Рішення

від 06.07.2023 по справі 320/4798/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року м. Київ№ 320/4798/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області в особі Васильківського районного відділу ГУДСНС України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня», про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області в особі Васильківського районного відділу ГУДСНС України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня», про визнання протиправним та скасування припису від 17.03.2020 № 43 в частині, а саме, пункт 26.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний пункт припису порушує права позивача, як орендаря нежилого приміщення, є протиправним та підлягає скасуванню, з урахуванням відсутності порушень Правил пожежної безпеки та порушення процедури проведення перевірки щодо її проведення без присутності орендаря.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 даний позов було залишено без руху, у зв"язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня».

16.07.2020 до суду від Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшли пояснення, за змістом яких, перешкоджання евакуації людей з будівлі під час пожежі та/або надзвичайної ситуації, створює ризик загрози життю та здоров`ю людей які перебувають у будівлі, тож, п. 26 Припису від 17.03.2020 № 43, а саме, про звільнення захаращення евакуаційного виходу на першому поверсі Васильківської центральної районної лікарні, Головне управління ДСНС у Київській області вбачає за необхідне демонтувати аптечний кіоск тим самим звільнити евакуаційний вихід. Також, виконано вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних доказів по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення власника майна КНП «Васильківська центральна районна лікарня», яке перебуває в комунальній власності територіальної громади Васильківського району Київської облает, в особі Васильківської районної ради Київської області № 768-42-УІ від 03.09.2015 року - позивачу було передано в оренду нерухоме майно - частина нежилого пріиміщення першого поверху дорослої поліклініки Васильківської ЦРЛ, площею 18,0 м, шо знаходиться в місті Василькові Київської області, вулиця Декабристів 87.

На підставі вказаного рішення Васильківської районної ради Київської області, між ФОП ОСОБА_1 та Васильківською районною центральною лікарнею, яка була балансоутримувачем вказаного комунального майна, було укладено договір оренди вищевказаного майна - № 95 від 01.11.2015 на оренду частини холу дорослої поліклініки, площею 18,0 ,м за адресом - місто Васильків, вулиця Декабристів, 87.

Позивач є орендарем частини нежитлового приміщення та здійснює на цій частині підприємницьку діяльність (аптечний кіоск).

Позивач вказує на те, що 24.04.2020 третя особа повідомила позивача про те, що відповідачем було проведено перевірку додержання вимог стану протипожежної та техногенної безпеки будівлі, яка перебуває на балансі третьої особи (лікарні) та в якій орендує частину приміщення позивач.

Згідно даного повідомлення від третьої особи, після проведення перевірки відповідачем, третій особі відповідач склав припис про усунення порушень в сфері протипожежної та техногенної безпеки.

Зокрема, позивач наголошує на тому, що пункт 26 даного припису стосується прав та обов`язків позивача, як орендаря частини нежилого приміщення першого поверху дорослої поліклініки Васильківської ЦРЛ, площею 18,0 м, що знаходиться в місті Василькові Київської області, вулиця Декабристів, 87.

Згідно пункту 26 вказаного припису, третій особі приписано звільнити від захаращення евакуаційний вихід на першому поверху поліклініки, а саме, демонтувати аптечний кіоск.

Позивач наголошує на тому, що під час перевірки, без будь-якого повідомлення позивача, як орендаря, пунктом 26 припису було прийнято рішення про права та обов`язки позивача, яке є протиправним та підлягає скасування також із тих підстав, що аптечний кіоск встановлено з дотриманням всіх норм пожежної безпеки, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагування на них, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, а також повноваження органів державної влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до норм частини першої статті 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до норм частини першої статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

За частиною другою статті 7 Закону № 877-V, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до змісту частин четвертої, п`ятої статті 7 Закону № 877-V, посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до змісту частини сьомої статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно змісту частини восьмої статті 7 Закону № 877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Судом досліджено, що Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області в особі Васильківського районного відділу ГУДСНС України у Київській області складено акт від 13.03.2020 № 80 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним некомерційним підприємством Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено наявність 32 порушень.

Також, Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області в особі Васильківського районного відділу ГУДСНС України у Київській області за наслідком проведення перевірки було складено на видано припис № 43 від 17.03.2020 Комунальному некомерційному підприємству Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня», який містять у собі до виконання 32 пункти, та, зокрема, п. 26 Припису, приписано третій особі звільнити від захаращення евакуаційний вихід на І поверсі поліклініки (демонтувати аптечний кіоск).

Тож, з наведеного слідує, що припис було видано органом ГУ ДСНС по відношенню до Комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня» та який не містить вимог зобов`язального характеру для позивача, тим самим не створює для позивача жодних наслідків, зокрема, щодо його невиконання.

Згідно із пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому, їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Зважаючи на наведені вище положення КАС України та загальновідомі ознаки, властивості нормативно-правового й індивідуального актів, суд доходить висновку, про те, що оскаржуваний позивачем припис в частині, є правовим актом індивідуальної дії, оскільки вони передбачає індивідуалізовані приписи відповідача до третьої особи, перевірку якої і проводив.

Обов`язковою умовою надання судового захисту, є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України і закріплене у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, та вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було обґрунтованим. Водночас порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Зміст наведених вищевказаних норм дає підстави для висновку, що право на оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень надається особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується її прав, свобод та інтересів.

Натомість, за висновками суду, оскаржуваний позивачем пункт припису (26), є актом індивідуальної дії та стосується виключно третьої особи (лікарні), а питання господарських правовідносин позивача, як ФОП та лікарні у частині укладання/продовження/розірвання договору оренди, лежить у полі господарських правовідносин сторін та знаходиться поза межами предмету даного спору.

Крім того, судом враховано й те, що рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2020 у справі № 911/657/20 в задоволені позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня» про визнання продовженим договору оренди відмовлено повністю.

У частині доводів позовної заяви про порушення відповідачем процедури проведення перевірки щодо її проведення без присутності позивача (орендаря), суд зазначає, що об`єктом перевірки було саме КНП «Васильківська центральна лікарня».

Тож, оскільки судом встановлено відсутність порушеного права оскаржуваним пунктом припису та не спрямованість його приписів позивачу, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області в особі Васильківського районного відділу ГУДСНС України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Васильківської районної ради «Васильківська центральна районна лікарня», про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.