Рішення

від 24.10.2022 по справі 640/26366/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/336

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/26366/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство Кліо Продактс Груп" до Державної митної служби України в особі Київської митниці провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартостіСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство Кліо Продактс Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА 100130/2019/000019/2 від 04.12.2019р. та визнання заявленого позивачем основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 7950,86 дол. США або 190 375,93 грн. таким, що підлягає застосуванню під час визначення митної вартості товарів, що були ввезені на митну територію України згідно зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу №31 від 28.09.2019 року та Додатку №1 до нього.

Ухвалою суду від 16.03.2020 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.

17.04.2020 р. надано відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство Кліо Продактс Груп" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 21, кв. 59, код 39662400) зареєстровано в якості юридичної особи 26.02.2015 р., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

28.09.2019 р. між товариством як покупцем та Hangzhou Textile Co., LTD (Китай) як продавцем укладено зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу №31 на придбання товарів згідно з додатками (специфікаціями).

Згідно з комерційним інвойсом від 28.09.2019 р. №JD442019061 на підставі вказаного договору поставлено товар - хустка, матеріал атлас, 60х60см, лого - цифровий друк, пакування - пакетик у кількості 15 100 шт. (28 коробок) за ціною 0.50000 дол. США, загальною вартістю 7550 дол. США; умови доставки ФОБ Шанхай Китай (Інкотермс 2010).

За товар проведено розрахунок 02.10.2019 р. (3 175 дол. США) та 29.10.2019 р. (4375 дол. США).

Товар доставлено з Китаю (порт завантаження Ченгду) до Польщі (порт призначення Варшава) згідно з коносаментом №SHAR191100007A, доставлено на територію України автомобільним транспортом перевізником ФОП ОСОБА_1 27.11.2019 р. (Волинська митниця).

Згідно з довідкою про транспорті видатки від 27.11.29019 р. № 27/11/19/2 транспорті витрати ФОП ОСОБА_1 по перевезенню вантажу автомобілем Мерседес НОМЕР_1 склали 2 500 грн. (Варшава - Ягодин), 1 500 грн. (Ягодин - Київ); згідно з довідкою про транспортні видатки від 27.11.2019 р. №2711/05 транспорті видатки ТОВ "Clever Team" за накладною №SHAR191100007A за маршрутом Ченгду-Варшава склали 7 134, 85 грн. без ПДВ.

29.11.2019 р. декларантом ТОВ "Авіа Експерт", представником товариства, подано до органу митного контролю митну декларацію №UA100130/2019/226830 щодо митного декларування вказаного товару хустка, матеріал атлас, 60х60см, лого - цифровий друк, пакування - пакетик у кількості 15 100 шт. (28 коробок) за ціною 0.50000 дол. США, загальною вартістю 7550 дол. США, з задекларованою митною вартістю 7950, 860 дол. США (191 103, 44 грн.).

До декларації додано: зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу №31 від 28.09.2019 р., додаток №1 до договору, комерційний інвойс від 28.09.2019 р. №JD442019061, пакувальний лист від 28.08.2019 р. №JD442019061, калькуляція ціни товарів №28092019 від 28.09.2019 р., прейскурант виробника від 28.09.2019 р., квитанції про оплату товару від 02.10.2019 р. та 29.10.2019 р., коносамент №SHAR191100007A від 11.11.2019 р., міжнародна товарно-транспортна накладна від 26.11.2019 р., довідка про транспорті видатки від 27.11.29019 р. № 27/11/19/2 ФОП ОСОБА_1 , довідка про транспортні видатки від 27.11.2019 р. №2711/05 ТОВ "Clever Team".

На вимогу органу митного контролю декларантом додатково надано сертифікат походження товарів №G19МА52W9F371036, митна декларація країни-виробника, договір №1505/19/04 транспортного експедитування від 15.05.2019 р., договір-заявку на транспортне-експедиторське обслуговування від 25.11.2019 р., додаток №2 до зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу №31 від 28.09.2019 р.

04.12.2019 р. Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 100130/2019/000019/2, згідно з яким задекларовану митну вартість товару відкориговано до 16 610 дол. США.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство Кліо Продактс Груп" - вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що ним надано всі необхідні документи для митного оформлення товару, і його митна вартість визначена із застосуванням основного методу - за ціною контракту.

Відповідачем не обґрунтовано необхідність надання додаткових документів для визначення митної вартості товару; зі змісту оскаржуваного рішення є незрозумілим, які складові митної вартості не підтверджено.

Використання відповідачем для визначення митної вартості додаткового методу з посиланням на вартість аналогічного товару не може бути визнане обґрунтованим, оскільки характеристики навіть аналогічного товару можуть відрізнятися.

Відповідач - Державна митна служба в особі Київської митниці - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки, викладені у оскаржуваному рішенні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 Митного кодексу України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч. ч. 8, 9 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ "Для відміток митного органу". На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

В даному випадку зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UА 100130/2019/000019/2 від 04.12.2019р. (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Зокрема, документи містять розбіжності, не підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не підтверджують всі цифрові значення складових митної вартості товарів, а саме, -

п. 2.1 контракту від 28.09.2019 р. №31 передбачено, що товар постачається відповідно до умов поставки FOB, пункт визначається у товаросупровідних документах.

На підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні видатки від 27.11.2019 р. №2711/05 транспорті видатки ТОВ "Clever Team" за накладною №SHAR191100007A за маршрутом Ченгду-Варшава склали 7 134, 85 грн. без ПДВ. В той же час, згідно з даними коносаменту перевізником товару є Beijing Jingmao Int'l logistics Co., LTD, тобто, відбулося залучення третіх осіб. Підприємством не надано доказів на підтвердження транспортних витрат, здійснених підприємством-перевізником;

згідно з коносаментом від 11.11.2019 р. №SHAR191100007A завантаження здійснено в Ченгду, в той же час, згідно з комерційним інвойсом від 28.09.2019 р. №JD442019061, пакувального листа від 28.08.2019 р. №JD442019061 товар поставляється на умовах FOB-Шанхай. Тобто, встановлена розбіжність щодо місяця завантаження товару, що безпосередньо впливає на складові митної вартості;

декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме - витрат на перевантаження товару у м. Варшава та відомостей щодо транспортування товару від місця перевезення до місця призначення;

декларантом не надано перекладу митної декларації країни відправлення на порушення ст. 254 Митного кодексу України.

Митна вартість товару визначена з огляду на митну вартість подібних (аналогічних) товарів згідно з перерахованими МД (резервний метод).

З приводу вказаного, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, митна вартість товару згідно з митною декларацією №UA100130/2019/226830 від 29.11.2019 р. визначена за умовами укладеного між позивачем як покупцем та Hangzhou Textile Co., LTD (Китай) як продавцем зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу №31 від 28.09.2019 р., комерційного інвойсу від 28.09.2019 р. №JD442019061 на поставку товару - хустка, матеріал атлас, 60х60см, лого - цифровий друк, пакування - пакетик у кількості 15 100 шт. (28 коробок) за ціною 0.50000 дол. США, загальною вартістю 7550 дол. США; умови доставки ФОБ Шанхай Китай (Інкотермс 2010).

Згідно з п. 2.1 зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу №31 від 28.09.2019р. сторони можуть товари постачаються на умовах FOB (Інкотермс-2010).

Згідно з комерційним інвойсом від 28.09.2019 р. №JD442019061 умови доставки ФОБ Шанхай Китай (Інкотермс 2010).

Також згідно з додатком №2 від 28.09.2019 р. до договору №31 від 28.09.2019р. сторони погодили, що доставка товару хустка, 60х60см, у кількості 15 100 шт. до складу агента в Ченгду зроблена за власний рахунок, оскільки кількість замовленого товару перевищила 10 000.

Товар доставлено з Китаю (порт завантаження Ченгду) до Польщі (порт призначення Варшава) згідно з коносаментом №SHAR191100007A.

Згідно зі змістом графи 33 оскаржуваного рішення вказаний додаток №2 декларантом додатково надано на вимогу органу митного контролю.

За таких обставин посилання відповідача на розбіжності в погоджених та фактичних умовах поставки товару щодо місяця відправки не можуть бути визнані обґрунтованими.

Щодо перевізника товару, то згідно з даними коносаменту №SHAR191100007A ним Beijing Jingmao Int'l logistics Co., LTD, проте, позивачем не укладався договір з вказаним підприємством щодо транспортування товару, тоді як вказані правовідносини врегульовано шляхом укладення договору №1505/19/04 транспортного експедитування від 15.05.2019 р., укладеного позивачем з ТОВ "Клевер Тім" (Clever Team) як експедитором.

Зокрема, згідно з п. 1.1 вказаного договору експедитор бере на себе обов`язок за дорученням та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень експортних, імпортних та транспортних вантажів клієнта, в тому числі, і морським транспортом.

Укладення вказаного договору звільняло позивача від необхідності укладення прямого договору з перевізником, тоді як прямі договірні відносини з ним мав здійснювати експедитор.

Щодо транспортування товару з м. Варшава автомобільним транспортом на територію України, то на підтвердження виникнення відповідних договірних відносин позивачем надано заявку від 25.11.2019 р., підписану як позивачем, так і перевізником - ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з р. ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Згідно з вказаним положенням не визначено конкретного переліку документів на підтвердження витрат на транспортування, тоді як міститься перелік документів, що можуть підтверджувати відповідні витрати.

Крім того, згідно з вказаним положенням, навіть за відсутності будь-яких відомостей про вказані витрати, вони визначаються згідно з тарифами, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

За таких обставин суд не може визнати обґрунтованим посилання відповідача на необхідність надання доказів оплати транспортування товару безпосередньо перевізником, а також зазначає, що надані позивачем довідка про транспорті видатки від 27.11.29019 р. №27/11/19/2 ФОП ОСОБА_1 , довідка про транспортні видатки від 27.11.2019 р. №2711/05 ТОВ "Clever Team" є належними доказами на підтвердження транспортних видатків як складової частини митної вартості.

Щодо посилання відповідача на відсутність відомостей щодо витрат на перевантаження товару у м. Варшава суд зазначає, що обсяг товару складає 28 коробок хусток, що не є великим обсягом, і не є товаром великої ваги, що обов`язково мала потребувати окремого замовлення відповідних послуг.

За відсутності доказів залучення до виконання вказаних робіт інших осіб на умовах оплати, вказані роботи цілком могли бути виконані безпосередньо перевізником в рахунок загальної вартості транспортування вказаного товару.

Згідно зі ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з вказаним положенням необхідною умовою правомірної вимоги митного органу надати переклад документів є та обставина, що дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Згідно зі змістом оскаржуваного рішення не вказано про те, які саме дані у митній декларації країни відправлення є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації позивача, тоді як у переліку ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення відсутня, і вказаний документ міг позивачем не надаватися в пакеті документів.

З врахуванням викладеного посилання відповідача на порушення вимог ст. 254 Митного кодексу України не може бути визнане обґрунтованим.

Отже, відомості наданих документів повністю узгоджуються між собою та дозволяють ідентифікувати вартість перевезення товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 р. по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного оскаржуване рішення не може бути визнане таким, що відповідає вимогам щодо обґрунтованості, і позовні вимоги щодо його оскарження та скасування є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині визнання заявленого позивачем основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 7950,86 дол. США або 190 375,93 грн. таким, що підлягає застосуванню під час визначення митної вартості товарів, що були ввезені на митну територію України згідно зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу №31 від 28.09.2019 року та Додатку №1 до нього, суд зазначає, що права та інтереси позивача підлягають захисту саме шляхом визнання протиправним та скасування відповідного рішення.

В той же час, визнання методу визначення митної вартості в судовому порядку як окрема вимога і спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам ст. 19, 245 КАС України, і не може бути задоволена.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС №UА 100130/2019/000019/2 від 04.12.2019р. про коригування митної вартості товарів.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4 Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11Г, код 43115923) в особі відокремленого структурного підрозділу - Київської митниці (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А, код ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство Кліо Продактс Груп" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 21, кв. 59, код 39662400) сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 24.10.2022 р.