Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/21322/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/21322/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ»

про про накладення арешту коштів на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ» (далі також- відповідач, ТОВ «СІТІ - ГАЗ»), в якому просить накласти арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ».

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на вимоги Податкового кодексу України та зазначає, що представником ТОВ «СІТІ - ГАЗ» відмовлено допустити співробітників ГУ ДФС у м. Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки. ГУ ДФС у м. Києві вважає, що невиконання ТОВ «СІТІ - ГАЗ» законних вимог контролюючого органу, обмежує останній в праві реалізувати права, функції та повноваження щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків і зборів, а не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки дає можливість відповідачу ухилятись від виконання податкового обов`язку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 року відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, не скористався.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяв або клопотань в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем суду не подано; про намір подання відзиву суд не повідомлено.

Щодо процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що 18.12.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", відповідно до якої Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Розпорядженням від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Разом з тим, 30.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Установлено, що: територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України видано наказ №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій", згідно з пунктом 1 якого розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, в тому числі, головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020, Головне управління Державної податкової служби є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва, та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 "Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд замінює позивача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ ДПС Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. 21.08.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ» запит за вих. №50283/10/26-15-14-01-01, в якому зазначено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «СІТІ - ГАЗ» (код 35839502) даних податкової звітності з податку на додану вартість, щодо визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (код ЄРДПОУ 37506583), що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2015 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2017 року на загальну суму 92730 гривень. Також, у вказаному запиті зазначено, що на виявлені факти вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72,73,74 Податкового кодексу України, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до яких, з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки керівником ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (код 37506583), надано пояснення про непричетність до реєстрації та ведення діяльності підприємств, наявність інших ознак фіктивності, визначених статтею 55-1 Господарського кодексу України. Аналізом інформаційних баз встановлено відсутність у ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (код ЄРДПОУ 37506583) будь-яких основних фондів та виробничих потужностей. Номенклатура та обсяг реалізованих послуг (роботи по заміні клапана відсікача, роботи по обслуговуванню газопроводів, роботи по ремонту обладнання ШРП, роботи по заміні обладнання) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без трудових ресурсів. Відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу та з експлуатації основних засобів за даними ЄРПН не придбавалися.

Також, у запиті зазначені документи, які товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» повинно було обов`язково надати до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Листом від 24.09.2018 року за вих. №01-09/18 товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» повідомило Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про те, що, на його думку. Запит про надання інформації складено з порушенням вимог пункту 73.3 статті 73,підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що є підставою для його відхилення. Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» зазначило, що запит Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не містить конкретних доведених фактів неможливості здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» господарських операцій з ТОВ «НВЦ «Полісервіс», доказів фактичного порушення ТОВ «СІТІ-ГАЗ» норм податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль з дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що, як вказано у відповіді на запит, в сукупності дає можливим зробити висновок, що контролюючим органом не наведено наявність підстав для запиту в порядку підпункту 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві «Про проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» (код ЄРДПОУ 35839502)» від 23.11.2018 року №17356 відповідно до вимог підпункту 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (код ЄРДПОУ 37506583) за грудень 2015 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2017 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2015, 2016, 2017 роки тривалістю 5 робочих днів з 29 листопада 2018 року. З метою вручення належним чином завіреної копії вказаного вище наказу та ознайомлення з направленням від 29.11.2018 року №1971/26-15-14-01-01 на проведення перевірки та пред`явлення службового посвідчення особи, яка зазначена в даному направленні, 29.11.2018 року здійснено вихід за місцезнаходженням ТОВ «СІТІ - ГАЗ» за адресою: 03143, місто Київ, вулиця Заболотного, будинок 15.

Директору ТОВ «СІТІ - ГАЗ» пред`явлено копію наказу, з яким він ознайомився, а вручено цю копію під розписку представнику товариства за довіреністю. При цьому, з направленням на проведення перевірки директор товариства та представник також були ознайомлені, але зробити відповідний запис відмовились та відмовились у допуску до проведення перевірки. У зв`язку з чим, складено акт про відмову у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем реєстрації ТОВ «СІТІ - ГАЗ» від 29.11. 2018 року за №2182/26-15-14-01-01.

30.11.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято рішення №113917 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «СІТІ - ГАЗ» (код ЄРДПОУ 35839502).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в редакції чинній на момент правовідносин (далі - ПК України). Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (частина перша стаття 1 Податкового кодексу України).

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України зазначає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як визначено пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Судом встановлено, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру, ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «СІТІ-ГАЗ», застосованого згідно рішення від 30.11.2018 року №11397. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2018 року у справі №640/20138/18, закрито провадження у справі за вказаним поданням ГУ ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Постановою Верховного суду від 26.02.2019 року у справі №640/20138/18, касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року залишено без змін.

Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2019 року у справі №640/20211/18 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ» визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сіті - Газ» (код ЄДРПОУ 35839502)» від 23 листопада 2018 року №17356 - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 року за апеляційною скаргою ТОВ «СІТІ-ГАЗ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2019 року по справі №640/20211/18 - апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2019 року - без змін.

Порядок, підстави та умови застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено положеннями статті 94 Податкового кодексу України, Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 року №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816 (далі-Порядок №632).

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування адміністративного арешту визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України і стосуються як коштів (безвідносно до готівки чи на рахунках), так і іншого майна, на яке може бути звернено стягнення відповідно до закону. Відмінність застосування адміністративного арешту коштів на рахунках від адміністративного арешту іншого майна (в тому числі, готівки) полягає в процедурі застосування: за рішенням суду (щодо арешту коштів на рахунках) та за рішенням керівника податкового органу (щодо іншого майна).

Норми статті 94 ПК України не дають підстави для висновку, що адміністративний арешт майна та адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків співвідносяться як родове і видове поняття (як ціле і його складова). Так само ці норми, як і інші правові норми, не встановлюють послідовність процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Натомість, приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків. Верховний Суд у постанові від 27.11.2018 року у справі №820/1929/17 зробив висновок про те, що виходячи із системного тлумачення положень статті 94 ПК України не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Отже, підстав для висновку, що адміністративний арешт коштів на рахунках може бути застосований судом тільки у випадку прийняття контролюючим органом рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків, немає.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 21.01.2020 року у справі №820/1730/17, від 23.04.2020 року у справі №814/1342/15.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, та не залежить від прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту щодо майна платника податків.

Відсутність підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках Відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених ПК України.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи те, що рішенням суду у справі №640/20211/18, що набрало законної сили 12.09.2019 року, підтверджено правомірність та обґрунтованість винесеного наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 23.11. 2018 року №17356, тобто у ГУ ДФС у м. Києві були законні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки за наявності законних підстав для проведення документальної перевірки утворює підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника.

Аналогічні висновки за подібних правовідносин зроблені Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 року у справі №520/1071/19, від 28.01.2020 року у справі №820/1730/17, від 23.12.2020 року у справі №813/4046/17, від 23.04.2021 року у справі №640/20759/18.

Слід також звернути увагу, що відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зауважує, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.

Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Отже, саме у разі звернення контролюючого органу до суду щодо застосування адміністративного арешту коштів, що знаходяться в банку, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Це зумовлено тим, що у цьому випадку арешт по суті є способом забезпечення погашення наявного податкового боргу, тому може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання зобов`язання платника податків щодо погашення податкового боргу. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі №826/8691/16, від 24.04.2020 року у справі №802/2067/15-а, від 23.04.2021 року у справі №640/20759/18.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не зазначено.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити.

2. Накласти арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ»: МФО Банку 380805, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, номер рахунку НОМЕР_1 , валюта рахунку 980- українська гривня, дата відкриття 13.12.2012; МФО Банку 899998, Казначейство України, номер рахунку НОМЕР_2 , валюта рахунку 980-українська гривня, дата відкриття 24.12.2012; МФО Банку 380805, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, номер рахунку НОМЕР_3 , валюта рахунку 980-українська гривня, дата відкриття 22.06.2016; МФО Банку 300711, Печерська Ф.ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ, номер рахунку НОМЕР_4 , валюта рахунку 980- українська гривня, дата відкриття 28.02.2018.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ - ГАЗ» (код ЄДРПОУ 35839502, адреса:03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15).

Повне рішення суду складено 14.12.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна