Ухвала

від 06.07.2023 по справі 904/3092/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

06.07.2023м. ДніпроСправа № 904/3092/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Приватного підприємства "Гермес-Транс" (м. Харків)

до Приватного підприємства "Акс-Стройтехнологія" (м. Павлоград, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 від 08.02.2022 у розмірі 40 000 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Гермес-Транс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Акс-Стройтехнологія" (далі - відповідач) заборгованість за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 від 08.02.2022 у розмірі 40 000 грн. 00 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 від 08.02.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги перевезення, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 40 000 грн. 00 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 33396/23 від 06.07.2023), в якому він просить суд закрити провадження у справі, посилаючись на те, що відповідачем у добровільному порядку було погашено заборгованість за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 від 08.02.2022, на підтвердження чого було долучено платіжну інструкцію № 182 від 29.06.2023 на суму 40 000 грн. 00 коп.

Слід відзначити, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також докази, долучені відповідачем до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 08.02.2022 між Приватним підприємством "Акс-Стройтехнологія" (далі - замовник, відповідач) та Приватним підприємством "Гермес-Транс" (далі - виконавець, позивач) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 (далі - договір, а.с. 8), відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснити власним або найманим автомобільним транспортом перевезення вантажів в міжнародному сполученні, по країнам СНД або по Україні.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами перевезення вантажу автомобільним транспортом, які підпадають під правове регулювання норм глави 64 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (зі змінами та доповненнями) (далі - Правила) в частині перевезення по Україні.

Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (пункт 1 Правил).

У частинах 1 та 2 статті 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання договору позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Глеваха Київсбкої області - м. Васильковка Дніпропетровської області на суму 40 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- товарно-транспортною накладною № Е-00002125 від 11.02.2022 (а.с.9);

- актом прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 211 від 14.01.2022 на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.10).

При цьому, вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень.

Слід також відзначити, що відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття послуг за зазначеними вище Актами відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця (перевізника) за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Так, у розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо вартості перевезень та порядку розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що на оплату наданих відповідачу послуг позивачем було виставлено рахунок-фактура № 35 від 14.02.2022 на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.13).

Позивач посилається на те, що відповідачем зобов`язання за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 від 08.02.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги перевезення були порушені (оплата не здійснена), внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 40 000 грн. 00 коп. Вказане і є причиною звернення із позовом до суду.

У той же час, в процесі розгляду справи судом, позивачем було подано клопотання, в якому він просить суд закрити провадження у справі, посилаючись на те, що відповідачем у добровільному порядку було погашено заборгованість за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 від 08.02.2022, на підтвердження чого було долучено платіжну інструкцію № 182 від 29.06.2023 на суму 40 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши документи, долучені позивачем, судом встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість є погашеною відповідачем у повному обсязі 29.06.2023, тобто після відкриття провадження у справі (19.06.2023) та на теперішній час у відповідача перед позивачем відсутня.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини справи щодо наявності заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а також підтвердження належними доказами факту її погашення відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 40 000 грн. 00 коп. , отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2 684 грн. 00 коп., яка була сплачена позивачем згідно з платіжною інструкцією № 122 від 01.06.2023.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/3092/23 за позовом Приватного підприємства "Гермес-Транс" до Приватного підприємства "Акс-Стройтехнологія" про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № АКС 08/02/2022 від 08.02.2022 у розмірі 40 000 грн. 00 коп.

Повернути Приватному підприємству "Гермес-Транс" (Салтівське шосе, будинок 155/93, м. Харків, 61111; ідентифікаційний код 40700318) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 684 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією №122 від 01.06.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 06.07.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений і підписаний - 06.07.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко