Рішення

від 04.07.2023 по справі 910/12882/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2023Справа № 910/12882/22

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Літвінова М.Є.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу 910/12882/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпартс Центр" (25015, м. Кропивницький, площа Дружби народів, 1, кв. 52)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Транспортна Компанія" (03195, місто Київ, вул. Вільямса Академіка, 6-Д, оф. 43/1)

про стягнення 159 834,14 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпартс Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Транспортна Компанія" про стягнення 159 834,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором найму (оренди) сільськогосподарської техніки №008647 від 10.12.2021 щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 114 240,00 грн, за прострочення сплати якої нараховано 2 713,59 грн 3% річних, 26 557,40 грн інфляційних втрат та 16 323,15 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03195, місто Київ, вул. Вільямса Академіка, 6-Д, оф. 43/1.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

10.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпартс Центр" (за договором - Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Транспортна Компанія" (за договором - Наймач) укладено Договір найму (оренди) сільськогосподарської техніки №008647 (Далі - Договір), за умовами якого:

- п.1.1. Наймодавець передає, а Наймач приймає в тимчасове платне користування майно обумовлене цим договором, і зобов`язується повернути його Наймодавцю в належному стані з урахуванням нормального зносу;

- п. 1.2. Предметом найму є: навантажувач самохідний телескопічний JСВ 540-70 в комплекті з вилами та будівельним ковшем (далі Навантажувач) (надалі - Майно), в кількості 1 шт. Вказане Майно належить наймодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_1 ;

- п. 1.4. Орендна плата за користування Майном визначається вартістю за одну годину користування Майном. Кількість годин користування майном визначається сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного Договору;

- п. 2.1. Загальна вартість договору дорівнює вартості годин користування Майном вказаних у Специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємними частинами;

- п. 2.2. Орендна плата за користування Майном становить 840 грн (вісімсот сорок гривень 00 коп.) у т.ч. ПДВ за одну годину роботи навантажувача;

- п. 2.3. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів Наймачем на розрахунковий рахунок Наймодавця.

- п. 2.3.1. Протягом трьох днів з моменту підписання кожної Специфікації до даного договору Наймач сплачує Наймодавцю 30% від вартості підписаної Специфікації;

- п. 2.3.2. остаточну вартість Специфікації у розмірі 70% Наймач сплачує протягом п`яти календарних днів після підписання акту надання послуг;

- п. 2.4. У разі якщо, Майно використовувалося Наймачем менше восьми годин в день, то Наймач за кожну годину простою сплачує наймодавцю 840, 00 грн. у т. ч. ПДВ;

- п. 2.5. Після надання послуг, які вказані в Специфікації Наймодавець надає на підпис акт надання послуг Наймачу, а Наймач зобов`язується підписати його протягом 2-х днів або надати вмотивовану відмову від підписання акту. У разі не надання Наймачем вмотивованої відмови та не повернення підписаного акту надання послуг Наймодавцю, акт визнається підписаним наймачем, а надані послуги - прийнятими та такими, що підлягають оплаті;

- п. 3.1. Термін дії договору починається з моменту його підписання та діє до 30 квітня 2022 р., але в будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов`язків;

- п. 4.1.1. Передача Майна в користування (оренду) здійснюється на підставі акту прийому-передачі Майна протягом десяти днів з моменту підписання даного Договору;

- п. 4.3. Місце зберігання та використання Майна Наймачем здійснюється за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворожсталі, буд. 1;

- п. 4.4 Майно вважається переданими у найм з моменту підписання акту прийому-передачі Майна;

- п. 4.5. Повернення майна з найму здійснюється таким чином: п. 4.5.1. У разі закінчення терміну дії Договору передача майна має бути здійснена на наступний день після закінчення Договору. п. 4.5.2. За результатами повернення майна з найму у той же день Наймачем і Наймодавцем складається акт прийому - передачі майна. п. 4.5.3. Майно вважається поверненим Наймодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі Майна.

- п. 5.2. Права Наймодавця: отримувати плату за користування Майном в обсязі обумовленому даним договором строки;

- п. 5.3. Обов`язки Наймача: своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за користування майном;

- п. 6.1. Наймач несе наступну відповідальність за договором: у випадку прострочення по сплаті орендних платежів - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оскаржений, не розірваний та не визнаний недійсним.

Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами було також підписано Специфікації до договору, а саме: № 1 від 10.12.2021 року на суму 47040,00 грн, № 2 від 17.12.2021 року на суму 47040, 00 грн, № 3 від 06.01.2022 року на суму 19320, 00 грн, № 4 від 10.01.2022 року на суму 54 600, 00 грн, № 5 від 26.01.2022 року на суму 40 320,00 грн.

12 грудня 2021 року між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі сільськогосподарського техніки до Договору оренди № 008647 від 10.12.2021, згідно якого Наймач прийняв від Наймодавця майно: Навантажувач телескопічний (самохідний в комплекті з вилами та будівельним ковшем); Марка: ЈСВ 540-70; Двигун №: Ul22741L; Рік випуску: 2004 рік; Реєстраційний №: 32642ВА.

Протягом строку дії договору позивач надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 208 320,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами Актами наданих послуг, а саме: № 932 від 24.12.2021 на суму 47 040, 00 грн, № 933 від 24.12.2021 на суму 47 040, 00 грн, № 1 від 17.01.2022 на суму 19320, 00 грн, № 2 від 17.01.2022 на суму 54600, 00 грн та № 12 від 26.01.2022 на суму 40 320, 00 грн.

Відповідач оплатив частково надані позивачем послуги згідно Акту наданих послуг № 932 від 24.12.2021 (до специфікації № 1 від 10.12.2021 року) на суму 47 040, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 203 від 10.12.2021 року та акт наданих послуг № 933 від 24.12.2021 року (до специфікації № 2 від 17.12.2021 року) на суму 47 040, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 247 від 20.12.2021 року на суму 47 040,00 грн.

Загальна сума здійснених відповідачем часткових оплат по договору становить 94 080,00 грн.

Таким чином, неоплаченою є орендна плата в сумі 114 240,00 грн.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати орендних платежів сумі 114 240,00 грн, за прострочення сплати якої нараховано 2 713,59 грн 3% річних, 26 557,40 грн інфляційних втрат та 16 323,15 грн пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

За ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, а саме актом прийому-передачі приміщення від 12 грудня 2021 року, підтверджено, що позивачем на виконання умов договору передано відповідачу в орендне користування майно: Навантажувач телескопічний (самохідний в комплекті з вилами та будівельним ковшем); Марка: ЈСВ 540-70; Двигун №: Ul22741L; Рік випуску: 2004 рік; Реєстраційний №: 32642ВА.

Також, судом встановлено, що протягом строку дії договору позивач надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 208 320,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами Актами наданих послуг, а саме: № 932 від 24.12.2021 на суму 47 040,00 грн, № 933 від 24.12.2021 на суму 47 040,00 грн, № 1 від 17.01.2022 на суму 19320,00 грн, № 2 від 17.01.2022 на суму 54600,00 грн та № 12 від 26.01.2022 на суму 40 320,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вище викладені норми та умови договору, строк виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за Актами наданих послуг № 932 від 24.12.2021, № 933 від 24.12.2021, № 1 від 17.01.2022, № 2 від 17.01.2022 та № 12 від 26.01.2022 є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч договору своє зобов`язання зі своєчасної оплати орендної плати в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату в сумі 94 080,00 грн.

У зв`язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 114 240,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк здійснення спірної орендної плати за договором настав, а її здійснення станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 114 240,00 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення 16 323,15 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення 2 713,59 грн 3% річних.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення 26 557,40 грн інфляційних втрат.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором найму (оренди) сільськогосподарської техніки №008647 від 10.12.2021.

щодо сплати орендної плати належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Транспортна Компанія" (03195, місто Київ, вул. Вільямса Академіка, 6-Д, оф. 43/1; ідентифікаційний код 40619018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпартс Центр" (25015, м. Кропивницький, площа Дружби народів, 1, кв. 52; ідентифікаційний код 40758991) заборгованість в сумі 114 240 грн, пеню в сумі 16 323 грн 15 коп., 3%річних в сумі 2 713 грн 59 коп., інфляційні втрати в сумі 26 557 грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.07.2023.

СуддяЛітвінова М.Є.