Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/2246/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/2246/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД»

до 1. Головного управління ДПС у м. Києві,

2. Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Систем-Груп ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДФС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №991200/38748429 від 16.12.2018 про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови у реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» податкової накладної № 1 від 23.10.2018 у ЄРПН;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» № 1 від 23.10.2018, датою її фактичного подання - 14.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №991200/38748429 від 23.10.2018 прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Контролюючий орган посилається на вимоги Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. Однак позивач переконаний, що сукупність наданих первинних документів не дає підстав для сумніву щодо дійсності наданих документів та реальності операцій. Так надані позивачем до контролюючого органу на виконання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування пояснення та усі належні документи на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК за наведеною податковою накладною не були взяті контролюючим органом до уваги. Натомість фіскальний орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, вказав на неподання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. Отже, позивач вважає, що таке рішення відповідача суперечать приписам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі 1 та 2 позовні вимоги не визнали і просили відмовити у їх задоволенні, мотивуючи свою позицію нормами законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та стверджуючи про відповідність оскаржуваного рішення наведеним вимогам.

Представником позивача подана відповідь на відзиви відповідачів у якій заперечуються доводи відповідачів та повторно наголошено на порушеннях контролюючого органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом.

Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», а також враховуючи те, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», а щодо його правонаступника - Головного управління ДПС у м. Києві до Єдиного державного реєстру внесено запис «в стані припинення» (дата запису: 22.10.2020; номар запису: 1000741100011086626), а також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України та Головне управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головне управлінням ДПС у місті Києві (відокремлений підрозділ).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, судом встановлені такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» перебуває на обліку в органах доходів і зборів та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання.

Як зазначає позивач у позовній заяві специфіка його діяльності полягає в тому, що відповідно до укладених договорів субпідряду ТОВ «Систем-Груп ЛТД» виконує монтаж систем кондиціювання, при цьому здійснюючи закупівлю відповідного обладнання за грошові кошти, що надходять від генпідрядника в якості передоплати

07.06.2016 між ТОВ «Систем-Груп ЛТД» та ТОВ "Будівельна компанія "Девенстрой" було укладено Договір субпідряду № 0706-03-ЛТД про виконання робіт щодо будівництва.

Згідно умов даного договору ТОВ «Систем-Груп ЛТД» 23.10.2018 отримало переказ грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн.

Позивач зазначає, що вказані грошові кошти були частково використані на закупівлю обладнання відповідно до умов договору на підтвердження чого надано видаткові накладні. Однак, станом на день реєстрації податкової накладної у ЄРПН, грошова сума у розмірі: 30000,00 гривень не було у повному обсязі використана на закупівлю обладнання, так як пройшов не значний проміжок часу.

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податковою кодексу України позивачем складено податкову накладну №1 від 23.10.2018 на суму 300 000,00 грн , яку було подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією №9250472503 від 14.11.2018 ДФС України повідомила позивача про те, що вищезазначена податкова накладна була прийнята, але її реєстрація зупинена. За змістом квитанцій підставою для зупинення реєстрації податкової накладної є така обставина: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.10.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній 23.10.2018 позивач на адресу контролюючого органу електронними засобами направив пояснення з додатками.

Рішенням Комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №991200/38748429 від 16.11.2018 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 23.10.2018 з таких підстав: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)».

Не погоджуючись з рішенням суб`єкта владних повноважень позивач 16.11.2018 звернувся до ДФС України з відповідною скаргою, за наслідком розгляду якої 05.12.2018 Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення №48448/38748429/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення №991200/38748429 від 23.10.2018- без змін.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправною, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень з урахуванням вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлених у справі обставин, суд при вирішенні спору по суті враховує таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 та пп.2.1 п.2 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" (далі - Критерії №959).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв №959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

У той же час, відповідачами не надано інших документів, з яких можливо встановити обставини через які контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Слід також зазначити, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв №959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Критеріїв №959 податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6, пунктах 2.1 - 2.4 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, контролюючий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної / розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в Квитанції, через те, що «…ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку»…».

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

В той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної.

Пунктом 22 Порядку №117 встановлюється, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Згідно рішення №991200/38748429 від 16.11.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 23.10.2018, підставою для відмови контролюючим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)».

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача №991200/38748429 від 16.11.2018 містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Суд зазначає, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації податкової накладної, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості платника податків у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В той же час, варто також відмітити, що вказані рішення органів ДФС є, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальними актами.

При цьому, такий акт, виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 16.04.2019 (справа №826/10649/17), від 21.05.2019 (справа №0940/1240/18), від 14.05.2019 (справа №1940/1306/18).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №991200/38748429 від 16.11.2018 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Однак, станом на час розгляду справи по суті, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», такі повноваження здійснюються саме Державною податковою службою України, як правонаступником Державної фіскальної служби України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №3 від 18.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Стосовно вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження обґрунтованості заявленої вимоги та понесення позивачем витрат в сумі 10000,00 грн останнім надані такі документи:

1. Договір про надання правничої допомоги №30-01/19 від 30.01.2019, укладений між Адвокатським об`єднанням «Едвайс» (надалі - Договір №30-01/19).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №30-01/19 виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору №30-01/19 за надання послуг, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, Кінцевий фактичний розмір винагороди фіксується в актах передачі-приймання послуг, які оформлюються Сторонами за результатами кожного місяця надання послуг

2. Договір про надання правничої допомоги №25-05/20 від 25.05.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням «Едвайс» (надалі - Договір №25-05/20).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №25-05/20 виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору №25-05/20 за надання послуг, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, кінцевий фактичний розмір винагороди фіксується в актах передачі -приймання послуг, які оформлюються Сторонами за результатами кожного місяця надання послуг

3. Оригінал ордеру на надання правової допомоги, виданому на підставі договору про надання правової допомоги від 30.01.2019 № 405428 на представництво інтересів у всіх судах всіх інстанцій всіх юрисдикцій адвокатом Решетило С.В.

4. Копія ордеру на надання правничої (правової допомоги), виданому на підставі договору про надання правової допомоги від 18.09.2020 №1024678 на представництво інтересів у всіх судах всіх інстанцій всіх юрисдикцій адвокатом Стариком В.М.

5. Квитанція до прибуткового касового ордеру №15 від 15.02.2021 на суму 10000,00 грн;

6. Акт прийому-передачі послуг №15-02/2021 від 15.02.2021 відповідно до яких Адвокатом надані послуги:

- аналіз первинних документів аналіз та пошук судової практики Верховного суду, щодо предмету спору на суму 1 000,00 грн;

- формування, копіювання додатків до позовної заяви, направлення позову до суду на суму 1000,00 грн;

- підготовка письмових пояснень на суму 2000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив на суму 2000,00 грн;

- підготовка клопотань про прискорення розгляду справи на суму 500 грн;

- моніторинг розгляду судової справи на суму 500 грн.

Згідно вказаного Акта до наданих послуг включено підготовку відповіді на відзив на суму 2000,00 грн. Однак, зважаючи на змістовність і обсяг зазначеного документа суд приходить до висновку про не співмірність розміру заявлених вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу із фактично виконаною роботою.

Крім іншого в Акті було заявлено підготовку письмових пояснень на суму 2000,00 грн. Так, суд виключає дану вимогу, так як вказані пояснення не були подані, що підтверджується діловодством спеціалізованого суду та матеріалами справи.

Крім того у Акті включено: формування, копіювання додатків до позовної заяви, направлення позову до суду на суму 1000,00 грн; моніторинг розгляду судової справи на суму 500 грн. Вказані дії, визначаються представником позивача в якості послуг, витрати на які мають бути відшкодовані позивачу у складі витрат на правову допомогу. Однак, зважаючи на зміст і характер вчинених дій, такі дії не можуть бути визнані такими, що відносяться до юридичних і консультаційних послуг.

У відповідності до ч.1-3 ст.91 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням всіх обставин, дійшов висновку про значне перевищення розміру витрат на адвокатські послуги та про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатом.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 79, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 991200/38748429 від 16.12.2018.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 38748429, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144, літ.А; 01024, м. Київ, б-р. Шевченка, 2, оф. 38) № 1 від 23.10.2018, датою її фактичного подання.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 38748429, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144, літ.А; 01024, м. Київ, б-р. Шевченка, 2, оф. 38) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений підрозділ) (ідентифікаційний код юридичної особи - 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

5. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 38748429, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144, літ.А витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений підрозділ) (ідентифікаційний код юридичної особи - 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська