Рішення

від 04.07.2023 по справі 910/9127/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2023Справа № 910/9127/22

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Літвінова М.Є.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/9127/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК КИЇВ" (вул. І.Мазепи, буд.10, м. Київ, 01010)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (пр-т Правди, буд.47, м.Київ, 04208)

про стягнення 650 805,62 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛК КИЇВ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (далі - відповідач) про стягнення 650 805,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №А19006190019 від 10.06.2019 щодо здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04208, місто Київ, проспект Правди, будинок 47

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 08.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 між ТОВ «МЛК Київ» (за договором - Постачальник) та ТОВ «Новус Україна» (за договором - Покупець) укладено договір поставки №А191006190019 (далі - договір), відповідно до п. 13.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, встановлених Договором, поставити і передати Товар у власність покупця, а Покупець зобов`язаний прийняти Товар і оплатити його на умовах визначених.

Товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару на умовах «DOP» (згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС 2000») в Місце/Місця поставки зазначене в п. 5.2 Спеціальної частини Договору з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 14.1. Договору).

У п. 23.1. Договору зазначено, що ціна Договору дорівнює вартості Товару, поставленого Постачальником Покупцю.

Згідно п.24.3. договору оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем протягом Строку, встановленого п.3.1. Спеціальної частини Договору за умови надання Постачальником повного та відповідного пакету бухгалтерських та інших документів. передбачених Договором.

У п. 3.1. договору зазначено, що оплата за отриманий Товар здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу 30 календарних днів виробник з моменту передачі Товару у власність Покупця і надання Постачальником повного та відповідного пакету документів.

Відповідно до п. 30.1. цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом строку визначеного в п. 1.3. Спеціальної частини Договору.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2019 сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2020.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2020 сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2021.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 677 817,30 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними №2780 від 29.11.2021; 2797 від 01.12.2021; №2818 від 03.12.2021; №2829 від 06.12.2021 та видатковими накладними №2780 від 29.11.2021; №2797 від 01.12.2021; №2818 від 03.12.2021; №2829 від 06.12.2021.

Позивач вказав, що відповідач частково на суму 27 011,68 грн оплатив поставлений товар.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у сумі 650 805,62 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, на загальну суму 677 817,30 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними №2780 від 29.11.2021; 2797 від 01.12.2021; №2818 від 03.12.2021; №2829 від 06.12.2021 та видатковими накладними №2780 від 29.11.2021; №2797 від 01.12.2021; №2818 від 03.12.2021; №2829 від 06.12.2021.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов п. 3.1., строк оплати отриманого згідно зазначених вище видаткових накладної товару є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч умов договору своє зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату на у суму 27 011,68 грн.

У зв`язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 650 805,62 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором, відповідно до п. 3.1. останнього, настав, а доказів оплати товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 650 805,62 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором поставки №А191006190019 від 10.06.2019 щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» (04208, місто Київ, проспект Правди, будинок 47; ідентифікаційний код 36003603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК Київ» (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10; ідентифікаційний код 41191611) основний борг у розмірі 650 805 грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 9 762 грн 10 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2023

СуддяЛітвінова М.Є.