Ухвала

від 27.06.2023 по справі 369/6393/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Санвіль Груп» ОСОБА_10 з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Санвіль Груп», апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з доповненнями та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.05.2023 задоволено клопотанняпрокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , та накладено арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485800:02:011:6827 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659806632080, перебуває у спільній власності громадян ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_2 ); 3222485800:02:011:6828 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659789032080, перебуває у власності ОСОБА_13 (РНОКПП 2974306054);3222485800:02:011:6829 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна

---

Справа № 369/6393/23 Слідчий суддя - ОСОБА_14

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3239/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

2659777732080, перебуває у власності ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 5» (ЄДРПОУ 41891062); 3222485800:02:011:6708 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2635863332080, перебуває у власності ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 5» (ЄДРПОУ 41891062); 3222485800:02:011:0235 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702154832224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896); 3222485800:02:011:0231 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702162032224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896); 3222485800:02:011:0232 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702158632224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896); 3222485800:02:011:0233 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2720955532224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, директор ТОВ «Санвіль Груп» ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельні ділянки, розташовані у Київській області, Бучанському районі, с. Святопетрівське, а саме: з кадастровим номером 3222485800:02:011:0231, площа 0.0614 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702162032224; з кадастровим номером 3222485800:02:011:0232, площа 0.059 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702158632224; з кадастровим номером 3222485800:02:011:0233, площа 0.0596 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2720955532224; з кадастровим номером 3222485800:02:011:0235, площа 1.1231 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702154832224, які належать ТОВ «Санвіль Груп».

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що клопотання прокурора, всупереч вимог ст. 172 КПК України, розглянуто без участі та повідомлення власника майна. При цьому ухвала слідчого судді не містить обґрунтування такої необхідності.

Вищевказані земельні ділянки, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належать на праві приватної власності ТОВ «Санвіль Груп», а не ТОВ «Відбудова України».

Клопотання прокурора подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, зокрема без документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, станом на дату звернення з таким клопотанням.

Заява ОСОБА_15 та запити прокурора щодо наявності/відсутності дозвільної документації стосуються інших земельних ділянок, а не тих, які належать ТОВ «Санвіль Груп».

З огляду інтернет-ресурсу «Відкриті дані земельного кадастру України» неможливо встановити наявність або відсутність будівництва, виконання будівельних робіт на земельних ділянках, оскільки зазначений ресурс такої інформації не містить, а містить лише довідкову інформацію щодо розташування, меж, площі, кадастрових номерів, категорій та цільового призначення земельних ділянок, а також, як зазначено у самому інтернет-ресурсі, даний сервіс не є офіційним джерелом, останнє оновлення даних відбулось 16.02.2023, подальші оновлення не гарантуються через блокування електронних сервісів ДЗК на час воєнного стану, а тому відомості з цього ресурсу не є належними та допустимими доказами.

На земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:02:011:0233 загальною площею 0,0596 га дійсно розташований житловий будинок (клас наслідків СС1), будівництво якого розпочато в 2022 році та який введено до експлуатації відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованої Державною інспекцією архітектури та містобудування України за реєстраційним номером ІУ101220902649.

Земельна ділянка, на якій побудовано будинок - 3222485800:02:011:0120, площею 1,37 га., на момент будівництва та введення до експлуатації будинку належала ОСОБА_16 , в подальшому була передана в якості внеску в статутний капітал ТОВ «Відбудова України».

У свою чергу, ТОВ «Відбудова України» 20.01.2023 здійснило процедуру поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:02:011:0120, в результаті якого утворились земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:02:011:0231, 3222485800:02:011:0232, 3222485800:02:011:0233, 3222485800:02:011:0235 та земельна ділянка 3222485800:02:011:0234.

Спірні земельні ділянки придбані ТОВ «Санвіль Груп» як добросовісним набувачем 25.04.2023 та 26.04.2023.

На думку захисника, враховуючи, що будівництво на земельній ділянці 3222485800:02:011:0120 здійснювалось законно, на підставі всіх передбачених чинним законодавством України дозвільних документів, які ніким не оскаржені, не скасовані, є діючими, розташування зазначеного об`єкту будівництва на придбаній ТОВ «Санвіль Груп» земельній ділянці 3222485800:02:011:0233 є також законним, та таким, що відповідає всім вимогам діючого законодавства у сфері будівництва,

Слідчим суддею не взято до уваги те, що запити на отримання інформації щодо наявності дозвільних документів на земельній ділянці 3222485800:02:011:0120 в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні.

Прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Крім того, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки ним не надано доказів відповідності земельних ділянок критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з огляду на предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Також відсутні докази причетності ТОВ «Санвіль Груп» до кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.

Оскаржувана ухвала не містить будь-якого обґрунтування розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту для власника нерухомого майна.

11.05.2023 від захисника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Санвіль Груп» надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких захисник навів аналогічні доводи до апеляційної скарги директора ТОВ «Санвіль Груп» ОСОБА_10 , а також вказував на те, що ТОВ «Санвіль Груп» отримана довідка № 354 від 11.05.2023, видана атестованою особою ОСОБА_17 , відповідно до якої після обстеження 04.05.2023 земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:02:011:0235, площею 1.1231 га, встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудов.

Як убачається з інтернет-ресурсу «Відкриті дані земельного кадастру України», на належних ТОВ «Санвіль Груп» земельних ділянках не вбачається виконання будівельних робіт, а навпаки, вони вільні від забудов.

Також при огляді раніше зазначених земельних ділянок у сервісі Google (картографічні дані Google) так само не вбачається будь-яких будівель та будівельних робіт на них.

Захисник вказував на відсутність об`єктивної сторони кримінального правопорушення, зокрема у клопотанні прокурора не зазначено, в чому виражається так звана самовільність, всупереч якому саме установленому законом порядку вона вчинялася та шляхом яких конкретно дій, яким окремими громадянами або підприємством, установою чи організацією оспорюється правомірність нібито виконання будівельних робіт на спірних земельних ділянках, яка значна шкода та кому саме вона заподіяна.

ОСОБА_15 не оскаржував правомірність дій власника земельних ділянок ТОВ «Санвіль Груп».

Клопотання не містить викладу обставин кримінального правопорушення, безпосереднього діяння, настання тяжких наслідків, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення.

Крім того, 31.05.2023 від захисника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Санвіль Груп» надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких вказував на те, що клопотання прокурора не містить доказів виконання робіт саме на ділянках, які належать товариству.

Зокрема, заява ОСОБА_15 не стосується раніше зазначених земельних ділянок, а на фотографіях доданих до його заяви не вбачається виконання будь-яких робіт, а також з цих фотографій неможливо визначити, які саме земельні ділянки на них зображені.

Дії, які нібито вчиняються на арештованих земельних ділянках, на переконання захисника, не є кримінальним правопорушенням, та навіть у разі доведення факту їх вчинення, такі дії могли б кваліфікуватися лише як адміністративні правопорушення.

Заборонивши використання власного нерухомого майна ТОВ «Санвіль Груп», слідчий суддя не дотримався вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, що призвело до надмірного обтяження діяльності та інших можливих наслідків, які позначаться на діяльності ТОВ «Санвіль Груп», зокрема завадять залученню інвестицій та кредитів для здійснення підприємницької діяльності.

15.06.2023 надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в якій вона просила поновити строк апеляційного оскарження, та скасувати ухвалу слідчого судді.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт вказувала на те, що оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , про наявність оскаржуваної ухвали стало відомо 26.05.2023, шляхом моніторингу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зі змістом оскаржуваної ухвали захисник ознайомилася 09.06.2023 у приміщенні Київського апеляційного суду.

В апеляційній скарзі захисник виклала аналогічні доводи до апеляційної скарги директора ТОВ «Санвіль Груп» ОСОБА_10 з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Санвіль Груп», а також зазначала, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222485800:02:011:6827 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659806632080) на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_11 (1/3) та ОСОБА_12 (2/3).

На переконання захисника, висновки слідчого судді не підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Слідчим суддею не досліджено актуальну інформацію з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо дійсних власників земельних ділянок та питання наявності об`єктів нерухомості на всіх земельних ділянках.

Крім того, 21.06.2023 від захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 надійшла апеляційна скарга, в якій захисник просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку, розташовану у Київській області, Бучанському районі, с. Святопетрівське, з кадастровим номером 3222485800:02:011:6828 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659789032080), яка перебуває у власності ОСОБА_13 .

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначала, що оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі ОСОБА_13 , копія повного тексту ухвали слідчого судді не направлялася. В Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувана ухвала відсутня.

Про існування ухвали слідчого судді стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 19.06.2023 захисник подала клопотання про ознайомлення з матеріалами судового провадження та 20.06.2023 ознайомилася зі змістом оскаржуваної ухвали, а тому, на думку захисника, апеляційна скарга подана у строк на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 виклала аналогічні доводи до апеляційної скарги директора ТОВ «Санвіль Груп» ОСОБА_10 з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Санвіль Груп» та апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також зазначила, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222485800:02:011:6828, належить на праві власності ОСОБА_13 .

Дозвільних документів на проведення будівництва на зазначеній земельній ділянці не отримувалося, оскільки будь-яких будівельних або підготовчих робіт на ній не проводиться, а тому запити, здійснені прокурором, та отримана відповідь щодо відсутності дозвільної документації щодо будівництва на даній земельній не доводять тверджень сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту на майно.

Апелянт звертала увагу на відсутність доказів причетності ОСОБА_13 до кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні.

Прокурором не доведено необхідність накладення арешту на майно та наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Накладений арешт із забороною користуватися нерухомим майном є надмірним втручанням в охоронювані права та інтереси ОСОБА_13 .

27.06.2023 від захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких захисник зазначала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , придбавши 01.12.2022 земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:02:011:6827, мали на меті побудувати дитячий садочок. Однак, на даний час, дана земельна ділянка вільна від забудов, на ній не здійснюється жодного будівництва, немає об`єктів нерухомості.

Розгляд клопотання прокурора здійснювався без повідомлення та виклику власників арештованого майна.

Власники земельної ділянки 3222485800:02:011:6827 не мають жодного відношення до будівництва ЖК Sanvalle, та не ведуть жодного будівництва на вказаній земельній ділянці.

Слідчий суддя не досліджував актуальну інформацію з Реєстру речових прав на нерухоме майно щодо дійсних власників земельних ділянок, та питання наявності об`єктів нерухомості на всіх земельних ділянках, а відтак, арешт на земельні ділянки накладено незаконно та необгрунтовано.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Санвіль Груп», захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_13 , які підтримали подані апеляційні скарги з доповненнями та просили їх задовольнити, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена лише в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:02:011:6827, яка перебуває у спільній власності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; 3222485800:02:011:6828, яка перебуває у власності ОСОБА_13 ; 3222485800:02:011:0235; 3222485800:02:011:0231; 3222485800:02:011:0232; 3222485800:02:011:0233, які на даний час перебувають у власності ТОВ «Санвіль Груп» , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вказаних земельних ділянок. Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інші земельні ділянки колегією суддів не перевіряється.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власників майна або їх представників, дані про направлення ухвали слідчого судді учасникам судового провадження у матеріалах справи відсутні.

Згідно матеріалів справи, апеляційну скаргу директором ТОВ «Санвіль Груп» ОСОБА_10 подано засобами поштового зв`язку 08.05.2023 (понеділок), тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

Як вказано в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , із змістом оскаржуваної ухвали захисник ознайомилась 09.06.2023, тоді як подала апеляційну скаргу 14.06.2023.

Згідно даних апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 , копія ухвали слідчого судді їй не направлялася, а з її змістом остання ознайомилась 20.06.2023, та 21.06.2023 подала апеляційну скаргу.

Ураховуючи, що матеріали справи не містять даних про направлення захисникам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 копії оскаржуваної ухвали, та не містять даних на спростування доводів захисників про ознайомлення із оскаржуваною ухвалою лише 09.06.2023 та 20.06.2023 відповідно, то колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана захисником ОСОБА_6 14.06.2023 та захисником ОСОБА_7 21.06.2023 в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотань захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 про поновлення строку апеляційного оскарження.

Згідно наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, дізнавачами сектору дізнання Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023112200000060 від 25 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області.

Як зазначено в клопотанні, органом досудового розслідування за зверненням ОСОБА_18 встановлено, що невстановлені особи здійснюють самоправство - незаконну господарську діяльність із будівництва багатоквартирних житлових будинків на земельних ділянках за кадастровими номерами 3222485800:02:011:6827, 3222485800:02:011:6828, 3222485800:02:011:6829, 3222485800:02:011:6708, без наявності відповідних дозвільних документів.

Так, 25.04.2023 прокурором зроблено запити на отримання інформації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, та встановлено, що будь яких дозвільних документів на проведення будівництва на вказаних земельних ділянках не надавались, повідомлення про початок будівельних робіт не подавались.

Поряд з цим, 27 квітня 2023 року в ході огляду інтернет-ресурсу «Відкриті дані земельного кадастру України» (https://kadastr.live/) встановлено, що будівництво здійснюється на сусідніх земельних ділянках, а саме на земельних ділянках за кадастровими номерами 3222485800:02:011:0235, 3222485800:02:011:0231, 3222485800:02:011:0232 та 3222485800:02:011:0233, у зв`язку з чим, в той же день зроблено запити на отримання інформації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та встановлено, що будь яких дозвільних документів на проведення будівництва на вказаних земельних ділянках не надавались, повідомлення про початок будівельних робіт не подавались.

Крім того, 26.04.2023 отримано відповідь Білогородської сільської ради, відповідно до якої, до сільської ради не надходило будь яких звернень щодо забудови земельних ділянок за кадастровими номерами 3222485800:02:011:6827, 3222485800:02:011:6828, 3222485800:02:011:6829, 3222485800:02:011:6708, а також сільською радою містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва на вищевказаних земельних ділянках не видавались.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, будівництво багатоквартирних житлових будинків на земельних ділянках із кадастровими номерами 3222485800:02:011:6827, 3222485800:02:011:6828, 3222485800:02:011:6829, 3222485800:02:011:6708, 3222485800:02:011:0235, 3222485800:02:011:0231, 3222485800:02:011:0232 та 3222485800:02:011:0233 є незаконним.

Як зазначено в клопотанні, вищевказані земельні ділянки за кадастровими номерами, які розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, село Святопетрівське, є об`єктами кримінально протиправних дій, а тому 25.04.2023 та 27.04.2023 вказані об`єкти нерухомості визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

01.05.2023 прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням, в якому просив накласти арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485800:02:011:6827 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659806632080, перебуває у спільній власності громадян ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_2 ); 3222485800:02:011:6828 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659789032080, перебуває у власності ОСОБА_13 (РНОКПП 2974306054); 3222485800:02:011:6829 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659777732080, перебуває у власності ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 5» (ЄДРПОУ 41891062); 3222485800:02:011:6708 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2635863332080, перебуває у власності ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 5» (ЄДРПОУ 41891062); 3222485800:02:011:0235 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702154832224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896); 3222485800:02:011:0231 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702162032224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896); 3222485800:02:011:0232 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2702158632224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896); 3222485800:02:011:0233 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2720955532224, перебуває у власності ТОВ «Відбудова України» (ЄДРПОУ 44847896).

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.05.2023 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на вищевказані земельні ділянки.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:02:011:6827, яка перебуває у спільній власності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; 3222485800:02:011:6828, яка перебуває у власності ОСОБА_13 ; 3222485800:02:011:0235; 3222485800:02:011:0231; 3222485800:02:011:0232; 3222485800:02:011:0233, які на даний час перебувають у власності ТОВ «Санвіль Груп», з тих підстав, що вказані земельні ділянки відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій, та у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в межах вказаного кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказані земельні ділянки, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.

Викладені у апеляційній скарзі доводи щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді є непереконливими, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.

Твердження апелянтів про те, що ТОВ «Санвіль Груп», ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є законними власниками вищевказаних земельних ділянок, як не є підозрюваними у кримінальному провадженні, на даному етапі досудового розслідування не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, посилання апелянтів на невідповідність викладених у клопотанні відомостей щодо здійснення незаконного будівництва фактичним обставинам, відсутність об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України, доводи про неналежність та недопустимість доказів, зокрема даних проведених оглядів інтернет-ресурсів "Відкриті дані земельного кадастру України", є передчасними.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Доводи апелянтів про те, що будівництво на належних ТОВ «Санвіль Груп» земельних ділянках здійснювалось на законних підставах та є введеним до експлуатації, та посилання на те, що належні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 земельні ділянки є вільними від забудов та на них не проводяться жодні будівельні роботи, не є тими обставинами, які підлягають встановленню слідчим суддею під час розгляду клопотання, проте є предметом подальшого досудового розслідування та підлягають перевірці органом досудового розслідування.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги з доповненнями - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Санвіль Груп» ОСОБА_10 з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Санвіль Груп» та апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з доповненнями та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3