Рішення

від 15.06.2023 по справі 908/3454/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/207/21-9/64/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2023 Справа № 908/3454/21

м.Запоріжжя

За позовом: Комунального підприємства СТЕП-АГРОБУД (19041, Черкаська область, Черкаський район, с. Мартинівка, вул. 206 Дивізії, буд. 1, код ЄДРПОУ 42078514)

до відповідача: гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення суми 275 352,68 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Степанець В.М. (директор);

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства СТЕП-АГРОБУД про стягнення з відповідача: Фізичної особи-підприємця Скрипаля Олександра Григоровича суми 199050,00 грн основного боргу, суми 32900,51 грн. пені, суми 29021,49 грн інфляційних збитків та суми 14 380,68 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані наступним. На виконання умов Договору купівлі-продажу № 148 від 28.03.2019 постачальник ФОП Скрипаль О.Г. здійснив поставку обладнання, яке було оплачено Покупцем (позивачем) за платіжним дорученням № 2 від 28.03.2019. У зв`язку із виявленими недоліками поставлене обладнання було передано ФОП Скрипаль О.Г. за актом приймання-передачі від 08.05.2018 для ремонту. У зв`язку із неповерненням обладнання після ремонту у визначені строки, позивач направив на адресу постачальника претензію від 14.07.2020 № 23 з вимогою повернути грошові кошти, сплачені за обладнання в розмірі 199050,00 грн, яка залишена без реагування. У зв`язку із цим позивач завернувся до суду з даним позовом про стягнення з ФОП Скрипаля О.Г. суми вартості оплаченого товару, суми пені за порушення умов договору, а також сум 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання. В позовній заяві позивач зазначив, що 30.06.2021 була припинена державна реєстрація підприємницької діяльності фізичної особи підприємця Скрипаля О.Г. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 526, 549, 551, 611, 625, 626, 629, 655, 673, 675, 676, 678 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 216, 230, 231, 232 ГК України та умовами договору.

Ухвалою суду від 28.12.2021 (суддя Топчій О.А.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3454/21 (номер провадження 35/207/21) в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалою від 12.01.2022 суд перейшов до розгляду справи № 908/3454/21 за правилами загального позовного провадження. 18.01.2022 позивачем подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача в порядку ст. 48 ГПК України на належного фізичну особу ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 06.01.2022, відповідач зазначив, що письмові докази, а саме: листи, акт приймання-передачі, які надані позивачем в матеріали справи на підтвердження факту передачі відповідачу неякісного обладнання для усунення дефектів, відповідачем не складалися і не підписувались та є підробленими. Також від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 02.02.2022 замінено відповідача на фізичну особу ОСОБА_1 , задоволено клопотання відповідача та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинено до отримання судом результатів експертизи.

11.05.2022 від експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання про надання вільних зразків підписів ОСОБА_1 для проведення експертизи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2022 клопотання експерта передано на розгляд судді Дроздовій С.С., у зв`язку з відрахуванням судді Топчій О.А. зі складу Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 17.05.2022 (суддя Дроздова С.С.) поновлено провадження у справі № 908/3454/21 для розгляду клопотання експерта № СЕ-19/108-22/3737-ПЧ від 29.04.2022, призначено судове засідання.

29.06.2022 до господарського суду від Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, матеріали справи № 908/3454/21 повернуто до Господарського суду Запорізької області. У зв`язку із тим, що відпали підстави для розгляду клопотання експерта № CE-19/108-22/3737-ПЧ від 29.04.2022 про надання додаткових зразків підписів для проведення експертизи, ухвалою суду від 06.07.2022 (суддя Дроздова С.С.) клопотання експерта залишено судом без розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022 справу № 908/3454/21 визначено до розгляду судді Боєвій О.С. Ухвалою суду від 13.07.2022 справу прийнято до провадження (розгляду), присвоєний номер провадження 35/207/21-9/64/22. У зв`язку із надходженням повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, яка була призначена згідно ухвали суду від 02.02.2022, ухвалою суду від 31.08.2023 поновлено провадження у справі № 908/3454/21. Ухвалою суду від 20.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №908/3454/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.

15.06.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 19.06.2023 по 05.07.2023 включно повний текст рішення підписано 06.07.2023.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які позивач підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, який з огляду на наявність в матеріалах справи відзиву, обізнаний про розгляд даної справи, після поновлення провадження у справі в судові засідання не з`являвся про причини неявки суду не повідомляв. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали суду, які направлялись відповідачу на дві адреси, в т.ч. на поштову адресу зазначену ним у відзиві на позовну заяву, були повернуті до суду без вручення із відмітками: «про відсутність адресата», «за закінченням терміну зберігання», так само як і ухвали, що надсилались на адресу адвоката відповідача.

Крім того, зважаючи на приписи ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виклик відповідача в судові засідання здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, шляхом розміщення текстів відповідних ухвал. Також усі процесуальні документи у справі оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень з відкритим безоплатним цілодобовим доступом за посиланням www.reyestr.court.gov.uа

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§57 рішення у справі "Ashingdane v. theUnitedKingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 між Фізичною особою підприємцем Скрипаль Олександром Григоровичем (Постачальник) та Комунальним підприємством «СТЕП-АГОРОБУД» (Покупець, позивач у справі) був укладений договір купівлі-продажу № 148, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, прийняти й оплатити обприскувальні апарати для використання у сільському господарстві та рослинництві за ДК 021:2015 16400000-9 (обприскувач ОП-3000) (далі по тесту товар), згідно Специфікації (додаток 1). Переданий Покупцеві товар повинен відповідати діючим вимогам якості (ДСТУ, ТУ тощо) та мати на це відповідну супровідну документацію (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Пунктами 2.1, 3.1 договору передбачено, що приймання-передача товару за кожним фактом його купівлі-продажу схрони здійснюють відповідно до діючих вимог по кількості та якості з оформленням накладної. Приймання товару по кількості та якості здійснюється на складі Покупця у відповідності до нормативно-правових актів України, в присутності представників сторін.

Загальна сума договору складає: 199 050,00 грн. Оплата поставленого товару проводиться Покупцем з відстрочкою оплати 30 банківських днів (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Згідно з п.п. 6.1, 8.3 Договору визначено, що усі спори й розбіжності, які можуть виникнути між сторонами при виконанні цього договору, вирішується шляхом переговорів, а при недосягненні згоди спір вирішується в судовому порядку, визначеному законодавством України. Всі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього договору і не врегульовано ним, регламентується нормами чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.6. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019. Термін дії договору морже бути продовжений за згодою сторін, про що складається додатковий Договір.

З матеріалів справи вбачається, що за видатковою накладною № 333 від 28.03.2019 Постачальником було здійснено поставку обумовленого договором товару на суму 199050,00 грн, який був повністю оплачений Покупцем за платіжним дорученням № 2 від 28.03.2019.

КП «СТЕП-АГРОБУД» листом від 06.05.2019 № 56 повідомило ФОП Скрипаль О.Г про виявлені несправності обприскувача ОП-300, придбаного згідно договору № 148 від 28.03.2019, які просило усунути по гарантії.

Листом від 08.05.2019 ФОП Скрипаль О.Г. просив позивача передати обладнання для перегону його на сертифіковану СТО в м.Оріхів; після ремонту гарантував доставку обладнання власними силами.

Позивачем надано в матеріали справи копію Акту приймання-передачі обприскувача ОП-3000 для усунення дефекту від 08.05.2019, згідно з яким Постачальник прийняв від КП «СТЕП-АГРОБУД» обприскувач ОП-3000.

В листі від 14.06.2019 ФОП Скрипаль О.Г. зазначив, що після ремонту гарантує перегон оприскувача ОП-3000 на дату 20.06.2019.

У вимозі від 19.07.2019 вих. № 125 позивач, у зв`язку з тим, що станом на 19.07.2019 обладнання не було поставлене, вимагав від ФОП Скрипаль О.Г. повернути обладнання у строк до 01.08.2019.

15.07.2020 позивачем направлено на адресу ФОП Скрипаль О.Г. претензію від 14.07.2020 № 23, в якій у зв`язку із неповерненням обладнання, переданого згідно акту приймання-передачі від 08.05.2019 ФОП Скрипаль О.Г. для ремонту, вимагав повернути грошові кошти, сплачені за обприскувач ОП-3000 в сумі 199 050,00 грн (докази направлення претензії містяться в матеріалах справи).

Невиконання ФОП Скрипаль О.Г. зазначеної вимоги стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.06.2021 внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи підприємця Скрипаль Олександра Григоровича, за власним рішенням.

Із аналізу приписів ст.ст. 52, 598-609 ЦК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з державного реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду України від 04.12.2013 у справі № 6-125цс13, від 09.08.2017 у справі № 915/1056/16.

У постанові від 5 червня 2018 року (справа № 338/180/17, провадження № 14-144цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662,ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно зі статтею 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

В абзаці першому частини 1 статті 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені у статті 678 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 904/3407/18, право покупця відмовитись від договору поставки і вимагати повернення сплачених грошових коштів за товар передбачено нормою законодавства, статтею 678 ЦК України, яка застосовується незалежно від того, чи передбачили сторони умовами договору відповідну можливість, оскільки не містить застереження щодо застосування виключно у разі, якщо сторони договору передбачили її застосування.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Як встановлено судом вище, за Актом приймання-передачі обприскувача ОП-3000 для усунення дефекту, Постачальник (ФОП Скрипаль О.Г.) прийняв від КП «СТЕП-АГРОБУД» обприскувач ОП-3000, поставлений ним КП «СТЕП-АГРОБУД» згідно договору № 148 від 28.03.2019, у зв`язку із несправностями вказаного обладнання, виявленими під час його експлуатації, та який Постачальник гарантував повернути позивачу після ремонту в термін до 20.06.2019.

Відповідач у відзиві, який надійшов до суду 06.01.2022, зокрема, зазначав, що він не отримував лист позивача від 06.05.202019 № 56 щодо повідомлення відповідача про виявленні несправності поставленого товару. Також відповідач зазначав, що ним не складались та не підписувались листи від 08.05.2029, від 14.06.2019 та Акт приймання-передачі від 08.05.2019.

Згідно з положеннями статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 99 ГПК України слідує, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи у разі необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну.

У зв`язку із тим, що відповідач у відзиві заперечував підписання ним листів від 08.05.2029, від 14.06.2019 та Акту приймання-передачі від 08.05.2019, судом за його клопотанням було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до отримання судом результатів експертизи.

Як зазначалось судом в описовій частині даного рішення, ухвалою суду від 17.05.2022 (суддя Дроздова С.С.). поновлено провадження у справі № 908/3454/21 для розгляду клопотання експерта про надання вільних зразків підписів Скрипаля Олександра Григоровича для проведення експертизи, зобов`язано Скрипаля О.Г. виконати вимоги експерта, викладені у клопотанні №CE-19/108-22/3737-ПЧ від 29.04.2022.

29.06.2022 до господарського суду від Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з відсутністю порівняльного матеріалу, матеріали справи № 908/3454/21 повернуто до Господарського суду Запорізької області без проведення експертизи.

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку про розгляд даної справи за наявними матеріалами.

При цьому суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується судами як джерело права, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у п.41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до змісту ст.ст. 3, 4 Закону України № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції забезпечено ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі

судової влади України.

Отже інформація про судові рішення, що оприлюднюються в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з відкритим безоплатним цілодобовим доступом за посиланням www.reyestr.court.gov.uа є загальнодоступною та забезпечує можливість учасникам справ безперешкодно дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Позивачем надані в матеріали справи документи, які підтверджують викладені ним обставини та заявлені позовні вимоги.

Відповідач в свою чергу доказів на спростування заявлених позовних вимог та наданих позивачем доказів суду не надав. Докази виконання зобов`язання щодо передачі позивачу обладнання після проведення ремонту по усуненню дефектів (несправності) обладнання, поставленого ним позивачу на підставі договору купівлі-продажу або повернення позивачу суми здійсненої оплати за вказаний товар, в матеріалах справи відсутні.

Саме лише послання відповідача на те, що з боку позивача мала місце підробка документів, у зв`язку із чим ОСОБА_1 також звернувся до Національної поліції України із заявою від 30.10.2021 про вчинення злочину в порядку ст. 241 КПК України, копія якої з доказами її направлення та вручення була додана до відзиву, є необґрунтованим та не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України. При цьому, доказом вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні.

Таким чином докази на підтвердження факту підробки документів відповідач суду не надав.

Слід зазначити, що на підтвердження направлення відповідачу претензії від 14.07.2020 № 23 позивачем надано копію опису вкладення та поштової накладної від 15.07.2020, в яких міститься адреса ФОП Скрипаль О.Г. зазначена в договорі.

Разом із тим, враховуючи вищенаведені приписи законодавства та закінчення строку ремонту обладнання, до якого відповідач гарантував його повернення покупцю (20.06.2019), за закінченням цього строку відповідач у разі невиконання зобов`язання з передачі товару повинен був здійснити повернення коштів, отриманих за вказаний товар, тому направлення відповідної вимоги (претензії) в даному випадку не є обов`язковою.

Оскільки в обумовлені та розумні строки Постачальник не повернув обладнання після ремонту позивачу, у останнього виникло право вимагати повернення грошових коштів, сплачених за обприскувач ОП-3000 в сумі 199 050,00 грн, в т.ч. шляхом пред`явлення позову до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про повернення сплачених за товар грошових коштів в розмірі 199 050,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу приписів статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 укладеного сторонами договору купівлі-продажу передбачено, що у разі продажу товару неналежної якості, Постачальник несе відповідальність відповідно до діючих законів України. За невиконання або неналежне виконання умов цього договору, винна сторона підпадає під дію штрафних санкцій, у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення умов даного договору.

На підставі вказаних умов договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 32900,51 грн пені, яка згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, нарахована на суму неповернутої оплати за товар, за загальний період з 20.06.2019 по 20.12.2019 включно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд встановив, що його здійснено правильно, з додержанням періоду нарахування пені, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 32900,51 грн пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання щодо повернення вартості оплаченого товару позивачем окрім того заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 14380,68 грн 3% річних за загальний період з 20.06.2019 по 15.11.2021 та суми 29021,49 грн інфляційних втрат за загальний період липень 2019 жовтень 2021.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому розмірі.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині заявленої до стягнення суми втрат від інфляції, суд встановив, що при його здійсненні було допущено помилку і належний до стягнення розмір інфляційних втрат за заявлений період складає 28574,79 грн. У зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняються судом на суму 28754,79 грн, в іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат судом відмовляється.

Таким чином позов задовольняється судом частково.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства СТЕП-АГРОБУД (19041, Черкаська область, Черкаський район, с.Мартинівка, вул. 206 Дивізії, буд. 1, код ЄДРПОУ 42078514) суму 199 050 (сто дев`яносто дев`ять тисяч п`ятдесят) грн 00 коп. основного боргу, суму 32 900 (тридцять дві тисячі дев`ятсот) грн 51 коп. пені, суму 14380 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят) грн 68 коп. 3% річних та суму 28 574 (двадцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн 79 коп. інфляційних втрат.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства СТЕП-АГРОБУД (19041, Черкаська область, Черкаський район, с.Мартинівка, вул. 206 Дивізії, буд. 1, код ЄДРПОУ 42078514) суму 4123 (чотири тисячі сто двадцять три) грн 59 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва