Рішення

від 06.07.2023 по справі 240/10000/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/10000/21

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області, Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах державиіз позовом до Старосілецька сільська рада Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України в частині подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Старосільці, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: церкви Різдва Богородиці, дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96, та села Слобідка, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: Миколаївської церкви, дата спорудження - кінець XIX століття, 1895 рік, охоронний номер 98, які розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 № 151 «Про взяття на облік і охорону пам`яток архітектури місцевого значення», взяті на облік і охорону, як пам`ятки архітектури місцевого значення, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язати Старосілецьку сільську раду Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації про занесення об"єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Старосільці, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: церкви Різдва Богородиці, дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96, та села Слобідка, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: Миколаївської церкви, дата спорудження - кінець XIX століття, 1895 рік, охоронний номер 98, які розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 № 151 «Про взяття на облік і охорону пам`яток архітектури місцевого значення», взяті на облік і охорону, як пам`ятки архітектури місцевого значення, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на території села Старосільці Коростишівського району Житомирської області знаходиться церква Різдва Богородиці, дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік та на території села Слобідка Коростишівського району Житомирської області знаходиться Миколаївська церква, дата спорудження - кінець ХІХ століття, 1895 рік, які розпорядженням голови Житомирської обласної адміністрації від 04.03.1996 № 151 " Про взяття на облік і охорону пам"яток архітектури місцевого значення", взяті на облік та охорону, як пам"ятки архітектури місцевого значення, однак вказані об"єкти культурної спадщини не включено до Державного реєстру нерухомих пам"яток України, а Старосілецька сільська рада, як уповноважений орган з метою вирішення питання щодо включення церкви Різдва Богородиці та Миколаївської церкви у вказаний реєстр до Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації не зверталася. Допущена бездіяльність відповідача негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання вказаних об`єктів культурної спадщини та може привести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків для життя та здоров`я людей.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

22.06.2021 від представника Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки вважає, що Виконавчий орган сільської ради відповідно до компетенції не наділений повноваженнями щодо подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього, тобто, на нього не розповсюджується дія ч. 2 ст. 6 Закону «Про охорону культурної спадщини». Прокурором не вказано, яким чином порушено державні інтереси у результаті не подання виконавчим органом сільської ради пропозицій центральному органу виконавчої влади,ь VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96, та села Слобідка, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: Миколаївської церкви, дата спорудження - кінець XIX століття, 1895 рік, охоронний номер 98, які розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації

21.07.2021 до канцелярії суду подана письмова відповідь на відзив, в якому керівник Коростишівської місцевої прокуратури вказує, що у вказаній справі, що розглядається прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини шляхом подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування. Старосілецька сільська рада Коростишівського району в особі її виконавчого комітету не виконала, покладені на неї повноваження щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, чим порушила інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини. Підставою для захисту інтересів держави у суді є відсутність органу, до компетенції якого належить здійснення нагляду (контролю) за діяльністю органу місцевого самоврядування (тобто, має право на звернення з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування). Позивач вважає, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року, яка постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року залишена без змін, адміністративний позов керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент культури, молоді та спорту Житомирської обласної держаної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2023 касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року продовжено розгляд справи за позовом керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент культури, молоді та спорту Житомирської обласної держаної адміністрації та призначено судове засідання на 20.04.2023 об 12 год. 00 хв. із повідомленням учасників справи.

20.04.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку із надходженням від представника відповідача клопотання про розгляд справи без його участі. Наступне судове засідання призначено на 16.05.2023 об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 20.04.2023 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент культури, молоді та спорту Житомирської обласної держаної адміністрації у справі №240/10000/21 на її правонаступника Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації (вул. Мала Бердичівська, 25, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 44668226).

Протокольною ухвалою суду 16.05.2023 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 13.06.2023 об 11 год. 30 хв.

13.06.2023 судове засідання не слухалось у зв`язку із надходженням клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 21.06.2023 об 11 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 21.06.2023 суд, без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС Українивстановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 № 151 "Про взяття на облік і охорону пам`яток архітектури місцевого значення", церква Різдва Богородиці (дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96) та Миколаївська церква (дата спорудження - ХІХ століття, 1895 рік, охоронний номер 98) взяті на облік і охорону, як пам`ятки архітектури місцевого значення (а.с. 19-32).

На запит Коростишівської окружної прокуратури №53-93-161 вих-21 від 14.04.2021 щодо дотримання органами місцевого самоврядування вимог законодавства України з питань охорони культурної спадщини, Старосілецькою сільською радою листом від 15.04.2021 №444 надано копії необхідних документів об`єктів культурної спадщини, а саме: церква Різдва Богородиці (кінець VIII століття, с. Старосільці) та Миколаївська церква (кінець ХІХ століття, с. Слобідка) (а.с. 33-51).

На запит Коростишівської окружної прокуратури №53-93-164 вих-21 від 14.04.2021, Департамент культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації повідомив, що виконавчий комітет Старосілецької сільської ради не звертався до них із пропозицією про занесення церкви Різдва Богородиці та Миколаївської церкви до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Також вказано, що облікова документація вказаної пам`ятки архітектури до Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації виконавчим комітетом Старосілецької сільської ради не направлялася (а.с. 52-55).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 121 Конституції України визначено, що на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.

Частиною другою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 14 Закону №1805-III встановлено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. (ч.2 ст.14 Закону №1805-ІІІ)

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно частини 1 статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно статті 54 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Підпунктом 10 пункту «б» частини першої статті 32 Закону №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Отже, до компетенції виконавчого органу сільської, селищної, міської ради належить обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 по справі №260/437/21.

Також слід зазначити, що порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626) (далі - Порядок).

Зокрема, п. 1 вказаного Порядку передбачено, що об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення).

На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2 Порядку).

Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з п.3 Порядку облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060.

Зокрема, облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пункт 1.3. Порядку).

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).

Облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).

Отже, занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить відповідач та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на розміщені на території району об`єкти культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території району та подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Таким об`єктом на адміністративній території Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, є церква Різдва Богородиці (дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96) та Миколаївська церква (дата спорудження - ХІХ століття, 1895 рік, охоронний номер 98) взяті на облік і охорону, як пам`ятки архітектури місцевого значення.

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об`єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Судом встановлено, що Старосілецька сільська рада не подала пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов`язків.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку щодо подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації про занесення церкви Різдва Богородиці та Миколаївської церкви до Державного реєстру нерухомих пам`яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку необхідно визнати протиправною.

Також суд зазначає, що об`єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та територіальної сільської ради зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону №1805-III покладено обов`язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати виконавчий комітет Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації про занесення об"єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме: церкви Різдва Богородиці (дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96) та Миколаївська церква (дата спорудження - ХІХ століття, 1895 рік, хоронний номер 98) взяті на облік і охорону, як пам`ятки архітектури місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 72, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави (вул. Шевченка, 5, м. Коростишів, Житомирська область, 12501, РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950)до Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області (вул. Шевченка, 20-А, с. Старосільці, Житомирський район, Житомирська область, 12515, РНОКПП/ЄДРПОУ: 04348705), третьої особи: Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації (вул. Мала Бердичівська, 25, м. Житомир, 10014, код РНОКПП/ЄДРПОУ: 44668226), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України в частині подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Старосільці, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: церкви Різдва Богородиці, дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96, та села Слобідка, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: Миколаївської церкви, дата спорудження - кінець XIX століття, 1895 рік, охоронний номер 98, які розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 № 151 «Про взяття на облік і охорону пам`яток архітектури місцевого значення», взяті на облік і охорону, як пам`ятки архітектури місцевого значення, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Старосілецьку сільську раду Коростишівського району Житомирської області в особі виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації про занесення об"єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Старосільці, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: церкви Різдва Богородиці, дата спорудження - кінець VIII століття, 1773 рік, охоронний номер 96, та села Слобідка, Коростишівського району, Житомирської області, а саме: Миколаївської церкви, дата спорудження - кінець XIX століття, 1895 рік, охоронний номер 98, які розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 № 151 «Про взяття на облік і охорону пам`яток архітектури місцевого значення», взяті на облік і охорону, як пам`ятки архітектури місцевого значення, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

06 липня 2023 р.