Постанова

від 06.07.2023 по справі 420/1697/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1697/23Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМТЕК" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2023 року №2650 про відповідність ТОВ «АГРОХІМТЕК» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області у день надходження рішення суду, яке набрало законної сили, по даній справі, виключити ТОВ «АГРОХІМТЕК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Комісії ГУ ДПС від 05.01.2023 року №2650 встановлено відповідність ТОВ «АГРОХІМТЕК» критеріям ризиковості платника податку згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку тим, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. У рішенні вказана податкова інформація: отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що на адресу Головного управління ДПС в Одеській області 04.01.2023 надійшов лист Бюро економічної безпеки України в якому зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. З ст. 28, ч. З ст. 212 КК України. З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та податкову інформацію, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванняв ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області від 05.01.2023 р. №2650

ТОВ «АГРОХІМТЕК» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника. Серед іншого, за результатами проведеного аналізу ТОВ «АГРОХІМТЕК» (ЄДРПОУ 44208421) встановлено наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючий орган завдань та функцій, виявлено придбання та реалізація у/на СГ з ознаками ризиковості у період з 18.02.2022 по 01.11.2022 р. на ТОВ «БОРВЕСТ» (42143420) - внесено до переліку ризикових 01.06.2022 року (номенклатура реалізації: 8708 - піддашок сонцезахисний 2108 (жорсткий з дзеркалом) - 64182,068 грн., 8512 - фара 1102 ліва - 47866,928 грн., 3926 - набір дефлекторів для легкових автомобілів - 37636,394 грн., 8536 - реле 4-контактне з кронштейном 752.3777.000-10 - 15683,884 грн., 7009 - дзеркало 2101 зовнішнє заднього виду (метал) - 14239,744 грн., скоригований кредит - 222,0 тис. грн.

Також поданні документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Апелянт вказує, що адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень. У той же час позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку Головного управління ДПС в Одеській області, є неправомірна, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем та другим відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «АГРОХІМТЕК» є юридичною особою, зареєстровано 11.05.2021 року, є платником ПДВ. Здійснює господарську діяльність за основним видом діяльності код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

05.01.2023 року Комісією ГУ ДПС прийнято рішення №2650 про відповідність платника податків ТОВ «АГРОХІМТЕК» критеріям ризиковості платника податку.

У якості підстави зазначений п.8 «Критеріїв ризиковості платника податків» та вказано, що «наявна податкова інформація: отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні» (а.с.13).

Позивач вважаючи, що рішенням Комісії ГУ ДПС від 05.01.2023 року №2650 порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також прийняття вказаного негативного для платника податку рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 05.01.2023 року № 2650, а, отже, і виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМТЕК" з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначив, що на час прийняття рішення по справі судом не встановлено підстав для судового контролю за виконанням рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючих органах податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В той же час, з`ясування таких фактів та обставин повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 05.01.2023 року № 2650 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Так, у рядку «Податкова інформація» в оскаржуваному рішенні зазначено: «Отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні» (а.с. 13).

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що підставою для прийняття рішення слугував лист Бюро економічної безпеки України від 04.01.2023, копія якого не надана до суду з підстав нерозголошення відомостей досудового розслідування. Відповідач стверджує, що у листі зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212 КК України.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією листа ГУ ДПС до Бюро економічної безпеки України №2289/5/15-32-05-07-05 від 20.02.2023 у листі Бюро економічної безпеки України від 04.01.2023 перелічено суб`єктів господарювання та зазначено, що вищевказані суб`єкти господарювання перебувають на обліку в ГУ ДПС в Одеській області та входять до складу конвертаційного центру, діяльність якого спрямована на документальне оформлення безтоварних операцій та безпідставну реєстрацію податкових накладних.

У листі від 20.02.2023 відповідач звернувся з метою отримання копій інформації щодо стану кримінального провадження №42022000000001384 від 11.10.2022, копій матеріалів кримінального провадження, та у разі їх отримання просить згоди на їх розголошення (а.с.101-103). У вказаному листі серед суб`єктів господарювання наявний позивач ТОВ «АГРОХІМТЕК».

Однак, документального підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, апелянт не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при цьому, ймовірна інформація, викладена у листі від 04.01.2023, жодним чином не вказує на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Посилання Комісії на наявність неідентифікованого відкритого кримінального провадження, без відповідного вироку, самі по собі не можуть свідчити про участь позивача у схемі формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту та пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, навіть при наявності вказаних рішень по кримінальному провадженню суд при розгляді адміністративної справи повинен надати оцінку щодо можливості, необхідності або обов`язковості їх застосування у спорі, якій розглядається судом у порядку КАС України.

Верховний Суд в постанові від 06.10.2021 року по справі №2340/2731/18 з посиланням на положення ч.6 ст.78 КАС України зазначив, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив фактично інші підстави прийняття оскаржуваного рішення та вказував, що за результатами проведеного аналізу ТОВ «АГРОХІМТЕК» встановлено наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючий орган завдань та функцій, виявлено придбання та реалізація у період з 18.02.2022 по 01.11.2022 на ТОВ «БОРВЕСТ», яке внесено до переліку ризикових 01.06.2022 згідно з номенклатурою реалізації: 8708 - піддашок сонцезахисний 2108 (жорсткий з дзеркалом) 64182,068 грн, 8512 - фара 1102 ліва - 47866,928 грн, 3926 - набір дефлекторів для легкових автомобілів - 37636,394 грн, 8536 реле 4-контактне з кронштейном 752.3777.000-10 - 15683,884 грн, 7009 - дзеркало 2101 зовнішнє заднього виду (метал) 14239,744 грн, скоригований кредит 222000 грн.

Вказані обставини не зазначені в оскаржуваному рішенні. Тому, колегія суддів не приймає до уваги такі твердження апелянта, оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття «отримання інформації від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні», така інформація повинна бути чітко зазначена в прийнятому рішення.

Відсутність такої інформації ставить платника податків у правову невизначеність, позбавляє права навести більш аргументів правомірності своїх дій та спростувати висновки рішення контролюючого органу, що є очевидним по даній справі з огляду на те, що відповідач приймає негативне для платника податків рішення без зазначення конкретних та чітких мотивів його прийняття.

Водночас, по даній справі ухвалою суду першої інстанції були витребувані, зокрема, належним чином завірена копія оскаржуваного рішення, документів, які стали підставою для його прийняття, копії протоколів засідання Комісії ГУ ДПС, на яких приймалось оскаржуване рішення.

На виконання ухвали суду відповідачем надано копію протоколу засідання Комісії ГУ ДПС про розгляд питань щодо включення платників до переліку ризикових від 05.01.2023 року у вигляді таблиці, підписаний головою комісії ГУ ДПС та аналіз господарської діяльності ТОВ «АГРОХІМТЕК» у вигляді таблиці (а.с. 99-100).

У наданій копії протоколу засідання Комісії ГУ ДПС від 05.01.2023 року (а.с.99) відображені: код ДПІ 1553, код платника 44208421, найменування платника податку ТОВ «АГРОХІМТЕК», критерій ризиковості п.8 Критеріїв та підстава для внесення до переліку ризикових платників податків лист БЕБ України вхід. від 04.01.2023 №317/5. Інші відомості у протоколі відсутні.

Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданнях.

Згідно з п.40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу; рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування; рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії; у разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні; Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення; присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Відповідно до п.45, п.46 Порядку №1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Наданий до суду протокол не містить вказаних відомостей.

Таким чином з наданої до суду таблиці протоколу засідання Комісії ГУ ДПС від 05.01.2023 неможливо встановити навіть прийняття Комісією оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості. Комісією не доведено наявність належним чином оформленого протоколу її засідання відповідно до вимог Порядку №1165.

Згідно з наданою до суду таблицею аналізу господарської діяльності ТОВ «АГРОХІМТЕК», у ній відображено придбання позивачем товарів у ТОВ «АГРО ДІЛЕР», ТОВ «ІМІДЖ ІМПОРТЕР», ТОВ «ТПК АВТО-КОМ-ДЕТАЛЬ», ТОВ «УКРАВТОГРАНД» та його подальшу реалізацію до ТОВ «ЕРАТО КОМПАНІ», ТОВ «Науково-виробниче об`єднання "БІЗНЕСПРОМГРУП"», ТОВ «БОРВЕСТ», ТОВ «ВАН ТРАНС» (а.с.100).

Колегія суддів не приймає вказану таблицю як доказ віднесення позивача до критеріїв ризиковості, оскільки відповідач посилався на придбання/реалізацію товарів позивачем з іншим контрагентом - ТОВ «БОРВЕСТ», який внесений до переліку ризикових 01.06.2022 року. При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено яка саме ризикова операція з ТОВ «БОРВЕСТ» викликала сумнів у контролюючого органу.

Отже, судами встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що апелянтом не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 05.01.2023 року №2650 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню та оскільки за приписами п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд вірно вважав необхідним зобов`язати Комісію ГУ ДПС у день надходження рішення суду по даній справі, яке набрало законної сили, виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Таким чином, апелянт не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик