Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/30267/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/30267/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (КДКА м. Києва) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруКваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (КДКА міста Києва) провизнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (ідентифікаційний код - 40895265) (далі - КДКА м. Києва або відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (КДКА міста Києва або третя особа) (ідентифікаційний код - 21707287), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 381 від 12.11.2020, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає наступне: суб`єкт, який виніс оскаржуване рішення не наділений на те належними повноваженнями та не створений відповідно до закону, під час прийняття до розгляду скарги на позивача було допущено порушення порядку, а в діях позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку. Крім того, в оскаржуваному рішенні відсутні підстави та мотиви, які б свідчили про можливість порушення дисциплінарного провадження, були порушенні строки, що визначені спеціальним актом, а дискреційні повноваження позивача мають бути перевірені судом при їх реалізації відповідачем.

Позивач зазначає, що 25 червня 2020 року на його електронну адресу надійшло повідомлення з вимогою з`явитися для надання пояснень по суті порушених у заяві скаржника питань. Водночас, вказана заява на позивача оформлена без дотримання вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 з подальшими змінами (далі - Положення № 120). Відповідно до п. 26 Положення № 120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї.

Згідно з п. 15 Положення № 120 заява, яка оформлена без дотримання вимог п. 14 цього Положення повертається заявнику. В свою чергу, п. 14 Положення № 120 передбачено, що до заяви додається, в тому числі, копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяви. Відтак, позивач зазначає, що заява відносно нього мала бути повернута заявнику та не могла спричинити будь-яких наслідків для адвоката, оскільки до заяви не додано копію платіжної квитанції банківської установи.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну скаргу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Відповідно до п. 17 Положення № 120 визнаються анонімними і розгляду не підлягають заяви (скарги) без зазначення місця проживання (місцезнаходження) заявника (скаржника), не підписані автором, а також такі, з яких неможливо встановити авторство. Скарга на позивача подана фізичною особою, разом з тим скарга не містить даних про місце проживання скаржника, оскільки замість місця проживання зазначено « 01001, Київ-1, а/с-190». Місцем проживання фізичної особи відповідно до ст. Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. За приписами ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Отже скарга на позивача не підлягала розгляду і провадження відносно нього не могло бути порушено, оскільки в заяві не зазначено місця проживання скаржника, а за таких умов скарга вважається анонімною. Саме з таких підстав було винесено ухвалу Другої дисциплінарно палати Вищої ради правосуддя № 5715/0/18-18 від 12.06.2018.

Позивач зазначає, що він дізнався про дату засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва лише з оскаржуваного рішення, яке було ним отримано 30.11.2020, хоча він розраховував на завчасне повідомлення про дату засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва.

Із довідки за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_2 на вчинення дисциплінарного проступку позивачем видно, що відповідачем не було вчинено жодних дій задля встановлення в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, а було фактично процитовано скаргу без посилання на конкретні встановлені відомості щодо наявності ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, в порушення вимог законодавства, відповідачем не вчинено обов`язкових дій для встановлення відомостей та фактів зазначених у скарзі, не вчинено дій, спрямованих на перевірку наявності чи відсутності тих чи інших обставин, які можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. З аналізу статей 37, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що перевірка відомостей, викладених у заяві (скарзі) - це активна діяльність члена дисциплінарної палати з метою встановлення наявності або відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку. За аналогічних обставин було скасовано рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м. Києва рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/5574/18 від 29.05.2018.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу адміністративну справу № 640/30267/20 передано судді Пащенку К.С.

11 грудня 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання. Залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва (ідентифікаційний код 21707287) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача б/н від 02.12.2020 «Про забезпечення позову» у адміністративній справі № 640/30267/20.

12.01.2021 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідачем заявлено про необхідність відмовити в задоволені позову з наступних мотивів.

Щодо повноваження відповідача вирішувати питання про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Ради адвокатів України № 153 від 11.06.2016 було визнано, що з 12.10.2012 обрання голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відбулось у порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З метою відновлення органів адвокатського самоврядування у місті Києві рішенням РАУ № 155 від 11.06.2016 вирішено скликати конференцію адвокатів міста Києва з метою обрання голови та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, а також вирішення питань щодо персонального складу Ради адвокатів міста Києва.

Відтак рішеннями Ради адвокатів України № 153 від 11.06.2016 та № 155 від 11.06.2016 скликано та проведено Конференцію адвокатів міста Києва, якою 08.10.2016 було відкликано та обрано членів Ради адвокатів міста Києва, а також обрано членів та голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (із створенням нової юридичної особи). Правомірність скликання конференції адвокатів міста Києва підтверджено постановою Апеляційного суду м. Києва по справі № 758/14638/16-ц від 22.03.2018.

Таким чином, на думку відповідача, єдиною легітимною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у місті Києві в розумінні ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва (ідентифікаційний код 40895265).

Щодо форми та змісту поданої скарги. Як на одну з підстав подання адміністративного позову вказано на те, що скарга на позивача не підлягала розгляду відповідачем і провадження відносно нього не могло бути порушено, оскільки в заяві не зазначено місце проживання скаржника, а за таких умов скарга вважається анонімною. КДКА м. Києва вказує, що у заяві щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 зазначено повне прізвище, ім`я та по-батькові заявника (скаржника). Крім того, скаржник зазначив адресу та реквізити абонементної скриньки для подальшого листування щодо наслідків розгляду поданої ним скарги. Відповідно до п. 4 Порядку надання в користування абонементної скриньки, затвердженого наказом Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (далі також - ПАТ «Укрпошта») та розміщеного на офіційному веб сайті останнього, абонементна скринька - скринька із засобами для запобігання несанкціонованому доступу, що встановлюється у відділеннях поштового зв`язку і орендується адресатом на визначений термін для одержання на його ім`я поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань. Тож за поданою скаргою можливо ідентифікувати заявника і ним вказана адреса та реквізити абонементної скриньки, яка відкрита на ім`я ОСОБА_2 . Таким чином, скарга на дії адвоката ОСОБА_1. містила інформацію про повне найменування заявника (скаржника), а тому містить ідентифікуючі ознаки заявника, відповідає вимогам п. 2 ст. 14 вищенаведеного Порядку і не могла бути визнана анонімною.

Відносно позиції позивача про необхідність повернення скарги на адвоката, оскільки до неї не додано копію платіжної квитанції банківської установи, відповідачем зазначається наступне. Пунктом 1 рішення РАУ № 37 від 18.06.2020 встановлено та затверджено плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду, в тому числі, заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності. Водночас, відповідно до п. 3.1. рішення РАУ № 37 від 18.06.2020 від плати звільняються особи, які мають відповідні пільги щодо сплати судового збору та визначені Законом України «Про судовий збір», зокрема учасники бойових дій. Скаржник ОСОБА_2 є учасником бойових дій згідно з дублікатом посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 24.12.2019, таким чином він в розумінні п. 3.1. рішення РАУ № 37 від 18.06.2020 звільнений від оплати організаційно-технічного забезпечення.

Відповідач зазначає, що всі стадії дисциплінарного провадження відносно позивача відбулись в порядку та строки, які передбачені ст. 37-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження або навпаки, про порушення дисциплінарного провадження, за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Таким чином відповідач вважає, що правову оцінку його рішенню суд повинен надати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності для вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17.

За таких обставин, з огляду на викладене, наведено достатні та належні докази правомірності прийняття оскаржуваного рішення, що повинно мати наслідком відмову у позові.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

15 червня 2020 року до КДКА м. Києва надійшла заява (скарга) ОСОБА_2 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1209 від 05.11.1998, видане Київською міською КДКА) для проведення перевірки викладених у ній обставин на предмет наявності в діях адвоката ознак порушень Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (з подальшими змінами) (далі також - Правила адвокатської етики) та вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка була зареєстрована за вх. № 01/1470-3/555/20 від 15.06.2020.

Обґрунтування скарги зводиться до наступного. Позивач представляв інтереси скаржника у кримінальних провадженнях № 22016000000000041 та № 22016000000000125, разом з тим у 2018 році ОСОБА_1 написана заява на адресу Святошинського районного суду м. Києва про вихід зі справи в кримінальному провадженні № 22016000000000125 (судова справа № 759/8611/16-к), яка, за словами скаржника, не була затверджена судом. Водночас, у кримінальному провадженні № 22016000000000041 адвокат ОСОБА_1. продовжував бути захисником скаржника у справі № 757/8477/18-к.

