розслідування також встановлено, що до вищевказаної протиправної діяльності причетні наступні громадяни, а саме: генеральний директор АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_14 , керівник структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі» АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_15 , начальник відділу технічного аудиту АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на даний час особи.

Зокрема, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснюють підбір суб`єктів господарювання, з власниками (засновниками) або керівниками яких домовляються про створення умов для викрадення електричної енергії та отримання від них в якості винагороди готівкових коштів у розрахунку 50% від вартості викраденої електроенергії.

В подальшому ОСОБА_14 надає вказівки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо здійснення підключення вузлів обліку електричної енергії суб`єктів господарської діяльності до електричних мереж та їх опломбування таким чином, щоб облік отриманої ними електричної енергії здійснювався через одну фазу, а дві інші фази подавали електричну енергію суб`єкту господарювання поза обліком. Таким чином, суб`єктом господарювання здійснюється викрадення двох третин фактично спожитої ним електроенергії.

При цьому сума готівкових коштів, які пов`язані особи суб`єктів господарювання мають передавати в якості незаконної винагороди службовим особам АТ «Вінницяобленерго», є аналогічною вартості електричної енергії, спожитої відповідно до даних вузлів обліку електричної енергії, в свою чергу, суб`єкт господарювання безкоштовно отримує третину фактично використаної електричної енергії.

Обсяг викраденої електричної енергії службовими особами АТ «Вінницяобленерго» відноситься до технологічних витрат, відображається у бухгалтерському та податковому обліках як витрати на використання електричної енергії у власній господарській діяльності, що призводить до зменшення бази оподаткування та ухилення від сплати податків на додану вартість та на прибуток АТ «Вінницяобленерго».

Крім того, стороною обвинувачення встановлено, що зазначена група осіб, з метою зберігання та приховання предметів, речей і документів, які мають доказове значення по кримінальному провадженню, використовують нежитлові приміщення, адміністративні будівлі, складські приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно долучених до клопотання матеріалів, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.05.2023 надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень, адміністративних будівель, складських приміщень, які знаходяться за адресою: м. Вінниця, АДРЕСА_1, які на праві власності належать ТОВ «ТБЛ «Центр (код ЄРДПОУ 40599217), з метою відшукання та вилучення речей та документів, які мають на собі реквізити АТ «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130694) та стосуються діяльності АТ «Вінницяобленерго» за період з 2020-2023 років, в тому числі: первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, тендерних пропозицій, договорів про співпрацю із усіма змінами, доповненнями (додатками); специфікацій; актів прийому-передачі; накладних; податкових накладних; рахунків-фактур; платіжних доручень; книг обліку придбання та продажу товарів, надання послуг, виконання робіт; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних); чорнові записи, документи, договори (додатки до договорів, банківські виписки, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), реєстр активів, паспорти об`єктів, картки об`єктів, матеріали інвентаризаційної справи, оцінка з додатками, бухгалтерський облік, податковий облік підприємств; банківських документів; доручень на отримання коштів; комп`ютерів, ноутбуків, серверів, планшетів, електронних носіїв інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків), якщо вони містять інформацію щодо АТ «Вінницяобленерго».

Як убачається із даних протоколу обшуку від 15.05.2023, складеного детективом першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 , цього ж дня в період часу з 11 год. 15 хв. по 20 год. 46 хв. проведено обшук офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1, 15-Е, 1-й поверх, приміщення праворуч від вхідних дверей, які використовуються службовими особами ТОВ «Трік ЛТД» (код ЄДРПОУ 13329724) та ПП «ПВО-Енергія-2007», в ході якого виявлено та вилучено майно, у тому числі грошові кошти у національній валюті України - «Гривня» на загальну суму 3 368 000 грн., купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 1 000 грн. у загальній кількості 262 купюри на загальну суму 262 000 грн.; купюри номінальною вартістю 500 грн. у загальній кількості 3 041 купюра на загальну суму 1 520 500 грн.; купюри номінальною вартістю 200 грн. у загальній кількості 7 812 купюр на загальну суму 1 562 400 грн.; купюри номінальною вартістю 100 грн. у загальній кількості 231 купюра на загальну суму 23 100 грн.; грошові кошти в іноземній валюті - «Долар США» на загальну суму 1 100 доларів США, купюрами номінальною вартістю 100 доларів США в загальній кількості 11 купюр.

Постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_17 від 16.05.2023 вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1, 15-Е, вищевказані грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72023000110000009.

17.05.2023 прокурор третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням від 16.05.2023, в якому просив накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні, які тимчасово вилучені у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1, 15-Е, а саме: грошові кошти у національній валюті України - «Гривня» на загальну суму 3 368 000 грн., купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 1 000 грн. у загальній кількості 262 купюри на загальну суму 262 000 грн.; купюри номінальною вартістю 500 грн. у загальній кількості 3 041 купюра на загальну суму 1 520 500 грн.; купюри номінальною вартістю 200 грн. у загальній кількості 7 812 купюр на загальну суму 1 562 400 грн.; купюри номінальною вартістю 100 грн. у загальній кількості 231 купюра на загальну суму 23 100 грн.; грошові кошти в іноземній валюті - «Долар США» на загальну суму 1 100 доларів США, купюрами номінальною вартістю 100 доларів США в загальній кількості 11 купюр.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.05.2023 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на майно, вилучене 15.05.2023 під час обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у національній валюті України - «Гривня» на загальну суму 3 368 000 грн., купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 1 000 грн. у загальній кількості 262 купюри на загальну суму 262 000 грн.; купюри номінальною вартістю 500 грн. у загальній кількості 3 041 купюра на загальну суму 1 520 500 грн.; купюри номінальною вартістю 200 грн. у загальній кількості 7 812 купюр на загальну суму 1 562 400 грн.; купюри номінальною вартістю 100 грн. у загальній кількості 231 купюра на загальну суму 23 100 грн.; грошові кошти в іноземній валюті - «Долар США» на загальну суму 1 100 доларів США, купюрами номінальною вартістю 100 доларів США в загальній кількості 11 купюр.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 15.05.2023 під час обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у національній валюті України - «Гривня» на загальну суму 3 368 000 грн., купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 1 000 грн. у загальній кількості 262 купюри на загальну суму 262 000 грн.; купюри номінальною вартістю 500 грн. у загальній кількості 3 041 купюра на загальну суму 1 520 500 грн.; купюри номінальною вартістю 200 грн. у загальній кількості 7 812 купюр на загальну суму 1 562 400 грн.; купюри номінальною вартістю 100 грн. у загальній кількості 231 купюра на загальну суму 23 100 грн.; грошові кошти в іноземній валюті - «Долар США» на загальну суму 1 100 доларів США, купюрами номінальною вартістю 100 доларів США в загальній кількості 11 купюр, з тих підстав, що вказані грошові кошти у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження №72023000110000009 від 10.03.2023, та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційних скаргах доводи про незаконність оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.

Доводи апеляційних скарг про відсутність доказів наявності відносин між ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та АТ «Вінницяобленерго», а також про законність походження вилучених грошових коштів, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, органом досудового розслідування встановлена причетність до протиправної діяльності ряду службових осіб АТ «Вінницяобленерго» та ОСОБА_9 , а тому доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 у цій частині є безпідставними.

Перевірка наведених апелянтами обставин щодо непричетності до кримінальних правопорушень, законності набуття вилучених грошових коштів, підлягають встановленню та перевірці під час подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000110000009.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

З урахуванням наведеного, відсутність грошових коштів у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.05.2023 про дозвіл на обшук за адресою: АДРЕСА_1 , не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна за умови дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому доводи апеляційних скарг у цій частині є безпідставними.

Твердження апелянтів про те, що клопотання прокурора, всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, не містить жодного обґрунтування належності вилучених грошових коштів ТОВ «Трік ЛТД» або ПП «ПВО-Енергія 2007», не впливає на правильність висновків про доведеність прокурором мети та підстави для накладення арешту за викладених у клопотанні обставин та суть прийнятого рішення, а тому колегія суддів вважає, що вказана обставина не є безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя порушив право власників майна на мирне володіння майном, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доводи апелянтів про те, що прокурор звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно з порушенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, у даному випадку не є підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Як убачається із даних протоколу обшуку від 15.05.2023, складеного детективом першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 , обшук офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1, 15-Е, завершено о 20 год. 46 хв. 15.05.2023 (а.с. 90-93), у той час як клопотання прокурора про арешт майна подано до Шевченківського районного суду міста Києва 17.05.2023, що підтверджується даними штампу Шевченківського районного суду вх. № 43762 (а.с. 1), тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Посилання апелянтів на те, що слідчим суддею в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не повідомлено власників майна про розгляд клопотання прокурора, заслуговують на увагу. Проте, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна, вказані обставини не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Крім того, як убачається із журналу судового засідання від 26.05.2023 (а.с. 138) , судове засідання проведено за участю захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 .

Доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя, в порушення вимог ч. 6 ст. 173 КПК України, розглянув клопотання прокурора лише 26.05.2023, не є безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційних скаргах доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3