Рішення

від 04.07.2023 по справі 910/14995/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2023Справа № 910/14995/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/14995/22

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (бульвар Т. Шевченка, будинок, 50-Г, місто Київ, 01032)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙТФОРМТРЕЙД" (проспект Лобановського, будинок 119, місто Київ, 03039)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Проектний інститут "Укрметротунельпроект"

про виселення та стягнення 106 150,17 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙТФОРМТРЕЙД" (далі - відповідач) про виселення та стягнення 106 150,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14995/22, розгляд справи визначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: проспект Лобановського, будинок 119, місто Київ, 03039.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.04.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (за договором - Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙТФОРМТРЕЙД" (за договором - Орендар) було укладено Договір оренди № 8103 нерухомого майна, що належить до державної власності.

За предметом Договору оренди, визначеного в п. 1.1. вказаного Договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву передало Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕЙТФОРМТРЕЙД" у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, реєстровий номер майна за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності 01388443.1.ДБЕЦРЕ772, загальною площею 10,5 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 21, (на 4 поверсі) (далі - Майно), що перебуває на балансі Державного підприємства «Проектний інститут Укрметротунельпроект», код ЄДРПОУ: 01388443 (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2017 і становить 180 840,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, Орендар вступає у строкове платне користування Майном не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі майна.

Судом встановлено, що 24.04.2018 сторонами було підписано акт приймання - передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 21, (на 4 поверсі).

Згідно з п.1.2. Договору оренди, Майно передавалося в оренду з метою розміщення офісного приміщення.

За змістом п.3.1., п.3.3. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2018 р. 2 862,24 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2018 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень місяць 2018 р.

За п. 3.3. Договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 9.1. Договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За п.3.10. Договору оренди, зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

Відповідно до п. 10.1. Договору оренди цей договір укладено на 2 роки 11 місяців і діяв відповідно з 24 квітня 2018 року по 24 березня 2021 року.

Відповідно п. 10.9 Договору оренди, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю/Балансоутримувачу.

Також, відповідно п. 10.10 Договору оренди, Майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акту приймання-передавання (повернення). Обов`язок щодо складення акту приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Суду доведено, станом на час звернення до суду відповідач акту приймання - передавання орендованого майна не склав, майно Орендодавцю не повернув.

Доказів складення акту приймання - передавання щодо повернення Орендарем Орендодавцю спірного приміщення станом на час прийняття рішення матеріали справи не містять.

Отже, судом встановлено, що після закінчення терміну дії договору 25.03.2021, відповідач продовжував використовувати спірне приміщення.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відповідно до положень 1, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3 "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносить плату своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є, зокрема об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов`язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до положень п.3.6. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за яких здійснюється платіж.

Згідно з п.5.3. Договору оренди Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, сторони домовились про обов`язок відповідача сплачувати на користь позивача орендну плату до закінчення терміну дії договору, тобто до березня 2021.

З матеріалів справ вбачається, що розмір заборгованості відповідача по орендній платі за період з вересня 2020 року по березень 2021 року складає 5 863,51 грн.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності у розмірі 5 863,51 грн. підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суду доведено, що строк оплати орендних платежів у розмірі 5 863,51 грн є таким, що настав, доказів оплати відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 5 863,51 грн за період з вересня 2020 року по березень 2021 року визнається судом обґрунтованою та задовольняється судом повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2 00,36 грн за договором оренди, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, за договором оренди, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 2 001,36 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за вказаним договором.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 175,91 грн та пені у розмірі 457,695 грн, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Також, згідно п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Отже, сторони дійшли письмової згоди про застосування такого виду відповідальності як стягнення штрафу і пені за несвоєчасні розрахунки по орендній платі.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені, перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цих частинах підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 175,91 грн та пені у розмірі 457,695 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі 97 651,74 грн, суд відзначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 24.04.2018 відповідач прийняв від позивача об`єкт оренди у стані, що відповідають умовам договору оренди, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі від 24.04.2018.

Строк дії договору оренди № 8103 від 24.04.2018 закінчився 25.03.2021.

Матеріали справи свідчать, що позивач з огляду на закінчення терміну дії договору, неодноразово звертався до відповідача з листами про повернення орендованого майна за актом приймання - передачі, як то передбачено умовами договору оренди, проте відповідач свого зобов`язання по поверненню орендованого майна за актом - приймання передачі не виконав.

Доказів повернення відповідачем позивачу спірного приміщення у вказаний позивачем строк суду не надано.

Згідно вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що договір закінчив дію 25.03.2021, а доказів повернення позивачу спірного приміщення не надано, то позивач правомірно нарахував відповідачу 97 651,74 грн подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення період з березня 2021 року (7 днів) по вересень 2022 року.

За таких обставин, вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 97 651,74 грн подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про виселення відповідача з орендованого нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що договір оренди № 8103 від 24.04.2018, укладений між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар), закінчив дію 25.03.2021.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи зазначені норми права, відповідач втратив статус орендаря і, у нього виникло зобов`язання передати орендоване приміщення орендодавцеві.

Відповідно до п. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно п. 10.9 Договору оренди, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю/Балансоутримувачу.

Також, відповідно п. 10.10 Договору оренди, Майно вважається повернутим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акту приймання-передавання (повернення). Обов`язок щодо складення акту приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Проте відповідачем не було надано суду доказів виконання своїх зобов`язань за договором з повернення орендованого майна орендодавцю.

З огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем обов`язку щодо звільнення орендованого майна, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині виселення вказаної юридичної особи із займаного нею приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача та сплати наявної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 86, 129, 232, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙТФОРМТРЕЙД" (проспект Лобановського, будинок 119, місто Київ, 03039, код ЄДРПОУ: 39063251) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 50 - Г, код ЄДРПОУ: 19030825) заборгованість по орендній платі у розмірі 5 863 грн 51 коп., пеню у розмірі 457 грн 65 коп., штраф у розмірі 175 грн 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 001 грн 36 коп., неустойку у розмірі 97 651 грн 74 коп., які перерахувати відповідно до Державного бюджету України за реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський район/22080300; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача: ЄДРПОУ: 37993783, номер рахунку IBAN UA 778999980313020094000026011, код класифікації доходів бюджету: 22080300, призначення платежу: надходження від орендної плати за користування іншим державним майном.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙТФОРМТРЕЙД" (проспект Лобановського, будинок 119, місто Київ, 03039, код ЄДРПОУ: 39063251) з державного нерухомого майна - нежитлового приміщення, реєстровий номер майна за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності 01388443.1.ДБЕЦРЕ772, загальною площею 10,5 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 21, (на 4 поверсі).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙТФОРМТРЕЙД" (проспект Лобановського, будинок 119, місто Київ, 03039, код ЄДРПОУ: 39063251) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 50 - Г, код ЄДРПОУ: 19030825) 4 962 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.07.2023.

СуддяМ.Є. Літвінова