05 червня 2020 року ОСОБА_1 на його особистій сторінці в соціальній мережі Facebook розміщено публікацію, в якій він висвітлив матеріали, що є адвокатською таємницею, а саме матеріали кримінального провадження № 22016000000000041, яке наразі розглядається Печерським районним судом м. Києва (справа № 757/8477/18-к). ОСОБА_1 опубліковано оперативні листи Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, які знаходяться в матеріалах цього кримінального провадження та надані адвокату особисто скаржником після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Крім цього, в тексті даної публікації ОСОБА_1 розголошує зміст спілкування, роз`яснень, документів, інформації тощо, одержаних або зібраних ним в рамках надання правової допомоги. В публікації адвокат погрожує розповсюдити ще більше матеріалів кримінального провадження, які складають адвокатську таємницю. Станом на 09.06.2020 публікація була поширена адвокатом ОСОБА_1 в понад 25 загальнодоступних спільнотах соціальної мережі Facebook з охопленням понад 100 учасників кожна.

Разом з тим адвокат вчинив дії, що призвели до розголошення адвокатської таємниці, які полягали в тому, що 06.06.2020 ОСОБА_1 надав доступ до фотографій матеріалів кримінального провадження № 22016000000000041 ОСОБА_3 , який є свідком обвинувачення в даному кримінальному провадженні. А саме надано висновок для надання дозволу на зміну імені та копію свідоцтва про народження скаржника взяті з матеріалів кримінального провадження, які були в результаті цього розміщені на Facebook сторінці громадської організації керівником якої є ОСОБА_3 .

05.06.2020 ОСОБА_1 розмістив публікацію аналогічного змісту на публічній сторінці Facebook « ІНФОРМАЦІЯ_1 », котра йому належить. 09.06.2020 ОСОБА_1 з двох його особистих сторінок в соціальній мережі Facebook поширив аналогічні публікації з інформацією цього ж змісту, яка є адвокатською таємницею. Про систематичний характер оприлюднення ОСОБА_1 інформації, що є адвокатською таємницею свідчить також його публікація від 06 серпня 2020 року. В коментарях до даної публікації адвокат поширює відео, в якому оприлюднені матеріали з кримінальних проваджень за підозрою щодо скаржника.

В скарзі звернена увага, що дозволу на розголошення інформації, отриманої у зв`язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги, змісту спілкування між скаржником та адвокатом, отриманих внаслідок цього відомостей, інформації тощо скаржник ОСОБА_1 не надавав.

Відтак, на думку скаржника, ОСОБА_1 порушено ст.ст. 10, 12, 12-1, 22, 25, 48, 57-60 Правил адвокатської етики, а також останній систематично вчиняв наступні дисциплінарні проступки:

- порушення присяги адвоката України (п. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

- порушення вищезазначених правил адвокатської етики (п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)

- розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення (п. 4 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З огляду це, скаржник просив позбавити адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

На підставі доручення № 340 від 22.06.2020 членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва проведено перевірку викладених у скарзі відомостей та складено відповідну довідку.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 347 від 20 серпня 2020 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , розгляд справи призначено на 17.09.2020. Цього ж дня протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва провадження у дисциплінарній справі зупинено, а 12.11.2020 дисциплінарне провадження поновлено. Позивач на засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва не з`явився, про причину неявки не повідомив, клопотань або заяв не надав.

12 листопада 2020 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва прийняла рішення № 381, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисціплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Вважаючи, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем незаконно та підлягає скасуванню, позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі також - Закон № 5076-VI), Правилами адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (із подальшими змінами), Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі також - Положення № 120) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами у редакціях, що були чинними на момент спірних правовідносин.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Стаття 34 Закону № 5076-VI встановлює, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 10, 11 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Позивач вказує, що суб`єкт, який виніс оскаржуване рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тобто КДКА м. Києва (ідентифікаційний код) не наділений на те належними повноваженнями і власне не створений відповідно до закону, оскільки починаючи з 2016 року за ініціативою НААУ та РАУ вчинено дії, які призвели до того, що поруч із легітимно створеною на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва було створено ще один суб`єкт під назвою «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва», чим умисно створено правову невизначеність в тому числі і щодо можливості одночасного існування органів, які можуть здійснювати влив на адвокатську діяльність.

У зв`язку з цим суд зазначає про те, що відповідно до абз. 3 ч. 7 Перехідних положень Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, сформовані відповідно до цього Закону, є правонаступниками Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, сформованих до набрання чинності цим Законом. Зміна відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

23.04.2016 року рішенням Ради адвокатів України № 101 утворено Спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування. Розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 23.04.2016 року № 41 затверджено її персональний склад.

У відповідності до п. 6 рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 року № 153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва», було визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе організація (КМ КДКА на солі з ОСОБА_7), створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складання кваліфікаційних іспитів.

Факт відновлення адвокатського самоврядування у м. Києві засвідчений рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2016 року № 267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремими особами».

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 року у справі № 22-ц/796/1372/18, яка є чинною та набрала законної сили з дня її прийняття, відмовлено у задоволенні позову щодо визнання нечинними та скасування, зокрема, рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 року № 155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту Конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 826/16500/17, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287), що не пов`язані зі змінами в установчих документах «зміна керівника юридичної особи» (реєстраційний запис № 10741070007027392 від 18.10.2017), проведену приватним нотаріусом Миргородською Наталією Григорівною; визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) «зміна повного найменування» (реєстраційний запис № 10741050010027392 від 18.10.2017), проведену приватним нотаріусом Миргородською Наталією Григорівною; визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) «інші зміни» (реєстраційний запис № 10741050008027392 від 18.10.2017), проведену приватним нотаріусом Миргородською Наталією Григорівною.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що посилання позивача щодо нелегітимності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема Рішенням РАУ від 11.06.2016 № 153 та постановою Апеляційного суду міста Києва 22.03.2018 у справі № 761/582/2017-ц, якою визнано правомірність скликання конференції адвокатів міста Києва 08.10.2016.

Відтак, суд зазначає, що оскаржувані рішення прийняті суб`єктом, який наділений відповідними повноваженнями щодо відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката, а тому доводи позивача відносно нелегітимності відповідача, судом відхиляються.

Частиною 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Згідно ст. 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентовано ключові засади перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Так, відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як вже зазначалося вище, саме до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, процедура дисциплінарного провадження детально регламентована статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 є підзаконним нормативно-правовим актом, який деталізує положення закону та визначає процедуру проведення дисциплінарного провадження відносно адвокатів.

Відтак, з урахуванням правової позиції позивача, суду необхідно перевірити дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, скарга на позивача надійшла до КДКА м. Києва 15 червня 2020 року.

Скарга щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна відповідати як вимогам Закону № 5076-VI, так і приписам Положення № 120.

Згідно з п. 15 Положення № 120 заява, яка оформлена без дотримання вимог п. 14 цього Положення повертається заявнику. В свою чергу, п. 14 Положення № 120 передбачено, що до заяви додається, в тому числі, копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяви.

Відтак, позивач наполягає, що заява відносно нього мала бути повернута заявнику, оскільки до заяви не додано копію платіжної квитанції банківської установи.

Водночас, відповідно до п. 3.1. рішення РАУ № 37 від 18.06.2020 від плати звільняються особи, які мають відповідні пільги щодо сплати судового збору та визначені Законом України «Про судовий збір», зокрема учасники бойових дій. Скаржник є учасником бойових дій згідно з дублікатом посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 24.12.2019, таким чином він в розумінні п. 3.1. рішення РАУ № 37 від 18.06.2020 звільнений від оплати організаційно-технічного забезпечення.

Крім того, відповідно до п. 17 Положення № 120 визнаються анонімними і розгляду не підлягають заяви (скарги) без зазначення місця проживання (місцезнаходження) заявника (скаржника), не підписані автором, а також такі, з яких неможливо встановити авторство.

Позивач наголошує, що скарга на нього не містить даних про місце проживання скаржника, оскільки замість місця проживання зазначено « 01001, Київ-1, а/с-190», тож оскільки в заяві не зазначено місця проживання скаржника, за таких умов скарга вважається анонімною

Водночас суд погоджується з доводами відповідача в цій частині про те, що у скарзі зазначено повне прізвище, ім`я та по-батькові заявника (скаржника). Крім того, скаржник зазначив адресу та реквізити абонементної скриньки для подальшого листування щодо наслідків розгляду поданої ним скарги. Тож за поданою скаргою можливо ідентифікувати заявника і ним вказана адреса та реквізити абонементної скриньки.

Відповідно до п. 30 Положення № 120, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Дорученням Голови Дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 340 від 22 червня 2020 року проведення перевірки відомостей щодо дисциплінарного проступку адвоката доручено члену Дисциплінарної палати КДКА м. Києва Розметову Р.Н . Даним дорученням зобов`язано довідку та всі матеріали перевірки надати в дисциплінарну палату КДКА м. Києва до 29.07.2020.

Листом вих. № 01/340 від 25.06.2020 скаргу з додатками надіслано позивачу та отримано ним 27.06.2020, що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи копією відстеження (трекінгу) поштового відправлення № 0407034131816. Запропоновано до 16.07.2020 надати пояснення по суті скарги з підтверджуючими документами. Отже підтверджено, що позивач отримав матеріали скарги, проте письмових пояснень не надав.

Рішенням КДКА м. Києва від 20.08.2020 № 347 порушено дисциплінарну справу, її розгляд призначено на 17.09.2020. Супровідним листом вих. № 02/1635-3/555/20 від 28.08.2020 копію вказаного рішення направлено позивачу, яке відповідно до відстеження (трекінгу) поштових відправлень № 0407034130577 ним отримано 01.09.2020.

Згідно з витягу протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 53 від 17 вересня 2020 року позивач та скаржник на засідання дисциплінарної палати не з`явилися, а розгляд дисциплінарної справи відкладено на 15.10.2020, дисциплінарне провадження зупинено. Про вказане позивача було повідомлено листом вих. № 02/1693-3/555/20 від 28.09.2020 та отримано ним 01.10.2020 (відстеження (трекінг) поштових відправлень № 0407035479395.

Листом КДКА м. Києва вих. № 02\1776\20 від 29.10.2020 позивача запрошено на засідання дисциплінарної палати, який відповідно до копії трекінгу поштових відправлень № 0407035612800 отримано позивачем 02 листопада 2020 року.

Відтак, доводи позивача в частині, що він дізнався про дату засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва лише з оскаржуваного рішення, яке було ним отримано 30 листопада 2020 року спростовуються матеріалами адміністративної справи. Так, відповідачем надсилалися на адресу позивача супровідні листи з інформацією про дисциплінарне провадження відносно нього, в тому числі щодо дати засідання на 12.11.2020 а позивачем всі листи було отримано особисто, про що свідчить інформація про відстеження поштових відправлень.

З копії протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 55 від 12.11.2020 випливає, що цього дня дисциплінарне провадження поновлено, а відповідачем прийнято оскаржуване рішення, з якого вбачається наступне.

Відповідачем встановлено, що 29 лютого 2016 року укладений Договір про надання адвокатських послуг між ОСОБА_2 (Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Міжрегіональна колегія адвокатів» в особі Голови адвоката ОСОБА_1 (Виконавець) (далі -Договір).

Згідно з п. 1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати адвокатські послуги по представництву інтересів Замовника ОСОБА_2 в Службі безпеці України, Генеральній прокуратурі України, Міністерстві внутрішніх справ.

Відповідно до п. 5.3. Договору Виконавець гарантує повну конфіденційність отриманої від Замовника інформації.

29.02.2016 Адвокатським об`єднанням «Міжрегіональна колегія адвокатів» на підставі вищенаведеного Договору видано ордер серії КВ № 042618 на надання правової допомоги ОСОБА_2 у ГПУ, СБУ, судах всіх інстанцій адвокатом ОСОБА_1, а 14 вересня 2016 року видано ордер серії КВ № 042874 на надання правової допомоги ОСОБА_2 у Святошинському районному суді м. Києва адвокатом ОСОБА_1.

Відповідач встановив, що Печерському районному суді м. Києва розглядається кримінальне провадження у справі № 757/8477/18-к, а захисником скаржника значиться, в тому числі позивач, адвокат ОСОБА_1. (додаток № 2 до Дисциплінарної скарги).

В оскаржуваному рішенні відповідачем встановлені також наступні обставини. Наявний скріншот тексту поста під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з написом « ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та 74 іншими особами» та датою 05 червня о 11:17. Нижче тексту розміщена фотокопія посвідчення НОМЕР_2 з фотографією скаржника, капітана міліції ОСОБА_2 . Розміщено фотокопію листа від 05.05.2016 першого заступника начальника департаменту адресоване начальнику ГСУ СБ України інформацією, зокрема, про причетність ОСОБА_2 до агентурної мережі сформованої для проведення на території держави акцій розвідувально-диверсійного характеру. В кінці посту зазначається 47 коментарів, 38 поширень (додаток № 3 до Дисциплінарної скарги).

У додатку № 4 до Дисциплінарної скарги міститься фотокопія скріншоту Facebook сторінки, де є напис з текстом «ІНФОРМАЦІЯ_3» з фото особи позначеної «ОСОБА_1». У додатку № 5 наявний скріншот з сайту sovector.org.ua і на чорному фоні напис «ІНФОРМАЦІЯ_4», де міститься посвідчення НОМЕР_2 з фотографією капітана міліції ОСОБА_2 . Дата відкриття 09 червня 2020 року. Нижче пост позивача «ІНФОРМАЦІЯ_2» з описаною вище фотокопією листа СБ України від 05.05.2016.

У додатках до Дисциплінарної скарги номери 6-8, 10, 13 містяться аналогічні пости позивача з інформацією та фотокопією посвідчення скаржника на сторінках соціальної мережі Facebook та веб сайтах muz-ua.info, blogs.korrepsondent.net. Крім того, у додатку № 8 на скріншоті Facebook сторінки «ІНФОРМАЦІЯ_5» міститься фотокопія дозволу на зміну імені скаржника та пост з інформацією щодо нього.

У додатку № 18 міститься CD диск з чотирьома відеозаписами огляду сторінок соціальної мережі Facebook з монітора екрану комп`ютера та екрану смартфона, а в додатку № 17 витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на ОСОБА_1 .

При цьому, за вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики та виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 21 цього закону адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта і без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних (ч. 3 ст. 21 Закону № 5076-VI).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.

Згідно з ст. 10 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб`єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов`язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.

Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

Адвокатською таємницею є:

- факт звернення особи за правовою допомогою;

- будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням), у зв`язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою;

- зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв`язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги;

- зміст порад, консультацій, роз`яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності.

Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. При цьому з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці.

Адвокат зобов`язаний поінформувати та роз`яснити дотримання принципу конфіденційності його помічникам, стажистам та іншим особам, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням).

Адвокат має створити належні умови зберігання документів та інформації, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять адвокатську таємницю.

Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї за наявності дозволу клієнта або особи, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, на розкриття адвокатської таємниці. У такому разі адвокат може, але не зобов`язаний розкривати адвокатську таємницю.

У разі пред`явлення клієнтом або особою, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, будь-яких вимог до адвоката у зв`язку з адвокатською діяльністю, адвокат звільняється від обов`язку збереження адвокатської таємниці (конфіденційної інформації) в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів.

Положення статті 55 Правил адвокатської етики імперативно встановлюють, що адвокат не може використовувати в своїй громадській, науковій або публіцистичній діяльності інформацію, конфіденційність якої охороняється Правилами, без згоди на це осіб, зацікавлених у нерозголошенні такої інформації.

Розглянувши скаргу громадянина ОСОБА_2 , на підставі наведених вище обставин та застування вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики в частині порушення адвокатської таємниці дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла до висновку про чинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме грубого одноразового порушення Правил адвокатської етики (статей 10 та 55 Правил адвокатської етики, положення яких наведені вище).

При цьому, варто вказати, що не відповідач не погодився з вимогою скаржника щодо накладання на позивача такого дисциплінарного стягнення як припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Проте, за результатами аналізу неправомірних дій адвоката по відношенню до скаржника та врахувавши дані про нього, зокрема факт не притягнення його до дисциплінарної відповідальності раніше, дисциплінарна палата КДКА м. Києва одноголосно вирішила за необхідне застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Таким чином, використовуючи свої дискреційні повноваження, відповідачем обрано конкретний вид дисциплінарної відповідальності позивача, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Предметом доказування у справі є правомірність винесення відповідачем рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_7 на його дії.

Суд повторно звертає увагу на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який зазначає, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 2 Закону № 5076-VI)

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню КДКА м. Києва суд повинен надати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18 та у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 № 821/1030/17, на яку посилався відповідач у відзиві на адміністративний позов. В подальшому Верховний Суд не відходив від сформованої правової позиції щодо дискреційних повноважень органів адвокатського самоврядування та обсягу перевірки їх дій адміністративним судом.

Суд зауважує, що оскаржуване рішення КДКА м. Києва від 12.11.2020 містить як оцінку обставин, викладених у скарзі та процедурних вимог до неї, так і повний виклад фактичних матеріалів, які були предметом перевірки та на підставі чого було прийняте рішення із застосуванням відповідних норм законодавства про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийняття рішення КДКА м. Києва № 381 від 12.11.2020.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є вмотивованим, прийнятим у спосіб та в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття, з огляду на що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення КДКА м. Києва № 381 від 12.11.2020 задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд керується положеннями статті 139 КАС України та виходить з того, що за обставин звільнення позивача від сплати судового збору, судові витрати в цій частині розподілу не підлягають. Натомість відповідачем не надано доказів понесення будь-яких інших судових витрат у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К.С. Пащенко