Рішення

від 27.06.2023 по справі 380/17514/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

справа №380/17514/22

зал судових засідань № 1

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняНаум`як Х.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачаМонича О.Ю.,

представника відповідачаБрильовської О.Р.,

представника третьої особиПалко Д.І.,

прокурораШимін Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної військової (державної) адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на стороні відповідача Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України та за участю Львівської обласної прокуратури, про скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Львівської обласної військової (державної) адміністрації (79005, м.Львів, вул.Винниченка, 18, ЄДРПОУ 00022562) (далі ЛОВА, відповідач) в якому просить скасувати розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 «Про занесення щойно виявлених об`єктів Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини» згідно з додатком, де в №4 додатку внесено Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., за адресою: АДРЕСА_2 , як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що за наслідками проведеного аукціону між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та позивачем 04.11.2019 укладено договір №31/19 «Купівлі-продажу об`єкта малої приватизації групи інвентарних об`єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою, площею 564,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ». Право власності на вказаний об`єкт нерухомості ним зареєстровано 31.01.2020.

Зазначає, що при підготовці документації з купівлі-продажу вказаного об`єкту Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не повідомлялось що вказана група інвентарних об`єктів є або колись була об`єктом культурної спадщини. Позивач також зазначає, що придбав групу інвентарних об`єктів у складі будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою, а не Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття, як пам`ятку архітектури місцевого значення.

Позивач також вказує, що придбаний ним об`єкт нерухомості не відповідає жодному з критеріїв, наведених в Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 22.05.2019. Тому, йому не зрозуміло з яких підстав без його відома та присутності відповідачем було прийнято оскаржуване розпорядження про внесення цього нерухомого майна до переліку об`єктів культурної спадщини місцевого значення. В розпорядженні не наведено жодних обґрунтувань для надання належному позивачу об`єкту нерухомості статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, тому це розпорядження є протиправним. З цих підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалю від 09.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Суд також зобов`язав відповідача подати до суду належним чином завірені копії оскаржуваного розпорядження та всіх документів, які стали підставою для його прийняття.

Заявою від 31.01.2023 заступник прокурора Львівської обласної прокуратури повідомив суд про вступ у справу з власної ініціативи з метою захисту інтересів держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, відповідно до ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалами судового засідання від 15.02.2023 суд залучив до участі у справі Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Львівській, Закарпатській та Волинській областях третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та Департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалами від 05.04.2023 суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство культури та інформаційної політики України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Вказує, що 03.12.2019 відбулося засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. На цьому засіданні Консультативною радою розглянуто облікову документацію щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Костелу Пресвятої Трійці, в складі якої міститься фотофіксація об`єкта культурної спадщини та історична довідка на вище зазначений об`єкт культурної спадщини відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.

Консультативною радою встановлено, що Костел відповідає критерію автентичності, зберіг свою форму, розпланування та матеріальну структуру, отримані в результаті його будівництва, за винятком втрачених дахів і надбудови великої сигнатури (бані) по центру храму та змінених (збільшених по висоті) віконних прорізів. Храм зберіг до нашого часу свою автентичність і має високу архітектурну та естетичну цінність як рідкісний в регіоні зразок поєднання стилів ренесансу і бароко, а також як зразок будівельних технологій XVII - ХVІІІ ст. Храм має значну містобудівну цінність, як важливий автентичний елемент, що мав історичний вплив на розвиток міста, його розпланування і забудову. Костел є фактично єдиним в цій місцевості збереженим значним об`єктом культурної спадщини польської національної меншини. Зауважено, що був затверджений історико-архітектурний опорний план Магерова, у якому є визначений статус даної пам`ятки, і де є зафіксована територія пам`ятки.

За результатами засідання Консультативної ради рекомендовано включити до Переліку щойно виявлених пам`яток об`єкт культурної спадщини Костел Пресвятої Трійці.

Оскільки, на території Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівської області виявили об`єкт культурної спадщини Костел Пресвятої Богородиці в смт Магерів розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.06.2020 № 403/0/5-20 занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини. Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 01.07.2020 № 16-2445/0/2-20 інформував ОСОБА_1 щодо внесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Крім цього, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 26.07.2021 № 16-3411/0/2-21 інформував позивача про необхідність укладення охоронного договору.

Відповідач вважає, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідно до норм законодавства, з дотриманням усіх законодавчих процедур щодо занесення спірної будівлі до Переліку об`єктів культурної спадщини, а також за наявності достеменних доказів його належності до об`єктів культурної спадщини, а тому відсутні підстави для його скасування. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Представником третьої особи Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації подано письмові пояснення. Вказує, що оскаржуване розпорядження прийняте з дотриманням пам`яткоохоронного законодавства. Костел Пресвятої Трійці в смт. Магерів Жовківського району Львівської області відповідає ознакам об`єкта культурної спадщини, зберіг свою автентичність та має історичну цінність в архітектурному плані. Для внесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини були всі необхідні документи, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного розпорядження відповідача. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 05.04.2023 подано письмові пояснення. Третя особа вказала, що на момент приватизації та укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна ОСОБА_2 не був внесений до Переліку об`єктів культурної спадщини. Фонд державного майна України та його регіональні відділення відповідно до законодавства не наділені повноваженнями в частині виявлення об`єктів культурної спадщини та їх обліку. Тому, позивач як покупець об`єкта приватизації та третя особа як продавець, не могли знати про існування обставин, які стали підставою для видання відповідачем оскаржуваного розпорядження.

Прокурор Львівської обласної прокуратури подала письмові пояснення по суті спору, в яких проти задоволення позову заперечила. Вказала, що оскаржуване розпорядження прийняте відповідачем у встановленому законодавством порядку та з дотриманням процедури включення об`єктів нерухомості до переліку об`єктів культурної спадщини. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 03.05.2023 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА та прокурор проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях. Просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Міністерство культури та інформаційної політики України та Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях участі повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши подані сторонами та третьою особою документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації №31/19 від 04.11.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зобов`язалось передати у власність ОСОБА_1 групу інвентарних об`єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудовою венткамерою площею 564,8 кв.м., огорожі, за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває на зберіганні ПП «Газдиня», а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти вказаний об`єкт приватизації та сплатити ціну його продажу. Ціна продажу об`єкта приватизації становить 36642,12 грн з урахуванням ПДВ, яку покупець зобов`язується оплатити протягом тридцяти календарних днів з дня підписання Договору. Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу.

Поряд з цим, на підставі договору № 49/19 від 06.09.2019 за замовленням фізичних осіб мешканців села Магерів Жовківського району Львівської області, Державним історико-архітектурним заповідником у м.Жовкві виготовлено облікову документацію для внесення у реєстр пам`яток архітектури Костелу Пресвятої Трійці в с.Магерів, Жовківського району Львівської області.

Вказана облікова документація передана ініціативною групою мешканців с.Магерів до Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації згідно з заявою від 21.10.2019 для вирішення питання щодо внесення ОСОБА_2 до Переліку об`єктів культурної спадщини.

У складі облікової документації долучено: історичну довідку; фотофіксацію об`єкта культурної спадщини Костелу Пресвятої Трійці у смт.Магерів Львівської області та інвентарний опис костелу 1805 року.

На засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 03.12.2019 розглянуто облікову документацію щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини ОСОБА_2 , в складі якої міститься фотофіксація об`єкта культурної спадщини та історична довідка.

Консультативною радою встановлено, що Костел відповідає критерію автентичності, зберіг свою форму, розпланування та матеріальну структуру, отримані в результаті його будівництва, за винятком втрачених дахів і надбудови великої сигнатури (бані) по центру храму та змінених (збільшених по висоті) віконних прорізів. Храм зберіг до нашого часу свою автентичність і має високу архітектурну та естетичну цінність, як рідкісний в регіоні зразок поєднання стилів ренесансу і бароко, а також як зразок будівельних технологій XVII - ХVІІІ ст. Храм має значну містобудівну цінність, як важливий автентичний елемент, що мав історичний вплив на розвиток міста, його розпланування і забудову. Костел є фактично єдиним в цій місцевості збереженим значним об`єктом культурної спадщини польської національної меншини.

За результатами засідання Консультативної ради рекомендовано включити до Переліку щойно виявлених пам`яток об`єкт культурної спадщини Костел Пресвятої Трійці.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 занесено щойно виявлені об`єкти Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини згідно з додатком, де в п.4 зазначено Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття в смт.Магерів, як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення з частковим збереженням.

Вказане розпорядження разом з витягами з протоколів Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області, обліковою документацією та Поданням про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України скеровано Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА листом №16-2268/0/2/20 від 15.06.2020 до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Крім цього, повідомлення про прийняте розпорядження №403/0/5-20 від 15.06.2020 та необхідність укладення охоронного договору Департаментом архітектури та розвитку містобудування скеровувались позивачу листами №16-2445/0/2-20 від 01.07.2020 та №16-3411/0/2-21 від 26.07.2021.

Не погоджуючись з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 54 Основного Закону визначено, що культурна спадщина охороняється законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон № 1805-III).

Згідно з дефініціями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

-культурна спадщина - це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

-об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

За правилами статті 2 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини поділяються за типами, зокрема на: споруди (витвори) - це твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об`єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб (частини перша);

та видами, зокрема на об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів (частина друга).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (частина перша статті 14 Закону № 1805-III).

При цьому, частиною другою статті 14 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини це лише перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону № 1805-III Міністерство культури України наказом від 11.03.2013 № 158 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» затвердило Порядок № 158, який визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

Так розділ II Порядку № 158 регламентує механізм взяття на облік об`єкта культурної спадщини, згідно із пунктом 1 якого взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Якщо об`єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань (пункт 2 Порядку № 158).

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 158 питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

Отже, питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство» або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 158).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку № 158 в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.

Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 158).

У свою чергу, згідно із пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 158 вилучення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з Переліку допускається лише у разі прийняття Мінкультури рішення про відмову в занесенні об`єкта культурної спадщини до Реєстру у зв`язку із невідповідністю його критеріям, якщо уповноваженим органом протягом шести місяців з дня отримання відмови не подано документи, визначені пунктом 1 розділу IV, для занесення цього об`єкта культурної спадщини до Реєстру.

Рішення про виключення об`єкта культурної спадщини з Переліку з підстав, визначених абзацом першим цього пункту, приймається у формі розпорядчого документа уповноваженого органу, яке в день прийняття рішення оприлюднюється на його веб-сайті та направляється Мінкультури.

Питання про взяття на облік об`єкта культурної спадщини, вилученого із Переліку, розглядається за умови подання доопрацьованих документів з додатковим обґрунтуванням його автентичності та цінності.

При цьому, критерії, у розумінні Порядку № 185 - це сукупність ознак об`єкта культурної спадщини, класифікації його за типами та видами, що визначені абзацами третім та четвертим статті 1 та статтею 2 Закону № 1805-III, яким він має відповідати для набуття правового статусу пам`ятки.

Аналіз наведених норм права, в контексті спірних відносин, свідчить про те, що вирішення питання про занесення об`єкта архітектури до Переліку, як виду об`єкта культурної спадщини, здійснюється уповноваженим органом на підставі історичної довідки, яка має містити інформацію щодо його автентичності та загальні характеристики історичної та архітектурної цінності, підписаної уповноваженої особою.

Суд встановив, що у складі облікової документації на Костел Пресвятої Трійці була історична довідка. Цю історичну довідку щодо об`єкту Костел Пресвятої Трійці в смт. Магерів, Жовківського району Львівської області складено та підписано авторським колективом у складі чотирьох осіб, в тому числі Старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім І.Крип`якевича, доцентом кафедри реставрації НУ «Львівська політехніка», кандидатом архітектурних наук ОСОБА_3 . Згідно з дипломом кандидата наук НОМЕР_2 ОСОБА_3 присуджено науковий ступінь кандидата архітектури зі спеціальності «теорія архітектури, реставрація пам`яток архітектури».

Згідно з розділом 3 історичної довідки, храм зберігає до цього часу своє розпланування і матеріальну структуру, отримані в результаті його будівництва, за винятком втрачених дахів і надбудови великої сигнатури (бані) по центру храму та змінених (збільшених по висоті) віконних прорізів. Втраченим є все внутрішнє убранство, підлоги і оздоблення храму.

Храм зберіг до нашого часу свою автентичність і має високу архітектурну та естетичну цінність як рідкісний в регіоні зразок поєднання стилів ренесанс і барокко, та як зразок будівельних технологій XVII і XVIII століть. Храм має також значну містобудівну цінність, як важливий автентичний елемент розпланування і забудови історичного міста Магерів, що є носіями ідей Ренесансу, мав істотний вплив на розвиток міста. Цей костел є фактично єдиним в цій місцевості збереженим значним об`єктом культурної спадщини польської національної меншини.

Отже, за висновками спеціалістів в галузі архітектури, будівля костелу Пресвятої Трійці в смт. Магерів Жовківського району Львівської області зберігає до нашого часу свою цінність та автентичність з архітектурного погляду, а тому відповідає ознакам об`єкта культурної спадщини.

Суд також враховує, що до складу облікової документації щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Костелу Пресвятої Трійці в смт. Магерів Жовківського району Львівської області окрім історичної довідки долучено також фотографії об`єкта станом на вересень-жовтень 2019 року. Дата проведення фотофіксації відображена у нижньому правому куті фотографій (30.09.2019), тобто ще до придбання цього об`єкта позивачем. Тому, суд не бере до уваги доводи позивача щодо протиправного проведення огляду приміщення костелу без його відома.

Щодо доводів позивача про невідповідність спірного об`єкту нерухомості критеріям, наведеним в Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 22.05.2019, суд зазначає, що цим Порядком визначаються категорії пам`яток для внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Водночас, в даному випадку спірним є розпорядження відповідача про включення до Переліку об`єктів культурної спадщини, а не до Державного реєстру нерухомих пам`яток.

Тому, суд надає оцінку доводам позивача лише щодо дотримання відповідачем процедури включення спірного об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини.

З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд не знаходить підстав для висновку про порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті розпорядження №403/0/5-20 від 15.04.2020 «Про внесення щойно виявлених об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини. Зокрема, в ході розгляду цієї справи не було знайдено підтвердження тому, що відповідно до норм Порядку № 158 у відповідача були підстави для відмови в занесенні ОСОБА_2 до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивачем не надано доказів протиправності оскаржуваного розпорядження відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської обласної військової (державної) адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження №403/0/5-20 від 15.06.2020 необхідно відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіле не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської обласної військової (державної) адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на стороні відповідача Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України та за участю Львівської обласної прокуратури, про скасування розпорядження відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 05.07.2023.

СуддяР.І. Кузан