Рішення

від 04.07.2023 по справі 904/1884/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1884/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліор Трейд", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 12 575,34 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меліор Трейд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 12 575,34 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1884/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меліор Трейд" (надалі - замовник) було укладено договір підряду № К-ДЗБО-00007 від 08.11.2022 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов`язується виконати роботи з матеріалів замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, кількість робіт і строки виконання обумовлюються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною його частиною.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість робіт вказується для кожного окремого випадку в специфікаціях, після чого зміна вартості виконуваних робіт в односторонньому порядку не допускається.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 08.11.2022 (надалі специфікація), у якій погоджено найменування, кількість робіт і строки виконання, вартість робіт тощо.

Відповідно до п. 1 специфікації, загальна вартість робіт, що виконується по цій специфікації, складає 180 000 грн. з ПДВ.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок фактуру № СФ-000048/51 від 08.11.2022 на суму 180 000 грн.

Пунктом 3 специфікації, який кореспондується з п. 3.1 договору, встановлені умови оплати: передоплата (протягом 10 календарних днів після підписання специфікації) у розмірі 100% вартості.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, платіжною інструкцією № 1112 від 15.11.2022 сплатив відповідачу вартість робіт у розмірі 180 000 грн.

Позивач вказав, що за актом прийому передачі матеріалів від 25.11.2022 та видатковою накладною (у переробку) № 6 від 25.11.2022, замовник передав, а виконавець прийняв матеріали для виконання робіт.

Пунктом 2 специфікації встановлено, що строк виконання робіт 45 60 календарних днів з дати одержання від замовника заготовки та коштів згідно пункту 3.1 договору.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням пункту 2 специфікації, роботи мали бути виконані виконавцем у строк до 24.01.2023 включно.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не виконав роботи у встановлені договором строки.

Позивач зазначив, що роботи були виконані відповідачем тільки 17.03.2023, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 17.03.2023 та актом прийому передачі матеріалів від 17.03.2023.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у разі прострочення виконавцем термінів робіт за договором виконавець сплачує на користь замовника штрафну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення термінів робіт.

На підставі п. 6.3 договору позивачем на суму несвоєчасно виконаного зобов`язання 180 000 грн. було нараховано до сплати пеню у розмірі 12 575,34 грн. за період з 25.11.2022 по 16.03.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач звернув увагу на те, що умовами договору не встановлено базу нарахування пені.

Відповідач зазначив, що причиною несвоєчасного виконання робіт стали форс-мажорні обставини, а саме: введення 24.02.2022 на усій території України воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації та загострення бойових дій; відключення електроенергії. За твердженням відповідача, вказані обставини призвели до непередбачуваних простоїв у виробництві відповідача.

Відповідач зауважив, що повідомляв позивача про вказані обставини листом від 11.01.2023 № ДД000001, маючи на меті належне виконання договору.

За таких обставин, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру нарахованої пені на 99 %.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення пені за договором підряду № К-ДЗБО-00007 від 08.11.2022 у розмірі 12 575,34 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи були оплачені роботи, на яку суму; в які строки і якому розмірі роботи мали бути виконані), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були виконані відповідачем роботи у встановлені строки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меліор Трейд" (надалі - замовник) було укладено договір підряду № К-ДЗБО-00007 від 08.11.2022 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023.

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов`язується виконати роботи з матеріалів замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, кількість робіт і строки виконання обумовлюються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною його частиною.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість робіт вказується для кожного окремого випадку в специфікаціях, після чого зміна вартості виконуваних робіт в односторонньому порядку не допускається.

Так, на виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 08.11.2022 (надалі специфікація), у якій погоджено найменування, кількість робіт і строки виконання, вартість робіт тощо.

Відповідно до п. 1 специфікації, загальна вартість робіт, що виконується по цій специфікації, складає 180 000 грн. з ПДВ.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок фактуру № СФ-000048/51 від 08.11.2022 на суму 180 000 грн.

Пунктом 3 специфікації, який кореспондується з п. 3.1 договору, встановлені умови оплати: передоплата (протягом 10 календарних днів після підписання специфікації) у розмірі 100% вартості.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, платіжною інструкцією № 1112 від 15.11.2022 сплатив відповідачу вартість робіт у розмірі 180 000 грн.

За актом прийому передачі матеріалів від 25.11.2022 та видатковою накладною (у переробку) № 6 від 25.11.2022, замовник передав, а виконавець прийняв матеріали для виконання робіт.

Пунктом 2 специфікації встановлено, що строк виконання робіт 45 60 календарних днів з дати одержання від замовника заготовки та коштів згідно пункту 3.1 договору.

З урахуванням пункту 2 специфікації, роботи мали бути виконані виконавцем у строк до 24.01.2023 включно.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не виконав роботи у встановлені договором строки.

Роботи були виконані відповідачем тільки 17.03.2023, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 17.03.2023 та актом прийому передачі матеріалів від 17.03.2023.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у разі прострочення виконавцем термінів робіт за договором виконавець сплачує на користь замовника штрафну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення термінів робіт.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідна норма ст.549 Цивільного кодексу України дає законодавче визначення неустойки (штрафу, пені) і не передбачає можливості зміни такого визначення в договорі. Умови договору не можуть змінювати змісту норми законодавства.

Таким чином, визначена Договором штрафна санкція в розмірі відсоткового відношення за кожен день прострочення виконання зобов`язання за своє суттю у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України фактично є пенею.

Враховуючи положення ст.549 Цивільного кодексу України, відповідний пункт 6.3 Договору слід розуміти як стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення термінів робіт.

На підставі п. 6.3 договору позивачем на суму несвоєчасно виконаного зобов`язання 180 000 грн. було нараховано до сплати пеню у розмірі 12 575,34 грн. за період з 25.11.2022 по 16.03.2023.

Щодо заперечень відповідача про те, що умовами договору не встановлено базу нарахування пені.

Принципи тлумачення змісту правочину визначені у статті 213 ЦК України, згідно з якою при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за цими правилами немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

У даному випадку не вбачається можливості подвійного тлумачення п. 6.3 Договору.

Як зазначено вище, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Зобов`язанням відповідача у даному випадку було виконання робіт вартістю 180 000 грн. Прострочено таке зобов`язання відповідачем було у розмірі повної вартості робіт.

За таких обставин, єдиною можливою базою нарахування пені за порушення відповідачем свого договірного зобов`язання є вартість несвоєчасно виконаних ним робіт на суму 180 000 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що він виконаний правильно, коректно враховує періоди прострочення та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 12 575,34 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № К-ДЗБО-00007 від 08.11.2022 (т. 1 а.с. 11 - 13), специфікацією (том 1 а.с. 14 - 15), рахунком - фактурою (том 1 а.с. 16), платіжною інструкцією (том 1 а.с. 17), актом прийому передачі матеріалів від 25.11.2022 (том 1 а.с. 18), видатковою накладною (у переробку) № 6 від 25.11.2022 (том 1 а.с. 19), ТТН від 25.11.2022 (том 1 а.с. 20), листуванням між сторонами (том 1 а.с. 21 - 27), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 17.03.2023 (том 1 а.с. 28), актом прийому передачі матеріалів від 17.03.2023 (том 1 а.с. 29), ТТН від 17.03.2023 (том 1 а.с. 30), вимогою з доказами направлення (том 1 а.с. 31 - 34).

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

Відповідач заявив клопотання про зменшення пені, заявленої до стягнення, на 99 %.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що причиною несвоєчасного виконання робіт стали форс-мажорні обставини, а саме: введення 24.02.2022 на усій території України воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації та загострення бойових дій; відключення електроенергії. За твердженням відповідача, вказані обставини призвели до непередбачуваних простоїв у виробництві відповідача.

Відповідач зауважив, що повідомляв позивача про вказані обставини листом від 11.01.2023 № ДД000001, маючи на меті належне виконання договору.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, такі обставини.

Дійсно, відповідач, укладаючи спірний договір, взяв на себе всі можливі ризики, пов`язані з його виконанням. Разом з цим, під час виконання сторонами договору об`єктивно мали місце форс-мажорні обставини: дія воєнного стану на усій території України, загострення бойових дій, відключення електроенергії. Такі обставини є загальновідомими.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, виконав роботи, передбачені договором; повідомляв позивача листом від 11.01.2023 № ДД000001 про існуючу затримку та причини невиконання зобов`язання.

З матеріалів справи не вбачається наявність у позивача збитків внаслідок порушення відповідачем свого договірного зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені з 12 575,34 грн. до 6 000 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що розмір пені, заявленої до стягнення, слід зменшити з 12 575,34 грн. до 6 000 грн.

Позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення пені у розмірі 6 000 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, з 12 575,34 грн. до 6 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" (місце реєстрації: вул. Академіка Белелюбського, 70, м. Дніпро, 49019; ідентифікаційний код 4040080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліор Трейд" (місце реєстрації: вул. Дніпросталівська, буд. 22, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 41407811) пеню у розмірі 6 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.07.2023.

Суддя М.О. Ніколенко