Рішення

від 12.06.2023 по справі 160/6933/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Справа № 160/6933/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати незаконною відмову командира Військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту від 16.01.2023 року про звільнення командира 1 стрілецької роти лейтенанта ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України, абз.7 пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт від 16.01.2023 року про звільнення командира 1 стрілецької роти лейтенанта ОСОБА_1 , з лав Збройних Сил України, абз.7 пп.г«» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 звільнити командира 1 стрілецької роти лейтенанта ОСОБА_1 , з лав Збройних Сил України, на підставі положень абз.7 пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач зауважує, що він тричі звертався до командира військової частини із рапортами про звільнення його з військової служби на підставі абз.7 пп.Г п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на обліку психічних хворих КНП «Синельниківський ЦМЛ» СМР» із діагнозом DS F01.0 та потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Позивач наголошує, що за місцем мешкання ОСОБА_2 зареєстровані позивач та його син 2018 року народження. Позивач зауважує, що крім нього відсутні особи, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , а отже позивач підлягає звільненню з військової служби. У зв`язку позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Військова частина НОМЕР_1 надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач двічі звертався до командира військової частини із рапортами про звільнення його з військової служби на підставі абз.7 пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач наголошує, що ним розглянуто вказані рапорти та надано позивачу вичерпну відповідь стосовно передчасності звернення його з військової служби у зв`язку з необхідністю встановлення відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд за ОСОБА_2 . На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

08.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив звільнити з військової служби на підставі абз.7 пп.г«» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку з необхідністю постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

26.12.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся із рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив звільнити з військової служби на підставі абз.7 пп.г«» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку з необхідністю постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

02.01.2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 26.12.2022 року та прийнято висновок, в якому зазначено, що задоволення рапорту ОСОБА_1 є передчасним, а також зазначено, що документи ОСОБА_1 підтверджують факт того, що ОСОБА_2 потребує постійного догляду, проте через ненадання витягу з реєстру про склад сім`ї ОСОБА_2 для перевірки наявності у неї дітей та встановлення відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

08.01.2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся із рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив звільнити з військової служби на підставі абз.7 пп.г«» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку з необхідністю постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, яка можуть здійснювати такий догляд. Також у даному рапорті позивач наголошував, що крім нього відсутні інші особи, яка можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , та які фактично проживають разом з ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №999 від 09.12.2022 року.

17.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командира Військової частини НОМЕР_2 , Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив звільнити з військової служби на підставі абз.7 пп.г«» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку з необхідністю постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, яка можуть здійснювати такий догляд. Також у даному рапорті позивач наголошував, що крім нього відсутні інші особи, яка можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , та які фактично проживають разом з ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №999 від 09.12.2022 року.

Не погоджуючись із незвільненням позивача з військової служби, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, під час воєнного стану, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

- у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

- у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;

- у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;

- у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

- у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

- у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

- у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;

- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

- перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Згідно п.213, 214 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року, військовослужбовці строкової військової служби можуть бути звільнені зі строкової військової служби достроково відповідно допунктів "б","в","г"частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов`язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім`ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

Як встановлено судом, позивач звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 і з рапортами, в яких просив звільнити з військової служби на підставі абз.7 пп.г«» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку з необхідністю постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, а саме: ОСОБА_2 , у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

З правового висновку Військової частини НОМЕР_1 прийнятого за результатом розгляду рапорту позивача від 26.12.2022 року вбачається, що надані позивачем документи дійсно підтверджують факт того, що баба позивача - ОСОБА_2 потребує постійного догляду, проте позивачем не було подано витяг з реєстру про склад сім`ї ОСОБА_2 для підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 .

Позивач наголошує про відсутність в Україні реєстру про склад сім`ї та наголошує, що єдиним документом, який підтверджує склад сім`ї позивача є акт про склад сім`ї та витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні.

Як встановлено судом позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

24.12.2019 року виконавчим комітетом Синельниківської міської ради прийнято рішення №380, яким, зокрема, внесено зміни до регламенту роботи виконавчого комітету Синельниківської міської ради, а саме: положення про видачу довідок викласти в редакції, що додається.

Згідно п.1, 2, 3, 4 Положення про видачу довідок, затвердженого рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради №380 від 24.12.2019 року, положення про видачу довідок (далі - Положення) розроблене на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламентує видачу довідок громадянам.

Виконавчий комітет Синельниківської міської ради видає довідки про склад сім`ї, реєстрацію місця проживання, довідки для захисту майнових прав дітей, довідки для оформлення документів про спадок, про зареєстрованих в житловому будинку (квартирі) тощо відповідно до додатку 1 до Положення.

Вказані види довідок видаються за пред`явлення оригіналів паспортів громадян, домових книг, свідоцтв про народження, свідоцтв про смерть.

Довідка про фактичне місце проживання громадянина видається на підставі довідки голови квартального комітету або за письмовими показаннями двох свідків.

Довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб для оформлення субсидій, державних допомог видаються виконавчим комітетом міської ради відповідно до додатку 2 до Положення.

Вищевказані форми довідок підписуються керуючою справами виконавчого комітету міської ради та засвідчуються печаткою.

Як встановлено судом, позивачем означеної довідки до матеріалів справи не долучено, а також не подавалось разом із рапортами до військової частини

В свою чергу, позивач стверджує, що документами, які підтверджують склад сім`ї ОСОБА_2 є витяг з Реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №999 від 09.12.2022 року та акт про фактичне проживання від 18.01.2023 року.

Суд зазначає, що означені документи підтверджують лише факт проживання осіб за адресою АДРЕСА_1 , в свою чергу, означені документи не містять інформації про склад сім`ї ОСОБА_2 .

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не було подано до військової частини документу на підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 .

Крім того, за наданими до позову документами в колі родинних зав`язків зазначено таких осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Статус та місцезнаходження (проживання) вказаних осіб на дату звернення з рапортами та даним позовом позивачем не зазначається.

Щодо викладених позивачем в уточненій позовній заяві пояснень про склад його сім`ї, суд зазначає, що вказані пояснення не можуть вважатися належним документом на підтвердження складу сім`ї позивача, а також суд звертає увагу, що повноваження щодо надання оцінки сімейного стану військовослужбовця при звільненні на підставі пунктів "б","в","г"частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" належать відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім`ї військовослужбовця.

Крім цього, суд зазначає, що в уточненій позовній заяві просить визнати протиправною відмову командира Військової частини НОМЕР_1 щодо не задоволення рапорту позивача від 16.01.2023 року та зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт позивача від 16.01.2023 року та звільнити позивача зі служби.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять копії рапорту позивача від 16.01.2023 року, в свою чергу, в матеріалах справи наявна копія рапорту позивача від 17.01.2023 року, адресованого Військовій частині НОМЕР_2 , Дніпропетровському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки та Синельниківському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.

Також суд зазначає, що по тексту позовної заяви позивач також не погоджується з діями Військової частини НОМЕР_2 , яка не виступає відповідачем у даній справі.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Як передбачено ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 139,242-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова