Ухвала

від 06.07.2023 по справі 400/8336/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

06 липня 2023 р. № 400/8336/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУБ.Р" про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУБ.Р" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Ляховської І. від 29.06.2023 року №018125 щодо ТОВ "ЗУБ.Р", якою застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.

Разом з позовною заявою, 06 липня 2023 року від товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУБ.Р" надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Ляховської І. №018125 щодо ТОВ "ЗУБ.Р", якою застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням по справі щодо її оскарження;

- зупинення стягнення на підставі постанови в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Ляховської І. №018125 щодо ТОВ "ЗУБ.Р", якою застосовано адміністративно - господарський штраф в сумі 17000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням по справі щодо її оскарження.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області від 29.06.2023 року №018125 застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУБ.Р" адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. Вказав, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, зазначив, що постанову від 29.06.2023 року №018125, яка є виконавчим документом, може бути направлено до державної виконавчої служби. Вказав, що пред`явлення відповідачем постанови до органів державної виконавчої служби у примусовому порядку стане тягарем для позивача, що в подальшому призведе до накладення арешту на всі грошові кошти, що містяться на рахунках товариства, що в свою чергу призведе до зупинення господарської діяльності підприємства. Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за якими він звернувся до суду, не буде вже ефективним. З огляду на наведене заявник вважає, що існують підстави для забезпечення позову.

Відповідно до частин першої третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих заявником пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику заявника, розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на те, що, звертаючись до суду із клопотанням про вжиття заходів із забезпечення адміністративного позову, наведені позивачем доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені ст.150 КАС України, оскільки позивачем на час звернення з такою заявою не надано суду достатніх доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Із змісту заяви про забезпечення позову, а також доданих до заяви документів на стадії розгляду заяви суд не встановив очевидних ознак протиправності постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області від 29.06.2023 року №018125. Встановлення правомірності/неправомірності такої постанови можливе за наслідками судового розгляду по суті справи за позовом про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області від 29.06.2023 року №018125, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача, оскільки крім оскаржуваної постанови позивачем не надано жодного доказу на підтвердження протиправності такої.

Тобто, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. При цьому вживаючи заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови з мотивів її явної протиправності, судом буде фактично ухвалено рішення по суті справи без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що існує велика вірогідність пред`явлення до примусового виконання оскаржуваної постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області. Це призведе до того, що спір фактично буде вирішений, а розгляд справи недоречним, оскільки кошти будуть стягнуті в примусовому порядку до прийняття рішення судом.

Суд зауважує, що мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника щодо можливого примусового стягнення адміністративно-господарського штрафу. Доказів пред`явлення до примусового виконання оскаржуваної постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області матеріали позову та заяви не містять.

Інших обставин існування небезпеки порушення його прав або очевидної протиправності рішення відповідача, обґрунтованих відповідними доказами, позивачем не зазначено та судом не встановлено.

Крім того, предметом судового розгляду у даній справі є правомірність постанови, а не законність ймовірних наслідків її невиконання. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Крім того, суд вважає зазначити, що позивачем лише вказано про можливі негативні наслідки, проте необґрунтовано в чому полягатимуть такі негативні наслідки, які не можна бути усунути в разі задоволення позову, внаслідок звернення стягнення в розмірі 1700,00 грн. Суд звертає увагу, що існує процедура щодо повернення зайво сплачених (стягнутих) на користь Державного бюджету України коштів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.06.2023 року №018125, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такою постановою.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУБ.Р" про забезпечення адміністративного позову є недоведеною та непідтвердженою достатніми доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 120, 150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУБ.Р" від 06.07.2023 року відмовити.

2. Копію ухвали направити заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.В. Величко