Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/22304/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/22304/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріхаб-Южний»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріхаб-Южний» (далі - позивач, ТОВ «Агріхаб-Южний») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №0679811206.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що позивачем було вчинено всі заходи для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної, в межах встановленого законодавством строку подано таку накладну, що свідчить про відсутність вини позивача стосовно пропуску строку реєстрації та протиправності застосування штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечує мотивуючи свою позицію тим, що під час перевірки ТОВ «Агріхаб-Южний» встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийняте в межах вимог чинного законодавства.

Представником позивача подана відповідь на відзив відповідача у якій заперечуються доводи відповідачів та повторно наголошено на порушеннях контролюючого органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», а також враховуючи те, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.

ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Агріхаб-Южний" за жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт №15738/26-15-12-06-16/40767828 від 18.09.2018.

Згідно з висновками акта перевірки, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних за період січень - вересень 2017 року в єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 147608,47 грн, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0679811206 від 04.10.2018, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 36314,97 грн застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 12075,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, яка своїм рішенням №39253/6/99-9-11-06-01-25 залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Стверджуючи про протиправність висновків контролюючого органу та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із цим позовом.

Аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, з урахуванням наданих ними доказів, суд бере до уваги таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

При цьому, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою встановлено, що згідно ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" позивачем зареєстрована податкова накладна №142 від 24.10.2017 з порушенням граничного строку встановленого законом, а саме порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 37 днів.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р.№1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/ або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція); квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема,10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавством встановлено чіткі терміни реєстрації податкових накладних, що надаються продавцем товару покупцю, в Єдиному реєстрі податкових накладних та за порушення яких податковим законодавством передбачено нарахування штрафних санкцій.

Водночас, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб`єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов`язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Як встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, складена позивачем податкова накладна № 142 від 24.10.2017 була направлена на реєстрацію до Державної фіскальної служби 13.11.2017 о 21:24 год, що підтверджується скріншотом електронної програми «M.E.Doc».

Однак, квитанції про таке прийняття або неприйняття вищевказаної податкової накладної саме протягом операційного дня 13.11.2017 матеріали справи не містять.

Оскільки ТОВ "Агріхаб-Южний" не було отримано такої квитанції податкову накладну від 13.11.2017 позивачем було повторно направлено на реєстрацію 22.12.2017.

Так, в акті перевірки №15738/26-15-12-06-16/40767828 від 18.09.2018 зазначається, що податкова накладна була зареєстрована контролюючим органом 22.12.2017.

Знову ж таки, жодного доказу на підтвердження такої реєстрації матеріали справи не містять.

При цьому, матеріали справи підтверджують викладену у позові обставину, яка вказує на повторне направлення податкової накладної № 142 від 24.10.2017 (квитанція про реєстрацію №9275643474 від 04.01.2018).

Як вже наголошувалось, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не представлено доказів про надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної №142 саме протягом операційного дня 24.10.2017 (з 0 до 23 год), а тому відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, така податкова накладна вважається зареєстрованою ЄРПН.

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права викладені і в рішенні Верховного суду у зразковій справі № К/9901/1850/17 ( адміністративне провадження №819/1189/17).

За встановлених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати реєстрації податкових накладних.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріхаб-Южний» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0679811206 від 04.10.2018.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріхаб-Южний» (код ЄДРПОУ 407678226597, адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 72-А, оф. 22) витрати по сплаті судового збору у розмірі 528,61 (п`ятсот двадцять шість гривен 61 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 01011, м. Київ, Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська