Рішення

від 26.03.2021 по справі 826/647/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. Київ №826/647/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Розуменко А.Б.,

за участю представників (самопредставників):

позивача - адвоката Васюри С.В.,

відповідача - Осадчого О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ун Секюріті" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення від 15.10.2013 №68226552201,

в с т а н о в и в:

Підстави позову: висновки акта №285/26-55-22-01/35918149 від 28 серпня 2013 року, складеного відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ун Секюріті» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрейтедж» за період з 01 серпня 2012 року по 30 вересня 2012 року та з 01 листопада 2012 року по 31 листопада 2012 року, на підставі якого відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення №68226552201 від 15 жовтня 2013 року, зроблені поспіхом, без об`єктивного аналізу усіх обставин та документів, виключно на підставі припущень та суб`єктивного інтерпретування деяких документів.

Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в яких останній заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що за інформацією, отриманою контролюючим органом, використаною під час перевірки не можливо встановити реальність проведення господарських операцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року задоволено позовні вимоги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2019 року справу №826/647/14 прийнято до свого провадження суддею Кобилянським К.М. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В подальшому, у зв`язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана адміністративна справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями вищевказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року справу прийнято до свого провадження суддею Костенком Д.А. та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року допущено процесуальне правонаступництво на підставі статті 52 КАС України, а саме змінено Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

В судовому засіданні 25 березня 2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити останні.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

На підставі підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу про проведення перевірки від 09 серпня 2013 року №879, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УН Секюріті» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 серпня 2012 року по 30 вересня 2012 року та з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фрейтедж», за результатом якої складено акт перевірки від 28 серпня 2013 року № 285/26-55-22-01/35918149.

Перевіркою встановлено порушення статті 185, пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198, пункту 201.4., пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 268627 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2012 року на суму 62267,00 грн.; за вересень 2012 року на суму 73800,00 грн.; за листопад 2012 року на суму 132560,00 грн.

Висновок мотивований тим, що за результатами перевірки ТОВ «Фрейтедж» ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві складено акт від 22 березня 2013 року № 1106/22-4/38237973 встановлено, що діяльність ТОВ «Фрейтедж» підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб`єкта господарювання.

На думку відповідача, недійсність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ун Секюріті» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрейтедж» (виконавець) за договором №38/07 від 16 липня 2012 року полягає в тому, що податковий орган немає можливості провести зустрічну звірку контрагента позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 21 травня 2012 року по 28 лютого 2013 року, в якому зазначено про відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також викладено думку про здійснення ТОВ «Фрейтедж» діяльності поза межами правового поля, з метою надання податкової вигоди третім особам, що підтверджується актом №1106/22-4/38237973 від 22 березня 2013 року.

Крім того, обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на пояснення Порожняка Івана Васильовича (директора та головного бухгалтера ТОВ «Фрейтедж» до 26 липня 2012 року) щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності названого товариства.

За результатом розгляду заперечень позивача від 04 жовтня 2013 року № 82, висновки акту перевірки від 28 серпня 2013 року № 285/26-55-22-01/35918149 залишені без змін.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15 жовтня 2013 року №68226552201 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 335784,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11 грудня 2013 року № 7459/10/26-15-10-04-04 залишено без змін податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15 жовтня 2013 року №68226552201, а скаргу від 21 жовтня 2013 року № 86 - без задоволення.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов`язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Отже, визнання податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та здійснюється на підставі належно оформлених первинних документів і податкових накладних (розрахунків коригування). При цьому вчинення платником податків певних господарських операцій і правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку встановлюється судом на підставі вивчення і дослідження первинних документів такого платника податків.

Згідно із ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1).

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4).

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року, при розгляді даної справи необхідно дослідити технічну можливість ТОВ «Фрейтедж» надати спірні послуги з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо). Зокрема, варто перевірити наявність у ТОВ «Фрейтедж» кваліфікованих спеціалістів, які б могли виконати обумовлені договором роботи, або ж залучення ним третіх осіб для надання розглядуваних послуг, та, як наслідок, понесення відповідних витрат, пов`язаних із таким залученням. При цьому слід перевірити, хто виступав конкретним виконавцем спірних робіт, яким чином позивач здійснював контроль за станом їх виконання тощо

Крім того, як визначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року судовими інстанціями при вирішенні даного спору не проаналізовано і критерії, якими керувалось ТОВ «УН Секюріті» при виборі названого суб`єкта господарювання як контрагента, здійснення ним заходів розумної обережності при виборі ТОВ «Фрейтедж» виконавцем послуг.

Під час нового розгляду справи позивач не надав аргументованих доводів і доказів на підтвердження економічної доцільності замовлення робіт у ТОВ «Фрейтедж», наявність в останнього необхідних кваліфікованих спеціалістів для виконання робіт.

Щодо залучення третіх осіб, то такі обставини позивачем не зазначались. Суд враховує п. 2.1.4 договору від 16 липня 2012 року №38/07, який передбачає заборону виконавцю передавати третім особам документацію Замовника, що знаходиться в розпорядженні виконавця, а також п. 8.4, який прямо забороняє передавати права та обов`язки щодо виконання даного договору третім особам.

Отже, відсутність у контрагента належної кількості працівників, а також відсутність фактів залучення третіх осіб до виконання, вказують на об`єктивну неможливість фактичного виконання робіт на користь позивача.

Формальна наявність у справі первинних документів не є беззаперечним і достатнім підтвердженням фактичного виконання робіт.

Оцінивши аргументи сторін і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунто-ваність висновків перевірки. Відповідач правильно проаналізував надані до перевірки первині документи та можливість реального їх виконання з урахуванням наявної у контролюючого органу податкової інформації стосовно контрагента.

При цьому, використана відповідачем інформація є офіційною, достовірність якої не була спростована позивачем під час розгляду справи і не викликає у суду сумнівів. Таким чином, висновки перевірки не є формальними чи необ`єктивними і дають суду підстави для висновку про їх обґрунтованість.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ПК України, за результатами перевірки, висновки якої про заниження позивачем спірних податкових зобов`язань суд вважає обґрунтованими, тому підстав для визнання протиправним і скасування такого повідомлення-рішення немає.

Отже, в задоволенні прозову необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ун Секюріті" у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко