Рішення

від 05.07.2023 по справі 444/2042/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2042/23

Провадження № 2/444/728/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)Кобзар Любов Вікторівнапро визнання права власності на частку спадкового майна колишнього колгоспного типу двору та частку в майні двору як члена колишнього колгоспного типу двору

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до Виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна, у якому просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності за кожною на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 54,7 м2, житловою площею 22,5 м2, допоміжна площа 32,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня, погріб, та споруд, а також право власності на 1/2 частину даного будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд за ОСОБА_3 як членом колишнього колгоспного типу двору.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що будинок АДРЕСА_1 належав до колгоспного типу двору, головою якого був ОСОБА_4 , а іншим членом двору була його дружина, ОСОБА_3 , а тому їм належало по 1/2 частці даного двору.

Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, в тому числі і на частку в житловому будинку.

ОСОБА_4 було складено заповіт на все належне йому майно на користь дочок, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

Внаслідок звернення дочок до приватного нотаріуса Кобзар Л. В. їм були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельних ділянок кожній, однак відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки частка померлого не визначена в майні двору.

Вказують, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли після смерті ОСОБА_4 спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті, крім того проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця. Вони єдині спадкоємці за заповітом після смерті батька.

І так як ОСОБА_4 належала на праві власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як голові та членові колгоспного типу двору, а тому просять визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/4 (половині від 1/2) кожній в даному будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , водночас за ОСОБА_3 право власності на 1/2 даного майна як членом колишнього колгоспного типу двору.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 27.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 05.07.2023 року.

Витребувано у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любові Вікторівни належним чином завірену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи № 43/2023 року, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (представником якої є ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду письмові заяви, у яких просять справу розглядати у їх відсутності. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що при вирішення справи покладаються на думку суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Зазначила, що при вирішенні справи покладається на думку суду.

Крім того приватним нотаріусом на виконання вимог ухвали суду надіслано на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи № 43/2023 року, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивачів, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач фактично не заперечує проти позовних вимог, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Майдан, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 17.09.2021 року органом 4652 року.

Позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Майдан, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 16.12.1996 року.

Позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Фійна, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 03.11.1997 року.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , яке видане Крехівською сільської ради Жовківського району Львівської області 05.10.1995 року, вбачається, що своє дошлюбнепрізвище ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 змінила на ОСОБА_6 внаслідокукладення 05.10.1995року шлюбуіз ОСОБА_7 у Крехівськійсільській радіЖовківського районуЛьвівської області,про щов книзіреєстрації актівпро укладенняшлюбу булозроблено запис№ 07. Тобто дошлюбним прізвищем позивача ОСОБА_1 було ОСОБА_5 .

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , яке видане Крехівською сільської ради Жовківського району Львівської області 16 травня 1992 року, вбачається, що своє дошлюбнепрізвище ОСОБА_5 позивач ОСОБА_2 змінила на ОСОБА_8 внаслідокукладення 16.05.1992року шлюбуіз ОСОБА_9 у Крехівськійсільській радіЖовківського районуЛьвівської області,про щов книзіреєстрації актівпро укладенняшлюбу булозроблено запис№ 6. Тобто, дошлюбним прізвищем позивача ОСОБА_2 було ОСОБА_5 .

З свідоцтва про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_6 від 29.07.1974 року вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_7 , яке видане 01.01.1972 року стверджується, що позивач ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Суд враховує, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є тотожними іменами.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 , яке видане Іваничівською селищною радою Нововолинського району Волинської області 25.01.1962 року, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_14 одружилися 25.01.1962 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження цього ж дня було зроблено відповідний запис за № 6.

Після одруження присвоєно прізвище чоловікові ОСОБА_5 , дружині- ОСОБА_5 .

З дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_9 , виданого Виконавчим комітетом Крехівської сільської ради 08.07.2008 року та з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19613343, який виданий Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 22.07.2008 року, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належав до колгоспного типу двору, головою якого був ОСОБА_4 .

Викладеним у довідці № 174, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 11.04.2023 року, стверджується, що рішенням III сесії II демократичного скликання Крехівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 05.06.1995 року вулицю Терешкової в селі Майдан було перейменовано на вулицю С. Бандери.

З виписки з погосподарської книги № 12 Крехівської сільської ради за вихідним номером 176, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 11.04.2023 року, вбачається, що господарство в АДРЕСА_1 , особовий рахунок домогосподарства АДРЕСА_2 , станом на 30.06.1990 року належало до колгоспного типу двору, головою двору був ОСОБА_4 , 1938 року народження, членом двору- ОСОБА_3 , 1945 року народження.

При будинку 0,6100 га земельної ділянки в користуванні, під будівлями 0,0100 га.

З рішення Виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 05.05.2023 року № 11 «Про розподіл часток колишнього колгоспного двору на житловий будинок по АДРЕСА_1 », вбачається, що проведено розподіл часток колгоспного двору станом на 30.06.1990 року на рівноцінні частки майна по АДРЕСА_3 частині: ОСОБА_4 , 1938 року народження, голова колгоспного типу двору, ОСОБА_3 , 1945 року народження, дружина.

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни №20від 22.12.1995року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіхйого членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи з даних, так як будинок станом на 30.06.1990 року належав до колгоспного типу двору, головою колгоспного типу двору за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_4 , а членом двору ОСОБА_3 , які не втратили право на частку в майні двору станом на 15.04.1991 року, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 18 Крехівської сільської ради, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 01.06.2023 року, то суд приходить до висновку, що відповідно їм належало по 1/2 частці даного двору.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 , яке видане Виконавчим комітетом Крехівської сільської ради Жовківського району Львівської області 06.10.2014 року.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому після смерті ОСОБА_4 , відкрилася спадщина, в тому числі і на частку в житловому будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Із заповіту, який посвідчено ОСОБА_15 , секретарем виконавчого комітету Крехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, 16.08.2013 року, вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті та на що за законом матиме право, заповів своїм дочкам, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рівних частинах.

Посвідчення та чинність даного заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 72251908, яка видана 25.04.2023 року приватним нотаріусом Кобзар Л. В.

Внаслідок звернення 25.04.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Л. В. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом було зареєстровано спадкову справу № 43/2023 року, номер у Спадковому реєстрі 70567745, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72251957 від 25.04.2023 року.

Приватним нотаріусом в нотаріальному, позасудовому порядку вже видані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 кожній на земельну ділянку площею 0,2948 га, кадастровий номер 4622784400:04:001:0023, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, та на земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер: 4622784400:04:001:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, які зареєстровані в реєстрі за № 517, 518, 519, 520.

За ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 частину даних земельних ділянок за кожною, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав.

Однак, з постанови № 36/01-16 від 27.04.2023 року приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівни вбачається, що нею відмовлено позивачу ОСОБА_1 та позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки частка померлого не визначена в майні двору.

Викладеним у довідці № 104, яка видана 06.03.2023 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_4 до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Із довідок № 217 та № 218, які видані 26.05.2023 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_4 до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із своїми дочками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 і вели спільне господарство.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

А тому, суд приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину як спадкоємці за заповітом після смерті батька, ОСОБА_4 , оскільки проживали з ним на день його смерті, не відмовилася у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Факт прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується також вже виданими їм нотаріусом свідоцтвами про право на спадщину за заповітом.

Суд враховує, що дружина ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_3 подала заяву нотаріусу про те, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У даній заяві зазначила, що їй відомо про те, що термін для прийняття спадщини вона пропустила, вказала, що звертатися в суд для поновлення такого вона не буде, на обов`язкову частку не претендує.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із довідки № 1405, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.04.2023 року, вбачається, що в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 на підставі дубліката свідоцтва про право власності ( НОМЕР_9 ), виданого виконкомом Крехівської сільської ради 08.07.2008 року згідно рішення Крехівської сільської ради № 63 від 24.04.2008 року та рішення Нестеровського райвиконкому № 290 від 30.09.1989 року та записано 22.07.2008 року за № 41. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23905117.

Згідно нового адміністративно-територіального устрою України село Майдан належить до Жовківської територіальної громади Львівського району Львівської області.

Відповідно до частини 3статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІVречові права на нерухоме майнота їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року,визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦК УкраїнитаЗаконом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав до колгоспного типу двору, було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі Крехівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Довідкою № 219, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 26.05.2023 року, стверджується, що на житловий будинок АДРЕСА_1 заборон і арештів немає, відсутні відомості щожо відчужень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Суд враховує, що у позивачів відсутній правовстановлюючий документ на частку майна померлого ОСОБА_4 в житловому будинку, про що вони ж самі зазначають у позовній заяві.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 03.04.2023 року, та з довідки-характеристики № 1404, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 04.04.2023 року на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що рік побудови житлового будинку 1984 рік, площа забудови 64,7 м.кв., загальна площа житлового будинку 54,7 м. кв., житлова площа 22,5 м. кв. При будинку є літня кухня, погріб, споруда (огорожа).

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.80ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після смерті батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняли після його смерті спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті, крім того проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Вони єдині спадкоємці за заповітом після смерті батька.

Так як ОСОБА_4 належала на праві власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як голові та членові колгоспного типу двору, а тому суд приходить до висновку, що право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є підстави для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/4 (половині від 1/2) кожній в даному будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Крім того судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 була членом колгоспного типу двору АДРЕСА_1 та до 15.04.1991 року не втратила права на частку в майні двору, а тому з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та встановлених судом обставин справи за нею підлягає визнанню право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 54,7 м2, житловою площею 22,5 м2, допоміжна площа 32,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня, погріб, та споруд.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 54,7 м2, житловою площею 22,5 м2, допоміжна площа 32,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня, погріб, та споруд.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13 , як членом колишнього колгоспного типу двору право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 54,7 м2, житловою площею 22,5 м2, допоміжна площа 32,2 м2, з відповідною частиною господарських будівель: літня кухня, погріб, та споруд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 05 липня 2023 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.