Рішення

від 19.10.2022 по справі 640/25085/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року м. Київ № 640/25085/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - Позивач, ПАТ "КБ "Експобанк") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0497381212.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів), крім витрат безпосередньо пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 відкрито провадження у справі, замінено неналежного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на належного Головне управління Державної податкової служби у м. Києва (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідачем надано відзив на позов, у якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 замінено відповідача Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві, на підставі пункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ПАТ "КБ "Експобанк" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по земельному податку з юридичних осіб.

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2019 № 001868/26-15-12-12-12/9322299.

Перевіркою встановлено, що ПАТ "КБ "Експобанк" несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 283 Податкового кодексу України.

Детальний розрахунок наведено в таблиці Акту перевірки.

На підставі акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0497381212, яким за затримку на 1308; 1308; 1278; 1278; 1278; 1278; 1278; 1278; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1277; 1249; 1249; 1249; 1247; 1247; 1246; 1219; 1219; 1218; 1218; 1218; 1218; 1188; 1188; 1188; 1188; 1188; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1157; 1127; 1127; 1127; 1127; 1126; 1126; 1126; 1096; 1096; 1096; 1065 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 218 252,50 грн. зобов`язано ПАТ "КБ "Експобанк" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 43 650,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

В силу п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14,1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавство. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасне.

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п.285.2 ст.285 ПК України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

У відповідності до ч.5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Таким чином для розв`язання спірних правовідносин визначальним є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань, в тому числі й зобов`язань зі сплати штрафних та фінансових санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №826/11017/16.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 №597 ПАТ "КБ "Експобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 25.09.2014 прийнято Рішення №97 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Експобанк".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2014 №138 призначено з 05.12.2014 уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "КБ "Експобанк" Волощука І.Г.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 №41 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 № 15 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича.

Згідно з рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2019 року №576 " Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" та для делегування повноважень ліквідатора" продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" з 31.03.2019 по 25.01.2020 включно.

З матеріалів справи вбачається, 26.01.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 15 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

При цьому, камеральна перевірка ПАТ "КБ "Експобанк" проведена відповідачем 29.05.2019, а грошове зобов`язання у вигляді штрафних санкцій в розмірі нараховано 14.06.2019.

Із зазначених вище обставин справи вбачається, що камеральна перевірка проведена, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.

При цьому, як вже зазначалося вище, пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення боргу з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У зв`язку з цим суд зазначає, що нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації здійснюється згідно з вимогами Податкового кодексу України, однак питання погашення податкових зобов`язань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) під час ліквідації здійснюється виключно згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відтак, застосування відповідачем до Банку штрафних санкцій під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 року у справі № 808/3046/16 та в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі № 320/5681/18, від 18.01.2021 у справі 640/25084/19.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 14.06.2019 № 0497381212.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24; код ЄДРПОУ 09322299).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук