Ухвала

від 06.07.2023 по справі 380/4734/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4734/23

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

06 липня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сов`як Д.О.,

представник позивача Медвідь В.О.,

представник відповідача Палко Д.І.,

під час розгляду у підготовчому засіданні заяви позивача про забезпечення позову у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації

за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Трускавецької міської ради Львівської області

про визнання протиправним та скасування припису

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати припис Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації за №16-2222/0/2-22 від 22.09.2022 року.

Ухвалою від 24.03.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі третю особу Трускавецьку міську раду Львівської області, підготовче засідання призначено на 25.04.2023.

25.04.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 16.05.2023.

16.05.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 13.06.2023.

13.06.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 29.06.2023.

29.06.2023 у підготовчому засіданні оголошена перерва.

29.06.2023 позивач через представника подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову у якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії припису Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 38557581) за № 16-2222/0/2-22 від 22.09.2022 року до набрання законної сили рішенням у справі № 380/4734/23.

В обґрунтування вимог заяви позивач зазначає, що припис № 16-2222/0/2-22 від 22.09.2022 року порушує його права та інтереси, а відтак невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав за захистом яких він звернувся до суду. Позивач вказує, що він є законним власником будівлі АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці загальною площею - 0,1602 та., кадастровий номер 4611500000:01:011:0029, та власником зазначеної земельної ділянки. Позивачем як замовником та власником об`єкта будівництва, відповідно до норм чинного законодавства України, отримано вихідні дані; розроблено, затверджено проектну документацію та проведено її експертизу; отримано дозвіл на початок виконаній будівельних робіт на об`єкті: «Нове будівництво готелю по АДРЕСА_1 ».

Позивач покликається на відповіді МКІП від 19.01.2023 року за № 08/35/8-23 та від 02.02.2023 року за № 08/35/17-23, та зазначає, що будівля по АДРЕСА_1 - Вілла «Ягуся» - XIX ст. - охоронний номер 537 - м, не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а подання від Львівської обласної ради щодо занесення зазначеної будівлі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не надходило. Крім того, позивач звертає увагу, що із відповідей ЛОДА, МКІП та Дрогобицького МЕТІ та ЕО на адвокатські запити, вбачається те, що відсутні будь - які письмові докази складання на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченої законодавством облікової документації (паспорт пам`ятки архітектури місцевого значення, тощо), яка повинна включати повний перелік наведених документів, а також відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об`єкту, а отже, вбачається недотримання процедури та не включення вказаного об`єкту до переліку пам`яток архітектури місцевого значення Львівської області.

Позивач стверджує, що необґрунтоване та безпідставне зупинення виконання будівельних робіт спричинило завдання позивачу матеріальної шкоди, розмір якої у подальшому буде збільшуватись. Позивач зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову згідно цієї заяви є співмірним із заявленими вимогами та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, просить заяву задовольнити.

Відповідач заперечив проти аргументів представника позивача що стосується суті спору, проти заяви про забезпечення позову не заперечив.

Суд при вирішенні заяви про забезпечення адміністративного позову виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може відповідно до ч.2 ст. 154 КАС України викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

На підставі долучених до справи доказів та письмових пояснень суд встановив:

16.08.2019 між гр. ОСОБА_2 з однієї сторони та гр. ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено договір купівлі - продажу будівлі, а саме будівлі АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці загальною площею - 0,1602 га., кадастровий номер 4611500000:01:011:0029 (п. 1.2. Договору). Відповідно до п. 1.8. договору за № 833 від 16.08.2019 предмет цього договору не належить до пам`яток історії та культури, також не визнаний аварійним або таким що підлягає зносу.

Право власності гр. ОСОБА_1 на нежитлове приміщення (РНОНМ: 1895969346115) АДРЕСА_1 , підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.08.2019 року за № 177837646.

16.08.2019 між гр. ОСОБА_2 з однієї сторони та гр. ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, яка згідно п. 1.2. Договору, має наступні характеристики: загальна площа 0,1602 га., кадастровий номер земельної ділянки 4611500000:01:011:0029, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (03.08) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Право власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку (РНОНМ: 1895979546115) загальною площею 0,1602 га., кадастровий номер 4611500000:01:011:0029, підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.08.2019 року за № 177838781.

27.02.2020 року наказом Управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради за № 7 затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: Нове будівництво готелю, АДРЕСА_1 , згідно додатку № 1 до цього Наказу. Згідно із абз. 3 ч. 3 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - Нове будівництво готелю по АДРЕСА_1 , які затверджені наказом № 7 від 27.02.2020 року, цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає затвердженій містобудівній документації «План зонування території міста Трускавця (зонінг)», затвердженого рішенням Трускавецької міської ради № 693 від 12.10.2017 року.

07.10.2020 ДП «Західний експертно-технічний центр держпраці» надав Експертний звіт (позитивний) за № 714.5408.20/6019 щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом «Нове будівництво готелю АДРЕСА_1 ».

14.12.2020 року відділом ДАБК Трускавецької міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ЛВ051201208211, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

28.12.2022 філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області підготовлено Експертну оцінку щодо розгляду генерального плану об`єкта будівництва «Нове будівництво готелю АДРЕСА_1 » в частині дотримання протипожежних відстаней до існуючої забудови, відповідно до якої проект «Нове будівництво готелю АДРЕСА_1 » в частині дотримання протипожежних відстаней, відповідає ДБН 6.2.2-12:2019.

Таким чином, замовником будівництва ОСОБА_1 погоджено у встановленому законодавством порядку проектну документацію на будівництво об`єкта «Нове будівництво готелю АДРЕСА_1 », а будівництво об`єкта проводиться на підставі зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Будь які зауваження щодо правомірності отриманих позивачем документів що стосуються вищезазначеного будівництва об`єкта у відповідача відсутні

Згідно оскаржуваного припису, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, на виконання вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», за результатами обстеження містобудівної ситуації від 02.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язав гр. ОСОБА_1 негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті: «Нове будівництво готелю по АДРЕСА_1 », оскільки таке будівництво ведеться в межах території пам`ятки архітектури місцевого значення Вілла «Ягуся», XIX ст. - охоронний № 537-м (внесена до переліку пам`яток архітектури рішенням Львівського облвиконкому від 26.02.1980 року № 130) з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» без відповідних погоджень та дозволів органу охорони культурної спадщини. Такий припис винесено за результатами візуального обстеження містобудівної ситуації на вул. Т.Шевченка, 15А у м. Трускавці.

Згідно долучених до справи доказів, пункт 1 Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 26.02.1980 року за № 130 передбачає: погодити перелік споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, містобудівну і художню цінність, рекомендованих Держбудом УРСР для включення в списки пам`яток архітектури УРСР, що охороняються державою, і просити Раду Міністрів УРСР затвердити ці списки згідно з додатком.

На запити представника позивача 02.02.2023 року Міністерством культури та інформаційної політики України (далі - МКІП) надало відповідь за № 08/35/17-23, згідно якої інформація щодо затвердження Радою Міністрів УРСР списків споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, містобудівну і художню цінність згідно рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 26.02.1980 року за № 130 у МКІП відсутня. Згідно відповідей за № 16-369/0/2-23 від 14.02.2023 року та за № 16-429/0/2-23 від 22.02.2023 року ЛОДА звернулась на адресу Державного архіву Львівської області, який у свою чергу листом від 21.02.2023 року за № 32-22/0/23 повідомив про те, що у документах Львівської обласної ради та її виконавчого комітету за 1980 - 1981 роки відомостей про затвердження Радою Міністрів УРСР переліку споруд, що мають значну наукову, історичну, містобудівельну і художню цінність згідно рішення Львівського облвиконкому від 26.02.1980 року за № 130 не виявлено, та вказано про неможливість надання відповідного документа. 07.02.2023 року Дрогобицьке МЕТІ та ЕО надало відповідь за № 2147 згідно якого вбачається те, що в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Шевченка, 15 не міститься жодних документів про включення даного об`єкту до переліку пам`яток архітектури місцевого значення або будь - яких інших рівнів. 23.12.2022 ЛОДА було надано лист Державного архіву Львівської області від 14.12.2022 за № 3059/01-22.01, із змісту якого вбачається те, що супроводжуючі документи, які стали підставою для прийняття рішення Львівської обласної Ради народних депутатів від 26.02.1980 року за № 130 та облікова карта на пам`ятку архітектури місцевого значення Вілла «Ягуся» за адресою: м. Трускавець, вул. Шевченка, 15 на зберігання у Державний архів Львівської області не надходили.

Відповідач не долучив до матеріалів справи будь - яких письмових доказів складання на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Шевченка, 15 передбаченої законодавством облікової документації (паспорт пам`ятки архітектури місцевого значення, тощо), яка повинна включати повний перелік наведених документів, а також відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об`єкту.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно ч. 4 ст. 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини у справі "Мікалефф проти Мальти" визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші проти Мальти").

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Приписом від 22.09.2022 № 16-2222/0/2-22 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації зобов`язав гр. ОСОБА_1 негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті: «Нове будівництво готелю по АДРЕСА_1 ».

При припиненні робіт на об`єкті будівництва підлягає застосуванню Положення консервації та розконсервації об`єктів будівництва, яке затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 №2 (далі Положення №2). Згідно п. 4.5. цього Положення замовник будівництва зобов`язаний понести витрати на безпосередньо консервацію об`єкта та забезпечення охорони об`єкта. Відповідно до п. 4.4. Положення №2 Підрядник зобов`язаний здати, а Замовник прийняти законсервований об`єкт (будову) за актом про прийняття законсервованого об`єкта (будови) (додаток 6), а також конструкції, устаткування і матеріали, які залишаються на об`єкті та підлягають консервації, за відомістю не змонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які залишаються на об`єкті (будові) та підлягають консервації (додаток 3). Вартість зазначених конструкцій, устаткування і матеріалів, які придбані Підрядником за його кошти і залишаються на об`єкті (будові) та підлягають консервації, відшкодовуються Замовником.

Суд приймає до уваги доводи позивача, що в результаті зупинення будівельних робіт порушуються терміни виконання робіт, збільшується вартість будівництва, у тому числі у зв`язку з консервацією об`єкта, збільшенням терміну оренди будівельної техніки тощо.

Відтак припинення виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта «Нове будівництво готелю по АДРЕСА_1 » на час розгляду спору в судовому порядку спричинить значну фінансову шкоду та збитки позивачу та залученим до проведення будівельних робіт працівникам. У випадку задоволення позовних вимог відновлення порушених прав позивача, замовника будівництва, потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, що є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст. 150 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, відсутність мотивованих заперечень відповідача щодо поданої заяви позивача про забезпечення позову. Суд встановив, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза спричинення значної шкоди, відшкодування якої неминуче буде пов`язано з труднощами ефективного захисту та можливості поновлення порушених прав.

Судом враховано співмірність співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.

З урахуванням вищевикладених мотивів та обґрунтувань, долучених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 38557581) за № 16-2222/0/2-22 від 22.09.2022 до набрання законної сили рішенням у цій справі. Суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову є наданням тимчасового захисту можливо порушених прав позивача та відповідає завданням, засадам і принципам адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову у справі № 380/4734/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування припису

Зупинити дію Припису Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації за №16-2222/0/2-22 від 22.09.2022 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 06.07.2023.

Суддя Крутько О.В.