Постанова

від 05.07.2023 по справі 440/18416/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 р. Справа № 440/18416/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служба України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2022, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.08.22 по справі № 440/18416/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскуктранс"

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскуктранс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 06.12.2021 №190015 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.10.2021 в м. Олександрія представниками Укртансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN BI0188 ЕС, під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від №318219 від 29.10.2021 про порушення вимог статті 39, абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ у зв`язку з перевезенням пасажирів за відсутності документів перелік яких визначений статтею 39 Закону України №2344-ІІІ, а саме: відсутності страхового полісу від нещасних випадків на транспорті водія. Позивач стверджує, що водій надав усі документи відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ, в тому числі страховий поліс нещасних випадків на транспорті водія, про що зазначив в акті перевірки № 318219 від 29.10.2021, з яким не погодився.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 06.12.2021 №190015 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскуктранс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державною службою України з безпеки на транспорті подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за результатами розгляду справи винесено постанову № 190015 від 06.12.2021 за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 та 48 цього Закону.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначив, що відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, які саме норми матеріального та процесуального права порушив суд першої інстанції, не зазначено які саме обставини не враховано судом та в чому полягає незаконність та необгрунтованість спірного рішення суду. При цьому, матеріалами справи у їх сукупності підтверджено, що у позивача станом на дату переврки укладений договір обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_2 № 0383320 від 20.10.2021, строк дії договору з 22.10.2021 по 21.10.2022.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення Державної служби України з безпеки на транспорті на рейдову перевірку від 25.10.2021 №009979, складено акт від 29.10.2021 №318219 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Вказаним актом встановлено порушення водієм ОСОБА_2 вимог статті 60 Закону №2344-ІІІ, у зв`язку з перевезенням пасажирів за відсутності на момент перевірки документів перелік яких визначений статтею 39 Закону №2344-ІІІ, а саме: страхового полісу від нещасних випадків на транспорті водія ПКМУ №959 від 14.08.1996.

В акті перевірки водієм зазначено, що за вимогою інспектора всі документи надані, з протоколом водій не згоден.

24.11.2021 відповідачем направлено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавством про автомобільний транспорт №98811/3.1/24-21, яке призначено на 06.12.2021. Позивач зазначає, що представник ТОВ "Аскуктранс" прибув до управління Укртрансбезпеки та надав пояснення.

За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №190015 від 06.12.2021 за порушення статті 39 Закону №2344-ІІІ та відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись із спірною постановою, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до абз. 1 п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно абз. 2 п. 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з частиною 15 статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб;

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Положенням статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 №959, передбачено, що цим Положенням визначається порядок здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів).

Відповідно до пункту 2 Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті застрахованими вважаються: пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки; водії тільки на час обслуговування поїздки.

Положеннями пункту 3 зазначеного Положення визначено, що кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток. У страховому полісі зазначається: вид обов`язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.

Згідно пункту 4 Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

В матеріалах справи міститься копія договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_2 №038320 від 20.10.2021, строк дії договору 22.10.2021 по 21.10.2022.

Позивачем зазначено, що під час перевірки водієм надано договір обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_2 №038320 від 20.10.2021.

Також встановлено, що акт перевірки містить зауваження водія в яких зазначено про надання під час перевірки водієм всіх документів.

Отже, матеріалами справи у їх сукупності підтверджено, що у позивача станом на дату перевірки укладений договір обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_2 №038320 від 20.10.2021, строк дії договору 22.10.2021 по 21.10.2022.

Відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів спростування зазначеного та не надано належних доказів на підтвердження того, що водієм не надано під час перевірки договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_2 №038320 від 20.10.2021, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Згідно з ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 по справі № 440/18416/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Курило С.С. Рєзнікова