Ухвала

від 05.07.2023 по справі 910/28/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" липня 2023 р. Справа№ 910/28/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Михальської Ю.Б.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023

у справі № 910/28/23 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «СВ-Мікс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто»

про стягнення 31 051,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «СВ-Мікс» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто» про стягнення 31 051,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «СВ-Мікс» задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «СВ-Мікс» заборгованість у розмірі 17 610 грн. 61 коп., інфляційні у розмірі 5 706 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 528 грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 905 грн. 25 коп. В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/28/23 від 19.04.2023 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «СВ-Мікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто» про стягнення 31 051, 12 грн відмовити у повному обсязі.

Разом з тим, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/28/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/28/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/28/23.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/28/23.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 910/28/23 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/28/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається із матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено - 19.04.2023. Останнім днем строку подання апеляційної скарги є 09.05.2023.

Апеляційна скарга подана скаржником засобами поштового зв`язку 12.06.2023 та зареєстрована в суді апеляційної інстанції 14.06.2023, що підтверджується поштовим конвертом за трек-номером 0406006610400, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення скаржнику оскаржуваного рішення - 25.04.2023.

Втім, в обґрунтування свого клопотання про поновлення строку скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення було проголошено 19.04.2023, з повним текстом, якого представник відповідача ознайомився 04.05.2023.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, зокрема, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008): «Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § § 46, 47, 53, ЄСПЛ, від 29.10.2015).

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Тлумачення вказаних вище норм Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Відкриття апеляційного провадження без розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та як наслідок не дослідження питання щодо можливості поновлення такого строку на оскарження рішення є порушенням вимог норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідний обов`язок відповідає судовій практиці та висновкам, викладеним Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц.

Разом з цим, колегія суддів зауважує на тому, що скаржником не наведено належних причин пропуску подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, зокрема, з дати отримання оскаржуваного рішення з 25.04.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та надання заявнику можливості надати обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/28/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Тринік Авто», що якщо відповідну заяву не буде подано особою в зазначений строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Б. Михальська